Постанова

від 13.09.2013 по справі 815/4645/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4645/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Колесниченко О.В.,

при секретарі Бобровській О.В.

за участю сторін:

представника позивача Гусарова О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Сизиф-98» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправним та скасування наказу «Про проведення документальної невиїзної перевірки» від 12.04.2013 року № 440; визнання протиправними дій щодо визнання нікчемними, правочинів укладених між ПП «Сизиф-98» із підприємствами-контрагентами, перелік яких наведений в акті №1288/22-1/30154895 від 17.04.2013 року; зобов'язання вчиняти певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Сизиф-98» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ «Про проведення документальної невиїзної перевірки» від 12.04.2013 року № 440; визнати протиправними дії відповідача щодо визнання нікчемними, правочинів, укладених між ПП «Сизиф-98» із підприємствами-контрагентами, перелік яких наведений в акті №1288/22-1/30154895 від 17.04.2013 року та зобов'язати відповідача утриматись від розповсюдження та використання в роботі, висновки, викладені в акті №1288/22-1/30154895 від 17.04.2013 року та здійснювати коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі висновків акту №1288/22-1/30154895 від 17.04.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві.

В ході судового засідання представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, пославшись на те, що висновки відповідача зроблені на підставі наданих документів та встановлених в ході перевірки фактів, а тому відповідають чинному законодавству.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

ПП «Сизиф-98» зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради 16.08.1998 року, код ЄДРПОУ 30154895.

Згідно довідки Головного управління статистики в Одеській області Державної служби статистики України АА №731931, видами діяльності позивача є: оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; моньаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; оптова торгівля фармацевтичними товарами; неспеціалізована оптова торгівля.

17.04.2013 року на підставі службового посвідчення, виданого ДПС в Одеській області, Наказу від 12.04.2013 року № 440, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу планування, організації податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС, згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.78.1.1 ч.78 ст.78 ч.79.1 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2012 року №2755-VI, була проведена позапланова невиїзна перевірка ПП «Сизиф-98» по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником «Екобудкомплект Т.М» їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року.

За наслідками зазначеної перевірки був складений Акт № 1288/22-1/30154895 від 17.04.2013 року.

Під час перевірки було встановлено наступні порушення ПП «Сизиф-98»:

- по взаємовідносинам з ТОВ «Екобудкомплект ТМ», з урахуванням акту Лівобережної МДПІ Дніпропетровської області ДПС №155/227/36728154 від 15.01.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Екобудкомплект ТМ»» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Галактик М» за період грудень 2011 року, лютий 2012 року; з ПП «АТМ» березень, квітень, травень, серпень 2012 року.» встановлено порушення:

- п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України - у ПП «Сизиф-98» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів у ТОВ «Екобудкомплект ТМ» в розумінні ст.185 Податкового кодексу України всього на загальну суму податку на додану вартість 5786,69 грн. за період березень - квітень 2012 року.

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.1, п.201.2, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України - у ПП «Сизиф-98» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) в розумінні ст.185 Податкового кодексу України всього на загальну суму податку на додану вартість 8574,08 грн. за період березень - вересень 2012 року, грудень 2012 року з наступними контрагентами: ТОВ ІСРЗ, КНВП «Спецавтоматика», ПП «КБ «Теплоенерго», ПАТ «Одесагаз», ПП «ЮМС-Груп», ПП «Теплоенергокомплект», ТОВ МНВП «Електрон», ТОВ «Стікон», ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій», ПРАТ «Виробниче об'єднання «Одеський консервний завод», ТОВ «Метал Лайн», ТОВ «ПЗРЗГ Одесагаз».

Суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Пункт 79.1 статті 79 Податкового кодексу України встановлює, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу . Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У відповідності до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення, тобто наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приймається після встановлення наявності підстав для проведення такої перевірки, а не навпаки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу був надісланий запит № 2712/7/22-1 від 13.02.2013 року про надання інформації з питань взаємовідносин з ТОВ «Екобудкомплект ТМ» за період з 01.03.2012 року по 01.06.2012 року.

Позивач, у відповідності до приписів ст.78 Податкового Кодексу України, надав у десятиденний термін відповідь на вищезазначений запит відповідача, до якого додав всі необхідні копії документів та витребувану інформацію, які запросив відповідач.

Таким, чином наказ ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС «Про проведення документальної невиїзної перевірки» від 12.04.2013 року № 440, є протиправним, оскільки був виданий без наявності на те підстав.

Щодо позовних вимог позивача про визнання дій протиправними стосовно визнання нікчемними, правочинів укладених між ПП «Сизиф-98» із підприємствами-контрагентами, перелік яких наведений в акті №1288/22-1/30154895 від 17.04.2013 року, суд зазначає наступне.

В обґрунтування висновків зазначених в Акті № 1288/22-1/30154895 від 17.04.2013 року відповідач посилається на Акт Лівобережної МДПІ Дніпропетровської області ДПС №155/227/36728154 від 15.01.2013 року, як на доказ наявності ознак нікчемності угод укладених між ПП «Сизиф-98» та ТОВ «Екобудкомплект ТМ», у зв'язку з відсутністю останнього за місцезнаходженням, що свідчить про відсутність умов для здійснення відповідної господарської діяльності. І як, наслідок усі правочини, укладені між ТОВ «Екобудкомплект ТМ» і позивачем, а також правочини укладені в подальшому позивачем із контрагентами мають ознаки нікчемних угод.

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.09 було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма, недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст.228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст.228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями КК України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів, а так само не було встановлено фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ «Екобудкомплект ТМ» правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг) які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - є тільки припущенням.

Крім того, посилання відповідача на ч.1, 5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст.20 ПК України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними, а було надане право звертатися до суду з позовом про визнання угод недійсними.

В ході судового розгляду позивачем в підтвердження наявності та доцільності витрат по придбанню товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Екобудкомплект ТМ», а також в підтвердження правочинів укладених в подальшому позивачем із контрагентами, було надано суду, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, які оформлені та завірені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що в повному обсязі спростувало доводи відповідача про відсутність доказів щодо доцільності використання відповідних сум та підтверджує обґрунтованість формування податкового кредиту, які наявні в матеріалах справи.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-Х11 (далі Закон №996) встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з аналізу вказаних норм суд зазначає, що для підтвердження факту здійснення господарських операцій законодавство передбачає не тільки наявність самих первинних документів, а й наявність самого факту здійснення господарської операції.

Суд вважає, що на підставі наданих позивачем копій первинних документів позивач довів суду реальність здійснення господарської операції з контрагентами.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на акт Лівобережної МДПІ Дніпропетровської області ДПС від 15.01.2013 №155/227/36728154 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Екобудкомплект ТМ», щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за грудень 2011 року, лютий 2012 рок, березень, квітень, травень, серпень 2012 року, оскільки цей акт не є актом перевірки, а лише свідчить про те, що Лівобережна МДПІ Дніпропетровської області ДПС не змогло провести 15.01.2013 року перевірку ТОВ «Екобудкомплект ТМ», та встановити (підтвердити) його господарську діяльність. Висновки зроблені в акті є лише думкою особи, що його склала.

Враховуючи той факт, що у позивача, як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт поставки товару від ТОВ «Екобудкомплект ТМ» на користь позивача, суд вважає що позивач, в порядку визначеному вказаними нормами, правомірно відніс до податкового кредиту, отриманий ПДВ при придбані товару.

Відповідно до п.198.1 ПК України що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Підпунктом 198.2. ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності своїх дій по донарахуванню позивачу податкових зобов'язань.

Крім того, суд зазначає, що судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання. Виходячи із змісту законодавства судове рішення не може в майбутньому регулювати суспільні відносини. Отже, суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень в майбутньому утриматись від вчинення певних дій.

Тому, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача утриматись від розповсюдження та використання в роботі, висновки, викладені в акті №1288/22-1/30154895 від 17.04.2013 року та здійснювати коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі висновків акту №1288/22-1/30154895 від 17.04.2013 року не підлягають задоволенню.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов приватного підприємства «Сизиф-98» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправним та скасування наказу «Про проведення документальної невиїзної перевірки» від 12.04.2013 року № 440; визнання протиправними дій щодо визнання нікчемними, правочинів укладених ПП «Сизиф-98» із підприємствами-контрагентами, перелік яких наведений в акті №1288/22-1/30154895 від 17.04.2013 року; зобов'язання вчиняти певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС «Про проведення документальної невиїзної перевірки» від 12.04.2013 року № 440.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС щодо визнання нікчемними правочинів, укладених між ПП «Сизиф-98» із підприємствами-контрагентами, перелік яких наведений в акті №1288/22-1/30154895 від 17.04.2013 року.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 94 КАС України.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 13.09.2013 року

Суддя О.В. Колесниченко

Адміністративний позов приватного підприємства «Сизиф-98» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправним та скасування наказу «Про проведення документальної невиїзної перевірки» від 12.04.2013 року № 440; визнання протиправними дій щодо визнання нікчемними, правочинів укладених ПП «Сизиф-98» із підприємствами-контрагентами, перелік яких наведений в акті №1288/22-1/30154895 від 17.04.2013 року; зобов'язання вчиняти певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС «Про проведення документальної невиїзної перевірки» від 12.04.2013 року № 440.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС щодо визнання нікчемними правочинів, укладених між ПП «Сизиф-98» із підприємствами-контрагентами, перелік яких наведений в акті №1288/22-1/30154895 від 17.04.2013 року.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 94 КАС України.

В решті позовних вимог відмовити.

13 вересня 2013 року.

.