Рішення

від 10.09.2013 по справі 916/1703/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2013 р.Справа № 916/1703/13

За позовом: Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Баскетбольний клуб „Одеса"

про стягнення 157940,17грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представник

Від позивача: Бондаренко Н.В. - довіреність;

Зубачева Ю.В. - довіреність;

Від відповідача: Соболєва О.К. - довіреність;

В судовому засіданні 10.09.2013р. приймали участь представники:

Від позивача: Бондаренко Н.В. - довіреність;

Від відповідача: Соболєва О.К. - довіреність;

СУТЬ СПОРУ : Позивач, Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Баскетбольний клуб „Одеса" про стягнення заборгованість в розмірі 157940,17грн. яка складається з основного заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 149747,91грн., 3% річних в розмірі 1365,38грн. та пені в сумі 6826,88грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.06.2013р. було порушено провадження по справі №916/1703/13.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.08.2013р. розгляд справи був продовжений на п'ятнадцять днів в порядку ст. 69 ГПК України.

В судовому засідання 04.09.2013р. в порядку ст. 77 ГПК України проголошувалась перерва до 10.09.2013р.

Відповідач в судові засідання з'являвся, надав відзив на позов, відповідно якого відповідач не згоден з виставленими позовними вимогами, розрахунками боргу та пені, в зв'язку з чим просить суд зобов'язати позивача надати зроблені належним чином розрахунки боргу та пені.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.09.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .

Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" створене на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006р. за №101-V шляхом злиття Комунального підприємства "Одесатеплокомуненерго" та Комунального підприємства "Одесатеплоенерго".

Згідно п.2.1.1. Статуту підприємства, метою створення КП "Теплопостачання міста Одеси" є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією.

01.08.2010р. між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" (Теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баскетбольний клуб „Одеса" (Споживач) було укладено договір №6191 на постачання теплової енергії, відповідно до умов якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими цим договором (п.1.1.).

Згідно п.2.1 договору, теплова енергія постачається Споживачу на опалення та гаряче водопостачання Баскетбольного клубу „Одеса" по провулку Високий, 17 згідно витрат теплоносія G=3,64 т/годи, в обсягах згідно додатку 1 до цього договору.

Відповідно до п.2.2 даного договору усі нові або реконструйовані системи теплоспоживання споживача, до введення їх в роботу, повинні бути прийняті в експлуатацію теплопостачальною організацією, згідно з вимогами Правил користування тепловою енергією від 03.10.2007р. №1198 та діючого законодавства з оформленням відповідного акту-допуску.

Розділом 3 даного договору визначені права та обов'язки споживача. Так, підпунктами 3.2.1., 3.2.2. п.3.2 вказаного розділу передбачено, що Споживач зобов'язується: додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, що визначені в Додатку 1, не допускаючи їх перевищення; виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, що передбачені цим договором.

Права та обов'язки теплопостачальної організації визначені розділом 4 вказаного договору.

Теплопостачальна організація зобов'язана: забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з додатком 1, повідомляти Споживача письмово або в засобах масової організації про зміну тарифів або про обмеження постачання тепла (п.п.4.2.1., 4.2.3. п.4.2. розділу 4 даного Договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що облік споживання теплової енергії по пров. Високому, 17 визначається за показниками приладу обліку. Звіт про фактичне щомісячне споживання теплової енергії Споживач надає Теплопостачальній організації в термін з 28 по 30 число звітного місяця.

Розділом 6 договору визначено порядок розрахунків за теплову енергію. Так відповідно п.6.1 договору передбачено, що розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації по тарифу для інших споживачів встановленого з 01.07.2009р. Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.12.2008р. за №1612 у розмірі 660,64грн. за 1Гкал. Нові тарифи встановлює орган місцевого самоврядування, вони не є предметом узгодження між теплопостачальною організацією та Споживачем, нарахування з застосуванням нових тарифів проводяться з дати встановлення, зазначеної в відповідному рішенні про встановлення тарифу. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.2 договору). Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим (п.6.3 договору). Для підвищення дисципліни взаєморозрахунків та своєчасного проведення оплати, Споживач та Теплопостачальна організація щомісячно до 15 числа місяця після розрахункового складають акт звіряння взаєморозрахунків. Підписання акту звіряння взаєморозрахунків є обов'язковим для Споживача та Теплопостачальної організації (п.6.4 договору). Перераховані Споживачем платежі зараховуються згідно призначення платежу зазначеного в банківських документах, а в разі відсутності такого зазначення в наступному порядку: в першу чергу в рахунок погашення пені, далі заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію, потім поточні платежі (п.6.5 договору).

01.10.2010р. між сторонами по справі була укладена додаткова угода №1 з якої вбачається, що до розділу 6 договору сторони внесли зміни, а саме п. 6.1 викладено у наступній редакції „Розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації по тарифу для населення з 01.10.2010р. Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.09.2010р. № 491 у розмірі 332,34 грн. за 1 Гкал." Нові тарифи встановлює орган місцевого самоврядування, вони не є предметом узгодження між Теплопостачальною організацією та Споживачем, нарахування з застосуванням нових тарифів проводиться з дати встановлення, зазначеної в відповідному рішенні про встановлення тарифу.

Крім того, вище вказаною додатковою угодою № 1 змінено п. 2 додатку № 1 до договору та викладено у наступній редакції „Орієнтована вартість теплової енергії, що постачається Споживачу на поточний рік, відповідно до встановлених тарифів, становить 152114,38 грн., разом з ПДВ 182537,26 грн."

24.01.2011р. між сторонами по справі була укладена додаткова угода №3 з якої вбачається що сторони узгодили, що на підставі Постанови НКРЕ України від 14.12.2010 року за № 1776 „Про затвердження тарифів на теплову енергію КП" Теплопостачання міста Одеси" з 01.01.2011 року тариф за 1Гкал. для населення становить 365,58 грн.

Відповідний договір набуває чинності з 01.08.2010р. та діє до 01.08.2011р. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії (п.п.10.1., 10.3. Договору). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4. Договору).

Позивач вказує, що на виконання договірних зобов'язань відпустив Споживачу теплову енергію, проте в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за період з 01.10.2012р. по 01.06.2013р. за отриману теплову енергію у сумі 149747,91грн.

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання теплової енергії №6191 від 01.01.2008р. стало підставою для звернення Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Вищевказане цілком кореспондується з положеннями ст. 275 Господарського кодексу України, згідно якої за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. При цьому ч.2 ст. 275 цього кодексу встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

У відповідності до ч. 1 ст. 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п. 40 „Правил користування тепловою енергією" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною 2. ст. 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 2 ст. 901 Цивільного Кодексу України положення глави 63 цього Кодексу "Послуги" можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже суд вважає що позовні вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергією є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Проте суд не погоджується з сумою основного боргу та відповідно її розрахунком, яке полягає на думку суду у невірному застосуванні тарифу та визначені періоду заборгованості.

Так, по перше, щодо періоду нарахування, позивачем в позовній заяві період заборгованості визначений з 01.10.2012р. по 01.06.2013р., проте згідно з його ж розрахунок фактичний період заборгованості становить з грудня 2012р. по березень 2013р.

По друге щодо тарифу, як зазначає позивач та відповідно підтверджується його розрахунком, розрахунок за теплову енергію здійснювався за грудень 2012р. згідно тарифу затвердженого постановою Національної комісії регулювання ринку електроенергетики України від 14.12.2010р. №1776 „Про затвердження тарифів на теплову енергію КП „Теплопостачання міста Одеса" в розмірі 365,58грн. за 1 Гкал., а за січень 2013р., лютий 2013р. та за березень 2013р. згідно тарифу затвердженого постановою Національної комісії регулювання ринку електроенергетики України від 30.09.2011р. №133 „Про встановлення тарифів на теплову енергію КП „Теплопостачання міста Одеса" в розмірі 1015,56грн. за 1 Гкал.

Застосування відповідного тарифу на думку суду є невірним оскільки, відповідно п.6.1 договору було визначено що розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації по тарифу для інших споживачів встановленого з 01.07.2009р. Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.12.2008р. за №1612 у розмірі 660,64грн. за 1Гкал. Нові тарифи встановлює орган місцевого самоврядування, вони не є предметом узгодження між теплопостачальною організацією та Споживачем, нарахування з застосуванням нових тарифів проводяться з дати встановлення, зазначеної в відповідному рішенні про встановлення тарифу. Додатковою угодою №1 сторони виклали п. 6.1 в новій редакції, а саме:" Розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації по тарифу для населення з 01.10.2010р. Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.09.2010р. № 491 у розмірі 332,34 грн. за 1 Гкал." Нові тарифи встановлює орган місцевого самоврядування, вони не є предметом узгодження між Теплопостачальною організацією та Споживачем, нарахування з застосуванням нових тарифів проводиться з дати встановлення, зазначеної в відповідному рішенні про встановлення тарифу. А додатковою угодою №3 встановили що на підставі Постанови НКРЕ України від 14.12.2010 року за № 1776 „Про затвердження тарифів на теплову енергію КП" Теплопостачання міста Одеси" з 01.01.2011 року тариф за 1Гкал. для населення становить 365,58 грн.

Отже, на думку суду додатковою угодою №1 сторони встановили що розрахунок для відповідача проводиться по тарифу як для населення, нові тарифи встановлюються органами місцевого самоврядування, а додатковою угодою № 3 чітко встановили тариф для населення в розмірі 365,58грн.

Враховуючи той факт що нові тарифи органами місцевого самоврядування не встановлювались, для розрахунку суми основного боргу позивачу необхідно було застосовувати тариф який становить 365,58грн. за 1Гкал.

Отже, згідно розрахунку суду за відповідачем в період з грудня 2012р. по березень 2013р. (включно) рахується загальний розмір заборгованості в сумі 62618,73грн., а саме за грудень 2012р. - 13613,10грн. (37237 Гкал. (спожито в грудні 2012р згідно звіту за грудень) х 365,58грн. (тариф для населення за 1Гкал.)), за січень 2013р. - 20545,23грн. (56199 Гкал. (спожито в січні 2013р згідно звіту за січень) х 365,58грн. (тариф для населення за 1Гкал.)), за лютий 2013р. - 14372,41грн. (39314 Гкал. (спожито в лютому 2013р згідно звіту за лютий) х 365,58грн. (тариф для населення за 1Гкал.)), за березень 2013р. - 14087,99грн. (38536 Гкал. (спожито в березні 2013р згідно звіту за березень) х 365,58грн. (тариф для населення за 1Гкал.)).

Таким чином, розмір основного боргу який підлягає задоволенню становить 62618,73грн.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх грошових зобов'язань перед позивачем за договором на постачання теплової енергії №6191 від 01.08.2010р., що зумовило нарахування останнім пені за період з січня 2013р. по липень 2013р. в сумі 6826,88грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно п.6.6 договору, в разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання споживач зобов'язаний сплатити Теплопостачальній організації заборгованість з урахуванням норм ст.625 ЦК України та крім цього йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується не більш ніж як за один рік з моменту, коли грошове зобов'язання мало бути виконане

Проте, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено що наданий розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства щодо періоду нарахування оскільки пеня розраховувалась по липень 2013р., що є необґрунтованим оскільки позов датований 26.06.2013р., крім того в зв'язку з самостійним перерахунком основного боргу змінилась сума боргу з якого здійснювався розрахунок пені, в зв'язку з чим судом самостійно здійснено перерахунок пені.

Так, здійснивши перерахунок пені з суми боргу 13613,10 грн. за період з 21.01.2013р. по 26.06.2013р. (дата подачі позову), судом встановлено, що сума пені за вказаний період становить 871,98грн., з суми боргу 20545,23 грн. за період з 21.02.2013р. по 26.06.2013р. (дата подачі позову), сума пені становить 1054,28грн., з суми боргу 14372,41 грн. за період з 21.03.2013р. по 26.06.2013р. (дата подачі позову), сума пені становить 572,14грн., з суми боргу 14087,99 грн. за період з 21.04.2013р. по 26.06.2013р. (дата подачі позову), сума пені становить 381,34грн.

Отже, загальний розмір пені який підлягає задоволенню становить 2879,74грн.

Крім того, позивачем з невиконанням відповідачем умов договору нараховано 3% річних в сумі 1365,38грн.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Втім, наданий позивачем розрахунок 3% річних з тих же підстав що й розрахунок пені не може прийматись судом як вірний та обґрунтований розрахунок 3% річних, в зв'язку з чим судом самостійно здійснено перерахунок 3% річних.

Отже здійснивши перерахунок 3% річних з суми боргу 13613,10 грн. за період з 21.01.2013р. по 26.06.2013р. (дата подачі позову), судом встановлено, що сума 3% річних становить 175,66грн., з суми боргу 20545,23 грн. за період з 21.02.2013р. по 26.06.2013р. (дата подачі позову), сума 3% річних становить 212,77грн., з суми боргу 14372,41 грн. за період з 21.03.2013р. по 26.06.2013р. (дата подачі позову), сума 3% річних становить 115,77грн., з суми боргу 14087,99 грн. за період з 21.04.2013р. по 26.06.2013р. (дата подачі позову), сума 3% річних становить 77,58грн.

Таким чином загальний розмір 3% річних які підлягають задоволенню становить 581,78грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи проте враховуючи перерахунок основного боргу, пені та 3%річних підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскетбольний клуб "Одеса" (65003, м.Одеса, вул. М.Гефта, 2, код ЄДРПОУ 34674060) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) 62618 (шістдесят дві тисячі шістсот вісімнадцять)грн.. 73коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, 2879(дві тисячі вісімсот сімдесят девять) грн.. 77коп. - пені, 581 (п'ятсот вісімдесят одну)грн. 78коп. - 3% річних та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять)грн. 50коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний тектс рішення складено 16.09.2013р.

Суддя Погребна К.Ф.