Постанова

від 23.09.2013 по справі 826/12509/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 вересня 2013 року № 826/12509/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "БТА Банк" до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа ОСОБА_1 про визнання дій незаконними та звільнення майна з-під арешту

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - публічне акціонерне товариство «БТА - Банк» звернулось до суду з вимогами про визнання дій незаконними, зобов'язання зняти арешт з майна переданого в іпотеку, а саме: земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1827 га кадастровий номер 0125684800:01:001:0089, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; лазні, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка в цілому складаться з: лазні літ «А», що складається з 1-вестибюлю, 2, одинадцяти роздягалень, 3 десяти моєчних, 4, дев'яти парилок, 5 прачечної, 6 коридору, 7 підсобного, 8 приміщення для бака, загальною площею 228,30 кв.м., а також котельні літ «Б», споруд; земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2366 га, кадастровий номер 0125684800:01:001:0047, що розташована за адресою: АДРЕСА_2; земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1405 га, кадастровий номер 32224482001:11:002:0051, що розташована за адресою: АДРЕСА_3.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч вимог закону відповідачем накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1, яке є предметом іпотеки ПАТ «БТА-Банк».

Відповідач - Відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що при накладенні арешту на майно ОСОБА_1 діяв в межах наданих повноважень, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Вимогу про звільнення майна з-під арешту відповідач залишив на вирішення на розсуд суду.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 - письмових пояснень по суті позовних вимог суду не надав, в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

29.08.2013 в судовому засіданні у зв'язку з неявкою третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV (надалі - Закон № 606-ХІV), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст. 2 Закону № 606-ХІV зазначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

З метою забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні ст. 6 Закону № 606-ХІV зобов'язано державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

При цьому статтею 11 Закону № 606-ХІV державному виконавцю надано право у процесі здійснення виконавчого провадження накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізувати його у встановленому законом порядку.

Право державного виконавця за заявою стягувача накласти арешт на майно (крім коштів) боржника з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення при відкритті виконавчого провадження також передбачено частиною 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону № 606-ХІV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Враховуючи, що державний виконавець в силу вимог Закону України наділений правом накладати арешт на майно боржника з метою забезпечення виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві щодо накладення арешту на майно боржника у виконавчих провадженнях ОСОБА_1.

З матеріалів справи вбачаться, що для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 25.12.2006 №036/12, між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки від 25.12.2006, згідно якого в іпотеку позивачу передано земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1827 га кадастровий номер 0125684800:01:001:0089, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; лазню, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка в цілому складаться з: лазні літ «А», що складається з 1-вестибюлю, 2, одинадцяти роздягалень, 3 десяти моєчних, 4, дев'яти парилок, 5 прачечної, 6 коридору, 7 підсобного, 8 приміщення для бака, загальною площею 228,30 кв.м., а також котельні літ «Б», споруд

Також, для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 27.12.2006 №038/08 між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки від 27.12.2006, згідно якого позивачу в іпотеку передано земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2366 га, кадастровий номер 0125684800:01:001:0047, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Крім того, для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 28.02.2007 №047/08 між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки від 28.02.2007, згідно якого позивачу передано в іпотеку земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1405 га, кадастровий номер 32224482001:11:002:0051, що розташована за адресою: АДРЕСА_3.

З матеріалів справи вбачаться, що зазначені вище зобов'язання було зареєстровані належним чином.

В подальшому, постановами Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 15.04.2009 на виконання виконавчого листа від 12.03.2009 №2-4115 (запис №9), постановами від 06.04.2009 №12188010 (запис №10) та від 10.06.2011 №26960584 (запис №15) накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1.

Отже, зазначеними вище постановами накладено арешт в тому числі на майно, що обтяжено іпотекою.

Відповідно до ч. 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ст. 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.

Відповідно до ч.1,2 ст. 60 Закону, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до ст.26 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі

прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними. Записи про обтяження погашаються на підставі актів (рішень) уповноважених на це органів або посадових осіб.

З системного аналізу викладеного вбачається, що іпотекодержатель, у разі виникнення підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, визначених ст. 33 Закону України "Про іпотеку" наділений правом на звернення до суду з позовом про визнання права на це майно і про зняття арешту в порядку ст. 60 Закону України про виконавче провадження".

Як вбачаться з матеріалів справи Рішенням Чорноморського районного суду АР Крим від 30.11.2012 у справі №123/2417/2012, яке змінено рішенням Апеляційного суду АР Крим від 01.04.2013, задоволено позов ПАТ «БТА-Банк» до ОСОБА_1 та вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 25.12.2006 в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №036/12 від 25.12.2006, яка виникла станом на 11.10.2012; звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 27.12.2006 в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №038/08 від 27.12.2006, яка виникла станом на 11.10.2012.

Також, рішенням києво-Святошинського районного суду київської області від 13.06.2013 задоволено позов ПАТ «БТА-Банк» до ОСОБА_1 та звернено стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 28.02.2007 шляхом визнання за ПАТ «БТА-Банк» права власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1405 га, кадастровий номер 32224482001:11:002:0051, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 в рахунок погашення частини боргу за кредитним договором від 28.02.2007 №047/08. Рішення набрало законної сили.

Враховуючи те, що в Відділі державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві відсутні виконавчі провадження в рамках яких накладався арешт на майно ОСОБА_1, оскільки їх було знищено за закінченням строку зберігання, Суд приходить до висновку, що виконавче провадження було закінчено.

Враховуючи викладене суд вбачає наявними підстави для задоволення вимоги позивача про зобов'язання Відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві зняти арешт накладений на виконання виконавчого листа №2-4115 від 12.03.2009 постановами від 06.04.2009 №12188010, від 10.06.2011 №26960584 з майна переданого в іпотеку, а саме: земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1827 га кадастровий номер 0125684800:01:001:0089, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; лазні, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка в цілому складаться з: лазні літ «А», що складається з 1-вестибюлю, 2, одинадцяти роздягалень, 3 десяти моєчних, 4, дев'яти парилок, 5 прачечної, 6 коридору, 7 підсобного, 8 приміщення для бака, загальною площею 228,30 кв.м., а також котельні літ «Б», споруд; земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2366 га, кадастровий номер 0125684800:01:001:0047, що розташована за адресою: АДРЕСА_2; земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1405 га, кадастровий номер 32224482001:11:002:0051, що розташована за адресою: АДРЕСА_3.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві зняти арешт накладений на виконання виконавчого листа №2-4115 від 12.03.2009 постановами від 06.04.2009 №12188010, від 10.06.2011 №26960584 з майна переданого в іпотеку ПАТ «БТА-Банк», а саме: земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1827 га кадастровий номер 0125684800:01:001:0089, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; лазні, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка в цілому складаться з: лазні літ «А», що складається з 1-вестибюлю, 2, одинадцяти роздягалень, 3 десяти моєчних, 4, дев'яти парилок, 5 прачечної, 6 коридору, 7 підсобного, 8 приміщення для бака, загальною площею 228,30 кв.м., а також котельні літ «Б», споруд; земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2366 га, кадастровий номер 0125684800:01:001:0047, що розташована за адресою: АДРЕСА_2; земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1405 га, кадастровий номер 32224482001:11:002:0051, що розташована за адресою: АДРЕСА_3.

3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Скарга про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення. Дана скарга подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда