Ухвала

від 03.12.2013 по справі 1570/7629/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 р.Справа № 1570/7629/2012

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Посторонка І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський хлібозавод» до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення судового збору, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Котовський хлібозавод» звернулося до суду з адміністративним позовом до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000060022, №0000070022 від 19.11.2012 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський хлібозавод» задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби №0000060022 від 19.11.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 312220,8 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 78055,2 гривень. Визнано протиправним та скасовано частково податкове повідомлення-рішення Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби №0000070022 від 19.11.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 414354 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 207177,01 гривень. Стягнуто з Державного бюджету на користь ТОВ «Котовський хлібозавод» суму сплаченого судового збору у сумі 2146 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу №537 від 22.08.1012 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача та 23.10.2012 року складено Акт перевірки «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Котовський хлібозавод» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, а також дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.06.2012р.» від 23.10.2012р. № 1154/22-01/26364417.

За результатами проведення перевірки встановлені порушення:

- п.п. 14.1.1 (в) п 14.1 ст.14, пп. 135.5.4 п 135.5 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI в результаті чого ТОВ «Котовський хлібозавод» занижено податок на прибуток у І кварталі 2012р. на суму: 312 220 грн. 80 коп.

- п.п. 14.1.181 ст 14, пп.. 44.1 ст.44, пп..185.1 ст 185, п.187.1 ст.187, пп. 198.6, ст..198, частина .е п.201.1 ст. 201, п.201.6, п.201.7, п.201.10 пп.б, п.201.11, п.201.15 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI; п.3,12 Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого ДПА України від 21.12.2010р. №969; п.3 Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної; п.2.15, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Мінфіна України від 24.05.1995р. №88 в результаті чого ТОВ «Котовський хлібозавод» занижено суму податку на додану вартість на суму 415 226 грн. 36 коп., в тому числі за липень 2011р. в сумі 167 739 грн. 91 коп., за серпень 2011р. в сумі 50 грн. 76, за жовтень 2011р. в сумі 236 430 грн., за листопад 2011р. в сумі 66 грн. 67 коп., за січень 2012р. в сумі 10 939 грн. 02 коп.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000070022 від 19.11.2012р. з основного платежу: 415226 грн. 36 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 207613 грн. 18 коп., податкове повідомлення-рішення №0000060022 від 19.11.2012р. з основного платежу: 312 220 грн. 80 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 78 055 грн. 20 коп.

Частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції дійшов до наступних висновків, з якими погоджується колегія суддів.

Як зазначено відповідачем в акті перевірки, на підставі висновків якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 312 220 грн. 80 за основним платежем та 78 055 грн. 20 коп. за штрафними санкціями, ТОВ «Котовський хлібозавод» до валового доходу не включено суми безнадійної заборгованості перед ТОВ «Агрооіл групп», що враховуються при визначені об'єкта оподаткування та до рядку 03 ІД Декларації з податку на прибуток за І квартал 2012р., що призвело до заниження доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за І квартал 2012р. на суму 1 486 765 грн. 60 коп.

У зв'язку із вищезазначеним, відповідач зробив висновок про заниження позивачем податку на прибуток у І кварталі 2012р. на суму 312 220 грн. 80 коп.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.02.2011р. між ТОВ «Котовський хлібозавод» та ТОВ «Агрооіл групп» укладено Додаткову угоду до договору постачання від 17.02.2011р. №17/2, відповідно до якої ТОВ «Агрооіл групп» постачає товар ТОВ «Котовський хлібозавод» з відстрочкою платежу. Відповідно до обігово-сальдової відомості по рахунку 68.4.1 за серпень 2011р., за ТОВ «Котовський хлібозавод» рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ «Агрооіл групп» у сумі 1 900 286 грн. 64 коп.

05.08.2011р. ТОВ «Котовський хлібозавод» передало ТОВ «Агрооіл групп» в рахунок сплати послуг товарного кредиту, який надавався на підставі додаткової угоди від 28.02.2011р., податкові векселі серії АА №1197556, номінальна вартість 1 726 093 грн. 70 коп.; серії АА №1197557, номінальна вартість 58 025 грн. 05 коп.

Порушень, щодо порядку заповнення та виписки вищезазначених векселів відповідачем під час перевірки не встановлено.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру, ТОВ «Агрооіл групп» (34440939), визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. До Єдиного державного реєстру на час розгляду справи в суді першої інстанції та відповідно на час проведення перевірки, даних про закінчення ліквідаційної процедури ТОВ «Агрооіл групп» (34440939) чи визнання його банкрутом у судовому порядку, не внесено.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок визнання доходів встановлено ст. 137 розділу III "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України. Даною нормою прямо зазначено, з якого моменту (дати) визнається дохід суб'єкта господарювання. Разом з цим, зазначена стаття не визначає дату, з якої визнається дохід у разі наявності у суб'єкта господарювання саме кредиторської заборгованості. Проте п. 137.16 ст. 137 Податкового кодексу України передбачено, що датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, якщо інше не передбачено нормами цього розділу.

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 року N 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.99 року за N 860/4153, встановлено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

З викладеного вбачається, що правильність відображення визнання доходу як у бухгалтерському, так і в податковому обліку платника податків може бути забезпечена у разі виконання наступних умов у їх сукупності: вірно визначена дата визнання доходу; вірно визначена сума визнаного доходу; забезпечене документальне підтвердження операції з визнання доходу.

Відповідно до підпункту "в" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безнадійною заборгованістю є заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Згідно із ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. У постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією (ст. 24 Закону). Ліквідатор з дня свого призначення, у межах своїх повноважень, пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту (ст. 25 Закону).

З урахуванням наведених норм, судом першої інстанції зроблено цілком обґрунтований висновок про те, що прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом не є підставою для визнання безнадійною заборгованості саме третіх осіб, за якою ліквідатор може пред'явити вимоги з приводу повернення дебіторської заборгованості банкруту. Заборгованість третіх осіб перед юридичною особою - банкрутом вважається безнадійною, якщо така заборгованість залишається непогашеною на дату ліквідації банкрута.

Доводи апеляційної скарги про правомірність донарахування позивачу податку на прибуток та нарахування штрафних санкцій у зв'язку з не включенням безнадійної заборгованості перед ТОВ «Агрооіл групп» до доходу, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, перевіркою не встановлено та відповідачем не доведено наявності в активах ТОВ «Агрооіл групп» векселів, які не пред'явлено до сплати та відповідно податковим органом зроблено необґрунтований висновок про виникнення у позивача інших доходів із сум непогашеної заборгованості, що мають бути згідно із п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України віднесені до складу валового доходу у періоді, коли виникла така заборгованість.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 312 220 грн. 80 за основним платежем та 78 055 грн. 20 коп. за штрафними санкціями. Доводи апеляційної скарги в цій частині є ідентичними висновкам акту перевірки, та висновків оскаржуваного рішення не спростовують.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 березня 2011року ТОВ «Котовський хлібозавод» та ТОВ «ТОРГОІЛ Групп» уклали Договір поставки №26/03 від 21.03.2011р. та специфікацію №1 від 21.03.2011р. до вказаного Договору згідно яких, ТОВ «ТОРГОІЛ» поставило покупцю ТОВ «Котовський хлібозавод» олію соняшникову нерафіновану в кількості 90 тон на загальну суму: 958500 грн. з ПДВ.

Згідно специфікації №1 від 21.03.2011р. до Договору поставки №26/03 від 21.03.2011р. товар був поставлений Покупцю на умовах EXW - Запорізька обл.., Чернігівський район, пмт. Чернігівка, вул. Репіна, 29, згідно правилам Інкотермс в редакції 2000 року. Строк поставки - до 30 квітня 2011року.

Відповідно до видаткових накладних: № РН-0000013 від 21.03.2011р. на суму - 315240 грн. 00 коп.; № РН-0000012 від 21.03.2011р. на суму - 485640 грн. 00 коп.; № РН-0000014 від 22.03.2011р. на суму - 157620 грн. 00 коп., ТОВ «ТОРГОІЛ Групп»передало, а ТОВ «Котовський хлібозавод» прийняло олію соняшникову нерафіновану в кількості 90 тон на загальну суму: 958500 грн.з ПДВ.

За Договором зберігання №З-4-03/11 від 21.03.2011р., укладеним між ТОВ «ТОРГОІЛ Групп» та ТОВ «Котовський хлібозавод», вказаний товар у загальній кількості 90 тон було передано на зберігання ТОВ «ТОРГОІЛ Групп», про що складено: акт приймання майна на зберігання №1 від 21 березня 2011р. та акт приймання майна на зберігання №2 від 22 березня 2011р..

Місце зберігання товару: виробничі потужності ТОВ «ТОРГОІЛ Групп» (Запорізька обл., Чернігівський район, смт. Чернігівка, вул. Репіна, 29).

