Рішення

від 18.09.2013 по справі 910/14564/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14564/13 18.09.13

За позовом Козятинського міського споживчого товариства

до Приватного підприємства «Торгова Марка Іванов»

про стягнення 21 991,00 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Олійник Л.А.- представник за довіреністю № 250 від 18.09.13.

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 18.09.13, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Козятинського міського споживчого товариства про стягнення з Приватного підприємства «Торгова Марка Іванов» заборгованості у розмірі 21 991,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.01.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 13 здачі в операційну оренду основних засобів, за яким позивач передав, а відповідач прийняв в оренду частину магазину № 4, що розташований за адресою м. Козятин, вул.. Леніна, 33, загальною площею 308,00 кв.м. та зобов'язався вчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату. Проте, взятих на себе зобов'язань відповідачем виконано в належним чином, в результаті чого у останнього утворилася заборгованість 20 800,00 грн по орендним платежам та 1 191,00 грн за спожиту електроенергію.

Ухвалою суду від 02.08.2013 р. порушено провадження у справі за вказаним позовом та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 18.09.2013 р.

10.09.2013 року позивачем через канцелярію суду на виконання вимог ухвали від 02.08.2013 р. подано документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 18.09.2013 р. представник позивача з'явився, просив суд розглядати справу по суті.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Так, ухвала суду від 02.08.2013 р. направлялася на адресу відповідача, що зазначена у позові: 04128, м. Київ, вул. Стеценка, буд. 20 А та у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що надана позивачем, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01 січня 2013 року між Козятинським міським споживчим товариством (орендодавець, позивач) та приватним підприємством «Торгова марка Іванов» (орендар, відповідач), укладено договір № 13 здачі в оренду основних засобів (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в операційну оренду основні засоби - частину магазину № 4, який розташований за адресою м. Козятин, вул.. Леніна, 33, загальною площею 308,0 кв.м.

Вступ орендаря у користування орендованими основними засобами настає одночасно із підписанням сторонами договору та акта приймання-передачі (п. 2.1. договору).

Згідно із п. 3.1. договору орендна плата визначається у розмірі 3 800,00 грн за місяць з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 4.1.2. договору відповідач як орендар зобов'язався своєчасно не пізніше 25 числа поточного місяця в повному обсязі сплачувати орендну плату, а плату комунальних послуг та оплату за електроенергію (згідно показника ел. лічильника) здійснювати у 3-й строк після отримання рахунку.

Договір діє з 01.01.2013 р. до 31.12.2013р., в частині обов'язків по розрахунках у разі невиконання їх орендарем та нанесення збитків орендодавцю - до повного проведення розрахунків та відшкодування збитків.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв вищезазначене приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі основних засобів в операційну оренду від 01.01.2013 р. (копія якого знаходиться у матеріалах справи).

Позивач вказує, що відповідач взятого на себе грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів належним чином не виконав, так за період з січня по червень 2013 року відповідачу було надано послуг за договором оренди на суму 22 800 грн. (3 800,00 *6), з яких відповідачем оплачено лише 2 000,00 грн, відтак сума заборгованість з орендної плати становить 20 800,00 грн. та заборгованість зі сплати за електроенергію у сумі 1 191,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акт приймання-передачі від 01.01.2013 р., довідки за підписом позивача про наявність заборгованості відповідача станом на 02.09.2013 р.) підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду, користування ним відповідачем у спірний період та існування за відповідачем станом на момент звернення позивача до суду заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 20 800,00 грн., яка утворилась за період з січня по червень 2013 р. та заборгованість за споживання електроенергії у розмірі 1 191,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.4.1.2. договору оренди від 01.01.2013 р. строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних та комунальних платежів за Договором на момент розгляду справи настав.

Позивач звертався до відповідача з листом від 19.06.2013 № 138 в якому просив погасити існуючу заборгованість.

Факт наявності суми основної заборгованості зі сплати орендних та інших платежів відповідачем не спростовано, доказів повної сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів у розмірі 20 800,00 грн. та спожитої електроенергії у розмірі 1 191,00 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення суми заборгованості в розмірі 21 991,00 грн. (20 800,00 грн + 1 191,00 грн) підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Торгова марка Іванов» (04128, м. Київ, вул. Стеценка, буд. 20 А, ідентифікаційний код 34603466) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Козятинського міського споживчого товариства (22100, Вінницька область, м. Козятин, вул.. Червоноармійська, буд. 54, ідентифікаційний код 01740615) заборгованість у розмірі 21 991 (двадцять одну тисячу дев'ятсот дев'яносто одну) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.09.2013р.

Суддя Пукшин Л.Г.