Ухвала

від 10.09.2013 по справі 9/448

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 9/448 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П.,Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про стягнення 201 740,86 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", в якому просив стягнути з відповідача суму штрафу в розмірі 201 740,86 грн. за несплату страхових внесків, визначених ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2012 року даний позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, службовими особами Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області було проведено перевірку Білоцерківського тролейбусного управління з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі збору та внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, за результатом якої складено акт від 06.08.2007 № 45.

За висновками акту перевірки було встановлено порушення вимог ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині несплати страхових внесків до органу Пенсійного фонду у розмірі 201 740,86 грн. Так, в ході перевірки було виявлено факт виплати заробітної плати, яка проводилась готівковими коштами, отриманими в Білоцерківському відділенні Київської обласної філії Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк».

На підставі акту перевірки позивачем було прийнято рішення № 880 від 14.08.2007 р., яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 201 740,86 грн. за порушення ним вимог ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .

Відповідач заперечує правомірність винесеного позивачем рішення та вказує на недотримання останнім строків застосування адміністративно-господарських санкцій, визначених статтею 250 Господарського кодексу України.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Сфера дії Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" поширюється на відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані правовідносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Пунктом 1 ст.11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), придбали спеціальний торговий патент на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до ч.1 ст.15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі п.6 ч.2 ст.17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Положенням статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Частина 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у п. 1 ст. 14 цього Закону, є календарний місяць.

Порядок обчислення і строки сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування платниками визначений Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663.

Відповідно до п.п. 5.1.4 п.5.1 розділу 5 вказаної Інструкції, нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Відповідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми пені та штрафів, передбачених ч. 9 та ч. 10 цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що відповідач в березні, липні 2006 року та в лютому, квітні, травні, червні 2006 року здійснив видачу грошових коштів на виплату заробітної плати без сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що призвело до виникнення заборгованості по страхових внесках в сумі 201 740,86 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2008 року у справі № 11/392, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року, було задоволено частково адміністративний позов Акціонерного комерційного банку "Укрсоцбанк" до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про визнання нечинним рішення та визнано нечинним рішення УПФУ в м. Білій Церкві Київської області від 14.08.2007 року № 880 в частині накладення на АКБ "Укрсоцбанк" штрафу в розмірі 93 259,86 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2011 року задоволено касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року та відмовлено в задоволенні позову Акціонерного комерційного банку "Укрсоцбанк" до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про визнання нечинним рішення.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 6 ст. 254 КАС України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.

В силу положень ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін

Оскільки постановою Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2011 року було встановлено правомірність застосування до відповідача штрафу в сумі 201 740,86 грн. згідно рішення № 880 від 14.08.2007 року, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог даного позову.

Що стосується доводів апелянта про недотримання позивачем строків застосування адміністративно-господарських санкцій, визначених статтею 250 Господарського кодексу України, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - підприємцями, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються.

З підстав вищевикладених обставин та наведених норм діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Повний текст ухвали виготовлено - 16.09.13р.

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.