Постанова

від 12.12.2006 по справі 8/350-06-10591а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/350-06-10591А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"12" грудня 2006 р.Справа  № 8/350-06-10591#

Позивач: Прокурор м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕКСПАНСІЯ ПІВДЕНЬ”;

про стягнення  17 986, 68 грн.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

Суддя                                                       Атанова Т.О.

Представники сторін:

від прокурора: Сінічкіна Л.І. (за посвідченням);

від позивача: Гаврюшенко О.Ю. (за довіреністю);

від відповідача: Киет О.Л. (за довіреністю).  

   Суть спору: Прокурор м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКСПАНСІЯ ПІВДЕНЬ” про стягнення штрафних санкцій у розмірі 17 986, 68 грн. за не створені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2005 р.

  Представник відповідача у судове засідання з'явився, відзив на позов  надав, позов не визнав з підстав зазначених у позові

Розглянувши  матеріали справи, заслухавши прокурора та представників сторін, суд встановив:

   Відповідно до ст. ст. 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (в редакції Закону України від 05.07.2001 р. № 2606-111) та Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами та організаціями штрафних санкцій до відділень соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою КМУ від 28.12.2001 р. № 1767 відповідач повинен був забезпечити працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а у разі не забезпечення зазначеного нормативу перерахувати Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.     

    Розмір відповідних відрахувань підприємствами коштів до відділень Фонду України соціального захисту інвалідів залежить від кількості не створених робочих місць.  

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними у ч. 1 цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.

    Посилаючись на звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік,  прокурор, позивач вважає, що у відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити 5 робочих місць для працевлаштування інвалідів, але ТОВ “ЕКСПАНСІЯ ПІВДЕНЬ” фактично  створило одне робоче місце.

    Таким чином, кількість не зайнятих робочих місць для працевлаштування інвалідів на думку прокурора та позивача становить 4 (чотири) та згідно розрахунку платежу Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕКСПАНСІЯ ПІВДЕНЬ” повинно сплатити штрафні санкції  у сумі  17 391, 88 грн.    

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, яка згідно розрахунків позивача становить 594, 80 грн.

19.05.2006 р. за № 03-1/1934 на адресу відповідача була направлена претензія про сплату адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році., яка залишена без розгляду та задоволення.

     Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

    Судом встановлено, що ТОВ “ЕКСПАНСІЯ ПІВДЕНЬ” зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Одеської міської ради 17.03.2005 р., що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 256522 від 17.03.2005 р.

    Середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача перевищила 8 осіб з 18.07.2005 р., що підтверджується фінансовим звітом ТОВ  “ЕКСПАНСІЯ ПІВДЕНЬ” за перше півріччя 2005 р. Таким чином, кількість штатних одиниць з моменту створення відповідача до 18.07.2005 р. складала 7 осіб.

    На думку суду, прокурор, представник позивача не довів суду, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕКСПАНСІЯ ПІВДЕНЬ”, не здійснювало заходи, передбачені чинним законодавством щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 р. відповідно до встановленого  нормативу, а також те, що в порушення вимог п.14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів відповідач не інформував Державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 р., а навпаки ствердження прокурора та представника позивача є непереконливими та спростовуються матеріалами справи.

       Так, представник відповідача довів суду певними засобами доказування, що створив робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2005 р., враховуючи кількість працюючих осіб, інформував Державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2005 р., що підтверджено звітами форми 3-ПН за 2005 р., наказом про затвердження штатного розкладу від 01.04.2005 р., наказом від 03.05.2005 р. про внесення змін у штатний розклад               ТОВ “ЕКСПАНСІЯ ПІВДЕНЬ”, звітами з праці Форма 1-ПВ.  

    На підставі ст. 18 Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

      Таким чином, Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” покладає відповідальність на підприємства у вигляді щорічної сплати штрафних санкцій за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, але обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати інвалідів на створені робочі місця.     

    Враховуючи вище викладене, оцінюючи надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКСПАНСІЯ ПІВДЕНЬ” штрафних санкцій за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 17 986, 68 грн. задоволенню  не підлягають, так як вони не обґрунтовані, не засновані на чинному законодавстві та не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.  94, 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.У позові відмовити.

Постанова може бути оскаржена у порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили у порядку ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 ####### #.#.