Рішення

від 17.09.2013 по справі 911/2907/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2013 р. справа № 911/2907/13

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підряд 9», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Белактріс», Київська обл., м. Бровари

про стягнення 392 189,00 гривень

за участю представників:

від позивача: Мохнюк Д.М. (довіреність б/н від 17.07.2013р.)

від відповідача: Усіченко І.Г. (довіреність б/н від 09.01.2013р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.07.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Підряд 9» (далі-ТОВ «Підряд 9»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Белактріс» (далі-ТОВ «Белактріс»/відповідач) про стягнення 392 189,00 грн., з яких: 388 306,00 грн. заборгованості за договором №1/11 від 01.11.2012р. та 3 883,10 грн. пені.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.07.2013р. порушено провадження у справі №911/2907/13 та призначено справу до розгляду на 20.08.2013р.

В судових засіданнях 20.08.2013р., 27.08.2013р., 03.09.2013р. та 10.09.2013р. оголошувалась перерва до 27.08.2013р., 03.09.2013р., 10.09.2013р. та 17.09.2013р. відповідно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2012р. між ТОВ «Підряд 9» (далі-підрядник) та ТОВ «Белактріс» (далі- Белактріс) укладено договір №1/11 (далі-договір), відповідно до якого генпідрядник доручив, а підрядник взяв на себе зобов'язання на власний ризик, своїми силами і засобами виконати згідно проектно-кошторисної документації загальнобудівельні роботи по улаштуванню бетонних майданчиків з улаштуванням основи з піску та щебеню під них на об'єкті: «Будівництво бази технічного обслуговування на землях Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області» (далі-об'єкт) відповідно до пропозиції підрядника.

Будівельні роботи за цим договором повинні бути виконані підрядником у повному обсязі згідно затвердженого графіка виконання та фінансування робіт (п. 4.1 договору).

У відповідності до графіка виробництва та фінансування робіт (додаток №2 до договору), протягом, зокрема, квітня-червня 2013р. позивачем мали бути виконані роботи по облаштуванню бетонних майданчиків. Вказаний графік підписаний та скріплений відбитком печатки позивача, а також, згідно наданих суду пояснень відповідача, погоджений відповідачем.

З метою дотримання своїх договірних зобов'язань позивачем, зокрема, у квітні 2013 року були виконані підрядні роботи вартістю 264 420,70 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на акті приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2013р. та довідці про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2013р. (форма №КБ-3).

Вказані роботи відповідачем були оплачені у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з поточного рахунку позивача.

Крім того, як зазначає позивач, на виконання умов договору у травні 2013 року ним були виконані підрядні роботи загальною вартістю 388 306,00 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за травень 2013р. №1 на суму 384 490,00 грн., №2 на суму 3 816,00 грн. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2013р. (форма №КБ-3).

На підтвердження факту виконання позивачем у травні 2013 року підрядних робіт суду також були надані пояснення відповідальних працівників позивача, копії наказів про їх призначення, табелі використання робочого часу, робочий план майданчика виконання позивачем робіт за договором, виконавчі схеми по улаштуванню бетонних майданчиків з улаштування основи з піску та щебеню під них на об'єкті за договором, товарно-транспортні накладні на отримання позивачем бетону, витяг з журналу бетонних робіт, фотознімки будівельних робіт на об'єкті за договором, договори про надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів №25-13ТР від 01.02.2013р., №32/13 від 01.05.2013р., акти приймання виконаних робіт за вказаними договорами, а також акт звірки бетону. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

17.06.2013р. разом з листом №16 позивачем повторно було надіслано відповідачу для підписання акти приймання виконаних підрядних робіт за травень 2013р. №1 на суму 384 490,00 грн., №2 на суму 3 816,00 грн. та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2013р. (форма №КБ-3).

Посилаючись на те, що відповідач акти приймання виконаних підрядних робіт за травень 2013р. та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2013р. не підписав, вмотивованої відмови від їх підписання не надіслав, вартість виконаних за договором підрядних робіт за вказаний період не оплатив, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 388 306,00 грн. заборгованості по оплаті вартості виконаних підрядних робіт за травень 2013р. згідно договору.

Відповідач, заперечуючи проти позову посилався на те, що передбачені договором роботи позивачем не виконувались, а були виконані власними силами працівників відповідача, відтак, у позивача відсутні підстави для отримання заявлених до стягнення грошових коштів.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173, 317 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до статті 837, 838, 853, 882 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

З системного аналізу вказаних норм слідує, що підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

З огляду наведеного, відсутність вмотивованої відмови відповідача від підписання спірних актів та довідки про вартість виконаних робіт, відсутність заяв останнього щодо недоліків у виконаній позивачем роботі, як і ненадання суду доказів визнання спірних актів недійсними в порядку ст. 882 ЦК України, не звільняє відповідача від обов'язку оплатити роботи, виконані позивачем за договором підряду (п. 6 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013р. №01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)»).

Більш того, відсутність заперечень відповідача щодо якості та/або обсягів виконаних позивачем у травні 2013 року підрядних робіт була визнана представником відповідача в судових засіданнях.

Разом з тим, посилання відповідача на виконання спірних підрядних робіт ним, а не позивачем не підтверджені належними та допустимими доказами у розумінні 34 Господарського процесуального кодексу України.

Покладений же в основу заперечення проти позову дефектний акт про виявлення значних дефектів бетонного покриття внаслідок недотримання підрядником (позивачем) технологій улаштування бетонного покриття стоянок та майданчиків державних будівельних норм та недостатньої кваліфікації виконавців оцінюється судом критично, оскільки вказаний акт складено (датовано) 22.04.2013р., у той час як предметом даного спору є стягнення вартості підрядних робіт, виконаних у травні 2013 року.

До того ж, надані суду первинні документи, на які посилається відповідач як на доказ виконання спірних підрядних робіт власними силами, як-то: акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013р., підписаний між ним, як підрядником, та ТОВ «Альянс транс сервіс», як замовником, товарно-транспортні накладні про отримання останнім бетону, пояснення відповідальних працівників відповідача, кадрова документація виконробів останнього, акти огляду прихованих робіт та фотознімки на території об'єкта за договором, не спростовують ані можливість виконання таких робіт саме позивачем у травні 2013р., ані відсутність у відповідача обов'язку по оплаті таких робіт.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи встановлення судом факту неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором в частині своєчасної оплати вартості виконаних підрядних робіт, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 388 306,00 грн. заборгованості по оплаті вартості виконаних підрядних робіт за травень 2013р. згідно договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 06.08.2013р. у справі №5011-76/16594-2012.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 883,10 грн. пені, нарахованих на суму заборгованості за договором.

Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приписами статей 611, 625 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що кінцеві розрахунки здійснюються після виконання і приймання будівельних робіт протягом 15 днів після підписання акта виконаних робіт, передбачених цим договором.

У відповідності до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Натомість, оскільки в порушення вимог вищезазначених норм Закону, позивачем не надано суду доказів, зі місту яких можливо встановити дату (число, місяць, рік), з якої відповідач вважається таким, що прострочив у розумінні ст. 612 ЦК України, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3 883,10 грн. пені, нарахованих на суму заборгованості за договором не відповідає вимогам статей 611, 612, 625 ЦК України, 230 ГК України, а тому задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 16.05.2012р. у справі №5002-18/273-2011.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 837, 838, 853, 882 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 317 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Белактріс» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кирпоноса, 5, ідентифікаційний код 35612272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підряд 9» (03680, м. Київ, вул. Виборзька, 84, ідентифікаційний код 19018669) 388 306 (триста вісімдесят вісім тисяч триста шість) грн. 00 коп. заборгованості та 7 766 (сім тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 12 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 20.09.2013р.

Суддя В.А. Ярема