Рішення

від 17.09.2013 по справі 910/9493/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2013 р. Справа № 910/9493/13

За позовом Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків та Комунального закладу охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня - Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», м. Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРАЛ», м. Вишневе, Київська область;

про стягнення 160515,00 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від прокуратури: не з'явились;

від позивача1: Грань С.О. (довіреність № 01-53/2316 від 01.04.2013 р.);

від позивача2: Ляміна І.І. (доручення № 01/4958 від 25.06.2013 р.);

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

З господарського суду міста Києва за територіальною підсудністю надійшла справа № 910/9493/13 за позовом Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави (надалі - прокурор) в особі Харківської обласної державної адміністрації (надалі - позивач 1) та Комунального закладу охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня - Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (надалі - позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРАЛ» (надалі - відповідач) про стягнення 160515,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором № 38/12-ВТ-2011 про закупівлю товарів за державні кошти від 06.12.2011 року, в результаті чого просить суд стягнути з відповідача 160515,00 грн., з яких: 77285,00 грн. - пеня та 83230,00 грн. - штраф.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.07.2013 року призначено розгляд справи на 20.08.2013 року.

В судове засідання, 20.08.2013 року представники прокуратури, позивачів та відповідача не з'явились, вимоги ухвали господарського суду Київської області від 30.07.2013 року не виконали.

Ухвалою господарського суду від 20.08.2013 року розгляд справи було відкладено на 03.09.2013 року.

Присутні у судовому засіданні 03.09.2013 року представники позивачів підтримали позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

У судове засідання 03.09.2013 року представник відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 30.07.2013 року не виконав.

Ухвалою господарського суду від 03.09.2013 року розгляд справи відкладено на 17.09.2013 року.

Присутні у судовому засіданні 17.09.2013 року представники позивачів підтримали позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання втретє не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, а, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 ГПК України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивачів, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Прокуратурою Харківської області із залученням фахівців Державної фінансової інспекції в Харківській області проведено перевірку законності використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою Заходи щодо створення мережі регіональних перинатальних центрів, забезпечених інноваційними технологіями та сучасним обладнанням», на створення перинатального центру (далі - центр) в комунальному закладі охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня - Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (далі - лікарня).

За результатами вказаної перевірки встановлено, що відповідно до наказу Головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації від 26.08.2011 № 523 головному лікарю Комунальному закладу охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня - Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» необхідно створити у складі лікарні Регіональний перинатальний центр як окремий структурний підрозділ та вирішити питання щодо вивільнення приміщень для розміщення центру.

Згідно з п. 2 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо створення мережі регіональних перинатальних центрів, забезпечених інноваційними технологіями та сучасним обладнанням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2011 № 680 (далі - Постанова № 680), головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми визначено Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України, а розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є замовники проектів створення регіональних перинатальних центрів, зокрема Харківська обласна державна адміністрація.

Розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 29.08.2011 року № 476 лікарню визначено замовником на проведення проектних, підготовчих та будівельно-монтажних робіт для капітального ремонту із реконструкцією частини приміщень дев'ятиповерхового лікувального та добудови учбово-діагностичного корпусів для створення на цій базі регіонального перинатального центру III рівня.

Розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації № 637 від 04.11.2011 року затверджено проект «Реконструкція приміщень Харківського регіонального перинатального центру III рівня» у складі комунального закладу охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня - Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» кошторисною вартістю 45 152,247,00 грн.

На виконання вимог Постанови № 680 лікарні 16.11.2011 року Харківською обласною державною адміністрацією затверджено кошторис на 2011 рік за кодом та назвою програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 6301130 «Заходи щодо створення мережі регіональних перинатальних центрів, забезпечених інноваційними технологіями та сучасним обладнанням» на загальну суму 35 млн. грн., у т.ч. за КЕКВ 2110 «Придбання обладнання та предметів довгострокового користування» у сумі 17 млн. грн. та за КЕКВ 2143 «Реконструкція інших об'єктів» у сумі 18 млн. грн.

Перевіркою стану виконання кошторису встановлено, що впродовж листопада-грудня 2011 року на розрахунковий рахунок лікарні надійшло 34,98 млн. грн., зокрема за КЕКВ 2110 - 16,99 млн. грн. Касові видатки за цим кодом відповідають отриманому фінансуванню. Фактичні видатки проведено на суму 6,3 млн. грн., тобто станом на 01.01.2012 утворилась дебіторська заборгованість в загальній сумі 10,6 млн. грн., яку відображено у звіті про заборгованість за бюджетними коштами № 7д за 2011 рік.

З'ясовано, що постачальником медичного обладнання, медичної техніки та спеціалізованого автотранспорту для центру згідно з укладеним договором було Товариство з обмеженою відповідальністю «Горал» на суму 1,19 млн. грн. згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти № 38/12-ВТ-2011 від 06.12.2011 року укладеного між Комунальним закладом фони здоров'я «Обласна клінічна лікарня - Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Горал» (учасник).

Відповідно до п.1.1 договору про закупівлю товарів за державні кошти № 38/12-ВТ-2011 від 06.12.2011 року, відповідач (учасник) зобов'язується у грудні 2011 року поставити лікарні реанімобіль акушерський з оснащенням - для перинатального центру, а позивач 2 (замовник) прийняти і оплатити такі товари.

Відповідно п. 4.1 зазначеного договору розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати у розмірі 1 189 000,00 грн. без ПДВ у строк до 31.12.2011 року, яка здійснюється на підставі рахунку-фактури, відповідно постанови КМУ від 09.10.2006 року № 1404 зі змінами до 31.12.2011 року.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що строк поставки товарів: грудень 2011 року.

Відповідно до п. 6.3.1 договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором (грудень 2011 року). У разі невиконання своїх зобов'язань (п. 7.2 договору), а саме: затримки поставки товару, заявленого замовником, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якої допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, за платіжним дорученням від 16.12.2011 року № 3517 на розрахунковий рахунок ТОВ «Горал» перераховано кошти в загальній сумі 1 189 000,00 грн.

Проте, лише у березні 2012 року лікарнею отримано акушерський реанімобіль з оснащенням Fогd Тгаnsit 350L на суму 1 189 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 06.03.2012 року № РН-00044, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до умов договору (п. 7.2 договору) унаслідок недодержання ТОВ «Горал» термінів поставки товару постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якої допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Згідно розрахунку, складеному головним державним фінансовим інспектором Держфінінспекції в Харківській області, сума пені відповідно до умов п. 7.2 договору від 06.12.2011 року № 38/12-ВТ-2011, нарахованої за період з 01.01.2012 року по 06.03.2012 року, складає 77 285,00 грн. Згідно зазначеного розрахунку штраф відповідно до п. 7.2 договору та ст. 231 ГК України складає: заборгованість станом на 01.02.2012 - 1 189 000 * 7% = 83 230,00 грн.

Таким чином, загальна сума пені та штрафу, внаслідок недодержання відповідачем умов договору складає 160 515,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивачем 2 на адресу відповідача направлялися претензії, з вимогою про сплату пені та штрафу за допущені правопорушення договірних зобов'язань.

Проте, загальна сума пені та штрафу в розмірі 160 515,00 грн. на день розгляду справи відповідачем не сплачена.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє її в сумі 77 285,00 грн. згідно з розрахунком, доданим позивачем до позовної заяви, який є арифметично правильним.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України, штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки, які не можна ототожнювати.

Оскільки сторони самостійно передбачили додатково крім сплати пені ще й штраф, та враховуючи те, що положення пункту договору (7.2.) не суперечить нормам законодавства, так як його зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу на суму неоплаченої у встановлений термін вартості продукції, і є правовим наслідком прострочення оплати продукції з вини відповідача, що не має нічого спільного із постійним нарахуванням пені за весь період неналежного виконання грошового зобов'язання, суд зазначає, що вимога позивача про стягнення штрафу є обґрунтованою.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, пені та штрафу не суперечить статті 61 Конституції України.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 27.04.2012 р. № 06/5026/1052/2011.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд встановив, що він є арифметично вірним і складає 83 230,00 грн. та підлягає стягненню.

Таким чином, з урахуванням викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРАЛ» (08133, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 1А, код ЄДРПОУ 32668448) в доход Державного бюджету (р/р 35427016001781 в ГУ ДКУ в Харківській області, МФО 851011) 77 285 (сімдесят сім тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн. - пені, 83 230 (вісімдесят три тисячі двісті тридцять) грн. - штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРАЛ» (08133, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 1А, код ЄДРПОУ 32668448) в доход Державного бюджету України 3210 (три тисячі двісті десять) грн. 30 коп. - судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 19.09.2013 р.

Суддя Карпечкін Т.П.