Постанова

від 12.09.2013 по справі 812/6959/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2013 року Справа № 812/6959/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Опейкіній Є.А.,

за участю:

представника позивача: Ноур Н.А., дов. б/н від 15.08.2013

представника відповідача: Кострубової Я.В., дов. №621/10-010/56 від 22.02.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Приватного підприємства "Ірбіс" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000352201 від 28.05.2013 та №0000442201 від 21.06.2013,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Ірбіс" (далі ПП "Ірбіс"), звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби (далі Первомайська ОДПІ), в якому просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000362201, №0000352201 від 28.05.2013 та №0000442201 від 21.06.2013.

В судовому засіданні 11.09.2013 позивач уточнив, що він помилково зазначив вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення №0000362201 від 28.05.2013, оскільки стосовно зазначеного повідомлення рішення головним управлінням Міндоходів у Луганській області було частково задоволено первинну скаргу платника податків та з урахуванням цього рішення 21.06.2013 було прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0000442201. Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0000362201 вважається відкликаним, таким що не тягне правових наслідків та не потребує додаткового скасування. У рахуванням викладеного позивач просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000352201 від 28.05.2013 та №0000442201 від 21.06.2013.

Зазначена заява була подана позивачем до початку судового розгляду справи по суті, а тому судом приймаються до розгляду уточнені позовні вимоги.

На обґрунтування заявленого позову зазначив, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки не відповідають дійсності, позивачем було правомірно включено до складу податкового кредиту суми по операціям з ПП "Фірма "АВТ-Маркет плюс", взаємовідносини між підприємствами мали реальний характер та підтверджені всіма первинними документами, складеними у відповідності до вимог діючого законодавства.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, посилаючись на результати перевірки контрагента позивача ПП "Фірма "АВТ-Маркет плюс", стверджував, що взаємовідносини між підприємствами не мали реального характеру, а отже позивач не мав права на формування податкового кредиту за цими операціями.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Ірбіс" зареєстроване в виконавчому комітеті Первомайської міської ради, є платником податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку в Первомайській ОДПІ (а.с. 11-23).

03.01.2012 позивачем укладено договір поставки №1 з ПП "Фірма "АВТ-Маркет плюс", відповідно до якого позивач зобов'язується прийняти та оплатити товар в кількості та по цінам, вказаним в накладних, товар постачається автомобільним транспортом покупця - позивача у справі, строк постачання товарів - згідно заявок (а.с. 54).

01.02.2012 позивачем було виставлено ПП "Фірма "АВТ-Маркет плюс" заявку на відвантаження товару із зазначенням адрес пунктів навантаження та розвантаження і необхідного обсягу відвантаження за датами на лютий місяць 2012 року (а.с. 207).

На виконання договору протягом лютого 2012 року позивачем було придбано кремніє місткий матеріал про, що виписано податкові накладні (а.с. 70-84) та накладні (а.с. 55-69), що ним відповідають у загальній кількості 15 шт. Дати, номери, кількість товару та його вартість, у т.ч. ПДВ докладно викладені в акті перевірки (а.с. 26).

Позивачем виписувалися довіреності на здійснення оплати товарів протягом лютого 2012 року (а.с. 234-240).

Розрахунки за отриманий товар здійснювалися як готівкою, так і в безготівковій формі, що підтверджується випискою з особового рахунку та квитанціями до прибуткових касових ордерів (а.с. 115-122).

Транспортування товару здійснювалося вантажним автотранспортом, що підтверджується товарно-транспортними накладними та подорожніми листами вантажного автомобілю (а.с.85-114). Відомості щодо маршруту, відправника, отримувача, ваги товару та його ціни зазначені в товарно-транспортних накладних відповідають відомостям, визначеним у відповідних накладних та податкових накладних від тих же дат.

Детально відомості про здійснені оплати та товарно-транспортні накладні наведена в акті перевірки (а.с. 27-28).

Приймання товару оформлено актами приймання продукції за кількістю та якістю (а.с. 208-222).

До складу податкового кредиту лютого 2012 року з податку на додану вартість відповідно до декларації за лютий місяць позивачем по взаємовідносинам з ПП "Фірма "АВТ-маркет плюс" віднесено 107284,50 грн. (а.с. 123-126). Податкові накладні відображені в реєстрі отриманих податкових накладних (а.с. 128-131).

На підтвердження подальшого використання отриманого кремніє місткого матеріалу позивачем надано накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів за лютий 2012 року (а.с. 160-171).

Також позивачем надано суду документи, що підтверджують наявність в нього виробничих потужностей та обладнання - договір оренди земельної ділянки, договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (а.с. 172-178), договори купівлі-продажу та поставки обладнання (а.с. 183-203).

На підтвердження наявності автотранспорту надано довідку ВРЕВ про реєстрацію за позивачем транспортного засобу Вольво державний номер НОМЕР_1 (а.с. 179-180) та договори оренди транспортних засобів КАМАЗ 5511, 1986 року випуску держ. номер НОМЕР_2 та КАМАЗ 5511, 1982 року випуску, держ. номер НОМЕР_3 (а.с. 181-182).

Первомайською ОДПІ проведено перевірку ПП "Ірбіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Фірма "АВТ-Маркет плюс" за період з 01.02.2012 по 29.02.2012, результати якої оформлені актом перевірки №175/22/31140050 від 13.05.2013 (а.с. 29-38).

В акті перевірки податковий орган посилаючись на зміст акту перевірки Іванківської МДПІ Київської області від 27.11.2012 №610/22/35367808 зазначає, що ПП "Фірма "АВТ-Маркет плюс" згідно автоматизованої системи співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту на рівні ДПА України в лютому 2012 року сформовано податковий кредит ПП "Ірбіс" на суму 121050 грн. Податковий кредит самого ПП "Фірма "АВТ-Маркет плюс" сформований по взаємовідносинам з ПП "Укртехносплав" щодо якого, довідкою про зустрічну звірку ДПІ у м. Чернігові встановлено потрапляння підприємства до категорії "податкова яма" у зв'язку з тим, що підприємство не має складських приміщень та власного автотранспорту.

Далі податковий орган наводить зміст укладеного позивачем у справі з ПП "Фірма "АВТ-маркет" договору, зазначає накладні, податкові та товарно-транспортні накладні за якими здійснювалися поставки товару, платіжні документи і робить висновок, про порушення позивачем п. 138.2, 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого за період з 01.02.2012 по 29.02.2012 занижено податок на прибуток у сумі 605250 грн. та п. 198.1, 198.2, 198.6, ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого за період з 01.02.2012 по 29.02.2012 занижено податковий кредит у сумі 121050, в тому числі за лютий 2012 - 107285 грн., червень 2012 - 4360 грн., вересень 2012 - 9405 грн. (а.с. 37).

На підставі проведеної перевірки відповідачем приймаються податкові повідомлення-рішення від 28.05.2013 №0000362201, яким позивачу збільшено грошове зобов"язання з податку на додану вартість за основним платежем 121050 грн., за штрафними санкціями 60525 грн. та №0000352201, яким позивачу збільшено грошове зобов"язання з податку на прибуток за основним платежем 127103 грн., за штрафними санкціями 63551,50 грн. (а.с. 39-40).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки та винесеними на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями від 28.05.2013 №0000362201 та №0000352201, ПП «Ірбіс» була направлена скарга від 03.05.2013 до Державної податкової служби у Луганській області, про скасування зазначених податкових повідомлень - рішень.

Рішенням Головного управління міндоходів Луганській області від 20.06.2013 №1979\10-400\08 про результати розгляду первинної скарги, залишено без змін податкове повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ від 28.05.2013 №0000352201 про сплату 127103 грн. податку на прибуток підприємств і 63551,50 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції. Скасовано визначені у податковому повідомленні-рішенні від 28.05.2013р. №0000362201 суму податку на додану вартість на 13765 грн. та суму штрафної (фінансової) санкції на 6882,50 грн. (а.с. 43-48).

На підставі зазначеного, враховуючи рішення про розгляд первинної скарги від 20.06.2013 відповідачем приймається податкове повідомлення-рішення від 21.06.2013 №0000442201, яким позивачу збільшено грошове зобов"язання з податку на додану вартість за основним платежем 107285 грн., за штрафною санкцією 53642,50 грн. (а.с. 41).

За результатами розгляду скарги позивача Міністерством доходів і зборів України рішенням від 29.07.2013 прийняті податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга позивача без задоволення (а.с. 49).

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 185.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України, ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт), вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт), постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Позивачем в повній мірі документально підтверджено не лише факт придбання товару у контрагента, а і факт здійснення оплати за отриманий товар, та його транспортування.

Таким чином суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам з ПП "Фірма "АВТ-маркет плюс", буд-яких обґрунтованих спростувань цьому висновку податковим органом надано не було.

Висновки податкового органу в свою чергу побудовані на посиланнях на акт перевірки контрагента позивача ПП "Фірма "АВТ-маркет плюс", щодо якого в акті перевірки Іванківської МДПІ зазначено, що перевірка проводилася на підставі матеріалів, наявних в обліковій справі ПП "Фірма "АВТ-маркет плюс" та автоматизованої системи співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту на рівні ДПА України (а.с. 2, т.2).

Таким чином Іванківською МДПІ при проведенні перевірки ПП "Фірма "АВТ-маркет плюс" взагалі не досліджувалися документи первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Щодо зауважень податкового органу стосовно транспортування товарів, взагалі незрозумілим є висновок, викладений в акті перевірки: "згідно товарно-транспортних накладних та подорожніх листів товар транспортувався з пункту навантаження м. Запоріжжя до пункту розвантаження м. Первомайськ та враховуючи відстань між м. Запоріжжя та м. Первомайськ вбачається відсутність постачання кремніє місткого матеріалу" (а.с. 28).

Позивачем надано підтвердження належності йому транспортних засобів, зазначених в товарно-транспортних накладних, пункти навантаження та розвантаження товару зазначені в товарно-транспортних накладних та заявці від 01.02.2012.

Щодо відсутності оформлених відряджень на водіїв, які здійснювали перевезення, з даного приводу позивачем надано колективний договір ПП "Ірбіс" на 2010-2015 роки, відповідно до пункту 11.1 якого, службові поїздки водіїв не вважаються відрядженням, якщо такі події відбуваються протягом однієї доби, якщо службова поїздка передбачена більш ніж на добу, то вона вважається відрядженням і за нею здійснюється нарахування добових, відповідно до діючого законодавства (а.с. 229).

Висновки акту перевірки та прийняті податкові повідомлення-рішення цілком ґрунтуються на посиланнях на акт перевірки контрагента позивача, та базуються на припущенні податкового органу про нереальність господарських операцій.

Оцінивши обставини справи суд вважає, що відповідач всупереч принципу об'єктивності при проведенні перевірки надав перевагу висновкам іншого податкового органу, та не звернув уваги на документальне підтвердження реальності здійсненої господарської операції. Податкова інформація, будь-то акти перевірок контрагентів чи інші документи не може мати переваги перед документами, наданими платником податків, та повинна розглядатися податковим органом в сукупності з дослідженням первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Статтею 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було надано відповідних доказів, що спростовують факт отримання позивачем товарів від ПП "Фірма АВТ Маркет плюс".

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, оскільки податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем безпідставно, без врахування наявності всіх необхідних первинних документів.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємства "Ірбіс" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000352201 від 28.05.2013 та №0000442201 від 21.06.2013 задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби №0000352201 від 28.05.2013 та №0000442201 від 21.06.2013.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Ірбіс", ід. код 31140050, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Коваленка, буд. 6/Б, витрати зі сплати судового збору в сумі 2294 грн. 00 коп. (дві тисячі двісті дев'яноста чотири гривні 00 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову у повному обсязі складено 17.09.2013.

Суддя А.М. Каюда