Рішення

від 18.09.2013 по справі 904/1111/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.13 р. Справа № 904/1111/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діабаз Д", м. Дніпропетровськ

до Спільного підприємства відкритого акціонерного товариства "Чирчикський трансформаторний завод", м. Чирчик Ташкентської області, Республіка Узбекистан

про стягнення 38 301, 81 доларів США, з яких: 38 111, 25 доларів США заборгованості за зовнішньоекономічним Договором поставки, 190, 56 доларів США пені.

Суддя Боділовська М.М.

Представники:

Від Позивача: Прокопенко В.М., довіреність б/н від 05.02.2013 р.

Від Відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діабаз Д", м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Спільного підприємства відкритого акціонерного товариства "Чирчикський трансформаторний завод", м. Чирчик Ташкентської області, Республіка Узбекистан про стягнення 38 301, 81 доларів США, з яких: 38 111, 25 доларів США заборгованості за зовнішньоекономічним Договором поставки, 190, 56 доларів США пені.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2013 р. порушено провадження у справі № 904/1111/13-г, розгляд справи призначено на 24.06.2013 р.

Відповідно до п. 7.1. Договору № 152/11 від 10.05.2011 р., усі спори, розбіжності, вимоги, що виникають з Договору або у зв'язку з ним, в тому числі ті, які стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають розгляду в суді за місцем знаходження позивача.

Згідно п. п. 1 п. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 Закону.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 124 ГПК України, підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Враховуючи викладене, умови п. 7.1. Договору № 152/11 від 10.05.2011 р., а також те, що Позивач знаходиться в м. Дніпропетровську, дана справа підвідомча та підсудна господарському суду Дніпропетровської області.

Статтею 3 ГПК України передбачено, що мова господарського судочинства визначається ст. 14 Закону України "Про засади державної мовної політики", відповідно до якої судові документи складаються державною мовою.

За таких обставин, рішення по справі складено українською мовою.

Відповідно до положень Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 р. в редакції протоколу від 28.03.1997 р., Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації від 27.06.2008 р. № 1092/5/53 до господарського суду Ташкентської області, Республіка Узбекистан було направлено судове доручення про вручення судових документів представнику Спільного підприємства ВАТ "Чирчикський трансформаторний завод".

20.05.2013 р. надійшло повідомлення господарського суду Ташкентської області разом з підтвердженням про вручення 18.04.2013 р. представнику СП ВАТ "Чирчикський трансформаторний завод" за довіреністю № 9 від 17.04.2013 р. Вагині К.К. судових документів - позовної заяви, ухвали про порушення провадження у справі та виклику про дату судового розгляду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2013 р. було виправлено помилку, допущену при друкуванні ухвали від 08.02.2013 р. щодо дати наступного судового засідання: замість "24.06.2013 р." слід читати "15.07.2013 р.". Ухвала була отримана сторонами, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (Позивач отримав 06.06.2013 р., Відповідач - 11.06.2013 р.)

В судовому засіданні 15.07.2013 р. розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою Відповідача і неподанням ним відзиву на позов, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач в судовому засіданні 12.09.2013 р. підтримав позовні вимоги, надав клопотання про залучення доказів.

Відповідач представника в судове засідання не направив, причини неприбуття не повідомив, відзив на позов не надав. Ухвала суду від 15.07.2013 р. про відкладення розгляду справи на 12.09.2013 р. була отримана представником Відповідача 31.07.2013 р., про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Оскільки Спільне підприємство відкрите акціонерне товариство "Чирчикський трансформаторний завод" відзив на позов до суду не надало, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.09.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши письмові докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.05.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діабаз Д" (Постачальник) та Спільним підприємством відкрите акціонерне товариство "Чирчикський трансформаторний завод" (Покупець) було укладено зовнішньоекономічний Договір поставки № 152/11, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець оплатити та прийняти виключно для власних виробничих потреб Метизну продукцію за цінами, кількістю та асортиментом, з дотриманням вимог щодо якості та кількості, зазначених в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору, узгодженими сторонами партіями.

20.12.2011 р. до зовнішньоекономічного Договору № 152/11 було укладено Додаткову угоду № 1, 24.04.2012 р. - Додаткову угоду № 2, відповідно до яких сторони погодили суму і порядок оплати між собою.

Відповідно до п. 1.1. Договору, сторони уклали: Специфікацію № 1 від 10.05.2011 р. на суму 16 021, 65 доларів США, Специфікацію № 2 від 20.12.2011 р. на суму 20 061,00 доларів США та Специфікація № 3 від 24.04.2012 р. на суму 38 644, 30 доларів США.

Рахунком-фактурою № 08 від 10.07.2012 р. Позивач відвантажив Відповідачу продукцію на суму 38 111, 25 доларів США.

Позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором, поставив метизну продукцію за цінами, кількістю та асортиментом, з дотриманням вимог до якості і кількості, зазначених в Специфікаціях.

Претензій та рекламацій по асортименту, комплектності, кількості, якості продукції від Ві дповідача не надходило, повернення продукції не проводилося.

Свої зобов'язання щодо оплати товару за Специфікацією № 3 від 24.04.2012 р. на суму 38 111, 25 доларів США Відповідач не виконав.

Відповідно до п. 7.2. Договору, претензійний порядок визнано обов'язковим.

Позивач направив Відповідачу лист № 128 від 09.08.2012 р. з вимогою оплати суми боргу, також листом на адресу головного бухгалтера Відповідача № 09/08/12-130 від 09.08.2012 р. Позивач пропонував обговорити дату оплати.

Відповідач листом № 613/539-08 від 10.08.2012 р. повідомив, що опинився в незадовільному фінансовому стані, тому тимчасово не має можливості оплатити поставлений товар, а також, що при отриманні рішення господарського суду неоплачена сума буде поміщена в картотеку № 2 для оплати в порядку черговості.

Офіційною претензією від 13.08.2013 р. № 13/8-12 на суму 38 111, 25 доларів США Позивач повідомив Відповідача про наявність боргу, про проведення судових розглядів і стягнення суми заборгованості з урахуванням штрафних санкцій та сум на ведення справи.

06.09.2012 р. в листі № 1832/599-09 Відповідач повідомив Позивача, що з липня 2012 року, у зв'язку з проведенням позапланової державної перевірки, уповноваженими банками призупинені всі банківські операції на невизначений термін та гарантував виконання умов Договору.

На дату подання позову, Відповідач свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим Позивач просить суд стягнути з Відповідача 38 301, 81 доларів США, з яких: 38 111, 25 доларів США заборгованості за зовнішньоекономічним Договором поставки, 190, 56 доларів США пені.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використан ням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач просить стягнути з Відповідача 38 111, 25 доларів США заборгованості за зовнішньоекономічним Договором поставки.

Доказів оплати заборгованості в розмірі 38 111, 25 доларів США чи заперечень проти позову Відповідач не надав, доводи Позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за Договором поставки в сумі 38 111, 25 доларів США

Згідно ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Як встановлено ст. ст. 548-549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до вимог статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування у відношенні до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Штрафні санкції - це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушенні ним правил здійснення господарської діяльності, невиконанні або неналежному виконанні господарського зобов'язання (стаття 230 ГК України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6.1. Договору, за прострочку в оплаті товару з вини Покупця, з порушенням строків, зазначених в Договорі, передбачено пеню в розмірі 0, 5 % від суми простроченого платежу, але не більше 20 % від суми несплати.

У зв'язку з простроченням оплати товару, Позивач нарахував та просить стягнути з Відповідача пеню в розмірі 190, 56 доларів США.

Оскільки порушення строків оплати товару встановлено, вимога про стягнення пені в сумі 190, 56 доларів США підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали та обставини справи, судом встановлено, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діабаз Д" до Спільного підприємства відкритого акціонерного товариства "Чирчикський трансформаторний завод" про стягнення 38 301, 81 доларів США, з яких: 38 111, 25 доларів США заборгованості за зовнішньоекономічним Договором поставки, 190, 56 доларів США пені є обґрунтованими, правомірними і підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені Позивачем судові витрати у справі в розмірі 6 120, 66 грн. підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 75, 77, 82-85, 116-117, 123-124 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Спільного підприємства відкритого акціонерного товариства "Чирчикський трансформаторний завод" (111700, Республіка Узбекистан, Ташкентська область, м. Чирчик, пл. Електромашинобудівельників, 1; код підприємства 4165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діабаз Д" (49000, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2-Б, офіс 3; код ЄДРПОУ 33114944):

- 38 111, 25 доларів США (тридцять вісім тисяч сто одинадцять доларів 25 центів) заборгованості за зовнішньоекономічним Договором поставки;

- 190, 56 доларів США (сто дев'яносто доларів 56 центів) пені;

- 6 120, 66 грн. (шість тисяч сто двадцять грн. 66 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення підписано

17.09.2013 року

Суддя М.М. Боділовська