Ухвала

від 19.09.2013 по справі 2а-0770/1862/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 р. Справа № 9104/41808/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.

з участю секретаря судових засідань Микитин І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Експрес" до Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Експрес" звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Іршавському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.05.2011 року за № 0000432350, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 52900 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковий кредит по ПДВ сформовано на підставі отриманих податкових накладних, після сплати вартості отриманих товару в повному обсязі (в тому числі, суми ПДВ), що придбані з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, тобто, дотримано всі передбачені законодавством вимоги щодо формування податкового кредиту. Підставою для виключення суми 38500 грн. із податкового кредиту та, відповідно, зменшення бюджетного відшкодування на цю суму є неправомірним, оскільки законом не передбачено таку підставу для зменшення бюджетного відшкодування як не надходження відповіді на запит податкового органу про проведення зустрічних перевірок.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року задоволено позовні вимоги, оскільки суд погодився з наведеними позивачем доводами.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - ДПІ у Іршавському районі, яка просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема зазначає, що рішення про зменшення бюджетного відшкодування прийнято на підставі того, що позивачем включено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 52900 грн., включення яких суперечить вимогам п.200.1 та п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Експрес" 29.09.2003 року зареєстровано Іршавською районною державною адміністрацією та 13.11.2003 року взято на податковий облік і на момент проведення перевірки знаходиться на обліку в ДПІ у Іршавському районі та було платником податку на додану вартість.

Працівниками ДПІ у Іршавському районі 20.05.2011 року проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Вест Експрес" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.11.2010 року по 28.02.2011 року.

За результатами перевірки в цей день складено акт перевірки 44/23/50/32637362, яким встановлено, що неможливо підтвердити суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2010 року, січень та лютий 2011 року в зв'язку з не отриманням від органів ДРС, на обліку яких перебувають постачальники ТОВ "Вест Експрес", відповіді щодо взаємовідносин з контрагентами.

На підставі акту перевірки податковим органом 20.05.2011 року прийнято щодо підприємства податкове повідомлення-рішення № 0000432350, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на розрахунковий рахунок) з податку на додану вартість у розмірі 52900 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги встановив, що податковий кредит у спірній сумі 52900 грн. сформовано ТОВ "Вест Експрес" на підставі таких податкових накладних: від 27.01.2011 року № 2300002, від 28.01.2011 року № 2100079, від 31.01.2011 року № 2100087, від 31.01.2011 року № 2100089 - отриманих ТОВ "Вест Експрес" (покупець) від ФОП ОСОБА_1 (продавець), від 17.01.2011 року № 78, отриманої ТОВ "Вест експрес" (покупець) від ТОВ "Транс Захід" (продавець), від 12.01.2011 року № 0008 - отриманої ТОВ "Вест експрес" (покупець) від ПП "Олком" (продавець), від 16.11.2010 року № 5657, від 16.11.2010 року № 5662, від 16.11.2010 року № 5663, від 16.11.2010 року № 5664, від 16.11.2010 року № 5665, від 16.11.2010 року № 5666, від 16.11.2010 року № 5693, від 19.11.2010 року № 5805, від 19.01.2011 року № 0000225, від 19.01.2011 року № 0000226, від 19.01.2011 року № 0000227, від 19.01.2011 року № 0000228, від 19.01.2011 року № 0000229 - отриманих ТОВ "Вест Експрес" (покупець) від ТОВ "Автокомплект" (продавець), від 30.11.2010 року № 53201, від 31.12.2010 року № 64397, від 31.01.2011 року № 3107 - отриманих ТОВ "Вест Експрес" (покупець) від ТОВ "Континент Нафто Трейд" (продавець).

Отримані за договорами ТОВ "Вест Експрес" товари та послуги використані в господарській діяльності за профілем діяльності підприємства, товари та послуга реально отримані та оприбутковані підприємством, у вартості отриманих товарів та послуги наявні та сплачені в повному обсязі ПДВ, за наслідками придбання правомірно сформовані валові витрати та податковий кредит, що стверджується податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання передачі, договорем купівлі продажу від 28.12.2009 року № 142 (а.с.47-50) з додатком № 2 до нього, договором від 04.01.2010 року № 0004624, договором купівлі продажу від 13.12.2011 року № 13-12-10-15/10, договором поставки від 14.01.2011 року № 13, платіжними дорученнями.

Аналізуючи приписи п.п.14.1.18 п.14.1 ст.1, п.201.1 ст.201 ПК України необхідно зазначити, що податковим законодавством передбачено сальдовий метод визначення податкових зобов'язань та кредиту із цього податку і цей метод передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку (разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку), так і витрат цього платника на сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг).

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, та складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів та послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (абзац "а" п.198.1 ст. 198 ПК України).

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (послуг); або дата отримання товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

При цьому, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підставою для зменшення бюджетного відшкодування ТОВ "Вест Експрес" є неможливість підтвердження суми ПДВ в зв'язку з не отриманням від органів ДРС, на обліку яких перебувають постачальники ТОВ "Вест Експрес", відповіді щодо взаємовідносин СГД, при цьому, з тексту акту неможливо встановити чому саме такі відповіді не отримано та чи вчинялись органами ДПС (яким направлено такі запити) будь які дії щодо проведення таких. Таким чином, в провину позивачеві ставиться не отримання відповідей на запити органу ДПС іншими органами ДПС, тобто, невиконання ними своїх функцій щодо проведення взаємозвірок на запити інших органів ДПС, при цьому, жодної вини позивача у не проведенні взаємозвірок чи не отриманні відповідей на запити органу ДПС актом не наведена та така підстава (як неотримання відповіді) для зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ нормами Податкового кодексу України чи іншими законодавчими актами не передбачена.

Проведеною ДПІ у Іршавському районі перевіркою не виявлено порушень стосовно порушень податкового законодавства позивачем, перевіркою не встановлено відсутності податкової накладної (накладних) чи наявності недоліків у їх заповненні, не встановлено відсутності факту несплати вартості отриманого товару в повному обсязі, в тому числі ПДВ, позивачем ТОВ "Вест Експрес", не підтверджено наявність пов'язаних осіб у ланцюгу ТОВ "Вест Експрес" з його контрагентами, відсутні також встановлені законодавством докази щодо навмисного здійснення діяльності з метою вилучення коштів із державного бюджету шляхом безпідставного відшкодування ПДВ.

При цьому ТОВ "Вест Експрес" податковий кредит сформовано у відповідності до пп.198.2 ст. 198 ПК України, на підставі отриманих від постачальників товарів (послуг), податкових накладних і факт отримання придбаного товарів (послуг) підтверджено актом перевірки ДПІ у Іршавському районі від 20.05.2011 року за № 440/23/50/32637362 та не заперечується відповідачем.

Суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що приписи податкового законодавства не пов'язують виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в спосіб, визначений ст.162 КАС України, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятих рішень.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Закарпатський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Іршавському районі - залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року у справі №0770/1862/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Р.Б.Хобор

І.О.Яворський

Повний текст виготовлено 20.09.2013р.