Ухвала

від 13.08.2013 по справі 2а-1670/7585/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 р.Справа № 2а-1670/7585/12

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Шабанова С.О.

за участю:

представників позивача - Паліївець Р.І., Божко Т.Б.

представника відповідача - Скабук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської митниці на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2013р. по справі № 2а-1670/7585/12

за позовом Приватного підприємства «Агросвіт-2009»

до Полтавської митниці

про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПП «Агросвіт-2009», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати рішення Полтавської митниці № КТ-806-0411-2012 від 09.11.12 р. про визначення коду товару та зобов'язати Полтавську митницю здійснити митне оформлення товару MAXIFORTE BLOK солі-лизунця, із зазначенням коду товару у графі 33 ВМД: « 251009900».

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.13 р. по справі № 2а-1670/7585/12 позов був задоволений частково: визнано протиправним та скасоване рішення відділу митних платежів Полтавської митниці про визначення коду товару № КТ-806-0411-2012 від 09.11.12 р. У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.13 р. по справі № 2а-1670/7585/12 в частині задоволення позову і в цій частині прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позов, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем на митну територію України був ввезений товар - блок MAXIFORTE 10 кг згідно тимчасової митної декларації № 806020000/2012/010081 від 23.10.12 р., у графі 31 якої наведений опис товару: сіль для тваринного споживання використовується для забезпечення сіллю всіх видів тварин на всіх етапах продуктивності, не придатна для споживання людьми, та зазначений код товару 2501009900 (графа 33 митної декларації).

При митному оформленні товару Полтавською митницею було прийняте рішення № КТ-806-0411-2012 від 09.11.12 р., яким визначений код товару (графа 33 ВМД) за УКТЗЕД як 2309 909990 з описом товару (графа 31 ВМД): спеціальне приготування «MAXI FORTE BLOCK» - блок для лизання тваринами, що являє собою багатокомпонентну кормову добавку для збалансування раціонів тварин виключно за основними вітамінами, макро- та мікроелементами з метою підвищення молочної та м'ясної продуктивності, укріплення імунної системи та забезпечення стабільної травної системи (попередження ацидозу). Склад: вітаміни А, D3, E; хімічні елементи: кальці, фосфор, магній, марганець, цинк, селен, йод, кобальт, молібден, кремній (може входити до складу носія), сірка, хлор, залізо, (можуть входити до складу сполук макро- та мікроелементів). Без вмісту крохмалю/продуктів розщеплення крохмалю, відновлюючих цукрів, сполук з вільною аміногрупою та білкових речовин (в т.ч. молочного білку).

Задовольняючи позов,суд першої інстанції вказав на те, що правове регулювання процедури митного декларування імпортованого товару визначене Митним кодексом України, в ч. 1 та ч. 4 ст. 3 якого зазначено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України. У разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

В ст. 7 Митного кодексу України передбачено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу. Державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів. Засади державної митної справи, зокрема, статус митної служби України та основні питання організації її діяльності, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

В ст. 257 Митного кодексу України передбачено здійснення декларування шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках. Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу. У митній службі України створюється акредитований центр сертифікації ключів, який безоплатно надає митним органам послуги у сфері електронного цифрового підпису. Формат митних декларацій, що подаються як електронні документи, базується на міжнародних стандартах електронного обміну даними. Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом.

Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються КМУ, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Наказом Міністерства фінансів України № 1011 від 20.09.12 р. "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій" був затверджений класифікатор типів декларацій, зокрема, такий вид декларації як тимчасова митна декларація на товари, точні відомості про код згідно з УКТЗЕД яких можуть бути встановлені після проведення їх дослідження, отримання додаткової інформації тощо. Відповідно ст. 260 Митного кодексу України якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Надані до матеріалів справи документи свідчать про те, що позивач подав митному органу тимчасову митну декларацію № 806020000/2012/010081 від 23.10.12 р. на оформлення товару «Сіль для тваринного споживання. Використовується для забезпечення сіллю всіх видів тварин на всіх етапах продуктивності. Не придатна для споживання людьми» із зазначенням у графі 33 митної декларації коду товару 2501009900; копію контракту № 1 від 27.09.12 р., укладеного ним з «Reva Tanim Kimya San», предметом якого є поставка солі для тваринного споживання в кількості та на умовах, вказаних в рахунках-фактурах (інвойс), які виставляються на кожну партію товару; міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 84 від 19.10.12 р. /том 1, а. с. 20/, рахунок-фактуру (інвойс) № 90128 від 02.010.12 р. /том 1, а. с. 19/, сертифікат відповідності /том 1, а. с. 24-25/ та інше.

