Рішення

від 09.09.2013 по справі 910/15056/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15056/13 09.09.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Державного підприємства "Санаторний комплекс "Пуща-Озерна", м. Київ

про стягнення 807 133,19 грн.

за участю представників:

від позивача : Бернацька О.В. - представник за довіреністю № 14-113 від 14.05.2013 р. від відповідача :Грабчак В.М. - представник за довіреністю № 77 від 17.04.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з позовом до Державного підприємства "Санаторний комплекс "Пуща-Озерна" про стягнення 807 133,19 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 1201200173-ТКЕ-БО/12 від 10.04.2011 р. в частині своєчасної плати за спожитий природний газ, внаслідок чого та в силу договору про відступлення права вимоги № 14/7076/12 від 21.12.2012 р. у Державного підприємства "Санаторний комплекс "Пуща-Озерна" утворилась заборгованість в сумі 807 133,19 грн. за період з 01.01.2012 р. по 15.04.2013 р.

У позові Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить суд стягнути з Державного підприємства "Санаторний комплекс "Пуща-Озерна" заборгованість за спожитий природний газ в сумі 633 587,42 грн. за період з 01.01.2012 р. по 01.09.2012 р., пеню в сумі 129 817,51 грн., інфляційні втрати в розмірі 5 759,65 грн. та 3% річних в сумі 37 968,61 грн. за період з 07.02.2012 р. по 15.04.2013 р., а всього - 807 133,19 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив застосувати строк позовної давності по нарахуванню пені.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

10.04.2012 р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (постачальник) та Державним підприємством "Санаторний комплекс "Пуща-Озерна" (споживач) був укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 1201200173-ТКЕ-БО/12 (далі - договір на постачання природного газу).

Згідно з п. 1.1 договору на постачання природного газу постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і надання послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.9 договору на постачання природного газу акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Пунктом 4.6 договору на постачання природного газу встановлено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. Оплата за газ, послуги з його постачання та транспортування, проводиться виключно грошовими коштами в такому порядку:

- оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- оплата в розмірі по 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 20 та 30 числа місяця поставки.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання, та поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2012 р., та укладається на строк до 31.12.2012 р. (п. 10.1 договору на постачання природного газу).

В подальшому до вказаного договору були внесені зміни шляхом укладення додаткових угод.

Так, додатковою угодою № 4 від 31.08.2012 р. сторони погодили, що договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 1201200173-ТКЕ-БО/12 від 10.04.2012 р. припинив дію в частині постачання природного газу з 01.09.2012 р.

У судовому засіданні встановлено, що Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" умови договору виконало у повному обсязі. Однак, відповідач зі свого боку умови договору в частині оплати за спожитий природний газ виконав неналежним чином, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість.

Так, з матеріалів справи вбачається, що постачальник поставив відповідачу природний газ на загальну суму 2 726 519,83 грн., а відповідач сплатив його вартість частково в сумі 2 092 932,41 грн., несплаченою залишилась сума 633 587,42 грн.

Наявність заборгованості відповідача за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № 1201200173-ТКЕ-БО/12 від 10.04.2012 р. підтверджується актами приймання-передачі природного газу, актом звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами та не заперечується відповідачем.

Таким чином, заборгованість Державного підприємства "Санаторний комплекс "Пуща-Озерна" за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № 1201200173-ТКЕ-БО/12 від 10.04.2012 р. становить 633 587,42 грн.

У судовому засіданні встановлено, що 21.11.2012 р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги № 14/7076/12 (далі - договір відступлення).

Відповідно до п. 1.1 договору відступлення первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора ДП "Санаторний комплекс "Пуща-Озерна" за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № 1201200173-ТКЕ-БО/12 від 10.04.2012 р. у сумі 633 587,42 грн. Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язаннями, зазначеними в п. 1.1 договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Судом встановлено, що на виконання договору про відступлення права вимоги № 14/7076/12 від 21.11.2012 р. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" передало, а позивач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" прийняло право вимоги за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № 1201200173-ТКЕ-БО/12 від 10.04.2012 р., укладеного між ПАТ "Київоблгаз" та ДП "Санаторний комплекс "Пуща-Озерна".

Передача вищевказаних документів була оформлена шляхом підписання наявного у справі акту приймання-передачі від 27.11.2012 р.

Також з матеріалів справи вбачається, що листом № 72-4239 від 27.11.2012 р. ПАТ "Київоблгаз" повідомило відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні, що виникло з договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 1201200173-ТКЕ-БО/12 від 10.04.2012 р. у сумі 633 587,42 грн.

Отже, позивач набув право вимагати від відповідача виконання зобов'язань за договором на постачання природного газу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Судом встановлено, що позивач правомірно заявив вимоги в частині несплаченої заборгованості по договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 1201200173-ТКЕ-БО/12 від 10.04.2012 р. за період з 01.01.2012 р. по 01.09.2012 р. в сумі 633 587,42 грн.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в в цій частині підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач, в силу п. 1.1 договору про відступлення права вимоги № 14/7076/12 від 21.11.2012 р., просить стягнути з відповідача пеню в сумі 129 817,51 грн., інфляційні втрати в сумі 5 759,65 грн. та 3% річних в сумі 37 968,61 грн. за період з 07.02.2012 р. по 15.04.2013 р., у зв'язку із невиконанням останнім умов договору на постачання природного газу.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно п. 6.2.2 договору на постачання природного газу у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути пеню за період з 07.02.2012 р. по 15.04.2013 р. з наростаючим підсумком, оскільки прострочення зобов'язання мало місце кожного місяця.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГПК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зобов'язання мало бути виконано згідно з п. 4.6 договору постачання - 07.02.2012 року, а саме до цього числа відповідач мав здійснити остаточний розрахунок за поставлений газ. Отже, починаючи з 08.02.2012 року розпочався період нарахування пені. При цьому суд зазначає, що вказаним договором сторони не передбачили більший, аніж 6 місяців (як визначає ст. 232 ГК України) період нарахування пені, у зв'язку з чим її нарахування закінчувалось 08.08.2012 року.

Разом з тим, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг строку позовної давності (згідно зі ст.ст. 253, 260 ЦК України) починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, тобто, в даному випадку, як вже зазначалось судом, нарахування пені розпочалося 08.02.2012 року, а відтак, річний термін позовної давності відліковується з наступного дня - з 09.02.2012 року, а закінчується відповідно - 09.02.2013 року.

Але як вбачається з матеріалів справи, позивач з вимогою про стягнення штрафних санкцій (пені) звернувся лише 01.08.2013 року, про що свідчить поштовий штемпель на конверті, яким відправлена позовна заява, а отже, він пропустив строк позовної давності на звернення з вимогою про стягнення пені.

Зважаючи на вказані правові норми та умови договору постачання природного газу, а також враховуючи, що відповідач у судовому засіданні надав заяву про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені, а позивач обґрунтованих причин про поновлення вказаного строку не навів, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з відповідача пені в сумі 129 817,51 грн. необхідно відмовити.

Також позивач просить стягнути з ДП "Санаторний комплекс "Пуща-Озерна" інфляційні втрати в сумі 5 759,65 грн. та 3% річних в сумі 37 968,61 грн. за період з 07.02.2012 р. по 15.04.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вказані правові підстави суд вважає, що вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені позивачем правомірно.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 5 759,65 грн. та 3% річних в сумі 37 968,61 грн.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про часткову обґрунтованість вимог позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державного підприємства "Санаторний комплекс "Пуща-Озерна" про стягнення заборгованості в розмірі 807 133,19 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Санаторний комплекс "Пуща-Озерна" (04075, м. Київ, Пуща-Водиця, 14-та лінія, ідентифікаційний код 05907147) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) заборгованість за спожитий природний газ в сумі 633 587 (шістсот тридцять три тисячі п'ятсот вісімдесят сім) грн. 42 коп., інфляційні втрати в розмірі 5 759 (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 65 коп. та 3% річних в сумі 37 968 (тридцять сім тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 61 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Санаторний комплекс "Пуща-Озерна" (04075, м. Київ, Пуща-Водиця, 14-та лінія, ідентифікаційний код 05907147) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) витрати по сплаті судового збору в розмірі 13 557 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 84 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 09 вересня 2013 року.

Повний текст рішення підписаний 13 вересня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна