Постанова

від 16.09.2013 по справі 805/12358/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна  Донецький окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                 16 вересня 2013 р.                                                     Справа № 805/12358/13-а приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17  Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форт Сервіс Плюс» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, - встановив: 22 серпня 2013 року Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі – Позивач або Відділення Фонду) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форт Сервіс Плюс» (далі – Відповідач або Товариство), в якому просило стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 7 320,50 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Товариство перебуває на обліку як платник страхових внесків в Кіровській районній виконавчій дирекції м. Донецька Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Внаслідок невиплати заробітної плати у відповідача виникла заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 7 314,80 грн., що відображено в звіті за дев'ять місяців 2010 року. До цього часу вказана заборгованість Товариством не погашена. Позивач зазначив, що несплата відповідачем страхових внесків до Фонду ускладнює реалізацію конституційного права громадян на соціальне забезпечення та перешкоджає стабільній діяльності Фонду, тому просив позовні вимоги задовольнити. Про дату, час і місце судового розгляду позивач повідомлений належним чином, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.24), явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Відповідача про дату, час і місце судового розгляду повідомлений з дотриманням вимог ст.ст.33-36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), проте 02 вересня 2013 року поштове відправлення повернуто на адресу суду з відміткою підприємства зв'язку «за зазначеною адресою не знаходиться» (а.с.25). З огляду на приписи ч.11 ст.35 КАС України, суд вважав, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Відповідно до положень ч.1 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України розгляд справи здійснений в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів. З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне. Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ідентифікаційний код 21955772) є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 307465 (а.с.8) та довідкою АА № 653544 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.11). Кіровська районна виконавча дирекція в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є відокремленим підрозділом Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності без права юридичної особи. Отже, з огляду на положення ст.48 КАС України адміністративною процесуальною правосуб'єктністю, в тому числі правом на звернення до суду з цим адміністративним позовом, наділене Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Товариство з обмеженою відповідальністю «Форт Сервіс Плюс» (ідентифікаційний код 33524153) зареєстроване у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Донецької міської ради 12 квітня 2007 року, що встановлено на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 101-2273 (а.с.9, 12). 26 квітня 2007 року відповідач надав до Відділення Фонду заяву про взяття на облік як страхувальника у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (а.с.6). Згідно з довідкою від 19 лютого 2013 року № 01/197 з 27 грудня 2006 року Товариство перебуває на обліку в Кіровській районній виконавчій дирекції м. Донецька Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як платник страхових внесків (а.с.10). 20 жовтня 2010 року відповідач надав до Відділення Фонду звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 9 місяців 2010 року за формою Ф4-ФСС з ТВП заборгованість Товариства перед Фондом, яка виникла у зв'язку із невиплатною заробітної плати, становить 7 320,50 грн. (а.с.7). Таким чином, позивачем доведено, що на час розгляду справи у відповідача наявна заборгованість перед Фондом в сумі 7 320,50 грн. Докази, які б спростовували цей висновок суду, відповідачем не надані. Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені норми матеріального права. Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей регламентовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-ІІІ). Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.9 Закону № 2240-ІІІ Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені ст.34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду. Система органів управління Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визначена ст.10 Закону № 2240-ІІІ, згідно з положеннями ч.ч.3, 5 якої Виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління; Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Статутом Фонду може бути передбачено створення виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення. Виконавчі дирекції відділень підзвітні правлінням відділень та виконавчій дирекції Фонду та здійснюють свою діяльність від імені Фонду в межах і в порядку, передбачених статутом Фонду та положенням про виконавчі дирекції відділень Фонду. До повноважень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, крім іншого, належить забезпечення акумуляції внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, представництво інтересів страховика в судових та інших органах, про що свідчить зміст п.п.1, 5 ч.1 ст.13 Закону № 2240-ІІІ. Згідно з п.1.3. Положення про відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року № 13, в редакції постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 31 липня 2012 року № 46, (далі - Положення), відділення Фонду діє як регіональна структура Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і є юридичною особою. Одним з напрямів діяльності Відділення Фонду та його робочих органів є акумуляція внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, що надаються Фондом; здійснення контролю за надходженням та використанням коштів Фонду, що передбачено п.2.1. Положення. Відповідно до п.3.2. Положення на Відділення Фонду та його робочі органи покладено обов'язок здійснювати контроль своєчасністю та повнотою страхових внесків. Застосовуючи системний аналіз вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах Позивач є суб'єктом владних повноважень, на виконання повноважень якого у сфері публічно-правових відносин заявлений адміністративний позов. Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Закону № 2240-ІІІ одним з джерел формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, належать страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених законом. Згідно з п.2 ч.2 ст.27 Закону № 2240-ІІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на страхувальників було покладено обов'язок нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Ч.1 ст.23 Закону № 2240-ІІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), було передбачено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати. Ч.2 ст.30 Закону № 2240-ІІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачала, що не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується. Абз.5-6 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Згідно з Порядком подання та обліку звітів по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 04 березня 2004 року № 21, всі страхувальники повинні щоквартально, у двох примірниках, з наростаючим підсумком з початку року, надавати робочим органам Фонду «Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» за формою Ф-4ФСС з ТВП. Відповідно до Звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за формою Ф4-ФСС з ТВП за 9 місяців 2010 року, сума заборгованості по страховим внескам становить 7 320,50 грн. Отже, судом встановлено, що на час судового розгляду відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків, яка виникла до 01 січня 2011 року і становить 7 320,50 грн., як наслідок, вимоги позивача про стягнення з Товариства цієї суми є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову. Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 51, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, - постановив: Адміністративний позов Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форт Сервіс Плюс» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків – задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форт Сервіс Плюс» (ідентифікаційний номер 33524153) на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ідентифікаційний номер 21955772) заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 7 320 (сім тисяч триста двадцять) гривень 50 копійок на транзитний рахунок Кіровської районної виконавчої дирекції м. Донецька Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 25601160983001 у ПАТ КБ «Надра», м. Київ, Центр, ЄДРПОУ 26081318, МФО 380764. Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 16 вересня 2013 року. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.                      Суддя                                                                            Кравченко Т.О.