Ухвала

від 12.09.2013 по справі 2а-9019/10/16/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-9019/10/16/0170

12.09.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Александров О.Ю. ) від 03.12.10 у справі № 2а-9019/10/16/0170

за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

до Приватного підприємства "Євро-ДГ" (вул. Бузніка, 4, м.Миколаїв,54021)

Закритого акціонерного товариства "Вега-М" (вул. Л. Чайкіної, 1 к. 406, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95050)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 03.12.2010 у задоволені позовних вимог Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим до Приватного підприємства "Євро-ДГ", Закритого акціонерного товариства "Вега-М" про стягнення - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою в який ставиться питання про скасування судового рішення та прийняття нового про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 12.09.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

18.02.2009 ДПІ в Заводському районі м. Миколаєва була проведена планова виїзна перевірка ПП «Євро-ДГ» з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами перевірки був складений акт за №655/23-32755158, якою встановлено порушення ПП «Євро-ДГ» ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст.215, ч.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Євро-ДГ» з зазначеними в акті перевірки постачальниками та покупцями.

Також перевіркою встановлена відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. ст. 3,4,5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: відомості, відображені в декларації з податку на прибуток за період, що перевірявся, не є дійсними; перевіркою встановлена відсутність об'єктів, які падають під визначення ст. ст. 3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: відомості, відображені в декларації з податку на додану вартість про поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за період, що перевірявся, не є дійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2009 Миколаївський окружний адміністративний суд прийняв постанову по справі №2а-6732/09/1470 за позовом Приватного підприємства «Євро-ДГ» до ДПІ в Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій та визнання недійсними висновків акту перевірки. Значеною постановою позовні вимоги ПП «Євро-ДГ» були частково задоволені, визнаний акт перевірки Державної податкової інспекції в Заводському районі м. Миколаєва від 18.02.2009 №655/23-600/32755158 таким, що складений із порушенням, а тому не відповідає вимогам наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 25.08.2005 №925/11205). Крім того, були визнані протиправними дії ДШ в Заводському районі м. Миколаєва, які полягають в визнанні правочинів, укладених приватним підприємством «Євро-ДГ» з контрагентами такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах. Крім того, були визнані протиправними дії ДПІ в Заводському районі м. Миколаєва, які полягають в визнанні відсутніми об'єктів, які підпадають під визначення статей 3,4,5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та у визнанні даних, відображених в деклараціях з податку на прибуток за період з 01.10.2006 по 30.09.2008. Крім того, були визнані протиправними дії ДПІ в Заводському районі м. Миколаєва, які полягають в визнанні відсутніми об'єктів, які підпадають під визначення статей 3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість» та у визнанні даних, наведених в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за період з 01.10.2006 по 30.09.2008 недійсними. В решті позовних вимог провадження по справі були закрито.

Згідно матеріалів справи, в процесі розгляду справи №2а-6732/09/1470, судом було встановлено, що висновки ДПІ в Заводському районі м. Миколаєва стосовно того, що при укладанні правочинів, зазначених в акті перевірки, зокрема, й угоди №20/3 від 01.04.2008, укладеної з ЗАТ «Вега-М», ПП «Євро-ДГ» не мав намірів на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, про відсутність первинних документів, які б свідчили про виконання укладених позивачем угод, спростовується наявними у позивача видатковими та прибутковими накладними, податковими накладними, актами виконаних робіт, які надавались ним під час проведення перевірки. Той факт, що зазначені документи були предметом розгляду при проведенню перевірки підтверджує складений ДПІ в Заводському районі м. Миколаєва підтверджується складеним ДПІ в Заводському районі м. Миколаєва Додаток №4 де Акту перевірки, в якому визначений перелік документів, на підставі яких проводилася перевірка. В якості доказу безпідставності викладених в акті перевірки висновків, Миколаївський окружний адміністративний суд врахував той факт, що ПП «Євро-ДГ» за перевіряємий період подавалася податкова звітність та по зазначених в акті договорах здійснювалися перерахування податків до бюджету в сумі 436578 грн., з яких ПДВ становить 148827 грн., податок на прибуток становить 287751 грн.

Зазначена постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.12.2009 по справі №2а-6732/09/1470 за позовом ПП «Євро-ДГ» до ДПІ в Заводському районі м. Миколаєва була залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010. Отже, факти, встановлені постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.12.2009 по справі №2а-6732/09/1470, є преюдиціальними у розумінні п. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак не потребують повторного доказування в рамках даної справи.

Факт реальності угоди від 20.03.2004 з боку постачальника лому чорного металу ПП «Євро-ДГ» був встановлений судом, рішення якого набрало законної сили, що відповідно, не потребує повторного доказування в рамках цієї справи, оскільки носить преюдиціальний характер в силу приписів ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

З 01.03.2010 по 03.03.2010 посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі була проведена позапланова невиїзна перевірка ЗАТ «Вега - М».

За результатами якою складено акт №2715/23 від 03.03.2010 "Про результати невиїзної документальної перевірки ЗАТ "Вега - М" (код ЄДРПОУ 23195746) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ПП "Евро - Дг" (код ЄДРПОУ 32755158) за період з 01.01.2007 по 31.12.2008 та ТОВ "ПФК" "Прометей" код за ЄДРПОУ 24819472, м. Донецьк, ТОВ "Укр.Мет" код за ЄДРПОУ 32757375 м. Донецьк, ТОВ "Компанія Трим" код за ЄДРПОУ 33302329 м. Київ, ПП "КВВМПУ" код за ЄДРПОУ 31338729 м. Севастополь, ПП "ПУ Союз" код за ЄДРПОУ 32784718 м. Севастополь, ПП "Агіса" код за ЄДРПОУ 31464590 м. Севастополь.

Висновками зазначеного акта встановлені наступні порушення:

- ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ЗАТ «Вега - М»» з зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями.

- встановлена відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.3,4,5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР зі змінами та доповненями. Дані, відображені у декларація з податку на прибуток ( р. 01.1 та р.04.1) за перевіряємий період - не є дійсними, в частині завищення валових доходів за період з 01.01.2007 по 320.09.2008 в сумі 11102138,24 грн. в т.ч. 1кв.2007 року на суму - 2492302,91грн.; 2кв. 2007 року на суму - 694345,70 грн.; з квартал 2007 року на суму - 96470,00 грн.; 4кв. 2007 року-1143771,80грн.; 1 кв.2008 року на суму3579353,43 грн.; 2 кв.2008 року на суму 3095895,20грн., та завищення валових витрат за період з 01.01.2007 по 30.09.2008 у сумі 11102138,24 грн. в т.ч. 1кв.2007 року на суму - 2492302,91грн.; 2кв. 2007 року на суму - 694345,70 грн.; 3 квартал 2007 року на суму - 96470,00грн.; 4кв. 2007 року1143771,80 грн.; 1 кв.2008 року на суму 3579353,43 грн.; 2 кв. 2008 року на суму 3095895,20 грн.

- встановлена відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.3, 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1994 № 168/94-ВР зі змінами та доповненнями. Дані, відображені у декларації з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період - не є дійсними в частині завищення податкових зобов'язань за перевіряємий період з 01.01.2007 по 30.09.2008 у загальному розмірі 99132,69 грн., в т.ч. за січень 2007 року в сумі 99132,69 грн., та завищення податкового кредиту за перевіряємий період з 01.01.2007 по 30.09.2008 у загальному розмірі 99132,69 грн., в т.ч. за січень 2007 року у сумі 99132,69 грн.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору ЗАТ «Вега - М» отримало від ПП «Євро-ДГ» видаткові та податкові накладні, які були досліджені судом, як й надані відповідачами банківські витяги, щодо оплати вартості металобрухту. Зазначені документи підтверджують факт сплати ЗАТ «Вега - М» вартості отриманого за договором №20/3 від 20.03.2004 товару - металобрухту. Разом з тим, позивачем був зроблений висновок щодо відсутності поставок за договором №20/3 від 20.03.2004, без зазначення на підставі яких саме допустимих та належних доказів такий висновок був зроблений та без зазначення того, чому саме факти розрахунків ЗАТ «Вега - М», які були проведені в рамках договору №20/3 від 20.03.2004, не були прийняті ДПІ в м. Сімферополі до уваги.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» та статей 1 та 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Отже, виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. При цьому, виняток із зазначеного правила можуть становити випадки, коли порушення правил оподаткування грунтується на вчиненні суб'єктами господарювання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства відповідно до ч. 1 статті 207 Господарського кодексу України та ст. 228 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України " Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину" зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як слідує з постанови Пленуму ВСУ від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Жодних доказів щодо наміру позивачем та його контрагентом порушити публічний порядок суду не наведено.

Термін "господарська діяльність" суд застосовує у значенні, наведеному у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: "будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи".

Судовою колегією враховується, що на формування показників податкового кредиту та валових витрат впливають операції з закупівлі товарів (робіт, послуг), а також подальша їх реалізація за ціною не нижче вартості.

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.1999 №996-14 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків є обов'язковою ознакою господарської операції. Усі господарські операції, які були проведені, спричинили реальні зміни майнового стану позивача - вказаний факт підтверджується матеріалами справи, які суд першої інстанції у повному обсязі дослідив та надав їм належної юридичної оцінки.

Матеріали справи свідчать, що ДПІ в м. Сімферополі під час розгляду справи не надала доказів нікчемності правочину або порушень з боку ЗАТ «Вега - М» вимог податкового законодавства в рамках договору №20/3 від 20.03.2004 на поставку металобрухту, як і належно допустимих доказів щодо умислу юридичної особи на укладення вказаного договору, що призвело до несплати податків до бюджету ЗАТ «Вега - М» чи ПП "Євро-ДГ", враховуючи факт надання зазначених документів до перевірки ЗАТ «Вега - М».

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду прийшла до висновку, що суд першої інстанції виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всесторонньо перевіривши обставини справи, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, які підлягають застосуванню до даних правовідносин та прийняв рішення з урахуванням усіх обставин справи у їх сукупності, що мають значення для прийняття рішення, а отже апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.12.10 у справі № 2а-9019/10/16/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська