ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
в порядку письмового провадження
м. Київ
16 вересня 2013 року № 826/11507/13-а
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднання українських інвестицій» ДоДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.02.2013 № 0000112270 та № 0000122270
Суддя: Кротюк О.В.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Об'єднання українських інвестицій» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (замінено на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, далі - відповідач) та просить суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.02.2013 № 001552220 та № 001562220.
Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.
В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Об'єднання українських інвестицій» з питань правильності нарахування та повноти слати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток під час взаємовідносин з ТОВ «АРХ-БУД-Н» (далі - Контрагент) за період з 01.12.2011 по 31.12.2011.
За наслідком перевірки було складено акт від 26.12.12 № 6081/22-719/34291230 (далі - Акт перевірки). Актом перевірки зафіксовано висновок перевіряючих про відсутність реального настання наслідків за правочинами, укладеними позивачем з Контрагентом. Вказані висновки ґрунтуються на тому, що: 1) за результатом співставлення сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах Контрагента з ТОВ «Алеф 2011» встановлено розбіжності, а саме за грудень 2011 року; 2) наявності висновку ГВПМ у Дніпровському районі міста Києва № 41/12/02 щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Алеф 2011»; 3) директор ТОВ «Алеф 2011» Уліцький Ю.В. з листопада 2011 року господарською діяльністю від імені вказаного товариства не займався і 07.02.2012 року переоформив товариство з себе на громадянина ОСОБА_2
На підставі Акту перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12 лютого 2013 року № 0000112270 (за основним платежем 78650грн., за штрафними санкціями нарахування відсутні) та 0000122270 (за основним платежем 68391грн. , за штрафними санкціями 17097,75грн.).
Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб , які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до положень п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України (№ 2755-VI від 02.12.2010, далі - ПКУ) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З аналізу положень норм Податкового кодексу України випливає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Підтвердженням даних податкового обліку можуть бути лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 7046232, та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11).
Оцінивши обставини, викладені у Акті перевірки, які стали підставою для винесення оскаржуваних рішень, суд дійшов до висновку, що такі стосуються виключно ТОВ «Алеф 2011». В той же час зазначені обставини не стосуються відносин між ТОВ «Об'єднання українських інвестицій» та ТОВ «АРХ-БУД-Н».
Будь-який як документальний, так і господарсько-правовий зв'язок між позивачем і ТОВ «Алеф 2011» відсутній і у Акті перевірки не зазначений.
Жодних належних і допустимих доказів «безтоварного» характеру операцій між позивачем і його Контрагентом відповідачем у Акті перевірки не зазначено і суду в судовому проваджені не надано.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, заперечуючи позов в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував покликання позивача і не довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України.
Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги, а саме: 1) договором підряду від 15.11.2011 року який укладено між позивачем та Контрагентом № 07-15, податковою накладаною № 18 від 28.12.2011р, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011р; 2) договором підряду від 04.10.2011 року який укладено між позивачем та Контрагентом № 04-11, податковою накладаною № 22 від 30.12.2011р, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011р.; 3) договором підряду від 01.12.2011 року який укладено між позивачем та Контрагентом № 07-01, податковою накладаною № 23 від 30.12.2011р, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011р.; 4) випискою з банківського рахунку про здійснення платежів за підрядні роботи.
У відповідності до частини 5,6, ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи.
У відповідь на ухвалу ОАС міста Києва від 28 серпня 2013 року, якою вибірково обрано Замовників позивача, яким виконувались будівельно-ремонтні роботи позивачем і Контрагентом, судом отримано листи від ТОВ «Чумацький шлях» та ПрАТ «Червоний мак» про підтвердження повного і фактичного виконання будівельних робіт за договором з ТОВ «Об'єдннання українських інвестицій».
Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС від 12 лютого 2013 року № 0000112270 та 0000122270.
Судові витрати в сумі 1650 (одна тисяча шістсот п'ятдесят) грн. 00 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднання українських інвестицій» (код ЄДРПОУ 34291230) за рахунок Державного бюджету України.
Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (код ЄДРПОУ 38730029).
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.
Суддя О.В. Кротюк
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2013 |
Оприлюднено | 19.09.2013 |
Номер документу | 33569042 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Кротюк О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні