Постанова

від 30.08.2013 по справі 2а-10146/11/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2013 р. Справа № 2а-10146/11/1470

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, доТовариства з обмеженою відповідальністю компанії "ТРІАДІС"", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСТК" треті особиДержавна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси, про за участю представників: від позивача:Масюк А.М. від відповідача: не з'явився від третьої особи:не з'явивсязобов'язання вчинити певні дії, визнання недійсним договору,стягнення коштів всумі 4661770,6 грн., На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2013р. справа № 2а-10146/11/1470

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до відповідача третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю компанії «Тріадіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСТК» Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси за участю представників: від позивача: Масюк А.М. від відповідачів: не з'явився від третьої особи: не з'явився про визнання недійсними договорів

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання недійсним договорів між відповідачами, застосування наслідків недійсності правочинів, передбачених ст.208 Господарського кодексу України.

Відповідач-1 позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити, відповідач-2 заперечень не надав.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

05.05.11 ТОВ «Компанія Тріадіс» та ТОВ «ВСТК» уклали договори №145-ТР про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом та №136 купівлі-продажу нафтопродуктів (т.1 арк.спр.9, 11 ).

Відповідно до цих договорів ТОВ «ВСТК» поставив покупцю дизельного палива близько 600 т дизельного палива, а також послуги по їх доставці з м. Одеса до м. Миколаєва на загальну суму 2362577,30 гривень.

ТОВ «Компанія Тріадіс» сплатило продавцю за це 2362500 гривень (т.1 арк.спр.65 ), на підтвердження чого продавець видав податкові накладні №218, №368, №369, №387, №516, № 530, №529, №528 (т.1 арк.спр.110 ).

Сума податку на додану вартість в розмірі 393750 гривень, включених у суму сплачених ТОВ «Компанія Тріадіс» на користь ТОВ «ВСТК», покупець включив до складу валового кредиту.

В подальшому було з'ясовано, що 09.09.11 прокуратурою Одеської області порушено кримінальну справу стосовно ряду осіб, яких звинувачують у тому, що організували злочинну схему по ухиленню від сплати податків за участю декількох фіктивних підприємств, у тому числі і ТОВ «ВСТК» (т.2 арк.спр.97 ).

Саме ця обставина обумовила звернення позивача до суду з позовом про визнання недійсним договорів №145-ТР та №136 між відповідачами.

В якості правового обґрунтування підстав недійсності правочину позивач послався на ст.228 Цивільного кодексу України, а саме укладання правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, порушує публічний порядок.

Суд не може погодиться з таким обґрунтуванням та вважає, що в задоволенні позову належить відмовити.

По-перше, перелік правочинів, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як роз'яснив Верховний Суд України в постанові Пленуму «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.09 правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави є, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок(п.18 постанови Пленуму ВСУ).

По-друге, для визнання недійсним правочину з підстав, передбачених ч.1 ст.203, ст.228 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб саме зміст цих правочинів суперечив вимогам законодавства або моральним засадам суспільства. Саме зміст правочину, а не прихована мета учасників правочину повинна бути прямо заборонена законом. Наприклад, договір-купівлі продажу людини є правочином, який за своїм змістом прямо суперечить вимогам закону та моральним засадам суспільства. Договори купівлі продажу нафтопродуктів та надання транспортно-експедиційних послуг за своїм змістом нічим не суперечать законодавству України, не порушують публічний порядок та відповідають моральним засадам суспільства.

По-третє, податкові правовідносини виникають після цивільно-правових. При цьому, законодавство не передбачає впливу дотримання сторонами правочину вимог податкового законодавства на цивільно-правову дійсність правочину. Навіть якщо сторони правочину не сплачували за ним податків, це не яким чином не впливає на дійсність самого правочину.

Тому, на переконання суду, навіть злочинна діяльність сторін правочину щодо ухилення від сплати податків, не має ніякого відношення до питання дійсності чи не дійсності укладених ними цивільно-правових правочинів.

По-четверте, всі надані позивачем аргументи щодо недоліків товарно-транспортних накладних, подорожних листів, стосуються, перш за все, можливості виконання чи не виконання спірних правочинів, та не яким чином не вказують не протиправність змісту правочинів.

Якщо сторона не виконала свої зобов'язання за цивільно-правовим договором, це не може бути підставою для визнання його недійсним.

Також, не може бути підставою для визнання недійсним договору, який не був виконаний сторонами, але були виготовлені завідомо неправдиві документи про його виконання, з метою отримання податкової вигоди. Це знов таки впливає лише на факт виконання чи не виконання договору, а не на його дійсність з моменту укладення.

У такому випадку, у позивача є всі кримінально-правові та адміністративні важелі для притягнення винних до відповідальності та корегування сум податкових зобов'язань сторін правочину, без визнання його недійсним.

В задоволенні позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 183-2 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 04.09.13

Суддя В.В. Біоносенко