cpg1251
Справа № 1570/7629/2012
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2013 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бутенко А.В.,
за участю секретаря - Рачкова О.І.,
за участю сторін:
представник позивача - Сон К.Е. (по довіреності)
представник 1 відповідача - Литвинчук Т.В. (по довіреності)
представник 2 відповідача - Масалов П.В. (по довіреності)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський хлібозавод» до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення судового збору,
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський хлібозавод» до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000060022, №0000070022 від 19.11.2012 року.
В судовому засіданні 16.09.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими. Податкові повідомлення - рішення №0000060022 та №0000070022 від 19.11.2012 року належить скасувати як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі невірних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки та вважають, що вони винесені незаконно, пославшись на обставини зазначені у позовній заяві та додатках.
Представники відповідача у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позовних вимог, пояснивши, що зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті в межах повноважень і на підставі діючого законодавства, а тому є правомірними з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (а.с. 65-74 т. І). Також зазначили, що перевірка проведена та порушення встановлені відповідно до вимог діючого законодавства.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, суд встановив наступне.
Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно із ст.ст. 7,8,10 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування, стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому справи за позовами щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідно до п.1 ч.2 ст.17, ст.50 КАС України віднесені до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Котовський хлібозавод» зареєстроване 29.05.2003 року Виконавчим комітетом Котовської міської ради Одеської області та взято на облік в органах державної податкової служби 04.06.2003р. за №6059.
Судом встановлено, що на підставі наказу №537 від 22.08.1012 року та на підставі направлень №386, №387, №388, №389, №390, №391, №392 від 02.10.2012 року працівниками Котовської об'єднаної ДПІ в Одеській області ДПС проведено планову виїзну перевірку позивача та 23.10.2012 року складено Акт перевірки «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Котовський хлібозавод», код 26364417, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, а також дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.06.2012р.» від 23.10.2012р. № 1154/22-01/26364417 (а.с. 14-38).
За результатами проведення перевірки встановлені порушення:
- п.п. 14.1.1 (в) п 14.1 ст.14, пп. 135.5.4 п 135.5 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI в результаті чого ТОВ «Котовський хлібозавод» занижено податок на прибуток у І кварталі 2012р. на суму: 312 220 грн. 80 коп.
- п.п. 14.1.181 ст 14, пп.. 44.1 ст.44, пп..185.1 ст 185, п.187.1 ст.187, пп. 198.6, ст..198, частина .е п.201.1 ст. 201, п.201.6, п.201.7, п.201.10 пп.б, п.201.11, п.201.15 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI; п.3,12 Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого ДПА України від 21.12.2010р. №969; п.3 Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної; п.2.15, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Мінфіна України від 24.05.1995р. №88 в результаті чого ТОВ «Котовський хлібозавод» занижено суму податку на додану вартість на суму 415 226 грн. 36 коп., в тому числі за липень 2011р. в сумі 167 739 грн. 91 коп., за серпень 2011р. в сумі 50 грн. 76, за жовтень 2011р. в сумі 236 430 грн., за листопад 2011р. в сумі 66 грн. 67 коп., за січень 2012р. в сумі 10 939 грн. 02 коп.
На підставі зазначеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000070022 від 19.11.2012р. з основного платежу: 415226 грн. 36 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 207613 грн. 18 коп., податкове повідомлення-рішення №0000060022 від 19.11.2012р. з основного платежу: 312 220 грн. 80 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 78 055 грн. 20 коп.
Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Котовський хлібозавод» оскаржило їх у судовому порядку.
Оцінюючи оскаржені рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Котовський хлібозавод» з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем за результатами перевірки складений акт перевірки «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Котовський хлібозавод», код 26364417, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, а також дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.06.2012р.» від 23.10.2012р. № 1154/22-01/26364417, але з вказаним актом перевірки позивач був частково не згодний, про що зазначено в акті (а.с. 38 т.І зворотній бік). Таким чином, обставини, зазначені в акті перевірки не є підтвердженими відповідачем, а тому згідно положень ч.2 ст.71 КАС України всі вказані в акті обставини повинні доводитись відповідачем під час офіційного з`ясування обставин справи на загальних підставах.
