Постанова

від 03.12.2013 по справі 914/5/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р. Справа № 914/5/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Хабіб М.І.

суддів Зварич О.В.

Якімець Г.Г.

при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівської митниці Міндоходів, №6/19-2022 від 26.09.2013р.

на рішення господарського суду Львівської області від 11.09.2013 року

у справі № 914/5/13

за позовом: Львівської митниці Міндоходів, м.Львів

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Будклас", м. Львів

про стягнення 17 150,67 грн.

За участю представників:

від позивача: Писарев О.Ю., Кішко Н.В. - представники (довіреності в матеріалах справи);

від відповідача: Лісовий О.О. - представник (довіреність в матеріалах справи).

ВСТАНОВИВ:

Львівська митниця звернулася з позовом до ТзОВ "Будклас" про стягнення 12 267,21 грн., з яких: 5 221,31 грн. - пеня за недотримання строків виконання робіт; 6 405,23 - 3% річних від простроченої суми - вчасно неосвоєного авансу та 640,67 грн. втрат від інфляції за порушення умов договору №252 від 11.11.2011р. на проведення робіт з реконструкції пункту пропуску «Шегині».

31.01 2013р. митниця подала заяву (вих. № 13/19 -171 від 30.01.2013 року) про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 17 150,67 грн., з яких:

- 9227,66 грн. пені (5 221,31 грн. - пеня за недотримання строків виконання робіт; 4 006,35грн. пеня за недотримання строків закінчення робіт);

- 7282,34 грн. - 3 %річних від простроченої суми - вчасно неосвоєного авансу та 640,67 грн. втрат від інфляції.

13.05.2013р. позивач подав ще одну заяву (вх.16063/13 від 13.05.13р.) про збільшення позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача 53 435,85 грн., з яких: 36 285,18 грн. пені та 6 047,53 грн. три відсотки річних.

Зазначена заява про збільшення позовних вимог не прийнята місцевим судом до розгляду, оскільки заявлені вимоги не стосуються предмету спору і випливають з іншого договору, який не є предметом спору у даній справі.

Таким чином, предметом розгляду місцевого суду були вимоги позивача про стягнення з відповідача 17 150,67 грн., з яких: 9227,66 грн. пені (5 221,31 грн. - пені за недотримання строків виконання робіт та 4 006,35грн. пені за недотримання строків закінчення робіт); 7282,34 грн. - 3 % річних від простроченої суми - вчасно неосвоєного авансу та 640,67 грн. втрат від інфляції.

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.09.2013 року у справі № 914/5/13 (головуючий - суддя Березяк Н.Є., судді Запотічняк О.Д.; Мазовіта А.Б) замінено позивача -Львівську митницю на її процесуального правонаступника - Львівську митницю Міндоходів.

Збільшені позовні вимоги задоволено частково.

Присуджено до стягнення з ТзОВ "Будклас" на користь Львівської митниці Міндоходів 6328,36 грн. 3% річних, 640,67 грн. інфляційних та 977,42 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями ст. ст. 6, 509, 526, 530, 549,610, 611, 612, 627 ЦК, ст.193 ГК України. При прийнятті рішення місцевий суд виходив з того, зокрема, що розраховуючи пеню від суми невиконаних робіт 980 000,00 грн., позивачем не доведено, а з матеріалів справи не вбачається обов'язку підрядника виконати в липні 2012 року роботи на суму 980 000,00 грн. Поряд з тим, місцевий суд врахував, що мало місце продовження сторонами строків виконання робіт шляхом укладання додаткових угод, якими вони продовжили строки виконання робіт із кінцевим терміном їх виконання до 16.11.2012 року. Відтак, місцевий суд дійшов висновку, що нарахування пені за порушення погоджених та змінених сторонами строків виконання робіт є необґрунтованим. В частині стягнення 3% річних від суми невикористаних та неповернених авансових платежів місцевий суд дійшов висновку, що днем початку їх нарахування має бути 21.07.2012р., а не 14.07.2012р., тому задоволив позовні вимоги частково в сумі 6328,36 грн. Втрати від інфляції задоволені повністю в сумі 640,67 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог скасувати( п. 4), прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 10 181,64 грн. задоволити.

