Рішення

від 11.09.2013 по справі 914/5/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2013 р. Справа № 914/5/13

Господарський суд Львівської області в складі колегії

головуючого - судді - Березяк Н.Є.

суддів - Запотічняк О.Д.

- Мазовіта А.Б.

при секретарі судового засідання Торській І.В.

Розглянувши матеріали справи

За позовом : Львівська митниця, м. Київ

До відповідача : ТзОВ «Будклас», м. Львів

Про стягнення штрафних санкцій в розмірі 17150,67 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача : Писарев О.Ю., Кішко Н.В. - представники

від відповідача : Лісовий О.О. - представник

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору : Подано позов Львівською митницею до ТзОВ «Будклас» про стягнення 5221,31 грн. пені за порушення строків виконання робіт, 6405,23 грн. - три відсотки річних від простроченої суми неосвоєних та неповернутих коштів авансу, 640,67 грн. інфляційних та судових витрат .

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалах суду.

В судовому засіданні судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

31.01.2013 року позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог в якій він просить стягнути з відповідача 9227,66 грн. пені , 7282,34 грн. - три відсотки річних та 640,67 грн. інфляційних.

В зв'язку із поданням заяви про збільшення позовних вимог розгляд справи було відкладено на 27.02.2013 року.

На задоволення клопотання позивача, 18.03.2013 року ухвалою суду призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

13.05.2013 року позивачем було подано ще одну заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача 36285,18 грн. пені та 6047,53 грн. три відсотки річних. Зазначена заява про збільшення позовних вимог не прийнята судом до розгляду, оскільки заявлені вимоги не стосуються предмету спору і випливають з іншого договору, який не є предметом дослідження у даній справі.

В судовому засіданні 31.07.2013 року оголошувалась перерва до 11.09.2013 року.

В продовжене судове засідання 11.09.2013 року позивачем подано клопотання про заміну сторони Львівської митниці її правонаступником Львівською митницею Міндоходів.

Представники позивача в судовому засіданні 11.09.2013 року збільшені позовні вимоги підтримали, просили задоволити позов з підстав і мотивів викладених в позовній заяві , матеріалах справи та наданих в судових засіданнях пояснень.

ТзОВ «Будклас» проти позову заперечив з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву, поясненнях, наданих в судових засіданнях та матеріалах справи.

В судовому засіданні 11.09.2013 року оголошено вступну і резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

11.11.2011 року між Львівською митницею (Замовником) та ТзОВ «Будклас» (Підрядником) було укладено Договір підряду № 252 на проведення робіт з реконструкції пункту пропуску «Шегині» до якого вносились зміни Додатковими угодами №1 від 30.12.2011 року та №2 від 08.06.2012 року.

Згідно з Календарним графіком виконання робіт по об'єкту «Реконструкція пішохідного переходу міжнародного автомобільного пункту пропуску «Шегині» ТзОВ «Будклас» було зобов'язане протягом липня 2012 року завершити наступні роботи « 3. Навіс над смугами руху пішоходів №2 по ГП; 7. Зовнішні мережі каналізації; 8.Зовнішні мережі газопостачання; 9. Зовнішнє освітлення».

Як зазначає позивач, станом на 14.08.2012 року зазначені роботи Підрядником не були виконані.

Відповідно до п.7.3.1 Договору за порушення строків виконання робіт позивачем нарахована пеня за період з 01.08.2012 року по 29.11.2012 року в сумі 9227,66 грн. , яку просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач зазначає, що 13.06.2012 року платіжним дорученням № 3772 на рахунок ТзОВ «Будклас» ним було здійснено переказ коштів в сумі 1 528 686,00 грн. , як авансовий платіж, який Підрядник зобов'язувався використати на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів , конструкцій, виробів протягом одного місяця з дня надходження коштів на рахунок Підрядника ( п.4.1.2 Договору). За умовами Договору, невикористані після місячного терміну суми авансу протягом 5 робочих днів повертаються на розрахунковий рахунок Замовника.

Станом на 14.08.2012 року ТзОВ «Будклас» не надало митниці належним чином оформлені документи про використання авансу та не повернуло кошти на рахунок Львівської митниці, в зв'язку з чим на підставі ст..625 ЦК України позивачем нараховані три відсотки річних за період з 14.07.2012 р. по 28.09.2012 року в сумі 7282,34 грн. та інфляційні 640,67 грн. інфляційних, нарахованих на суму неповернених грошових коштів, які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, у відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, виходячи із закріплених в законодавстві умов щодо свободи договору, в п.7.2 договору підряду сторони досягли згоди що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при виконанні робіт за бюджетні кошти Підрядник сплачує Замовнику штрафні санкції ( неустойка, штраф, пеня) у розмірі, зазначеному у п.7.3 , а у разі неповернення попередньої оплати у строки та порядку визначеному пунктом 4.1.2 Договору, учасник, крім сплати штрафних санкцій, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції, а також п'яти процентів річних від простроченої суми.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ст.ст. 526,530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення містить ст. 193 ГК України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання боржником взятого на себе зобов'язання у встановлений строк, згідно із статтею 610 ЦК України, частиною 1 статті 612 ЦК України, є простроченням боржника, тобто порушенням зобов'язання.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 3. ч.1 ст. 612 ЦК України, визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами договору підряду №252 від 11.11.2011 року та додатку №2 до договору підряду №252 «Графік виконання робіт» відповідач повинен був виконати роботи, передбачені даним договором, зокрема: « 3. Навіс над смугами руху пішоходів №2 по ГП; 7. Зовнішні мережі каналізації; 8.Зовнішні мережі газопостачання; 9. Зовнішнє освітлення» протягом листопада 2011 року ( а.с.25 том І). В подальшому до договору № 252 від 11.11.2011 року вносились зміни шляхом підписання додаткових угод №1 від 30.12.2012 року та №2 від 08.06.2012 року в тому числі і в терміни виконання робіт.

Згідно п.3 долученої позивачем до матеріалів справи Додаткової угоди № 2 від 08.06.2012 року, , підрядник зобов'язаний завершити роботи до 30.09.2012 року згідно з календарним графіком.

Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач зазначає, що відповідачем станом на 14.08.2012 року не були виконані роботи на суму 980000,00 грн. в зв'язку з чим на підставі п.7.3.1 Договору позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочки від суми невиконаних в строк робіт в розмірі 5221,31 грн. за недотримання строків виконання робіт та 4006,35 грн. за недотримання строків закінчення робіт, яку просить стягнути з відповідача.

Вимоги позивача в частині стягнення пені необґрунтовані матеріалами справи і не підлягають до задоволення з огляду на викладене:

Розраховуючи пеню із суми невиконаних в строк робіт , а саме із суми 980000,00 грн., позивачем не подано суду жодного доказу, що саме на таку суму повинні були бути виконані роботи в липні 2012 року, оскільки ні з умов договору, ні з довідки про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року, ні з графіка виконання робіт ( пункти 3,7,8,9) не вбачається обов'язку Підрядника виконати в липні 2012 року зазначені роботи, а саме: « 3. Навіс над смугами руху пішоходів №2 по ГП; 7. Зовнішні мережі каналізації; 8.Зовнішні мережі газопостачання; 9. Зовнішнє освітлення» на суму 980000,00 грн.

Крім того, нараховуючи пеню за порушення відповідачем строків виконання робіт за липень 2012 року та за порушення строків закінчення робіт, позивач замовчував про продовження зазначених строків виконання робіт шляхом укладання між сторонами додаткових угод № 3 від 21.0.12 року, № 4 від 28.09.2012 року, № 5 від 30.10.2012 року та №6 від 18.12.2012 року, якими сторони продовжили строки виконання робіт , в тому числі і робіт зазначених в позовній заяві , а саме : « 3. Навіс над смугами руху пішоходів №2 по ГП; 7. Зовнішні мережі каналізації; 8.Зовнішні мережі газопостачання; 9. Зовнішнє освітлення» із кінцевим терміном виконання робіт до 16.11.2012 року.

Зазначені вище оригінали Додаткових угод №№ 3,4.5,6 із погодженими сторонами графіками виконання робіт були оглянуті судом в судовому засіданні 31.07.2013 року, проте не долучені позивачем до матеріалів справи. Про існування зазначених вище Додаткових угод позивач зазначив у запереченні на відзив № 13/19-1517 від 10.07.2013 року ( а.с.14 том ІІ).

Із оглянутих судом оригіналів додаткових угод та графіків виконання робіт вбачалося про зміну сторонами строків виконання робіт, а отже нарахування позивачем пені за порушення погоджених та змінених сторонами строків виконання робіт є необґрунтованим.

Що стосується позовних вимог про стягнення трьох відсотків річних від суми невикористаних та неповернених авансових платежів, то вони підлягають до задоволення частково.

При проведенні розрахунку трьох відсотків річних ( а.с.62 том І) позивач допустився помилки у визначенні як строку нарахування так і порядку нарахування. Як вбачається із матеріалів справи, авансовий платіж в сумі 1 528 686,00 грн. був перерахований відповідачу 14 червня 2012 року, що підтверджується відтиском печатки Головного управління державної казначейської служби України у Львівській області ( а.с.19 том І) .

Відповідно до п.4.1.2 Договору Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом одного місяця з дня надходження коштів на рахунок Підрядника…. Невикористані після місячного терміну суми авансу протягом 5 (п'яти) робочих днів повертаються на розрахунковий рахунок Замовника.

Враховуючи дату перерахування коштів, кінцевий термін повернення невикористаних авансових платежів спливає 20.07.2012 року, а отже днем початку нарахування трьох відсотків на суму неповернених авансових платежів є не 14.07.2012 року, як зазначено позивачем в розрахунках, а 21.07.2012 року.

Згідно проведеного судом розрахунку трьох процентів річних ( розрахунок додається), на суми невикористаних авансових платежів з врахуванням актів здачі-приймання виконаних робіт за серпень-вересень 2012 року, сума трьох відсотків річних, що підлягають до стягнення з відповідача складає 6328,36 грн. та інфляційні за вересень 2012 року в сумі 640,67 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що збільшені позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог в розмірі 977,42 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 ,4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49, 82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1.Замінити Львівську митницю на її процесуального правонаступника - Львівську митницю Міндоходів.

2. Збільшені позовні вимоги задоволити частково.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будклас» (79056 м.Львів, вул.. Ковельська,108/2 код ЄДРПОУ 33169679) на користь Львівської митниці Міндоходів (79000, м.Львів, вул.. Костюшка,1 код ЄДРПОУ 38700759) 6328,36 грн. три відсотки річних, 640,67 грн. інфляційних та 977,42 грн. судового збору.

4. В решта частині позовних вимог відмовити.

5. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Головуючий - суддя Н.Березяк

Судді О.Запотічняк

А.Мазовіта

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16.09.2013 року.