Щодо заниження позивачем податку на прибуток, визначеного у податковому повідомленні-рішенні №0000060022 від 19.11.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 312 220 грн. 80 за основним платежем та 78 055 грн. 20 коп. за штрафними санкціями перевіркою встановлено, що Позивачем до валового доходу не включено суми безнадійної заборгованості перед ТОВ «Агрооіл групп», що враховуються при визначені об'єкта оподаткування та до рядку 03 ІД Декларації з податку на прибуток за І квартал 2012р. , що призвело до заниження доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за І квартал 2012р. на суму 1 486 765 грн. 60 коп.
У зв'язку із вищезазначеним, відповідач зробив висновок про заниження позивачем податку на прибуток у І кварталі 2012р. на суму 312 220 грн. 80 коп.
Керуючись приписами п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, також нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, а саме 78 055 грн. 20 коп.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Згідно з п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
28.02.2011р. між ТОВ «Котовський хлібозавод», код 26364417 та ТОВ «Агрооіл групп», код 34440939 укладено Додаткову угоду до договору постачання від 17.02.2011р. №17/2, відповідно до якої ТОВ «Агрооіл групп» постачає товар ТОВ «Котовський хлібозавод» з відстрочкою платежу. Відповідно до обігово-сальдової відомості по рахунку 68.4.1 за серпень 2011р., за ТОВ «Котовський хлібозавод» рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ «Агрооіл групп» у сумі 1 900 286 грн. 64 коп.
05.08.2011р. ТОВ «Котовський хлібозавод» передало ТОВ «Агрооіл групп» в рахунок сплати послуг товарного кредиту, який надавався на підставі додаткової угоди від 28.02.2011р., податкові векселі серії АА №1197556, номінальна вартість 1 726 093 грн. 70 коп.; серії АА №1197557, номінальна вартість 58 025 грн. 05 коп.
Постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10.09.1992 р. №528 (з подальшими змінами) були затверджені Правила виготовлення і використання вексельних бланків.
Законом України від 05.04.2001 р. "Про обіг векселів в Україні" затвердження форми і порядку виготовлення бланків векселів покладене на Державну комісію з цінних паперів і фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм УВЗ.
Порушень, щодо порядку заповнення та виписки вищезазначених векселів Відповідачем під час перевірки не встановлено.
В ході судового засідання Позивачем було залучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру, відповідно до якого ТОВ «Агрооіл групп» (34440939), визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (а.с. 71-73 т. ІІ) .
До Єдиного державного реєстру на час розгляду справи не внесено даних про закінчення ліквідаційної процедури ТОВ «Агрооіл групп» (34440939) чи визнання його банкрутом у судовому порядку.
Порядок визнання доходів встановлено ст. 137 розділу III "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України. Даною нормою прямо зазначено, з якого моменту (дати) визнається дохід суб'єкта господарювання. Разом з цим, зазначена стаття не визначає дату, з якої визнається дохід у разі наявності у суб'єкта господарювання саме кредиторської заборгованості. Проте п. 137.16 ст. 137 Податкового кодексу України передбачено, що датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, якщо інше не передбачено нормами цього розділу.
Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 року N 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.99 року за N 860/4153, встановлено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
З викладеного вбачається, що правильність відображення визнання доходу як у бухгалтерському, так і в податковому обліку платника податків може бути забезпечена у разі виконання наступних умов у їх сукупності: вірно визначена дата визнання доходу; вірно визначена сума визнаного доходу; забезпечене документальне підтвердження операції з визнання доходу.
Підпунктом "в" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що безнадійною заборгованістю є заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.
Згідно із ст. 22 Закону України від 14 травня 1992 року N 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зі змінами та доповненнями, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. У постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією (ст. 24 Закону). Ліквідатор з дня свого призначення, у межах своїх повноважень, пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту (ст. 25 Закону).
Отже, прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом не є підставою для визнання безнадійною заборгованості саме третіх осіб, за якою ліквідатор може пред'явити вимоги з приводу повернення дебіторської заборгованості банкруту. Заборгованість третіх осіб перед юридичною особою - банкрутом вважається безнадійною, якщо така заборгованість залишається непогашеною на дату ліквідації банкрута.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа є такою, що припинена, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Тому, підприємство вважається ліквідованим з дня внесення вказаного запису, проте Відповідачем цю обставину не враховано під час проведення перевірки та прийнятті рішення.