Скаржник зазначає, що відповідно до додаткової угоди № 5 підрядник зобов'язаний був завершити всі роботи до 16.11.2012 року у відповідності з календарним графіком виконання робіт. Проте, підрядник зобов'язаний дотримуватися календарного графіку виконання робіт, згідно із яким упродовж липня 2012 р. відповідач мав завершити наступні роботи: « 3. Навіс над смугами руху пішоходів № 2 по ГП; 7. Зовнішні мережі "каналізації; 8. Зовнішні мережі газопостачання; 9. Зовнішнє освітлення». Щодо вартості цих робіт, то судом безпідставно не враховано, що така визначається кошторисом.

Поряд з тим, вважає помилковим висновок суду, що при проведенні розрахунку 3% річних позивач допустився помилки, оскільки розрахунок 3% річних від простроченої суми заборгованості був розрахований за період заборгованості з 21.07.2012 року по 28.09.2012 року, тобто з дати можливого повернення вчасно неосвоєних коштів авансу. Проте в подальшому було з'ясовано, що такі кошти були освоєні, а тому проведено відповідний перерахунок 3% річних від простроченої суми заборгованості за період 14.07.2012 року по 28.09.2012 року, що становить 7 282, 34 грн.

Також зазначає, що загальна сума пені зросла на суму 4 006, 35 грн. - пеня за недотримання строків закінчення виконання робіт.

Звертає увагу апеляційного суду, що 3% річних Львівською митницею було нараховано не згідно із абз. 2 п.4.1.2 Договору, тобто не за неповернення невикористаної після місячного терміну суми авансу, як помилково зазначив суд першої інстанції, а за своєчасно неосвоєний аванс згідно із п. 7.1 Договору від 11.11.2011 № 252 та ст. 625 ЦК України.

Відповідач у відзиві (б/н від 29.10.13р.) на апеляційну скаргу спростовує доводи скаржника та зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, судом вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи і їх сукупності.

В судових засіданнях оголошувались перерви:29.10.13р. до 12.11.13р., 12.11.13р. до 03.12.13р.

В судовому засіданні 03.12.13р. представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення місцевого господарського суду в частині відмовлених позовних вимог в сумі 10 181,64 грн. скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив та просив рішення господарського суду Львівської області від 11.09.2013р. залишити без змін, скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11.11.2011 року Львівською митницею (Замовником), правонаступником якої є Львівська митниця Мін доходів, та ТзОВ "Будклас" (Підрядником) було укладено Договір підряду № 252 на проведення робіт з реконструкції пункту пропуску "Шегині", за умовами якого підрядник зобов'язується відповідно до проектної документації та умов цього Договору виконати до 19.12.2011 року роботи з реконструкції пункту пропуску „Шегині" у відповідності з календарним графіком, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Ціна Договору становить 5 095 620,00 грн. (п.3.1).

Пунктом 4.1.1 Договору передбачено перерахування Замовником авансу в розмірі 30% вартості річного обсягу робіт для цілей визначених у пункті 4.1.2. цього Договору.

Відповідно до п.4.1.2 Договору підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом одного місяця з дня надходження коштів на рахунок Підрядника.

Підрядник протягом 10 днів з дня надходження коштів як попередньої оплати підтверджує їх використання згідно з проміжним актом - звітом про використані призначенням та актом приймання-передачі товарів. Невикористані після місячного терміну суми авансу протягом 5 (п'яти) робочих днів повертаються на розрахунковий рахунок Замовника.

Залік авансу Замовником здійснюється в проміжних платежах у розмірі вартості

використаних матеріалів, придбаних за рахунок авансу, згідно з Актом приймання виконаних

будівельних робіт (КБ-2в) (далі - Акт виконаних робіт) та Довідкою про вартість

виконаних будівельних робіт/ та витрати (КБ-3) (далі - Довідка) за звітний період (п. 4.1.3)

Згідно з пунктом.7.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при виконанні робіт за бюджетні кошти Підрядник сплачує Замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, зазначеному у п.7.3 , а у разі неповернення попередньої оплати у строки та порядку визначеному пунктом 4.1.2 Договору, учасник, крім сплати штрафних санкцій, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції, а також 5% річних від простроченої суми.

Відповідно до п.7.3.1 Договору при затримці або недотриманні строків виконання робіт згідно з календарним графіком з вини Підрядника, початку та закінчення виконання робіт згідно з умовами Договору, Підрядник сплачує Замовнику пеню, розмір якої обчислюється від суми невиконаних в строк робіт, визначеної з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня;

За порушення інших строків виконання зобов'язання, окрім передбаченого у п.7.3.1. договору, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення за кожний день прострочення (п.7.3.2)

Договір набирає чинності з моменту підписання його Підрядником та Замовником і діє до 31.12.2011р., але у всякому випадку до повного виконання договірних зобов'язань ( п.10.1).

До договору сторонами був затверджений Календарний графік виконання робіт на листопад-грудень 2011р. (т.1 а.с.25) та договірна ціна в сумі 5 095 620,00 грн. (т.1 а.с. 26) по об'єкту "Реконструкція пішохідного переходу міжнародного автомобільного пункту пропуску "Шегині"

В подальшому до договору № 252 від 11.11.2011 року вносились зміни шляхом підписання додаткових угод, якими сторони продовжували строки виконання робіт .Так, додатковою угодою № 1 від 30.12.2011 р. (т.1, а.с.31-32) продовжено строк виконання робіт до 25.05.2012р. Додатковою угодою № 2 від 08.06.2012 р.(т.1, а.с.27-28) продовжено строк виконання робіт до 30.09.12р. Додатковою угодою № 5 від 30.10.2012 р.(т.2, а.с.72) продовжено строк виконання робіт до 16. 11.12р.

До додаткових угод сторонами укладались графіки виконання робіт.

Платіжним дорученням № 3772 від 13.06.2012 року позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 1 528 686,00 грн., як авансовий платіж на матеріали за договором № 252 від 11.11.2011р.(т1, а.с.18)

Як стверджує позивач, відповідач порушив умови договору, не освоїв авансового платежу у встановлений договором строк, не дотримався графіку виконання робіт та порушив кінцевий термін виконання робіт, тому він звернувся до відповідача з претензією №13/14-11292 від 14.08.2012р. про сплату пені в сумі 5 221,31грн. за недотримання строків виконання робіт в липні 2012р. згідно із календарним графіком та 3% річних в сумі 3 003,25 грн. від простроченої суми (неосвоєних коштів авансу).

Доказів надсилання претензії відповідачу суду не подано. Відповідач заперечує факт отримання названої претензії.

Встановивши обставини справи, оцінивши матеріали справи та доводи сторін, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 837 ЦК за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду( ч.1 ст.846ЦК).

Відповідно до частини першої ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою - пенею, штрафом (ч. 1 ст.546, ст.549 ЦК).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1ст. 216 ГК учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Матеріалами справи підтверджено, що 11.11.11р. сторонами був укладений Договір підряду № 252 на виконання робіт з реконструкції пункту пропуску "Шегині", за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання виконати до19.12.2011р.роботи з реконструкції пункту пропуску „Шегині" згідно з календарним графіком виконання робіт.

В подальшому до договору вносились зміни шляхом підписання додаткових угод, якими сторони продовжували строки виконання робіт та затверджували нові графіки виконання робіт. Так, додатковою угодою №2 від 08.06.2012 року ( т.1, а.с.27-28) продовжено строк виконання робіт до 30.09.2012р. До цієї угоди укладено графік виконання робіт на червень - вересень 2012р, згідно з яким ТзОВ "Будклас" було зобов'язане протягом липня 2012 року завершити наступні роботи;

п.3. Навіс над смугами руху пішоходів №2 по ГП, кошторисна вартість робіт 40 600грн.;

п 7. Зовнішні мережі каналізації; - кошторисна вартість робіт 16 500грн.

п.8.Зовнішні мережі газопостачання кошторисна вартість 23 500грн.

п.9. Зовнішнє освітлення - 18 600грн.

Також в липні 2012р.відповідач мав виконати частково роботи з будівництва будівлі службово-виробничого приміщення (п.2), додаткові роботи (п.4), зовнішні мережі водопостачання (п.6) вертикальне планування (п.11).

Доказів виконання названих робіт в липні 2012р. відповідач суду не подав.

За невиконання робіт в липні 2012р. на суму 980 000грн. на підставі п.7.3. 1 договору позивачем заявлена до стягнення пеня за період з 01.08.2012р. по 13.08.2012р. в сумі 5 221,31грн. (розрахунок пені т.1 а. с. 61).

Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що позивачем не доведено обов'язку відповідача виконати в липні 2012 року роботи на суму 980 000,00 грн. Поряд з тим, чинним на липень 2012р. календарним графіком виконання робіт (т.1, а.с. 30) підтверджено обов'язок відповідача виконати в липні 2012р. роботи на суму 99200 грн. (пункти 3,7,8,9 графіку). Щодо виконання інших робіт (пункти.2, 4,6,11 графіку), то в графіку вказана їх загальна вартість та термін їх виконання упродовж червня-серпня 2012р. В графіку не вказано на яку конкретно суму мали бути виконані в липні 2012р. роботи, вказані в пунктах.2, 4,6,11графіку, не вказані їх конкретні обсяги. Будь-яких інших доказів на підтвердження обсягів та вартості робіт, вказаних в пунктах 2, 4,6,11 графіку, які частково підлягали виконанню в липні 2012р., позивач суду не подав. Його представники пояснили, що вони визначили вартість робіт (пункти 2,4,6,11) графіку), які підлягали виконанню в липні 2012р., шляхом математичної дії - ділення загальної вартості робіт на термін виконання, що на думку, апеляційного суду, не відповідає нормам чинного законодавства та умовам договору, оскільки сторона несе відповідальність за порушення встановлених сторонами у договорі строків виконання конкретних робіт на конкретну суму, обумовлену договором, а не визначену шляхом математичної дії.

На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що за невиконання робіт в липні 2012р. підлягає до стягнення пеня в сумі 528,52грн., виходячи із встановленої умовами договору (пункти 3,7,8,9 графіку) вартості робіт та встановленого строку їх виконання в липні 2012р. (99200 х 15% подвійна облікова ставка НБУ: 366 х 13). Решта пені за невиконання робіт в липні 2012р. не підлягає до задоволення.

Крім того, позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 4006,36грн. за період з 17.11.2012р. по 28.11.2012р., яка нарахована за порушення строків виконання робіт на суму 75 196,28грн.( т.1, а.с. 61).

Додатковою угодою № 5 від 30.10.2012 року дійсно продовжено строки виконання робіт до 16. 11.12р.Однак , ні місцевому суду, ні апеляційному суду не подано жодних доказів (актів, довідок тощо), які підтверджують виконання відповідачем робіт на суму 75 196,28грн. поза межами строку (16.11.2012р.), встановленого договором. Матеріали справи містять лише довідки КБ-3 та акти КБ-2в (т.1, а.с.16-17,106-297) за серпень і вересень 2012р.на загальну суму 1 216 302,35грн. Причин неподання суду таких доказів позивач не пояснив, хоча нормами процесуального закону обов'язок доказування позовних вимог покладений на позивача.

В позовній заяві також не вказано, на яку загальну суму відповідач виконав роботи у строки, встановлені договором, а на яку - поза межами цих строків.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність нарахування пені в сумі 4006,36грн. за період з 17.11.2012р. по 28.11.2012р. за порушення строків виконання робіт на суму 75 196,28грн.

Як стверджує скаржник в апеляційній скарзі, на підставі п.7.1.договору та ст. 625 ЦК ним заявлені до стягнення 3 % річних в сумі 7282,34 грн., які нараховані за період з 14.07.2012р. по 28.09.2012р.від простроченої суми - вчасно неосвоєного авансу в сумі 1 528 686грн.(розрахунок т.1, а.с. 62) та 640,67 грн. втрат від інфляції за період з 21.07.2012р. по 28.09.2012р., що також нараховані також від суми вчасно неосвоєного авансу (розрахунок, т.1, а.с.13), і цей розрахунок є правильним.

Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводами скаржника, а висновок місцевого суду про задоволення позову в цій частині помилковим з огляду на наступне.

Умовами договору підряду (п.4.1.1) передбачено, що позивач сплачує відповідачу аванс для цілей, передбачених пунктом 4.1.2 договору.

За умовами пункту п.4.1.2 відповідач зобов'язався використати авансові кошти на придбання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів упродовж одного місяця з дня їх надходження, а невикористані після місячного терміну суми авансу упродовж 5 робочих днів мали бути повернені замовнику.

На виконання умов договору позивач 13.06.2012 перерахував відповідачу авансовий платіж в сумі 1 528 686,00 грн. Позивач стверджує, що відповідач не використав авансу у місячний строк, встановлений договором, і не повернув його. Поряд з тим, позивач пояснює, що аванс був використаний відповідачем пізніше у вересні 2012р., тому він не вимагав і не вимагає його повернення.

В п.7.2 Договору сторони встановили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при виконанні робіт підрядник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, зазначеному у п.7.3 , а у разі неповернення попередньої оплати у строки та порядку визначеному пунктом 4.1.2 Договору, учасник, крім сплати штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції, а також 5% річних від простроченої суми.

Частиною 2 ст. 625 ЦК встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, умовами договору (п. 4.1.2, п.7.2) та нормами чинного законодавства ( ч.2 ст. 625) передбачена сплата річних та інфляційних втрат лише у випадку повернення невикористаної попередньої плати з порушенням встановлених строків її повернення та, крім того, вони сплачуються разом з сумою попередньої плати при її поверненні. Однак, матеріалами справи підтверджено, що позивач не вимагав і не вимагає у відповідача повернення авансового платежу Як стверджує сам позивач, авансовий платіж був використаний позивачем у вересні 2012р. для цілей, передбачених пунктом .4.1.2 договору.

Крім того, як стверджує скаржник в апеляційній скарзі, річні і втрати від інфляції заявлені митницею не за неповернення невикористаної після місячного терміну суми авансу, як помилково зазначив суд першої інстанції, а за своєчасно неосвоєний аванс. Проте, умовами договору не передбачено сплати інфляційних та річних за несвоєчасне освоєння ( використання) авансу. За умовами договору наслідком несвоєчасного використання авансу є його повернення, а наслідком несвоєчасного повернення - є повернення суми невикористаного авансового платежу та сплата річних і інфляційних втрат.

За таких обставин відсутні підстави для стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних, оскільки вони фактично заявлені позивачем не за несвоєчасне повернення авансового платежу, а за несвоєчасне його використання. Проте, за несвоєчасне використання цього платежу умовами договору та чинним законодавством не передбачено сплати річних та втрат від інфляції.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що при вирішенні спору судом першої інстанції неповно були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що привело до помилкового висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6328,36 грн. 3% річних ,640,67 грн. інфляційних втрат та про відмову в повному обсязі у стягненні пені. Відтак, рішення місцевого суду належить скасувати, прийняти нове, яким позов задоволити частково, стягнути з відповідача на користь позивача 528,52грн. пені за невиконання робіт в липні 2012р. В задоволенні решти позову відмовити.

Судовий збір покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним та апеляційним вимогам.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 11.09.2013 року у справі № 914/5/13 скасувати, прийняти нове, яким позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будклас" (79056 м.Львів, вул. Ковельська,108/2, код ЄДРПОУ 33169679) на користь Львівської митниці Міндоходів (79000, м.Львів, вул. Костюшка,1 код ЄДРПОУ 38700759) - 528,52 грн. пені та 49.57грн.судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будклас" (79056 м.Львів, вул. Ковельська,108/2 код ЄДРПОУ 33169679) на користь Львівської митниці Міндоходів (79000, м.Львів, вул. Костюшка,1 код ЄДРПОУ 38700759) 44,65 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу повернути до господарського суду місцевого господарського суду.

Постанова підписана 04.12.2013р.

Головуючий-суддя Хабіб М.І.

судді Зварич О.В.

Якімець Г.Г.