Ухвала

від 10.09.2013 по справі 801/4672/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/4672/13-а

10.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сефир"- Васенко Максим Миколайович, довіреність № б/н від 10.05.12

представник відповідача, Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС- Володькін Сергій Анатолійович, довіреність № б/н від 14.06.13

розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І. ) від 09.07.13 по справі № 801/4672/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сефир" (вул. Советська, 2, смт.Первомайське, Первомайський район, Автономна Республіка Крим, 96300)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС (вул. Північна, 2, м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сефир" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС від 07.02.2013 р. №0000011502.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сефир" судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.09.13р. підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні 10.09.2013 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити судове рішення першої інстанції без змін, надавши відповідні заперечення.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за наслідками перевірки складено акт від 24 січня 2013 року №93/15-02/36679139.

За висновками даного акту встановлено порушення позивачем ч. 1, 5 статті 203, п. 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, п. п. 14.1.191, п. 14.1, ст. 14, п. 123.2 ст. 123, п. 198.1, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 4620,56 грн., у тому числі: за січень 2011 року в сумі 4620,56 грн. в результаті нецільового використання акумульованих коштів в сумі 4620,56 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2013 року №0000011502 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року у розмірі 2134555,00 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.

З акту перевірки вбачається, що позивачем порушено абз. б п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року, а саме завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) на суму ПДВ 2134555,00 грн.

Актом перевірки встановлено, що позивачем при заповненні рядка 21 декларації за грудень 2012 року не враховані висновки попередньої перевірки (акт від 17 січня 2012 року №62/23-4/36679139), за результатами якої виявлено завищення залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2011 року на 2134555,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що висновки акту перевірки від 17 січня 2012 року та податкове повідомлення - рішення від 06 лютого 2012 №0000043201 є предметом розгляду справи №2а-5720/12/0170/11, яка розглядається Окружним адміністративним судом АР Крим.

На час складання акту перевірки від 24 січня 2013 року та спірного податкового повідомлення-рішення постанову суду у справі №2а-5720/12/0170/11 не винесено, а отже справу по суті ще не розглянуто. Таким чином, між сторонами існує спір про момент виникнення у платника обов'язку відображення результатів перевірки щодо зменшення від'ємного значення ПДВ.

Згідно з п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення .

Відповідно до ст. 56.15 ст. 56 цього Кодексу скарга, подана із дотриманням строку, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань (10 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення), визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

За приписами п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пп. 4.4 п. 4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 985, у разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати, сума грошового зобов'язання, нарахована у картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з цієї картки до окремого реєстру, де вона міститься до дня набрання судовим рішенням законної сили. Рішення суду (постанови) першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України , набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, що вважається датою узгодження грошового зобов'язання.

Відповідно до п.4.6.7 Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, рядок 21.3 декларації з ПДВ передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби. Таким чином пункт 4.6.7. Порядку, положення якого, на думку відповідача, порушив позивач при складанні декларації з ПДВ за листопад 2011 року, не містить безумовних обов'язків щодо відображення у податковій звітності результатів перевірок платника податків, проведених податковими органами.

За своїм змістом рядок 21 декларації з ПДВ враховується при визначенні зобов'язань платника податку на додану вартість поточного податкового періоду і тому, на думку суду, до цього рядка слід відносити виключно ті результати перевірки платника податку, які на момент складання декларації з ПДВ були узгоджені у відповідності з положеннями ст.56 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача про зменшення позивачу від'ємного значення податку на додану вартість на суму 2134555,00 грн., зроблені за результатами документальної перевірки в акті від 24.01.2013 року вважаються неузгодженими до набрання законної сили рішенням суду.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач при заповненні рядку 21 декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року, передбаченого для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) не міг врахувати результати документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної органом державної податкової служби №62/23-4/36679139 від 17.01.2012, оскільки, при заповненні зазначеної декларації, висновки акту перевірки від 17.01.2012 року є неузгодженими, так як відбувалася процедура оскарження у судовому порядку.

Таким чином, показники рядка 21 декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року позивачем були визначені у відповідності до вимог чинного законодавства, а у відповідача були відсутні підстави для зменшення позивачу залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 2134555,00 грн.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І.) від 09.07.13 у справі № 801/4672/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І.) від 09.07.13 у справі № 801/4672/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 вересня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян