Постанова

від 16.09.2013 по справі 910/6092/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2013 р. Справа№ 910/6092/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Баранця О.М.

за участю представників:

Від позивача: Сергєєв П.О. - представник за довіреністю,

Від відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Геліос"

на рішення Господарського суду м. Києва від 23.05.2013 року

у справі №910/6092/13 (суддя: Удалова О.Г.)

за позовом Приватного підприємства "Гастон-Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Геліос"

про стягнення 308 460,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Приватне підприємство "Гастон-Трейд" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Геліос" про стягнення 308 460,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 05/10/2012Г від 01.10.2012 р. щодо оплати за поставлений позивачем товар.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.05.2013 року у справі №910/6092/13 позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, як таким, що прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати частково в частині стягнення основного боргу у розмірі 11 503,81 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт не заперечує проти наявності заборгованості, однак просить врахувати заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог з урахуванням договору про надання маркетингових послуг № 05/10/2012М від 01.10.2012 року.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.

Відповідачем не використано наданого йому законом права на участь його представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, а саме поштове повідомлення №09675853.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.2012 р. між Приватним підприємством "Гастон Трейд" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Геліос" (покупець) було укладено договір поставки № 05/10/2012Г, за умовами якого постачальник зобов'язується періодично, у передбачені графіком поставок строки, передавати покупцю партії товару, а покупець зобов'язується приймати, використовувати у власній підприємницькій діяльності, і оплачувати цей товар на умовах та в порядку, визначеному розділом VI цього Договору.

У п. 6.1. Договору сторони узгодили, що покупець здійснює оплату постачальнику за фактом реалізації поставленого товару. Оплата здійснюється у безготівковій формі кожні 30 (тридцять) календарних днів, починаючи з моменту укладання цього Договору, винятково в обсязі реалізованого у відповідний часовий період товару.

Пунктом 8.1. Договору, передбачено, що останній укладається на строк у 15 (п'ятнадцять) календарних місяців, і діє починаючи з "01" жовтня 2012 року по "31" грудня 2013 року включно.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

В силу ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Матеріали справи свідчать про те, що у період з 16.10.2012 року по 06.12.2012 року позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію на суму 493 107,17 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 17-32).

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару виконав частково, сплатив лише 45 000,00 грн. та частково повернув товар відповідачу на загальну суму 139 646,94 грн. (а.с. 33-36), у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 308 460,21 грн.

Встановлено, що 14.03.2013 року позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо сплати суми боргу за договором, в якій просив надати звіт станом на момент виставлення даної вимоги щодо кількості залишків нереалізованого товару та сплатити борг в розмірі 308 460,21 грн.

Проте, на зазначену вище вимогу відповідач не відреагував, борг не сплатив.

Відповідно до ч. 3 ст. 212 ЦК України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Враховуючи те, що для відповідача визнання факту реалізації поставленого Товару, з настанням якої також настає обов'язок відповідача щодо здійснення оплати за Товар, є невигідним та те, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем позивача про обсяг реалізованого товару, судова колегія приходить до висновку про те, що відповідач діє недобросовісно, а отже відкладальна обставина вже наступила.

Стосовно заяви апелянта про зарахування зустрічних однорідних вимог судова колегія зазначає наступне.

За приписами ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Тобто, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними, однорідними, строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Судовою колегією встановлено, що в п.7. Договору про надання маркетингових послуг № 05/10/2012М, укладеного між Приватним підприємством "Гастон Трейд" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Геліос" (виконавець) 01.10.2012 року, сторони передбачили, що Замовник зобов'язаний оплатити надані маркетингові послуги, передбачені в п.п. 2, 3. 4 цього Договору, шляхом банківського перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, вказаний в пункті 14 цього Договору протягом десяти робочих днів з моменту отримання рахунку.

Оплата за надані маркетингові послуги може проводитися також шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. При цьому таке зарахування здійснюється у формі двостороннього правочину, укладеного Сторонами, так і в формі одностороннього правочину кожної із Сторін (Заява, Акт тощо).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було підписано Протокол розбіжностей до Договору про надання маркетингових послуг № 05/10/2012М від 01.10.2012 року, відповідно до якого було змінено п.7. Договору про надання маркетингових послуг та викладено в наступній редакції: «Замовник зобов'язаний оплатити надані маркетингові послуги, передбачені в п.п. 2, 3. 4 цього Договору, шляхом банківського перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, вказаний в пункті 14 цього Договору протягом десяти робочих днів з моменту отримання рахунку.

Оплата за надані маркетингові послуги може проводитися також шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. При цьому таке зарахування здійснюється у формі двостороннього правочину, укладеного Сторонами.»

Встановлено, що відповідач звертався до позивача з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, однак вона була відхилена позивачем з посиланням на умови укладеного Договору, відповідно до яких має бути підписана відповідна угода ( лист з вих. № 12 від 12.06.2013 року). Матеріали справи не містять укладеної сторонами вказаної угоди.

Крім того, судовою колегією встановлено, що існує спірність зустрічних вимог, оскільки в матеріалах справи відсутні докази існування заборгованості позивача перед відповідачем за договором про надання маркетингових послуг №05/10/2012М від 01.10.2012 року, а саме Актів, рахунків, тощо.

Окрім цього, судовою колегією встановлено, що відповідач не надавав до суду першої інстанції заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог та не довів, що перешкоджало йому надати таку заяву до суду першої інстанції.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач жодного разу не з'явився на судові засідання суду першої інстанції, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи ухвалами Господарського суду м. Києва від 03.04.2013 року та від 25.04.2013 року, про що свідчать поштові повідомлення, наявні в матеріалах справи.

За приписами ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Проте, апелянт не довів суду апеляційної інстанції поважність причин, відповідно до яких він не зміг надати суду першої інстанції заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованість за отриманий товар у період з 16.10.2012 р. по 06.12.2012 р. в розмірі 308 460,21 грн. є доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апелянтом належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Місцевим господарським судом вірно дотримано положення статті 49 ГПК України щодо покладення судового збору на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Геліос" на рішення Господарського суду м. Києва від 23.05.2013 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 23.05.2013 року у справі № 910/6092/13 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/6092/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Коршун Н.М.

Судді Алданова С.О.

Баранець О.М.