Поряд з цим слід враховувати, що векселедержатель може використовувати простий вексель у розрахунках зі своїми контрагентами. У такому випадку припиняється право вимоги одного кредитора і виникає право вимоги у іншого кредитора. Отже, вексель може і надалі перебувати в обігу до закінчення строку платежу за ним. Однак перевіркою не встановлено та не доведено в судовому засіданні наявності в активах ТОВ «Агрооіл групп» векселів, які не пред'явлено до сплати, але зроблено висновок про виникнення у позивача інших доходів із сум непогашеної заборгованості, що мають бути згідно із п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України віднесені до складу валового доходу у періоді, коли виникла така заборгованість.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про необгрунтованість донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 312 220 грн. 80 за основним платежем та 78 055 грн. 20 коп. за штрафними санкціями.
Щодо нарахування за податковим повідомленням-рішенням №0000070022 від 19.11.2012р. сум з податку на додану вартість з основного платежу 415 226 грн. 36 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 207 613 грн. 18 коп. судом встановлено наступне.
Відповідно до висновків акту перевірки ТОВ «Котовський хлібозавод» не включило до податкового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2011р. суму ПДВ від реалізації олії соняшникової нерафінованої, чим порушено п. 185.1 ст. 185, ст. 187 Податкового кодексу України та позивачу донараховано податкове зобов'язання з основного платежу у сумі 167 258 грн. 96 коп. та за штрафними санкціями у сумі 83 629 грн. 48 коп.
Судом встановлено, що 21 березня 2011року ТОВ «Котовський хлібозавод» та ТОВ «ТОРГОІЛ Групп» підписали Договір поставки №26/03 від 21.03.2011р. та специфікацію №1 від 21.03.2011р. до вказаного Договору згідно яких, ТОВ «ТОРГОІЛ» поставило покупцю ТОВ «Котовський хлібозавод» олію соняшникову нерафіновану в кількості 90 тон на загальну суму: 958500 грн. з ПДВ (а.с.39 т.1).
Згідно з пунктом 3.2. Договору, право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання товаророзпорядчих документів (накладної, акта та інш.).
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що розрахунки за товар з Постачальником здійснюються Покупцем в національній валюті України гривні, по факту поставки не пізніше 120 (сто двадцяти) календарних днів з моменту переходу права власності на товар, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.
Згідно специфікації №1 від 21.03.2011р. до Договору поставки №26/03 від 21.03.2011р. товар був поставлений Покупцю на умовах EXW - Запорізька обл.., Чернігівський район, пмт. Чернігівка, вул. Репіна, 29, згідно правилам Інкотермс в редакції 2000 року. Строк поставки - до 30 квітня 2011року(а.с.40 т.1).
Відповідно до видаткових накладних: № РН-0000013 від 21.03.2011р. на суму - 315240 грн. 00 коп.; № РН-0000012 від 21.03.2011р. на суму - 485640 грн. 00 коп.; № РН-0000014 від 22.03.2011р. на суму - 157620 грн. 00 коп., ТОВ «ТОРГОІЛ Групп»передало, а ТОВ «Котовський хлібозавод» прийняло олію соняшникову нерафіновану в кількості 90 тон на загальну суму: 958500 грн.з ПДВ (а.с.41-43 т.1).
За Договором зберігання №З-4-03/11 від 21.03.2011р., укладеним між ТОВ «ТОРГОІЛ Групп» та ТОВ «Котовський хлібозавод», вказаний товар у загальній кількості 90 тон було передано на зберігання ТОВ «ТОРГОІЛ Групп», про що складено: акт приймання майна на зберігання №1 від 21 березня 2011р. та акт приймання майна на зберігання №2 від 22 березня 2011р.(а.с.44-47 т.1).
Місце зберігання товару: виробничі потужності ТОВ «ТОРГОІЛ Групп» (Запорізька обл., Чернігівський район, смт. Чернігівка, вул. Репіна, 29).
21 квітня 2011р. ТОВ «Котовський хлібозавод» з ПП «Діабаз-2007» укладено Договір комісії №31/11 від 21.04.2011р. та специфікацію №1 від 21.04.2011р. до вказаного Договору згідно яких, ТОВ «Котовський хлібозавод» передало на комісію ПП «Діабаз-2007» товар. Відповідно до Акту прийому-передачі №1 від 11.05.2011р. комісіонеру було передано олію соняшникову нерафіновану, 1 сорту (товар) в кількості: 81,324 тон за ціною продажу: 1290 доларів США за 1 тону (а.с. 48-51 т.1).
11.05.2011р. вказану олію комітент ТОВ «Котовський хлібозавод» передало комісіонеру ПП «Діабаз-2007» за адресою місця знаходження складу зберігання: Запорожська область, Чернігівський район, пмт. Чернігівка, вул. Репіна, 29.
З метою виконання Договору комісії №31/11 від 21.04.2011р., ПП «Діабаз-2007» укладено зовнішньоекономічний контракт №OR0126/11 від 21 квітня 2011р. з компанією OREXIM LIMITED, згідно з яким ПП «Діабаз-2007» передало OREXIM LIMITED олію соняшникову нерафіновану, на умовах вказаного контракту. Відповідно до акту прийому-передачі №4 від 12.05.2011р. до контракту №OR0126/11 від 21 квітня 2011р. ПП «Діабаз-2007» передало (експортувало), а компанія OREXIM LIMITED прийняла на умовах СРТ - термінал ТОВ «Евері», м Миколаїв, товар - олію соняшникову нерафіновану, 1 сорту (товар) в кількості: 81,324 тон за ціною продажу: 1290 доларів США за 1 тону, загальна вартість: 104907,96 доларів США (а.с.52-55 т.1).
Вказаний факт експорту товару підтверджується вантажно-митною декларацією (ВМД) від 02.07.2011р. №504000018/2011/002001, відповідно до якої - було експортовано олію соняшникову нерафіновану , 1 сорту в кількості 81,324 тон, загальною ціною 836294,78 грн., листом погодження, обліковою карткою суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, вантажним маніфестом, рахунком-фактурою, наданими Миколаївською митницею (а.с.196-205 т.1).
Посилання відповідача на відповіді «Дельта-лоцман» про відсутність проходу судна, а тому відсутність факту вивозу олії соняшникової нерафінованої, 1 гатунку, ДСТУ 4492-2005 у кількості 81, 324 т., на суму 836 294 грн. 78 коп. повністю спростовані відповіддю Миколаївської митниці №01/1.2-14/793, відповідно до якої для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів була подана вантажно-митна декларація від 02.07.2011р. №504000018/2011/002001 та відповідні документи.
Належним чином засвідчена Миколаївською митницею вантажна митна декларація від 02.07.2011р. №504000018/2011/002001, засвідчила факт експортування на адресу OREXIM LIMITED олії соняшникової, нерафінованої, І ґатунку, в кількості 81, 324 т., вартістю 836 294 грн. 78 коп.
За даними зазначеної декларації та інших документів, перевезення товару здійснювалось судном Fairchem Colt, Панама.
За результатом виконання свої договірних обов'язків ПП «Діабаз-2007» надало ТОВ «Котовський хлібозавод» звіт комісіонера №1 до Договору комісії №31/11 від 21.04.2011р.(а.с. 58 т.1), згідно якого комісіонер здійснив експорт товару на загальну суму: 102809,80 доларів США - що по курсу МВРУ на 16.05.2011р. дорівнює 821450,30 грн. Вказану суму ПП «Діабаз-2007» у повному обсязі перерахувало на банківські рахунки ТОВ «Котовський хлібозавод», яке в свою чергу здійснило повний розрахунок (виплату комісійної винагороди) з ПП «Діабаз-2007» за Договором комісії №31/11 від 21.04.2011р.
Таким чином, суд вважає необгрунтованими висновки відповідача щодо реалізації олії соняшникової, нерафінованої, І ґатунку, в кількості 81, 324 т., вартістю 836 294 грн. 78 коп. на території України та необхідність оподаткування господарських операцій податком на додану вартість на загальних підставах.
Також в акті перевірки зафіксовано, що підприємство включило до реєстру отриманих податкових накладних та до декларації з податку на додану вартість податкові накладні, заповнені з порушенням, а саме відсутній опис (номенклатура) отриманого товару, що призвело до завищення у жовтні 2011р. податкового кредиту в сумі 236 430 грн., у т.ч. за податковими накладними отриманих від ПАТ «Одеський коровай»:
- №192 від 26.10.2011р., сировинна в асортименті, на загальну суму 500000,00 грн. у тому числі ПДВ 83333,33 грн.;
- №193 від 26.10.2011р., сировинна в асортименті, на загальну суму 500000,00 грн. у тому числі ПДВ 83333,33 грн.;
- №194 від 26.10.2011р., сировинна в асортименті, на загальну суму 404954,38 грн. у тому числі ПДВ 67492,40 грн.;
- №195 від 26.10.2011р., сировинна в асортименті, на загальну суму 13625,62 грн. у тому числі ПДВ 2270,94 грн.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи суд дійшов висновку про невідповідність висновків обставинам справи та вимогам діючого законодавства.
Так, відповідно до ст.198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно ст.198.2 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно ст.198.6 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно п.201.1 ст.201 цього Кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові певні реквізити, зокрема опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг, ціна постачання без урахування податку, ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні, загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до п. п. 201.6. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Судом встановлено, що відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та на виконання Договору, продавцем були оформлені податкові накладні.
На дату отримання попередньої оплати ПАТ «Одеський коровай» здійснило нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, виписало податкові накладні та надало їх ТОВ «Котовський хлібозавод» на повну суму авансових платежів.
Згідно з п.201.10 ст.201 цього Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, відповідно до зазначених норм, з моменту оплати коштів за товар та отримання податкових накладних від ПАТ «Одеський коровай» у Позивача виникло право на віднесення ПДВ по цим операціям до складу свого податкового кредиту.
Дослідивши оригінали податкових накладних, суд погоджується з думкою Позивача щодо відповідності наданих документів вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки всі перелічені податкові накладні містять відомості щодо виду цивільно-правового договору, як то: договір поставки, договір купівлі-продажу,договір на виконання робіт та інші, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг, ціна постачання без урахування податку, ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні, загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Реальність здійснення та товарність господарських операцій, за якими у позивача виникло право на формування податкового кредиту відповідачем не заперечується та підтверджується наданими до суду договорами, видатковими накладними та специфікаціями до Договору (а.с. 74-93 т.ІІ ).
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідальність за правильність оформлення податкових накладних несе постачальник товарів, робіт та послуг, а також те, що зазначення в опису товару «сировина в асортименті», замість повного переліку такої сировини при заповненні податкових накладних, одержаних від постачальника, не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту.
На підставі вищезазначеного суд дійшов висновку про неправомірність донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 236 430 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 118 215 грн.
В акті перевірки також зафіксовано порушення п. 201.4, п. 201.7, п. 201.6, п. 201.10 ст. 210 Податкового кодексу України, п. 11 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011р. №1379, в за результатами чого Позивачу донараховано суму основного платежу з податку на додану вартість у сумі 10 133 грн. 33 коп. та за штрафними фінансовими санкціями у розмірі 5066 грн. 66 коп.
На думку податкового органу, позивачем безпідставно включено до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість суму податку на додану вартість в розмірі 10 133 грн. 33 коп. у січні 2012р.
Судом встановлено, що між ТОВ «Котовський хлібозавод» та ПАТ «Одеський коровай» укладено договір поставки від 01.06.2010р., згідно з яким ПАТ «Одеський коровай» постачав товари ТОВ «Котовський хлібозавод».
В ході судового засідання Позивачем надано належним чином засвідчені податкові накладні виписані ПАТ «Одеський корова» №71 та №75 від 19.01.2013р. на суму податку на додану вартість у розмірі 5066 грн. 67 коп. та 5728 грн. 35 коп., відповідно до яких було сформовано у декларації суму податкового кредиту в розмірі 10 133 грн. 33 коп. у січні 2012 р.