Відповідно ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. При цьому під фактами, які мають юридичне значення, слід розуміти факти переміщення та пропуску товарів через митний кордон України. Разом з тим, відповідність товарів (їхніх текстових описів, що містяться в графі 31), які декларуються, встановленій класифікаційній категорії не може вважатись фактом у розумінні вказаної статті, оскільки це є питанням правової оцінки.

Згідно ч. 1, ч. 2, ч. 4, ч. 7, ч. 8 ст. 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Відповідно ст. 23, ст. 68 та ст. 69 Митного кодексу України, підпункту 64 п. 4 Положення «Про Міністерство фінансів України», затвердженого Указом Президента України N 446 від 08.04.11 р., та Положення «Про Державну митну службу України», затвердженого Указом Президента України N 582 від 12.05.11 р., наказом Міністерства фінансів України № 650 від 30.05.12 р. був затверджений Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, в п. 3 розділу 1 якого встановлено, що класифікацією товару є визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України», з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання ст. 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

В ст. 67 Митного кодексу України передбачено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

За правилами, визначеними ст. 68 цього Кодексу, ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, в порядку, встановленому КМУ. Ведення УКТ ЗЕД передбачає: відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів; прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; своєчасне ознайомлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

Згідно п. 4 розділу 3 цього Порядку контроль правильності класифікації товарів здійснюється, серед іншого, шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами ст. 257 Кодексу; відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог ст. 68 Кодексу.

Законом України «Про митний тариф України» визначено, що митний тариф України - систематизований згідно з УКТ ЗЕД перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Відповідно ст. 1 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14.06.83 р., до якої Україна приєдналася згідно Указу Президента України № 466/2002 від 17.05.02 р., гармонізована система опису та кодування товарів - номенклатура, яка включає товарні позиції, субпозиції та відносні до них цифрові коди, примітки до розділів, груп та субпозицій, а також Основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів УКТ ЗЕД, які встановлені додатком до Закону України «Про митний тариф», застосовуються послідовно. Відповідно до основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами: назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється, виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп. При цьому назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти назв та приміток не вимагають іншого, відповідно до таких положень.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Відповідач підставою для прийняття оскарженого рішення вказав те, що під час здійснення митного контролю у митного органу виникли сумніви щодо достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей, та класифікації товарів, що зумовило його звернення із запитом до спеціалізованого підрозділу з питань номенклатури та класифікації товарів - Харківської служби з експертного забезпечення митних органів Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно ст. 356 Митного кодексу України.

Висновком Харківської служби з експертного забезпечення митних органів № 15-918 від 08.11.12 р. /том 1, а. с. 29-32/ була експериментально підтверджена наявність у складі дослідженого зразку вітамінів А, D 3, Е та хімічних елементів: кальцію, фосфору, магнію, марганцю, цинку, селену, йоду, кобальту, молібдену. Також у складі зразку виявлені кремній, сірка, хлор, залізо. Крохмалю/продуктів розщеплення крохмалю, відновлюючих цукрів, сполук з вільною аміногрупою та білкових речовин (в т.ч. молочного білку), у складі дослідженої проби наявними методами не виявлено. Таким чином, експерт зробив висновок, що за результатами досліджень та з врахуванням даних товаросупровідних документів про склад, продукт «Maxi Forte Block» може бути віднесений до багатокомпонентної кормової добавки для збалансування раціонів тварин виключно за основними вітамінами, макро- та мікроелементами з метою підвищення молочної та м'ясної продуктивності, укріплення імунної системи та забезпечення стабільної травної системи (попередження ацидозу). За результатами досліджень (загальний вигляд, хімічний склад) зразок товару «Maxi Forte Block» не відповідає опису, наведеному в графі 31 ВМД № 806020000/2012/010081 від 23.10.12 р. в частині віднесення до солі /том 1, а. с. 32/.

Проте суд першої інстанції зазначив, що згідно п. 8 висновку № 15-918 від 08.11.12 р. на вирішення Харківської служби з експертного забезпечення митних органів були поставлені наступні питання: який хімічний склад та основні властивості наданих зразків? Перевірка характеристик, визначальних для класифікації товару? Чи відносяться надані зразки за своїм хімічним складом до солі? Але зі змісту вказаного висновку слідує, що дослідження проведені не в повному обсязі, а саме: не встановлені визначальні характеристики щодо кількісного вмісту солі (NaCl). При цьому представник відповідача не заперечував проти наявності солі в товарі блок «Maxi Forte Block» сіль-лизунець.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що експертне дослідження Харківської служби з експертного забезпечення митних органів, оформлене у вигляді висновку № 15-918 від 08.11.12 р., є неповним та не дозволяє в повній мірі віднести товар блок MAXIFORTE сіль-лизунець до будь-якої товарної позиції УКТ ЗЕД, тоді як відповідач наполягав на віднесенні товару блок «Maxi Forte Block» сіль-лизунець саме до категорії УКТ ЗЕД 2309 909990 та посилався на Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджені наказом Держмитслужби № 1561 від 30.12.10 р.

До товарної позиції УКТ ЗЕД 2309 909990 включаються підсолоджені корми та готові кормові продукти, що складаються з суміші декількох поживних речовин, які призначені: (1) для забезпечення тварин раціональним і збалансованим повсякденним раціоном (повноцінний корм); (2) для одержання придатного повсякденного раціону шляхом додання в господарський (тобто зроблений у господарстві) корм органічних чи неорганічних речовин (кормові добавки); (3) для використання під час приготування повноцінних кормів або кормових добавок. До цієї товарної позиції включаються продукти, використовувані для годівлі тварин, одержані в результаті оброблення продуктів рослинного чи тваринного походження та оброблені до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідного матеріалу, наприклад, у випадку продуктів, одержаних з рослинних матеріалів, характерна клітинна будова вихідної рослинної сировини стала невпізнанною під час розгляду під мікроскопом.

Відповідач вважає, що товар блок «Maxi Forte Block» сіль-лизунець за своїми характеристиками найбільше відповідає групі II Пояснень до товарної позиції УКТ ЗЕД 2309 909990 «Інші готові продукти», а саме: (A) Готові продукти, призначені для забезпечення тварин усіма поживними елементами, необхідними для створення раціонального і збалансованого повсякденного раціону (повноцінний корм). Характерною властивістю цих продуктів є те, що вони містять продукти з трьох груп поживних речовин, описаних нижче: (1) «Енергетичні» поживні речовини, що складаються з речовин з високим вмістом вуглеводів (висококалорійних речовин), таких як крохмаль, цукор, целюлоза та жири, що «спалюються» організмом тварин, щоб виробляти енергію, необхідну для життя і досягнення високих приростів ваги. Прикладами таких речовин є зерно зернових культур, напівцукровий кормовий буряк, твердий тваринний жир, солома; (2) «Формуючі тіло» багаті білками живильні речовини або мінеральні солі. На відміну від енергетичних живильних речовин ці живильні речовини не спалюються організмом тварин, а сприяють формуванню тканин тварин та утворенню продуктів тваринного походження (молока, яєць і т.д.). Вони складаються переважно з білкових або мінеральних речовин. Прикладами багатих білками речовин, використовуваних для цієї мети, є насіння бобових рослин, відходи пивоварства, макуха та побічні продукти переробки молока. Мінеральні речовини служать переважно для формування кісток і, у випадку свійської птиці, для створення яєчної шкаралупи. Найчастіше використовуються речовини, що містять кальцій, фосфор, хлор, натрій, калій, залізо, йод і т.д.; (3) «Функціональні» поживні речовини. Вони сприяють засвоєнню вуглеводів, білкових і мінеральних речовин. Це - вітаміни, мікроелементи та антибіотики. Відсутність або нестача цих живильних речовин зазвичай викликає розлади.

Перераховані вище три групи живильних речовин цілком задовольняють потреби тварин у кормі. Їхній склад і співвідношення в кормовому раціоні залежать від мети вирощування тварин. Тобто, для віднесення товару до вказаної категорії, останній має відповідати трьом вищенаведеним критеріям, а саме: має містити енергетичні, формуючі тіло та функціональні поживні речовини. Разом з тим, товар блок «Maxi Forte Block» сіль-лизунець, як вбачається з висновку Харківської СзЕЗМО № 15-918 від 08.11.12 р., не містить енергетичних (крохмаль, цукор, целюлоза та жири), формуючих тіло (білкові або мінеральні речовини) поживних речовин. Натомість, наявність у вказаному товарі функціональних поживних речовин (вітаміни, макро- та мікроелементи) не є достатньою підставою для його віднесення до товарної позиції УКТ ЗЕД 2309 909990.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.13 р. була призначена судова експертиза, на вирішення якої були поставлені наступні питання: 1. Який хімічний склад та основні властивості товару - блок MAXIFORTE сіль-лизунець? 2. Яким характеристикам згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності відповідає товар - блок MAXIFORTE сіль-лизунець? 3. Чи є товар блок MAXIFORTE сіль-лизунець продуктом, що використовується для годівлі тварин, одержаним в результаті переробки рослинної або тваринної сировини до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідної сировини, крім рослинних відходів, рослинних залишків і побічних продуктів такої переробки? 4. Чи містить товар блок MAXIFORTE сіль-лизунець сіль (включаючи столову і денатуровану) та хлорид натрію чистий, розчинені або не розчинені у воді, а також чи містять добавки речовин, які запобігають агломерації чи перешкоджають злипанню частинок [що забезпечують сипкість сухих продуктів та плинність рідких]; воду морську? 5. Яким характеристикам згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності відповідає товар - блок MAXIFORTE сіль-лизунець, опис властивостей якого міститься у висновку № 15-918 від 08.11.12 р., зробленим Харківською службою з експертного дослідження митних органів на підставі дослідження проб, що взяті згідно акту № 209 від 23.10.12 р.?

У висновку комплексної судової товарознавчої експертизи та судової експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин № 1123/1124 від 01.04.13 р. /том 1, а. с. 151-172/, складеному Харківським НДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, зазначено, що товар блок MAXIFORTE сіль-лизунець не містить поживних речовин, білків, жирів, вуглеводів, а саме: тих, що перелічені у товарній позиції 2309, характеристики товару блок MAXIFORTE сіль-лизунець відповідають в повній мірі опису з УКТ ЗЕД, наведеному у товарній підкатегорії 2501 00 99 00 - сіль (включаючи столову і денатуровану) та хлорид натрію чистий, розчинені або не розчинені у воді, або ті, що містять або не містять домішки речовин, які запобігають агломерації чи перешкоджають злипанню частинок (що забезпечують сипкість сухих продуктів і плинність рідких); вода морська: - сіль (включаючи столову і денатуровану) та хлорид натрію чистий, розчинені або не розчинені у воді, або ті, що містять або не містять домішки речовин, які запобігають агломерації чи перешкоджають злипанню частинок.

Також вказаним висновком було підтверджено, що дослідження Харківської СзЕЗМО, викладені у висновку № 15-918 від 08.11.12 р., проведені не в повному обсязі, а саме: не встановлені визначальні характеристики щодо кількісного вмісту солі (NaCl).

Суд першої інстанції вказав на те, що в поясненні до товарної позиції 2501 (код позивача) вказано, що до цієї товарної позиції входить сіль (включаючи столову і денатуровану) та хлорид натрію чистий, розчинені або не розчинені у воді, або ті, що містять або не містять домішки речовин, які запобігають агломерації чи перешкоджають злипанню частинок (що забезпечують сипкість сухих продуктів і плинність рідких); вода морська. Товарна позиція 2501 009900 включає неденатуровану сіль, використовувану як агент проти обмерзання взимку, і сіль, використовувану як корм для тварин (наприклад, сіль - лизунець). У відповідності до Правила 1 Основних правил інтерпретації класифікації товарів для юридичних цілей класифікація товарів здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого. Згідно Правила 3 цих же правил інтерпретації класифікації товарів у разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (а) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис; с) товар класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3(а) або 3(b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Таким чином суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що товар блок MAXIFORTE сіль-лизунець за своїми хімічними та фізичними показниками може бути віднесений до товарної позиції УКТ ЗЕД 2501 009900, в якій товар описується конкретніше порівняно з іншими товарними позиціями, а саме товарної позиції УКТЗЕД 2309 909990, а тому рішення Полтавської митниці № КТ-806-0411-2012 від 09.11.12 р. про визначення коду товару є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.13 р. по справі № 2а-1670/7585/12 в частині, що оскаржена в апеляційній скарзі, прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Полтавської митниці на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2013р. по справі № 2а-1670/7585/12 - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2013р. по справі № 2а-1670/7585/12 за позовом Приватного підприємства «Агросвіт-2009» до Полтавської митниці про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 19.08.2013 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська