Рішення

від 12.09.2013 по справі 911/3290/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2013 р. Справа № 911/3290/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",

01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3

в особі:

Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",

01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР-Р",

09230, Київська обл., м. Ржищів, вул. Леніна, 10

про стягнення 41 155,21 грн.

за участю представників:

позивача - Копусь А.А. (довіреність від 01.07.2013 № 195/10);

відповідача - Тищенко Я.П. (директор, наказ від 09.10.2012 № 13).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР-Р" (далі - відповідач) про стягнення 41 155,21 грн., з яких: 16 946,16 грн. - пеня та 24 209,05 грн. - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків поставки продукції за договором поставки від 20.03.2012 № 1116112112.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.08.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.09.2013.

У судовому засіданні 05.09.2013 оголошувалась перерва на 12.09.2013 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.09.2013 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти позову повністю заперечив.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.09.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР-Р" (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки від 20.03.2012 № 1116112112 (далі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, поставити продукцію, а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити продукцію (пункт 1.1. Договору).

Найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура і ціни зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (пункт 1.2. Договору).

Сума договору становить 2 955 583,20 грн. (пункт 3.1. Договору).

Згідно з пунктом 3.2. Договору, ціна на кожну одиницю встановлена в національній валюті України і зазначена у специфікації.

Відповідно до пункту 5.1 Договору, строки поставки продукції зазначені в специфікації.

Датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача (пункт 5.4. Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками та скріплений відбитками печаток обох сторін.

Зі специфікацій №№ 1, 2 до Договору вбачається, що продукція має бути поставлена протягом 90 днів з дати укладання Договору.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був здійснити поставку продукції за Договором не пізніше 01.10.2012.

Відповідно до листа позивача від 29.08.2012 № 7921/43, долученого до матеріалів справи, позивачем погоджено перенесення строку постачання продукції за позицією 7 Специфікації № 1 до Договору на суму 288 203,00 грн. до 30.09.2012, з позначкою, що даний лист вважається невід'ємною частиною Договору.

З огляду на те, що 30.09.2012 був неробочим днем, позивач, посилаючись на норми частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, зазначає, що останнім днем поставки визначено 01.10.2012.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що за умовами Договору, поставка відповідачем продукції за позицією 7 Специфікації № 1 до Договору на суму 288 203,00 грн. повинна була відбутись не пізніше 01.10.2012, натомість, її здійснено 19.11.2012, що підтверджується видатковою накладною від 19.11.2012 № 25, яка підписана у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплена відбитком печатки відповідача, а також актом прийому-передачі ТМЦ від 19.11.2012 № 25, що підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток, у зв'язку з чим, відповідачем прострочено виконання зобов'язання з поставки на 49 днів.

23.01.13 позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплати неустойки в сумі 37 696,95 грн. Вказану вимогу відповідачем залишено без задоволення.

У зв'язку із зазначеним порушенням умов Договору, позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Факт здійснення спірної поставки продукції 19.11.2012 відповідачем не заперечується.

Проте, відповідачем позовні вимоги повністю заперечені з тих підстав, що відповідач повідомляв позивача про затримку поставки спірної продукції, а також тим, що зміна строків поставки не вплинула на терміни проведення планово-попереджувальних ремонтів на Відокремленому підрозділі позивача - Запорізькій АЕС, для проведення яких позивачем укладався Договір, а також не завдало інших матеріальних збитків.

В обґрунтування вказаного, до матеріалів справи подано лист відповідача від 31.10.2012 № 01/3110, що адресований позивачу, з проханням продовжити строк спірної поставки.

Матеріали справи не містять доказів надсилання вказаного листа на адресу позивача, а також погодження позивачем вказаної пропозиції, зважаючи на вказане, суд не приймає дані твердження відповідача до уваги, за відсутності належних доказів двостороннього погодження сторонами зазначених змін умов Договору.

Крім того, відповідачем надано копію листа Відокремленого підрозділу Запорізької АЕС від 05.09.2013 № 07-40/22047, що адресований відповідачу, про те, що перенесення строків поставки спірної продукції за Договором не вплинуло на проведення планових ремонтів, що не приймається судом до уваги, зважаючи на те, що вказане не обумовлено умовами Договору чи законом як підстава звільнення від застосування штрафних санкцій, а також, зважаючи на те, що даний лист надіслано після спірної поставки і Відокремлений підрозділ Запорізька АЕС не є стороною Договору.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, з огляду на матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачем зобов'язання за Договором виконані неналежним чином та порушено строки поставки продукції на 49 днів.

Інші твердження відповідача не відповідають встановленим обставинам справи, умовам Договору та не спростовують вказаних висновків суду.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 231 Господарського кодексу Украйни законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Зі змісту частини 2 статті 231 Господарського кодексу України вбачається, що дані пеня та штраф є видом відповідальності за порушення зобов'язань з передачі товарів, виконання робіт та надання послуг, які закуповуються за кошти державного бюджету.

Відповідно до частини 2 статті 22 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків, чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

З аналізу наявного в матеріалах справи статуту вбачається, що позивач відноситься до держаного сектору економіки, у зв'язку з чим, позивачем при нарахування пені правомірно застосовано розмір неустойки 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення його постачання.

Згідно з пунктом 7.2. Договору, за порушення строку поставки продукції за договором, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої в строк продукції за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. За прострочення поставки продукції понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої продукції.

У позовній заяві наведено розрахунок пені та штрафу за період з 02.10.2012 по 19.11.2012, згідно якого заявлено до стягнення з відповідача 16 946,16 грн. пені та 24 209,05 грн. штрафу за прострочення поставки продукції.

З метою повного та всебічного встановлення всіх обставин справи, судом перевірено розрахунок позивача та встановлено, що він арифметично вірний, відповідає вимогам вищевказаних норм чинного законодавства та обставинам справи, а, відтак, позовні вимоги про стягнення пені та штрафу обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 720,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР-Р" (09230, Київська обл., м. Ржищів, вул. Леніна, 10, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37851154) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Атомкоплект" ДП НАЕК "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108, літера А, код 26251923) 16 946 (шістнадцять тисяч дев'ятсот сорок шість) грн. 16 коп. пені, 24 209 (двадцять чотири тисячі двісті дев'ять) грн. 05 коп. штрафу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 17.09.2013.

Суддя С.О. Саванчук