Постанова

від 09.09.2013 по справі 816/4806/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4806/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Опошнян І.О.,

за участю:

представників позивача - Ломовської І.М., Григор'євої І.Г.,

представника відповідача - Гриценка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інтеграл - Сервіс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

05 серпня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Інтеграл - Сервіс" (надалі - ТОВ "Агро Інтеграл - Сервіс", позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.07.2013 року №0000752310 та №0000762310.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про помилковість висновків ДПІ у м. Полтаві, викладених в акті перевірки №3604/22.4-11/36013103 від 20.06.2013 року, щодо порушення пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.16 ст.137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 59150 грн., та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого неправомірно сформовано податковий кредит в сумі 42070 грн. Наполягає, що господарські операції між позивачем та його контрагентами ПП "Оптима - Ресурс", ПП "НКЦ" та Українською універсальною біржею носили реальний характер та підтверджуються всіма необхідними первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а послуги надані зазначеними контрагентами в подальшому використовувалися в господарській діяльності позивача. У зв'язку з чим просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 11.07.2013 року №0000752310 та №0000762310.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх запереченнях відповідач посилається на висновки документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Агро Інтеграл - Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2012 року, оформленої актом №3604/22.4-11/36013103 від 20.06.2013 року, за результатами якої встановлено заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 59150 грн. та неправомірне формування податкового кредиту в сумі 42070 грн. Вказує, що у перевіряємому періоді позивачем укладалися договори щодо надання консультативних та маркетингових послуг з ПП "Оптима - Ресурс", ПП "НКЦ" та Українською універсальною біржею. Проте, складені на їх виконання акти приймання-передачі послуг не містять змісту та обсягу господарської операції, що є порушенням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Позивачем до перевірки не було надано звітів про надання послуг, доказів використання отриманих послуг у власній господарській діяльності та не доведено економічної доцільності отримання послуг від вказаних контрагентів. З огляду на викладене, відповідач ставить під сумнів реальність господарських операцій за укладеними договорами.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ "Агро Інтеграл - Сервіс", ідентифікаційний код 36013103, є юридичною особою, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість з 18.02.2010 року, свідоцтво № 100269095, індивідуальний податковий номер 3743601310160189816010 (том 1 а.с.160-161).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (том 2 а.с. 69-71) ТОВ "Агро Інтеграл - Сервіс" має право здійснювати наступні види діяльності: 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 68.31 Агентства нерухомості.

У термін з 05.06.2013 року по 11.06.2013 року посадовими особами ДПІ у м. Полтаві, на підставі направлень на перевірку від 05.06.2013 року №983, №982, №979, відповідно до наказу №1529 від 01.06.2013 року, згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та на виконання постанови від 17.05.2013 року слідчого з ОВС СУ ДПС у Черкаській області ст. лейтенанта податкової міліції Дібрівного Володимира Васильовича, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Агро Інтеграл - Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт № 3604/22.4-11/36013103 від 20.06.2013 року (том 1 а.с.21-47).

За висновками перевірки встановлено порушення позивачем:

- пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.16 ст.137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 59150 грн., в тому числі: за 2010 рік в сумі 13542 грн.; за ІІ - IV кв. 2011 року в сумі 9334 грн.; за 3 кв. 2012 року в сумі 36274 грн.;

- п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого неправомірно сформовано податковий кредит по податковим накладним, отриманим від ПП "НКЦ", Української універсальної біржі, ПП "Оптима - Ресурс", які не підтверджені відповідними документами, до яких не надано доказів використання зазначених послуг у господарській діяльності та не доведено економічну доцільність отримання даних послуг в сумі 42070 грн., в тому числі по періодах: червень 2010 року - 1400 грн.; липень 2010 року - 1978,33 грн.; серпень 2010 року - 2788,34 грн.; листопада 2010 року - 3450 грн.; грудень 2010 року - 1216,57 грн.; лютий 2011 року - 453,33 грн.; червень 2011 року - 8116,37 грн.; січень 2012 року - 22666,66 грн.

11.07.2013 року на підставі акту перевірки №3604/22.4-11/36013103 від 20.06.2013 року ДПІ у м. Полтаві винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000752310, яким за порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139. 1 ст. 139 Податкового кодексу України, ТОВ "Агро Інтеграл - Сервіс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 71605 грн., з них: за основним платежем - у сумі 59150 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 12455 грн. (том 1 а.с.17);

- № 0000762310, яким за порушення п.п. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2 п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ "Агро Інтеграл - Сервіс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 50446 грн., з них: за основним платежем - у сумі 42069 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 8377 грн. (том 1 а.с.19).

Позивач не погодився з даними податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, суд дійшов наступних висновків.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість станом на момент виникнення спірних правовідносин, регламентувався Законом України "Про податок на додану вартість".

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.п 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З 01.01.2011 року порядок обчислення і сплати податку на додану вартість врегульовано Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник ПДВ повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, згідно з пунктом 1.32 статті 1 цього Закону визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

П.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 цього Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, підставою для включення витрат підприємством до складу валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із статтею 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З огляду на вимоги наведених правових норм, підставою для зменшення платником податків об'єкту оподаткування на суму витрат з придбання (виготовлення) товарів (послуг) є будь-які витрати платника податку, визначені на підставі первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та здійснені для провадження господарської діяльності платника податку.

При цьому, в контексті вищенаведеного слід зазначити, що правильність формування валових витрат та податкового кредиту залежить від наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг (робіт) з його господарською діяльністю, який (зв'язок) зокрема, полягає і у наявності розумних економічних причин (ділової мети) для вчинення господарських операцій.

Відсутність сукупності зазначених чинників, які визначають зв'язок витрат платника податків з його господарською діяльністю, виключають можливість формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності оформлених первинних та розрахункових документів.

Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та Українською універсальною біржею (виконавець) укладено договори про надання консультаційних послуг від 04.06.2010 року, 01.12.2010 року, 21.08.2012 року та 30.08.2012 року (том.1 а.с.48, 67-68, 91-92, 95-96), за умовами яких замовник (позивач) доручає, а виконавець (Українська універсальна біржа) зобов'язується у відповідності до умов даних договорів надати йому спеціальні кваліфіковані консультації, а замовник зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх.

Згідно з умовами зазначених договорів виконавець повинен надавати замовнику консультаційні послуги з наступних питань: "Відрядження по Україні та за кордон: документальне оформлення та облік" (договір від 04.06.2010); "Відрядження по Україні та за кордон: документальне оформлення та облік" (договір від 01.12.2010); "Стан та перспективи ринку борошномельно - круп'яної продукції в Україні" (договір від 21.08.2012); "Ринок протеїнових шротів в Україні" (договір від 30.08.2012).

Українською універсальною біржею виписано позивачу податкові накладні на консультаційні послуги, копії яких наявні у матеріалах справи: від 30.06.2010 року № 2990 на суму ПДВ - 1400 грн. (том 1 а.с.50); від 30.12.20110 року № 6948 на суму ПДВ - 1216,67 грн. (том 1 а.с.70); від 28.09.2012 року № 2855 на суму ПДВ - 5933,33 грн. (том 1 а.с.94); від 28.09.2012 року № 3144 на суму ПДВ - 5946,67 грн. (том 1 а.с.98).

Крім того, між позивачем (замовник) та Українською універсальною біржею (виконавець) 01.02.2011 року укладено договір про надання послуг з розміщення оголошення (том 1 а.с.72), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з розміщення оголошення замовника в друкованому засобі масової інформації - всеукраїнському інформаційному щотижневику "Біржовий вісник".

На виконання умов даного договору Українською універсальною біржею виписано позивачу податкову накладну від 28.02.2011 року № 968 на суму ПДВ - 453,33 грн., копія якої наявна у матеріалах справи (том 1 а.с.71).

Фактичне перерахування коштів Українській універсальній біржі позивач підтверджує копіями банківських виписок (том 2 а.с. 87-89).

Передачу послуг згідно укладених договорів позивач підтверджує копіями актів прийому - передачі консультаційних послуг (том 1 а.с.49, 69, 93, 97) та акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) (том 1 а.с.73).

Однак, з наданих копій актів прийому-передачі консультативних послуг неможливо зробити достовірний висновок щодо характеру, виду, обсягу та змісту виконаних робіт/наданих послуг, і, як результат, виявити зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача.

Види послуг згідно з актами виконаних робіт носять загальний характер, фактично відтворюють умови договорів про надання цих послуг та містять загальну вказівку про надання таких послуг.

Суд звертає увагу, що акти по вищевказаним договорам не містять інформації, в чому саме полягали консультації з питань: "Відрядження по Україні та за кордон: документальне оформлення та облік" (договір від 04.06.2010); "Відрядження по Україні та за кордон: документальне оформлення та облік" (договір від 01.12.2010); "Стан та перспективи ринку борошномельно - круп'яної продукції в Україні" (договір від 21.08.2012); "Ринок протеїнових шротів в Україні" (договір від 30.08.2012), які вже були відомі позивачу за результатами роботи на ринку в попередні роки.

Більш того, ТОВ "Агро Інтеграл - Сервіс" має право здійснювати зокрема такий вид діяльності як "70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (том 2 а.с. 69-71).

Зазначене свідчить про відсутність у діях ТОВ "Агро Інтеграл - Сервіс" наявних розумних економічних та організаційно-адміністративних причин для укладання договорів про надання консультаційних послуг, адже позивач замовляв такі консультаційні послуги у сторонніх юридичних осіб, які мав право самостійно надавати іншим суб'єктам господарювання.

Надані позивачем до матеріалів справи звіти не надавалися ним до перевірки, про що зафіксовано в акті перевірки.

Як вбачається зі змісту звітів "Відрядження по Україні та за кордон: документальне оформлення та облік", останні фактично є витягами роздруківок з нормативно-правових актів.

Необхідність отримання консультативних послуг на тему "Відрядження по Україні та за кордон: документальне оформлення та облік" позивач пояснює необхідністю виконання угод, укладених з іншим контрагентом.

Дослідивши угоди, на які посилається позивач, суд встановив, що вказані договори укладені з Українською універсальною біржею (том 1 а.с. 99-121).

Таким чином, останній замовляв консультаційні послуги в Української універсальної біржі для того, щоб у подальшому з використанням вказаних консультаційних послуг надавати послуги ліцитатора для проведення аукціону тій же юридичній особі, у якої замовив вказані консультативні послуги - Українській універсальній біржі.

Повторно вказані консультаційні послуги було замовлено та прийнято позивачем згідно акту 30.12.2010 року (том 1 а.с. 69). Тоді як документи про відрядження, копії яких надано позивачем на підтвердження необхідності отримання вказаних послуг, датовані 29.12.2010 року (том 1 а.с. 121), тобто складені за один день до моменту отримання консультацій з цих питань від Української універсальної біржі.

Крім того, позивачем не обґрунтовано необхідності у повторному отриманні консультацій на тему "Відрядження по Україні та за кордон: документальне оформлення та облік" згідно укладеного 01.12.2010 року договору з Українською універсальною біржею (том 1 а.с. 67-69).

Позивачем на підтвердження використання послуг надано до суду шість посвідчень про відрядження ОСОБА_6 та до них шість звітів про використання коштів, наданих на відрядження ОСОБА_6

Разом з тим, вартість консультаційних послуг, які як стверджує позивач і придбавалися для зазначених потреб, згідно актів сумарно становить 15700 грн. (том 1 а.с. 49, 69). При цьому, останній з шести звітів про використання коштів датовано 29.12.2010 року, тоді як повторні консультативні послуги згідно акту отримані позивачем 30.12.2010 року (том 1 а.с. 69), тобто вже після оформлення документів про відрядження.

Позивачем не зазначено обставин, які б унеможливлювали подальшу діяльність підприємства без надання консультаційних послуг та друкування оголошення.

Надані позивачем копії договорів про придбання права використання біржового місця Аграрної біржі та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) не приймаються до уваги судом, оскільки не є беззаперечними доказами того, що вказані у них послуги надавалися позивачем саме використанням тих консультаційних послуг, які були замовлені в Української універсальної біржі за укладеними договорами про надання консультаційних послуг від 04.06.2010 року, 01.12.2010 року, 21.08.2012 року та 30.08.2012 року та за договором про надання послуг з розміщення оголошення від 01.02.2011 року.

Матеріалами справи підтверджено, що 05.07.2010 року, 19.07.2010 року, 03.08.2010 року та 01.11.2010 року між позивачем (замовник) та Приватним підприємством "Навчально-консультаційний центр" (виконавець) укладено договори про надання консультаційних послуг (том 1 а.с.51-52, 55-56, 59-60, 63-64), за умовами яких замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати йому спеціальні кваліфіковані консультації, а замовник зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх.

Згідно із зазначеними договорами виконавець надає замовнику консультаційні послуги з наступних питань: "Організація охорони праці", "Порядок проведення навчань і перевірки знань з питань охорони праці" (договір від 05.07.2010 року); "Особливості функціонування ринку зернових культур в Україні та світі" (договір від 19.07.2010 року); "Управління охороною праці і обов'язки роботодавця", "Основні вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Вимоги законодавства України про працю" (договір від 03.08.2010 року); "Характеристика олійно - жирового ринку України" (договір від 01.11.2010 року).

Приватне підприємство "Навчально-консультаційний центр" виписано позивачу податкові накладні, копії яких наявні у матеріалах справи, на консультаційні послуги: від 30.07.2010 року № 559 на суму ПДВ - 1978,33 грн. (том 1 а.с.54); від 30.07.2010 року № 572 на суму ПДВ - 396,67 грн. (том 1 а.с.58); від 18.08.2010 року № 583 на суму ПДВ - 2 391,67 грн. (том 1 а.с.62); від 30.11.2010 року № 788 на суму ПДВ - 3450,00 грн. (том 1 а.с.66).

Фактичне перерахування коштів Приватному підприємству "Навчально-консультаційний центр" позивач підтверджує банківськими виписками, копії яких наявні у матеріалах справи.

Передачу послуг згідно укладених договорів позивач підтверджує копіями актів прийому - передачі консультаційних послуг (том 1 а.с.53, 57, 61, 65). Загальна вартість консультаційних послуг згідно вказаних актів складає 49300 грн.

Також між позивачем (замовник) та Приватним підприємством "Навчально-консультаційний центр" (виконавець) 03.06.2011 року укладено договір про надання маркетингових послуг (том 1 а.с.75-76), за умовами якого замовник сплачує виконавцю плату за послуги в розмірі, передбаченому даним договором, а виконавець надає за замовленням замовника, протягом визначеного в договорі строку маркетингові послуги (дослідження) відповідно до предмета, визначеного у статті 3 цього договору, на території, яка визначена у статті 2 цього договору (п.1.1 договору): Маркетингові дослідження проводяться на території України (п. 2.1 договору). Предметом маркетингових досліджень є: "Дослідження ринку рослинної олії за перше півріччя 2011 року" (п. 3.1 договору).

Приватним підприємством "Навчально-консультаційний центр" виписано позивачу податкову накладну на маркетингові послуги від 30.06.2011 року № 308 на суму ПДВ - 8116,67 грн. (том 1 а.с.78).

Передачу послуг згідно зазначеного договору позивач підтверджує копію акту приймання - передачі наданих послуг. Вартість маркетингової послуги складає 48700 грн. (том 1 а.с.77).

Із змісту наданих суду актів неможливо встановити, в якій кількості та яким чином визначалася калькуляція за надані послуги та зробити достовірний висновок щодо характеру, виду, обсягу та змісту виконаних робіт/наданих послуг, і, як результат, виявити зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача.

Види послуг згідно з актами виконаних робіт носять загальний характер, фактично відтворюють умови договорів про надання цих послуг та містять загальну вказівку про надання таких послуг.

Суд звертає увагу, що акти по вищевказаним договорам не містять інформації в чому саме полягали консультації позивача з питань "Організація охорони праці", "Порядок проведення навчань і перевірки знань з питань охорони праці", "Особливості функціонування ринку зернових культур в Україні та світі", "Управління охороною праці і обов'язки роботодавця", "Основні вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Вимоги законодавства України про працю", "Характеристика олійно - жирового ринку України" та маркетингові дослідження ринку рослинної олії за перше півріччя 2011 року, які вже були відомі позивачу за результатами роботи на ринку в попередні роки.

Звіти до перевірки позивачем не надавалися та контролюючим органом не досліджувалися.

Звіти з питань "Організація охорони праці", "Порядок проведення навчань і перевірки знань з питань охорони праці", "Управління охороною праці і обов'язки роботодавця", "Основні вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Вимоги законодавства України про працю" за своїм змістом є роздруківкою витягів з нормативно-правових актів, відтворюють лише загальний зміст питань, зазначених в договорах, та не містить достатньої інформації, яка б відповідала розміру їх вартості в загальній сумі 26 220 грн. (том 1 а.с. 53, 61).

У звіті "Характеристика олійно - жирового ринку України" не розкрито змісту всіх питань, зокрема, питання перспективи розвитку олійно-жирового ринку України. У вказаному розділі звіту фактично висвітлено питання ролі України на світовому ринку у 2005-2010 роках, однак не висвітлено питання саме перспектив розвитку олійно-жирового ринку України, не зазначено конкретних консультацій позивачу щодо його діяльності на олійно-жировому ринку України.

Звіт з консультаційного питання "Особливості функціонування ринку зернових культур в Україні та світі" також не містить консультацій позивачу щодо його діяльності на ринку зернових культур в Україні та світі.

Як було встановлено, ТОВ "Агро Інтеграл - Сервіс" має право здійснювати зокрема такий вид діяльності як "70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування", що свідчить про відсутність у діях ТОВ "Агро Інтеграл - Сервіс" наявних розумних економічних та організаційно-адміністративних причин для укладання договорів про надання консультаційних послуг, адже позивач замовляв такі консультаційні послуги у сторонніх юридичних осіб, які мав право самостійно надавати іншим суб'єктам господарювання.

Під час розгляду справи не надано належних доказів фактичного використання послуг, які є предметом договорів, зокрема, як позивач використав у своїй господарській діяльності консультації з питань організації охорони праці, порядку проведення навчань і перевірки знань з питань охорони праці, функціонування ринку зернових культур в Україні та світі, управління охороною праці і обов'язки роботодавця, основних вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вимог законодавства України про працю, характеристики олійно - жирового ринку України" та маркетингові дослідження ринку рослинної олії за перше півріччя 2011 року.

Так, позивач зазначає, що консультаційні послуги з питань охорони праці та порядку проведення навчань і перевірки знань з питань охорони праці, замовлені у липні та серпні 2010 року сприяли належному функціонуванню системи управління охороною праці на підприємстві, однак, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження вказаних доводів позивача.

Надані позивачем копії договорів про придбання права використання біржового місця Аграрної біржі, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), а також оборотно-сальдових відомостей не приймаються до уваги судом, оскільки не є беззаперечними доказами того, що вказані у них послуги надавалися позивачем саме використанням тих консультаційних послуг та маркетингової послуги, які були замовлені в Приватного підприємства "Навчально-консультаційний центр".

Судом встановлено, що 26.12.2011 року, 11.01.2012 року та 16.01.2012 року між позивачем (замовник) та Приватним підприємством "Оптима - Ресурс" (виконавець) укладено договори про надання консультаційних послуг (том 1 а.с.79-80, 83-84, 87-88), за умовами яких виконавець надає за замовленням замовника, протягом визначеного в договорі строку, консультаційні послуги з наступних питань: "Організація торгівлі на ярмарках, аукціонах" (договір від 26.12.2011 року), "Роль і місце брокерських послуг в біржовій діяльності" (договір від 11.02.2012 року), "Оптові закупівлі товарів на біржах через брокерські контори" (договір від 16.01.2012 року).

Приватним підприємством "Оптима - Ресурс" виписано податкові накладні на консультаційні послуги: від 17.01.2012 року № 2 на суму ПДВ - 8333,33 грн. (том 1 а.с.82); від 31.01.2011 року № 4 на суму ПДВ - 6333,33 грн. (том 1 а.с.86); від 23.01.2012 року № 3 на суму ПДВ - 8000 грн. (том 1 а.с.90), копії яких наявні у матеріалах справи.

Передачу послуг згідно укладених договорів позивач підтверджує копіями актів приймання - передачі наданих послуг від 17.01.2012, від 31.01.2012, від 23.01.2012 (том 1 а.с.81, 85, 89).

Із змісту наданих суду актів неможливо встановити, в якій кількості та яким чином визначалася калькуляція за надані послуги та зробити достовірний висновок щодо характеру, виду, обсягу та змісту виконаних робіт/наданих послуг, і, як результат, виявити зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача.

Види послуг згідно з актами виконаних робіт носять загальний характер, відтворюють умови договорів про надання цих послуг та містять загальну вказівку про надання таких послуг.

Загальна вартість вказаних у актах консультаційних послуг складає 136 000 грн.

Позивач обґрунтовує необхідність отримання вказаних консультаційних послуг укладеними з Аграрною біржею договорами з придбання права використання біржового місця.

Однак, надані до матеріалів справи договори оренди біржового місця датовані 2010-2011 роками (том 1 а.с. 123-125, 128-130, 133-135, 148-155), акти здачі-прийняття брокерської винагороди датовані 2010 роком (том 1 а.с. 147), що свідчить про те, що позивач і раніше здійснював біржові операції та надавав брокерські послуги, за які отримував брокерську винагороду.

Звіт "Організація торгівлі на ярмарках, аукціонах", який згідно титульного листа складений у січні 2012 року, містить додаток № 1 "Перелік виставок і ярмарків, що проводитимуться в Україні в 2011 році , яким надається статус міжнародних та національних". Відтак, вказаний перелік може бути віднесений до звітів попередніх років та не може відноситься до 2012 року.

Суд звертає увагу, що акти по вищевказаним договорам не містять інформації, в чому саме полягали консультації позивача з питань організації торгівлі на ярмарках, аукціонах, ролі і місця брокерських послуг в біржовій діяльності, оптової закупівлі товарів на біржах через брокерські контори, які вже були відомі позивачу за результатами роботи на ринку в попередні 2008 -2012 роки.

Позивачем не зазначено обставин, які б унеможливлювали подальшу діяльність підприємства без надання вказаних консультаційних послуг.

ТОВ "Агро Інтеграл - Сервіс" має право здійснювати зокрема такий вид діяльності як "70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування", що свідчить про відсутність у діях ТОВ "Агро Інтеграл - Сервіс" наявних розумних економічних та організаційно-адміністративних причин для укладання договору про надання консультаційних послуг, адже позивач замовляв такі консультаційні послуги у сторонніх юридичних осіб, які мав право самостійно надавати іншим суб'єктам господарювання.

Позивачем не надавалися до перевірки письмові звіти, про що зафіксовано у акті перевірки. Позивач також не скористався правом надати вказані документи з письмовими запереченням до акту перевірки до винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Під час розгляду справи позивачем не надано належних доказів фактичного використання послуг, які були предметом договорів.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності розумних економічних (ділових) цілей (комерційного інтересу) щодо укладання договорів на надання послуг з Українською універсальною біржею, Приватним підприємством "Навчально-консультаційний центр" та Приватним підприємством "Оптима - Ресурс", а також фактичного виконання (надання) послуг за даними договорами, використання результатів послуг у господарській діяльності позивача та наявності зв'язку понесених витрат за цим договорами на надання консультаційних, маркетингових послуг та послуг з розміщення оголошення із господарською діяльністю позивача.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на проведення оплати наданих послуг як на доказ належного виконання сторонами зобов'язань за вищевказаними договорами, оскільки сам лише факт сплати грошовим коштів не може бути безумовним та беззаперечним доказом повного виконання сторонами умов таких договорів.

В сукупності наведене вище свідчить, що укладання договорів та перерахування за ними коштів при одночасній недоведеності фактичного виконання послуг спрямовано на отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди за даними договорами, а понесені за цими договорами витрати не можуть бути визнані такими, що пов'язані з господарською діяльністю позивача (правомірними).

Суд зазначає, що правильність формування валових витрат та податкового кредиту залежить від наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг (робіт) з його господарською діяльністю, який (зв'язок) зокрема, полягає і у наявності розумних економічних причин (ділової мети, економічної вигоди) для вчинення господарських операцій.

Виходячи з недоведеності фактичного вчинення на користь позивача операцій, відсутності видимих розумних економічних та організаційно-адміністративних причин для укладання зазначених вище договорів, а також відсутності чинників, з якими закон пов'язує можливість формування позивачем валового доходу та податкового кредиту за спірними операціями, зокрема, відсутності зв'язку витрат позивача за цими договорами з його господарською діяльністю, суд, керуючись внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на оцінці в сукупності всіх доказів по справі, на встановлених судом обставинах та вищенаведених положеннях законодавства, приходить до висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за договорами, укладеними з Українською універсальною біржею, Приватним підприємством "Навчально-консультаційний центр" та Приватним підприємством "Оптима - Ресурс".

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України та обґрунтовано.

Таким чином, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інтеграл - Сервіс" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16 вересня 2013 року.

Суддя С.С. Сич