21 квітня 2011р. ТОВ «Котовський хлібозавод» укладено з ПП «Діабаз-2007» Договір комісії №31/11 від 21.04.2011р. та специфікацію №1 від 21.04.2011р. до вказаного Договору згідно яких, ТОВ «Котовський хлібозавод» передало на комісію ПП «Діабаз-2007» товар. Відповідно до Акту прийому-передачі №1 від 11.05.2011р. комісіонеру було передано олію соняшникову нерафіновану, 1 сорту (товар) в кількості: 81,324 тон за ціною продажу: 1290 доларів США за 1 тону.

11.05.2011р. вказану олію комітент ТОВ «Котовський хлібозавод» передало комісіонеру ПП «Діабаз-2007» за адресою місця знаходження складу зберігання: Запорожська область, Чернігівський район, пмт. Чернігівка, вул. Репіна, 29.

З метою виконання Договору комісії №31/11 від 21.04.2011р., ПП «Діабаз-2007» укладено зовнішньоекономічний контракт №OR0126/11 від 21 квітня 2011р. з компанією OREXIM LIMITED, згідно з яким ПП «Діабаз-2007» передало OREXIM LIMITED олію соняшникову нерафіновану, на умовах вказаного контракту. Відповідно до акту прийому-передачі №4 від 12.05.2011р. до контракту №OR0126/11 від 21 квітня 2011р. ПП «Діабаз-2007» передало (експортувало), а компанія OREXIM LIMITED прийняла на умовах СРТ - термінал ТОВ «Евері», м Миколаїв, товар - олію соняшникову нерафіновану, 1 сорту (товар) в кількості: 81,324 тон за ціною продажу: 1290 доларів США за 1 тону, загальна вартість: 104907,96 доларів США.

За результатом виконання свої договірних обов'язків ПП «Діабаз-2007» надало ТОВ «Котовський хлібозавод» звіт комісіонера №1 до Договору комісії №31/11 від 21.04.2011р, згідно якого комісіонер здійснив експорт товару на загальну суму: 102809,80 доларів США - що по курсу МВРУ на 16.05.2011р. дорівнює 821450,30 грн. Вказану суму ПП «Діабаз-2007» у повному обсязі перерахувало на банківські рахунки ТОВ «Котовський хлібозавод», яке в свою чергу здійснило повний розрахунок (виплату комісійної винагороди) з ПП «Діабаз-2007» за Договором комісії №31/11 від 21.04.2011р.

Доводи апеляційної скарги про те, що товар (олія соняшникова нерафінована) з території України не вивозився, був реалізований на території України та відповідно підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються вище зазначеними обставинами та матеріалами справи, та висновками суду першої інстанції з посиланням на відповідь Миколаївської митниці №01/1.2-14/793, відповідно до якої вказаний товар пройшов митний контроль та митне оформлення, підставою якого була вантажно-митна декларація від 02.07.2011р. №504000018/2011/002001 та відповідні документи.

Відповідно до ст.198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно ст.198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові певні реквізити, зокрема опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг, ціна постачання без урахування податку, ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні, загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку (п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. п. 201.6. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Дослідивши податкові накладні, отримані позивачем від ПАТ «Одеський коровай» (№192 від 26.10.2011р., №193 від 26.10.2011р., №194 від 26.10.2011р. та №195 від 26.10.2011р.), суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що вони містять відомості щодо виду цивільно-правового договору, як то: договір поставки, договір купівлі-продажу, договір на виконання робіт та інші, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг, ціна постачання без урахування податку, ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні, загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку, та відповідно підтверджують право позивача на віднесення ПДВ по зазначеним операціям, реальність здійснення яких податковим органом не заперечувалася, до складу свого податкового кредиту.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність включення позивачем 10 133 грн. 33 коп. до сум податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року, оскільки як обґрунтовано зазначено в оскаржуваному рішенні суду, наявність помилки у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача, в результаті якої дві суми зазначені як одна, не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту, оскільки за даними бухгалтерського обліку обох товариств, податкові зобов'язання ПАТ «Одеський коровай» звітного (податкового) періоду та податковий кредит ТОВ «Котовський хлібозавод» звітного (податкового) періоду повністю кореспондуються, що не заперечується відповідачем та підтверджує факт відсутності порушення податкового обліку та правомірність формування податкового кредиту.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони є ідентичними висновкам акту перевірки, яким судом першої інстанції, з урахуванням матеріалів та обставин справи, було надано належну правову оцінку.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 грудня 2013 року.

Головуючий:

Судді: