Постанова

від 09.09.2013 по справі 805/11554/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2013 р. Справа №805/11554/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:40 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Мальцевої Н.Г.

при секретарі судового засідання Бікшиєвої О.М.

за участю

представника позивача: Очеретько Л.П., який діє на підставі протоколу №1 від 07.07.2010р

представника відповідача: Врублевська Т.В., яка діє на підставі дов.№10/10-012 від 09.07.2013р, Діденко Т.А., яка діє на підставі дов. №208/10/05-22-22-02-13-1 від 15.07.2013р

розглянув адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТ», м.Слов'янськ

до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, м.Слов'янськ

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (далі - ДПІ, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000111502 від 01.07.2013р про сплату грошового податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 4876,00грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1219,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність у відповідача підстав для нарахування спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу суми грошового зобов'язання в розмірі 4876,00 грн. та суми штрафних санкцій в розмірі 1219, 00 грн., оскільки вважає, що право на податковий кредит виникло у Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТ» правомірно в зв'язку зі сплатою сум ПДВ в ціні придбання товарів, про що, на його думку, свідчать податкові накладні, виписані ТОВ «Альтаїр Альфа Плюс» при здійсненні господарських операцій за договором поставки №К-129 від 30.01.2012р, виставлені рахунки-фактури, видаткові накладні. Суми ПДВ по зазначеним податковим накладним вносились до податкового кредиту звітного періоду, розрахунки з ТОВ «Альтаїр Альфа Плюс» за отриманий товар позивач здійснював у безготівковому виді через банківську установу з урахуванням податку на додану вартість. Крім цього, Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТ» зазначає, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «Альтаїр Альфа Плюс» було включено до Єдиного державного реєстру, а також перебувало на обліку платника податків, анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ вказаного підприємства сталося 14.05.2013р, отже під час здійснення ТОВ «Альтаїр Альфа Плюс» господарських операцій з позивачем, свідоцтво зазначеного підприємства було дійсним. За таких обставин, позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0000111502 від 01.07.2013р протиправним та просить його скасувати.

Одночасно з цим, позивач також зауважує на невідповідність дій відповідача діючому законодавству України, яка полягає у проведенні незаконної, на думку позивача, перевірки.

Відповідачем в судовому засіданні 28.08.2013 року були надані заперечення на адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТ» №2947/10/10-012 від 27.08.2013р, відповідно до яких ДПІ посилалася на ті обставини, що під час перевірки позивача були встановлені порушення останнім норм Податкового кодексу України, а саме не надано документів, що підтверджують виконання договору поставки №К-129 від 30.01.2012р, укладеного з ТОВ «Альтаїр Альфа Плюс», при цьому ті документи, що були представлені позивачем податковому органу, оформлені, на думку останнього, з порушенням норм чинного законодавства України, що виключає можливість їх віднесення до первинних документів, які підтверджують обставини здійснення господарської операції і надають право платнику податків на формування на їх підставі податкового кредиту. Крім того, відповідач посилається на те, що контрагент позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтаїр Альфа Плюс», як встановлено матеріалами перевірки ДПІ у Деснянському районі м.Києва ДПС, здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Враховуючи зазначене, податковий орган вважає, що відсутній факт придбання позивачем товарів від контрагента - ТОВ «Альтаїр Альфа Плюс», внаслідок чого, відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість. За таких обставин, вважає, що спірне податкове-повідомлення-рішення прийнято відповідачем обгрунтовано, внаслідок чого в задоволенні позову просить відмовити.

04.09.2013 р на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов відзив позивача №55 від 03.09.2013р на заперечення ДПІ, згідно з яким позивач зазначає, що відповідно до договору №К-129 від 30.01.2012р ТОВ «Альтаїр Альфа Плюс» здійснювало поставку металопрокату на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТ», умовами поставки товару за вказаним договором передбачено 100% передплату, таку передплату позивачем було здійснено згідно з відповідними платіжними дорученнями, постачання товару за договором відбувалось згідно з видатковими накладними, всі матеріали поставлялися контрагентом на адресу позивача через перевізників і були отримані ТОВ «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТ» безпосередньо на складах перевізників у м.Краматорську, податкові накладні, отримані від ТОВ «Альтаїр Альфа Плюс» зареєстровані в реєстрах отриманих податкових накладних, податковий кредит було сформовано позивачем виключно на підставі первинних документів (податкових накладних), внаслідок чого, вважає, що зазначені документи свідчать про фактичність господарських операцій між ним та ТОВ «Альтаїр Альфа Плюс». Крім того, стосовно посилання податкового органу на відсутність у податкових накладних та платіжних дорученнях посилання на договір поставки №К-129 від 30.01.2012р, а також стосовно того, що одну податкову накладну виписано раніше, ніж дата укладання договору, зазначає, що згідно з вимогами Господарського та Цивільного кодексів України договір може бути укладений як у письмовій так й у усній формі, таким чином першу передплату на рахунок ТОВ «Альтаїр Альфа Плюс» позивачем було здійснено згідно з усною домовленістю 27.01.2012р. За таких обставин, вважає позовні вимоги обґрунтованими.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТ» відповідно до виписки АВ №396619 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області 21.07.2010р, номер запису 12771020000001976 (а.с.9), та включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України за номером 37011505, що підтверджується довідкою АБ №458572 (а.с. 17). Взято на облік в органах податкової служби, на момент розгляду справи перебуває на податковому обліку в Слов'янській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби, м.Слов'янськ. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100309423 від 11.11.2010р індивідуальний податковий номер позивача як платника ПДВ 370115005223 (а.с. 18).

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, відповідач - Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, м.Слов'янськ, є суб'єктом владних повноважень.

На адресу відповідача надійшов акт від 04.04.2013р Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва №221/22-50/37675706 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаїр Альфа Плюс», а код ЄДРПОУ 37675706 щодо підтвердження господарських відносин з платником податків за період з 01.01.2012р по 30.11.2012р».

В зв'язку з обставинами, викладеними у зазначеному акті у Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, м.Слов'янськ виникли сумніви у факті здійснення позивачем операцій, внаслідок чого, відповідач вручив представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТ» письмовий запит №10048/10/22-413-3 від 23.04.2013р «Про надання інформації та її документального підтвердження» (а.с. 53).

Відповідно до листа №33 від 20.05.2013р позивачем відповідачу були надані пояснення стосовно посадових осіб, видів діяльності, ліцензій, дозволів та патентів, взаємовідносин з ТОВ «Альтаїр Альфа Плюс», статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТ» та представлено копії документів на 63 аркушах (а.с. 54-55).

В зв'язку з тим, що на запит ДПІ №10048/10/22-413-3 від 23.04.2013р Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТ» документи та письмові пояснення були надані не в повному обсязі, відповідачем на адресу позивача був направлений письмовий запит №12958/10/22-413-3 від 31.05.2013р «Про надання інформації та її документального підтвердження», відповідно до якого податковий орган просив надати документи, що не були надані позивачем згідно з листом №33 від 20.05.2013р, а саме документи, які підтверджують використання придбаних у ТОВ «Альтаїр Альфа Плюс» товаро-матеріальних цінностей в господарській діяльності підприємства та подальшу реалізацію виготовленої готової продукції (журнали-ордери по рахунках 361, 362, 23, 26, 80, 90-94 із відповідними субрахунками, акти списання, акти введення в експлуатацію тощо), копію журналу реєстрації довіреностей та копії довіреностей зазначених у наданих видаткових накладних, специфікації до договору поставки №К-129 від 30.01.2012р (пп.1.1 п.1 договору), сертифікати якості придбаної продукції (пп.5.2.1 п.5 договору), інші документи (а.с. 56).

Листом №39 від 04.06.2013р позивачем податковому органу було надано відповідь на запит №12958/10/22-413-3 від 31.05.2013р, згідно з якою Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТ» повідомлено, що пояснення та їх документальне підтвердження щодо господарських взаємовідносин з контрагентом - ТОВ «Альтаїр Альфа Плюс» за період січень, лютий, липень, серпень 2012р надані позивачем листом №33 від 20.05.2013р в повному обсязі (а.с.59)

Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби, м.Слов'янськ на підставі наказу №588 від 31.05.20013р було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТ» (код за ЄДРПОУ 37011505) (а.с. 57).

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт №2348/15-2/37011505 від 10.06.2013р «Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТ», код за ЄДРПОУ 37011505 з питань повноти нарахування та сплати в бюджет податків за березень, червень, жовтень, листопад та грудень 2012 року, по взаємовідносинам з ТОВ «Альтаїр Альфа Плюс» (код за ЄДРПОУ 37675706), які виникли у січні, лютому, липні та серпні 2012 року (а.с.20-52).

Відповідно до вказаного акту Слов'янською ОДПІ Донецької області Державної податкової служби зафіксовані наступні порушення:

«пп. «а» п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р №2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість на загальну суму 4876, 00 грн. по взаємовідносинам, які виникли у січні, лютому, липні, серпні 2012 з ТОВ «Альтаїр Альфа Плюс», у тому числі по періодам: березень 2012 року на суму 2944,00 грн., червень 2012 року на суму 620,00 грн., жовтень 2012 року на суму 353, 00 грн., листопад 2012 року на суму 346, 00 грн., грудень 2012року на суму 613,00 грн., за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від постачальника ТОВ «Альтаїр Альфа Плюс» та враховуючи матеріали перевірки ДПІ у Деснянському районі м.Києва ДПС.»

Обґрунтовуючи висновки про виявлені порушення відповідач посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТ» під час перевірки не було надано всіх витребуваних відповідачем документів, а ті документи, що були надані позивачем до перевірки містять дефекти (порушення їх оформлення) враховуючи, що юридична сила документа - це властивість, надана документові правовими нормами, яка засвідчується складом та розташуванням його реквізитів, низки його зовнішніх ознак, часових і територіальних меж та об'єктів його дії, оскільки юридична дефектність документів за змістом п.44.1 Податкового кодексу України не дозволяє відображати такий документ в податковому обліку.

За таких обставин, відповідачем у акті №2348/15-2/37011505 від 10.06.2013р встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТ» пп. «а» п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р №2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість на загальну суму 4876, 00 грн. по взаємовідносинам, які виникли у січні, лютому, липні, серпні 2012 року з ТОВ «Альтаїр Альфа Плюс».

На підставі розглядуваного акту заступником голови комісії з проведення реорганізації Слов'янської ОДПІ Донецької області ДПС, заступником начальника Слов'янської ОДПІ Донецької області ДПС Черненко Є.Л. 01.07.2013р було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000111502 про нарахування грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 4876, 00 грн. та штрафу в сумі 1219, 00 грн. (а.с.71).

Надаючи правову оцінку обставинам у справі суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За приписом пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як встановлено судом, та не заперечується позивачем податковим органом було прийнято відповідний наказ №588 від 31.05.20013р про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТ», який був надісланий на адресу позивача разом з повідомленням №66 від 31.05.2013р та отриманий пзивачем.

Отже, податковий орган виконав передбачені законом вимоги, внаслідок чого набув права розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно з пунктами 86.1, 86.4 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

За приписом пункту 86.7 статті 86 у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Не погодившись з висновками акту ДПІ 20.06.2013р позивачем на адресу відповідача були направлені заперечення №42 (а.с.60-65). Згідно з відповіддю №14802/10/22-413-3 від 27.06.2013 на вказані заперечення податковий орган вважає акт перевірки правомірним, внаслідок чого висновки акту перевірки залишені без змін (а.с.67-70). Отже, позивач використав своє право на незгоду з висновками перевірки.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги ті обставини, що відповідач при проведенні перевірки діяв в межах та у спосіб наданих діючим законодавством України твердження позивача про незаконність проведеної перевірки є безпідставним.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За приписом пунктів 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, згідно з абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати належним чином оформлені податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як встановлено судом, 30.01.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТ» (Покупець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаїр Альфа Плюс» (Постачальник за договором) був укладений договір поставки №К-129, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити металопрокат на умовах, викладених в даному договорі, товар, сортамент та кількість якого вказані у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Позивачем до матеріалів справи не надано жодної специфікації до вказаного договору, внаслідок чого не можливо зробити висновок про товар, який повинен був бути поставлений за вказаним договором, його сортамент та кількість.

На підтвердження факту здійснення господарської операції з придбання товарів позивачем до матеріалів справи надані рахунок-фактура №СФ-0002085 від 07.02.2012р (а.с.77), видаткова накладна №РН-0001120 від 22.02.2012р (а.с.78), рахунок фактура №СФ-0001687 від 25.01.2012р (а.с.79), видаткова накладна №РН-0001067 від 01.02.2012р (а.с.80), рахунок-фактура №СФ-0005851 від 03.07.2012р (а.с.81), видаткова накладна №РН-0001516 від 23.07.2012р (а.с.82), рахунок-фактура №СФ-0005895 від 03.07.2012р (а.с.83), видаткова накладна №РН-0001529 від 10.07.2012р (а.с.84), рахунок-фактура №СФ-0007221 від 14.08.2012р (а.с.85), видаткова накладна №РН-0001719 від 04.09.2012р (а.с.86), податкова накладна №92 від 27.01.2012р (а.с.87), податкова накладна №93 від 30.01.2012р (а.с.88), податкова накладна №110 від 31.01.2012р (а.с.89), податкова накладна №35 від 09.02.2012р (а.с.90), №115 від 27.08.2012р (а.с.91), податкова накладна №12 від 03.07.2012р (а.с.92), податкова накладна №141 від 30.08.2012р (а.с.93), податкова накладна №19 від 04.07.2012р (а.с.94), платіжне доручення №542 від 20.02.2012р (а.с.113), платіжне доручення №517 від 09.02.2012р (а.с.114), платіжне доручення №507 від 27.01.2012р (а.с.115), платіжне доручення №508 від 30.01.2012р (а.с.116), платіжне доручення №509 від 31.01.2012р (а.с.117), платіжне доручення №545 від 22.02.2012р (а.с.118), платіжне доручення №654 від 03.07.2012р (а.с.119), платіжне доручення №657 від 04.07.2012р (а.с.120), платіжне доручення №722 від 27.08.2012р (а.с.121), платіжне доручення №726 від 30.08.2012р (а.с.122), реєстр довіреностей за 2012 рік (а.с.129-130), довіреності №90 від 27.08.2012р (а.с.131), №75 від 04.07.2012р (а.с.132), №73 від 03.07.2012р (а.с.133), №17 від 14.02.2012р (а.с.134), №12 від 30.01.2012р (а.с.135), реєстр отриманих податкових накладних (а.с.136-145).