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
Згідно із п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.
ПАТ «Одеський коровай» на момент здійснення господарської операції зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Податкові накладні відображені ТОВ «Котовський хлібозавод» у виправленому реєстрі отриманих та виданих податкових накладних в березні 2012 року, але такі виправлення не прийняті відповідачем.
Суд вважає, що наявність помилки у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача, в результаті якої дві суми зазначені як одна, не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту, оскільки за даними бухгалтерського обліку обох товариств, податкові зобов'язання ПАТ «Одеський коровай» звітного (податкового) періоду та податковий кредит ТОВ «Котовський хлібозавод» звітного (податкового) періоду повністю кореспондуються, що не заперечується відповідачем та підтверджує факт відсутності порушення податкового обліку та правомірність формування податкового кредиту.
На підставі зазначеного суд дійшов висновку про правомірність включення позивачем 10 133 грн. 33 коп. до сум податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року.
Разом з тим судом встановлено правомірність висновків відповідача щодо завищення ТОВ «Котовський хлібозавод» податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 805 грн. 69 коп. за січень 2012р.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із п. 198.6 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
В ході проведення перевірки Відповідачем зафіксовано відсутність податкової накладної на вищезазначену суму податку на додану вартість, відповідний факт був підтверджений в ході судового засідання.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про правомірність донарахування Позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 805 грн. 69 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 402 грн. 84 коп.
Щодо встановлення порушення ТОВ «Котовський хлібозавод» п. 198.6 ст. 198, п. 201.11 Податкового кодексу України, в результаті чого Позивачу було донараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 598 грн. 38 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 299 грн. 33 коп., суд дійшов висновку про їх часткову правомірність з тих самих підстав.
Згідно із п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є, в тому числі касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).
Судом встановлено не правомірне включення до податкового кредиту сум по касовим чекам, по яких загальна сума товарів перевищила 200 грн.:
- у липні 2011р. по підприємствам: ТОВ «Союз-Ойл», код ЄДРПОУ 37104641, ТОВ «Фрістайл-Ойл», код за ЄДРПОУ 37114906, ТОВ «Авіор Трейд».
- у серпні 2011р. по підприємству «Біо-Актив», код ЄДРПОУ 30446633.
В ході судового засідання Позивачем не надано податкових накладних по операціям із вищезазначеним контрагентами, також не було наведено доводів, які би спростовували висновки суб'єкта владних повноважень.
Натомість, не знайшло своє відображення порушення п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, що зафіксовано у листопаді 2011р., так ТОВ «Косовський хлібозавод» отримало послуги за зважування автотранспорту від ТОВ «Котовське ЗПП», код ЄДРПОУ 00955182. Розрахунки проведено готівковими коштами.
ТОВ «Котовське ЗПП» видало квитанцію до прибуткового касового ордеру №90 від 16.11.2011р. на суму 100 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 16 грн. 67 коп., №92 від 22.11.2011р. на суму 200 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 33 грн. 33 коп., №95 від 24.11.2011р. на суму 100 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 16 грн. 67 коп.
Оскільки, по даному контрагенту загальна сума отриманих товарів/послуг не перевищила 200 гривень за день, то має місце неправомірне донарахування податкового зобов'язання.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про правомірність донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість з основного платежу у сумі 531 грн. 38 коп. та за штрафними санкціями у розмірі 265 грн. 86 коп., в свою чергу до Позивача було неправомірно донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість з основного платежу у сумі 66 грн. 67 коп. та за штрафними санкціями у розмірі 33 грн. 33 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають частковому задоволенню.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський хлібозавод» до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби №0000060022 від 19.11.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 312220,8 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 78055,2 гривень.
3. Визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби №0000070022 від 19.11.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 414354 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 207177,01 гривень.
4. Стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ «Котовський хлібозавод» суму сплаченого судового збору у сумі 2146 гривень.
5. В іншій частині позовних вимог відмовити
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 19 вересня 2013 року .
Суддя Бутенко А.В.
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2013 |
Оприлюднено | 20.09.2013 |
Номер документу | 33560051 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Бутенко А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні