Рішення

від 16.09.2013 по справі 916/1922/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2013 р.Справа № 916/1922/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та кредит" в особі філії „Одеське РУ" АТ „Банк „Фінанси та кредит"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Регата"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1

про стягнення 5 854 656,97 грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від позивача: Дорошенко Д.О., довіреність від 21.09.2012р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

В судовому засіданні 16.09.2013 р. приймали участь представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Суть спору: про стягнення ТОВ „ВКП „Регата" на користь ПАТ „Банк „Фінанси та кредит" в особі філії „Одеське РУ" АТ „Банк „Фінанси та кредит" 5 854 656,97 грн., із яких: 250 000 грн. сума строкової заборгованості за кредитом, 637 500 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 23 536,99 грн. строкової заборгованості по відсоткам, 686 992,07 грн. простроченої заборгованості по відсоткам, 4 256 627,91 грн. пені за прострочення заборгованості по кредиту та відсоткам за період з 14.05.2012р. по 14.05.2013р.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, надав пояснення від 05.08.2013р. за вх.№23697/13, в їх обґрунтування зазначає, що між ним та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії від 27.12.2007р. №М-248/07-КЛ, за умовами якого позивач надав позичальнику кредит в сумі 900 000грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит у строк до 26.12.2014р. За договором поруки №97/09 від 04.12.2009р., укладеним між ТОВ „ВКП „Регата" та ПАТ „Банк „Фінанси та кредит" в особі філії „Одеське РУ" АТ „Банк „Фінанси та кредит", товариство виступило поручителем за виконання зобов'язань ОСОБА_1 по кредитному договору від 27.12.2007р. №М-248/07-КЛ. Між тим, позичальником порушено умови кредитного договору від 27.12.2007р. №М-248/07-КЛ, з огляду на що у нього утворилась заборгованість по кредиту та процентах, на яку банком було нараховано пеню. З підстав наведено позивач скористався належним йому правом, передбаченим договором поруки №97/09 від 04.12.2009р., та звернувся до суду із даним позовом про стягнення наявної у ОСОБА_1 заборгованості із поручителя.

Клопотання позивача про долучення документів до матеріалів справи від 05.08.2013р. за вх.№23685/13, від 05.09.2013р. за вх.№26705/13 було судом задоволено.

Відповідач та третя особа в судові засідання не з'являлись, відзив на позов, пояснення по суті спору та витребувані судом документи не надали, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне:

27.12.2007р. між ВАТ „Банк „Фінанси та кредит", відділення №23 Філії „Одеське РУ" (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №М-248/07-КЛ, за умовами якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 900 000грн. з оплатою по процентній ставці 22% процента річних. Для обліку виданих у рахунок не відновлювальної кредитної лінії кредитних ресурсів банк відкриває позичальнику позичковий рахунок №220370030784 (п.п.2.1., 2.2. договору, п.1 додаткової угоди №4 від 09.09.2008р.).

За положеннями п.п.3.1., 3.2. договору про відкриття кредитної лінії №М-248/07-КЛ від 27.12.2007р., п.1 додаткової угоди №4 від 09.09.2008р. видача кредитних ресурсів у рамках невідновлювальної кредитної лінії проводиться на підставі письмових заяв позичальника за погодженням з банком. Позичальник зобов'язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором, до 26.12.2014р. Погашення здійснюється шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок. Позичальник зобов'язується щомісяця, в строк з 01 по 15 число (включно) кожного місяця, здійснювати в складі щомісячного платежу за кредитом, погашення заборгованості за кредитними ресурсами у розмірі, встановленому в графіку зниження розміру заборгованості (додаток №1 до цього договору).

Відповідно до п.4.1. договору про відкриття кредитної лінії №М-248/07-КЛ від 27.12.2007р., п.1 додаткової угоди №4 від 09.09.2008р. позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними ресурсами у валюті кредиту, по процентній ставці 22% річних. Позичальник у складі щомісячного платежу за кредитом сплачує щомісяця, у строк з 01 по 15 число кожного місяця, проценти за користування кредитними ресурсами в розмірах, зазначених у графіку зниження розміру заборгованості (додаток №1 до цього договору) (п.4.3. договору про відкриття кредитної лінії №М-248/07-КЛ від 27.12.2007р., п.1 додаткової угоди №3 від 09.09.2008р.).

Згідно п.6.1. договору про відкриття кредитної лінії №М-248/07-КЛ від 27.12.2007р. за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.п.3.2., 3.4., 4.3., 4.4., 4.6. цього договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором.

Положення п.7.3. договору про відкриття кредитної лінії №М-248/07-КЛ від 27.12.2007р. визначають, що він набирає чинності з моменту першої видачі кредитних ресурсів (їхньої першої частини) і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Так, банком було надано позичальнику кредит в сумі 889 285,71 грн., що підтверджується заявами позичальника від 27.12.2007р., від 09.01.2008р., від 22.01.2008р., від 28.01.2008р., від 28.01.2008р., меморіальними ордерами №1 від 27.12.2007р., №3 від 15.01.2008р., №3 від 22.01.2008р., №2 від 28.01.2008р., №6 від 31.01.2008р., квитанціями №1 від 22.01.2008р., від 15.01.2008р., № від 28.01.2008р.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов'язань по договору №М-248/07-КЛ від 27.12.2007р. у нього утворилась заборгованість перед банком станом на 14.05.2013р. в наступному розмірі: 250 000 грн. сума строкової заборгованості за кредитом, 637 500 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 23 536,99 грн. строкової заборгованості по відсоткам, 686 992,07 грн. простроченої заборгованості по відсоткам, про що свідчать виписки по особових рахунках ОСОБА_1 за період з 27.12.2007р. по 05.08.2013р.

04.12.2009р. між ТОВ „ВКП „Регата" (поручитель) та АТ „Банк „Фінанси та кредит", відділення №23 Філії „Одеське РУ" (кредитор) було укладено договір поруки №97/09, за умовами якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань по кредитному договору №М-248/07-КЛ від 27.12.2007р., укладеному між кредитором та боржником, у відповідності до якого боржнику наданий кредит в розмірі 900 000 грн., зі сплатою процентів у розмірі 22% річних (п.1.1. договору).

Згідно п.п.2.1., 2.2., 2.3. договору поруки №97/09 від 04.12.2009р. у випадку невиконання боржником зобов'язань по кредитному договору, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж об'ємі, що і боржник, у т.ч. по основному боргу, оплаті щомісячних процентів та підвищених процентів, оплаті комісійної винагороди, оплаті неустойки по основному боргу та процентах, а також по відшкодуванню всіх збитків. У випадку непогашення боржником заборгованості по кредитному договору протягом 1-го банківського дня з моменту настання строку сплати процентів, основного боргу або комісійної винагороди, передбачених кредитним договором, у кредитора настає право вимоги сплати боргу у повному об'ємі від поручителя.

За умовами п.6.2. договору поруки №97/09 від 04.12.2009р. він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Позивач вживав заходів до стягнення заборгованості боржника з інших поручителів позичальника та за рахунок заставленого майна, яка утворилась станом на 25.01.2011р. за кредитним договором №М-248/07-КЛ від 27.12.2007р., про що свідчать рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.05.2011р. у справі №2-2225/11, виконавчі листи від 10.10.2011р. у справі №2-2225/11. Однак, за результатами вказаних заходів заборгованість не погашена, що підтверджується постановами про повернення виконавчого документа стягувачеві від 15.10.2012р. ВП №№31746839, 36001828, 36001224, від 27.12.2012р., ВП №№37070862, 37083116 від 18.03.2013р. Із пояснень позивача також вбачається, що ним отримання заборгованості позичальника за рахунок заставленого майна не відбувалось.

Як свідчать лист Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 №16/02-24 від 18.01.2013р., вимога Філії „ОРУ" ПАТ „Банк „Фінанси та кредит" №8318 від 24.10.2012р., листи Філії „ОРУ" ПАТ „Банк „Фінанси та кредит" №90/347 від 29.01.2010р., №81/319 від 04.11.2009р. позивачем було висунуто відповідачу, як поручителю ОСОБА_1, вимогу про виконання кредитного зобов'язання позивальника, у зв'язку з його порушенням останнім, однак, оплату боргу позивачем проведено не було.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку щодо повного задоволення заявленого позивачем позову з врахуванням наступних положень чинного законодавства.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із змісту п.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 1 ст.1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу приписів ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. При цьому, приписами ст.543 цього Кодексу встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом так і від будь-кого з них окремо.

Згідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.2003р. зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, судом встановлено надання позивачем за кредитним договором №М-248/07-КЛ від 27.12.2007р. ОСОБА_1 кредиту, який останнім частково не повернуто, проценти за користування кредитом за період з 14.05.2012р. по 14.05.2013р. не сплачені, тобто, встановлено наявність заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем в розмірі 250 000грн. строкової заборгованості за кредитом, 637 500 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 23 536,99 грн. строкової заборгованості по відсоткам, 686 992,07 грн. простроченої заборгованості по відсоткам. При цьому, згідно договору поруки №97/09 від 04.12.2009р., за яким ТОВ „ВКП „Регата" зобов'язалось виконати зобов'язання ОСОБА_1 перед позивачем, та відповідно разом із позичальником є солідарними боржниками, у зв'язку з чим вказані суми підлягають стягненню з поручителя на користь позивача в повній мірі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення умов кредитного договору 4 256 627,91 грн. пені за прострочення заборгованості по кредиту та відсоткам за період з 14.05.2012р. по 14.05.2013р.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України. За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік. Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

За вищенаведених умов мало місце звернення позивача із вимогою про стягнення пені в частині її нарахування на суму заборгованості по кредиту та процентах із дотриманням положень п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, та положень ч.6 ст.232 ГК України, яка передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, з огляду саме на положення п.6.1. договору №М-248/07-КЛ від 27.12.2007р., яким сторони погодили нарахування пені протягом всього часу прострочення.

З врахуванням викладеного, судом повністю задовольняється позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати кредиту та відсотків загалом у сумі 4 256 627,91 грн. пені за прострочення заборгованості по кредиту та відсоткам за період з 14.05.2012р. по 14.05.2013р.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд повністю задовольняє позовні вимоги позивача.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 68 820грн. судового збору.

Неявка відповідача та третьої особи в судові засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. ...В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, у постанові ВГСУ від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260 визначено, що суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 16.09.2013р., особливо з врахуванням того, що ухвали надсилались відповідачу та третій особі за адресами, зазначеними позивачем у позовній заяві, та витязі з ЄДРЮФОП станом на 04.09.2013р., суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Регата" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Лісова,3-Б, код 31012754) на користь Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема,60, код 09807856) в особі філії „Одеське РУ" АТ „Банк „Фінанси та кредит" (65063, м. Одеса, вул. Армійська, 18 Б, код 21017660) 887 500 (вісімсот вісімдесят сім тисяч п'ятсот) грн. основної заборгованості, 710 529 (сімсот десять тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 06 коп. заборгованості по процентам, 4 256 627 (чотири мільйони двісті п'ятдесят шість тисяч шістсот двадцять сім) грн. 91 коп. пені, 68820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.09.2013р.

Суддя Малярчук І.А.