На підтвердження перевезення товарів позивачем до матеріалів справи також надано рахунок-фактуру №759007 від 20.02.2012р з калькуляцією до акту виконаних робіт №Д-00007834 згідно з договором №Д-5081 від 15.11.2011р (а.с.123), акт №Д-00007834 здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с.124). Договір, на підставі якого надавалися послуги, позивачем не надано.

Також Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТ» представлені товарно-транспортні накладні №КИ0223613 від 06.07.2012р (а.с.125), №БЦ0214672 від 05.09.2012р (а.с.125), №КИ0221404 від 23.07.2012р (а.с.126), виписку з особового рахунку за 31.07.2012р (а.с.126), рахунок на оплату №КМ0000308 від 31.07.2012р (а.с.127), акт №КМ0000310 здачі-приймання робіт (послуг) від 31.07.2012р (а.с.128).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Розглянувши надані до матеріалів справи первинні документи, які були подані позивачем відповідачу згідно з листом №33 від 20.05.2013р, суд приходить до висновку, що зазначені документи не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в зв'язку з тим, що не містять всіх необхідних обов'язкових реквізитів, крім того зі змісту вказаних документів не можливо зробити висновок про виконання Договору №К-129 від 30.10.2012р, оскільки жоден документ не містить в собі посилання на зазначений договір, крім того, на видаткових накладних відсутні ПІБ та посада особи, що їх підписала з боку постачальника, що унеможливлює встановлення причетності особи, яка підписала ці видаткові накладні, до постачальника; з документів, які надані позивачем як докази перевезення товару, не вбачається, який саме товар перевозився. Крім того, податкова накладна №92 від 27.01.2012р взагалі виписана раніше, ніж дата вчинення правочину.

Посилання позивача на відношення податкової накладної, яка була виписана раніше, ніж дата укладення Договору №К-129 від 30.10.2012р з тих підстав, що згідно з вимогами Господарського та Цивільного кодексів України договір може бути укладений як у письмовій так й у усній формі, внаслідок чого першу передплату на рахунок ТОВ «Альтаїр Альфа Плюс» позивачем було здійснено згідно з усною домовленістю 27.01.2012р, судом до уваги не приймаються враховуючи, що відповідно до п.1 ч.1. ст. 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ставиться під сумнів фактичне здійснення господарської операції між Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаїр Альфа Плюс» відповідно до договору поставки №К-129 від 30.01.2012р, оскільки актом від 04.04.2013р Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва №221/22-50/37675706 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаїр Альфа Плюс», код ЄДРПОУ 37675706 щодо підтвердження господарських відносин з платником податків за період з 01.01.2012р по 30.11.2012р» встановлено відсутність підтвердження факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Альтаїр Альфа Плюс» до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання - передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 вищезазначеного Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні у позивача документи, а саме видаткові накладні, податкові накладні, рахунки та інші не можуть бути враховані, як підтвердження факту здійснення господарської операції за договором поставки №К-129 від 30.01.2012р, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаїр Альфа Плюс», оскільки не містять в собі обов'язкових реквізитів, які б підтверджували факт такого здійснення саме за цією угодою.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо правомірності зроблених відповідачем в акті перевірки №2348/15-2/37011505 від 10.06.2013р висновків, та, як наслідок податкового повідомлення-рішення №0000111502 від 01.07.2013р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТ» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000111502 від 01.07.2013р про сплату грошового податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 4876,00грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1219,00 грн. - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову прийнято в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 09 вересня 2013 року, в присутності представників сторін.

Постанову складено у повному обсязі 13 вересня 2013 року.

Суддя Мальцева Н.Г.