Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 801/6448/13-а
10.09.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Мунтян О.І. ,
Цикуренка А.С.
секретар судового засідання Миронова Є.А.
за участю сторін:
представник позивача- Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим- не з'явився,
представник відповідача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколого-Туристичний центр в Парковом"- Соколов Микола Володимирович, довіреність № б/н від 21.06.13,
розглянувши матеріали справи № 801/6448/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 27.06.13
за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Васильєва, 16,м.Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)
про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.06.13 відмовлено у підтвердженні застосування повного адміністративну арешту майна ТОВ «Еколого-туристичний центр в Парковом» (ЄДРПОУ 35003031) за рішенням начальника Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим від 21.06.2013р. про застосування адміністративного арешту майна платника податків у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколого-Туристичний центр в Парковом" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що застосування забезпечувальних заходів у вигляді арешту майна по закінченню перевірки є несвоєчасним, оскільки інвентаризація здійснюється виключно в ході проведення перевірки платника податків, яка вже закінчилась.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.06.13, та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував та не довів обставини, що мають значення для справи, оскільки під час перевірки перевіряючих не допустили до інвентаризації основних фондів, чим порушили ст. 20, п. 20.1, п.п. 20.1.5 Податкового кодексу України.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що 14.06.2013р. на підставі направлень на перевірку від 11.06.2013р. № 955 та № 956 головними ревізорами-інспекторами було розпочато проведення фактичної перевірки.
19.06.2013р. за результатами проведеної перевірки складений акт фактичної перевірки від 19.06.2013р. (зареєстрований у ГУ Міндоходів в АР Крим від 20.06.2013 за №0025/01/01/22/3500.3031) (а.с. 11).
З акту перевірки вбачається, що під час перевірки перевіряючих не допустили до інвентаризації основних фондів, ТМЦ, із посилання на лист, в якому відповідач з посиланням на п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.5 п. 20.1 ст.20, п.п. 75.1.3, п. 75.1 ст. 75, ст. 80 ПК України зазначив, що інвентаризація основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки як перевірочний захід порядком проведення фактичних перевірок не передбачений. Інвентаризація готівки як елемент перевірки розрахункових і касових операцій передбачена Положенням № 637. А також звернув увагу на невідповідність повноважень осіб, направлених для проведення перевірки, того, що визначено у наказі від 07.06.2013р. № 69 про призначення перевірки. Окрім того проведення інвентаризації основних фондів і товарно-матеріальних цінностей у період активного туристичного сезону для підприємства, яке є суб'єктом готельного господарства та експлуатує готельний комплекс рівня 5 зірок, перешкоджає нормальному перебігу виробничої діяльності (а.с.10).
21.06.2013 ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів АР Крим прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "ЕТЦ в Парковом" (ЄДРПОУ 35003031) (а.с. 13-14).
Перевіряючи обґрунтованість висновків позивача колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999, № 996-XIV для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.
Відповідно до п.п. д)п.3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків Мінфін, затвердженої наказом від 11.08.1994р. № 69 проведення інвентаризації є обов'язковим на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін, зазначений у належним чином оформленому документі зазначених органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.
Заявником апеляційної скарги не враховано, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо відмови відповідача у створенні інвентаризаційної комісії та проведенні інвентаризації.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно із п. 20.1.5. ПК України органи державної податкової служби мають право вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу.
Згідно із п. п. 94.1., 94.2. ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, як, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
Арешт майна є не санкцією, а є заходом за допомогою якого забезпечується спонукання платника податків до виконання ним певного обов'язку, якщо такий платник добровільно відмовляється від виконання покладеного на нього обов'язку.
Враховуючи, що відмова від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки не є підставою для застосування норм. ст. 94 Податкового кодексу України та прийняття податковим органом рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним та відхиляються колегією суддів
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні заявлених вимог.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.06.13 у справі № 801/6448/13-а залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.06.13 у справі № 801/6448/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 16 вересня 2013 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко
Судді підпис О.І. Мунтян
підпис А.С. Цикуренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко
Суд | Севастопольський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.09.2013 |
Оприлюднено | 19.09.2013 |
Номер документу | 33555242 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дугаренко Ольга Володимирівна
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дугаренко Ольга Володимирівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Кузнякова С.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні