Ухвала

від 19.09.2013 по справі 805/5715/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Козаченко А.В.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року справа №805/5715/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Яманко В. Г., суддів Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А., секретар судового засідання Братченко О. В., за участі представників від: позивача ОСОБА_2, першого відповідача Прийменко І. Л., Бик О. В., другого відповідача Удода О. В. за дов., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року у справі № 805/5715/13-а (головуючий суддя Козаченко А. В., судді Спасова Н. В., Давиденко Т. В.) за позовом ОСОБА_6 до відповідачів: 1) Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, 2) Державної інспекції техногенної безпеки України про визнання дій незаконними, скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2013 року ОСОБА_6 звернувся до Головного управління Держтехногенбезпеки у Донецькій області з позовом (т. 1 арк. спр. 3-5) про: 1) визнання незаконними дій Головного управління Держтехногенбезпеки у Донецькій області стосовно винесення наказу від 29 березня 2013 року № 61 про звільнення ОСОБА_6; 2) скасування наказу № 61 від 29 березня 2013 року про звільнення зі служби; 3) поновлення ОСОБА_6 на посаді капітана служби цивільного захисту, заступника начальника відділу з наглядово-профілактичного обслуговування Київського району м. Донецьк управління забезпечення діяльності Головного управління Держтехногенбезпеки у Донецькій області; 4) стягнення з Головного управління Держтехногенбезпеки у Донецькій області суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу; 5) зобов'язання відповідача відшкодувати моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

6 червня 2013 року позивачем подано клопотання про збільшення та конкретизацію позовних вимог (арк. спр. 181), в якому позивач просив: 1) визнати дії Державної інспекції техногенної безпеки України стосовно винесення наказу № 137 від 27 березня 2013 року про звільнення ОСОБА_6 незаконними та скасувати наказ № 137 від 27 березня 2013 року; 2) визнати дії Головного управління Держтехногенбезпеки у Донецькій області від 29 березня 2013 року № 61 про звільнення ОСОБА_6 незаконними та скасувати наказ № 61 від 29 березня 2013 року; 3) поновити ОСОБА_6 на посаді заступника начальника відділу з наглядово-профілактичного обслуговування Київського району м. Донецька Управління забезпечення діяльності Головного управління Держтехногенбезпеки у Донецькій області; 4) стягнути з відповідача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу; 5) стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди суму 2000 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року (т. 1 арк. спр. 235-241) у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено повністю, оскільки, за висновком суду першої інстанції, відповідачами доведені факти правомірності прийняття ними спірних наказів № 137 від 27 березня 2013 року та № 61 від 29 березня 2013 року про звільнення позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими.

ОСОБА_6 не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу (т. 2 арк. спр. 3-5), в якій просив постанову від 24 липня 2013 року скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову.

На початку судового засідання 19 вересня 2013 року представником позивача ОСОБА_2 було надано та проголошено заяву (клопотання) про відмову ОСОБА_6 від позову з посиланням на статтю 194 КАС України (т. 2 арк. спр. 56).

Представники відповідачів проти прийняття судом відмови позивача від позову не заперечували.

Суд апеляційної інстанції стосовно заяви (клопотання) представника позивача зазначає наступне.

За частиною 3 статті 11 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Згідно з частиною 1 статті 51 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду.

Керуючись приписами статті 194 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Статтею 112 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

В судовому засіданні представник позивача повідомив про те, що позивач усвідомлює такі наслідки відмови від позову, як закриття провадження у справі. Представники відповідачів про наявність порушення відмовою позивача від позову чиїх-небудь прав, свобод або інтересів не зазначили.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приймає відмову позивача від позову.

За частиною 1 статті 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу. Пунктом 2 частини 1 статті 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

З огляду на викладене, апеляційна скарга позивача задовольняється частково, постанова суду першої інстанції скасовується з закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 203, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року задовольнити частково.

Прийняти заяву (клопотання) представника позивача ОСОБА_2 про відмову позивача ОСОБА_6 від позову.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року скасувати.

Закрити провадження у адміністративній справі № 805/5715/13-а за позовом ОСОБА_6 до відповідачів: 1) Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, 2) Державної інспекції техногенної безпеки України про визнання дій незаконними, скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 19 вересня 2013 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді: Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва