Рішення

від 18.09.2013 по справі 905/5800/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.09.2013 Справа № 905/5800/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Мозговій Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Бар'єр. Спешел груп", м. Київ

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька Птахофабрика", с. Рівнопіль Волноваського району Донецької області

про стягнення заборгованості у сумі 382 319,32 грн., з яких основна сума боргу - 361 674,00 грн., 10 594,84 грн. - пеня, 10 050,48 грн. - 3% річних ,-

За участю представників сторін:

від позивача: Паньшин С.С. за довіреністю

від відповідача: не з'явився

Приватне підприємство "Бар'єр. Спешел груп", м. Київ (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька Птахофабрика", с. Рівнопіль Волноваського району Донецької області (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 382319,32 грн., з яких основна сума боргу - 361674,00 грн., 10594,84 грн. - пеня, 10050,48 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання послуг з охорони об'єкту №ФО/59 від 01.11.2011р., внаслідок чого з 01 лютого 2013р. по 10 липня 2013р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені за період порушення грошових зобов'язань та 3% річних.

Нормативно Позивач обґрунтував свої вимоги посиланням на ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193, 231 Господарського кодексу України.

У судовому засіданні 18.09.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, хоча повідомлявся про судове засідання належними чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження. Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №00027977, 00025079 з відміткою про отримання.

Клопотання Відповідача від 13.09.13 №219 про відкладення розгляду справи судом відхиляється як необґрунтоване, оскільки суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним витребуваних документів у світлі достатності наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Заслухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.11.2011р. між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) був укладений договір про надання послуг з охорони об'єкту №ФО/59 (далі-Договір), відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2, 1.5 якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати послуги з охорони, методом організації пропускного режиму на об'єкті, періодичним патрулюванням та безпосереднім оглядом всіх елементів об'єкту, який що розташований за адресою: Донецька область, Волноваський район, с. Рівнопіль, а Замовник, в свою чергу, зобов'язується оплатити зазначену послугу на умовах договору.

Відповідно до вказаного в п. 3.1. договору протоколу узгодження договірної ціни, сума оплати за даним договором складає 137982 грн. щомісяця, яка згідно п.3.3. сплачується на розрахунковий рахунок Виконавця щомісячно до 5-го числа місяця, наступного за місяцем в якому були надані охоронні послуги.

У п. 3.4 зазначено, що фактичне надання Виконавцем послуг згідно договору фіксується сторонами в двосторонньому акті здачі-прийняття робіт, який складається не пізніше 10 числа наступного місяця, що слідує за звітним. У разі відсутності протягом 10 діб аргументованої відмови від підписання акту, послуги вважаються наданими у повному обсязі та належним чином у відповідний період.

Пунктом 7.6 Договору встановлено, що у випадку прострочення грошового зобов'язання однією з Сторін , винна сторона зобов'язана сплатити іншій стороні пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період, за який нарахована пеня за кожен день прострочення.

Відповідно до п.10.1 Договору він набирає чинності з 01.11.2011р. та діє до 31.12.2011р. Пунктом 10.2. договору визначено, що після закінчення строку його дії, якщо сторони продовжують виконувати його умови, він вважається продовженим на один календарний рік без обмеження кількості разів. Кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це другу сторону за 7 календарних днів.

11 липня 2013р. сторонами складено акт зняття об'єкту з під охорони з 11.07.2013р.

На підтвердження виконання своїх зобов'язань за період з лютого 2013р. по липень 2013р. Позивачем були складані та Відповідачем підписані без зауважень відповідні акти прийому-здачі виконаних робіт на суму 739 674,00 грн.

Відсутність доказів висування сторонами заперечень проти подальшого продовження дії договору охорони №ФО/59 від 01.11.2011р. після 31.12.2011р. та підписання актів надання послуг після означеної дати в контекстів умов п. 10.2. цього договору дають підстави для висновку про наявність між сторонами обумовлених означеним договором правовідносин впродовж всього розглядуваного періоду формування стягуваної заборгованості.

У зв'язку із несплатою Відповідачем охоронних послуг у сумі 361674,00 грн. за період з лютого по липень 2013р. Позивач, нарахувавши 3% річних в сумі 10 050,48грн. та пеню в розмірі 10 594,84грн., звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору охорони №ФО/59 від 01.11.2011р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обов'язків сторін, визначених договором охорони №ФО/59 від 01.11.2011р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг.

Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір охорони №ФО/59 від 01.11.2011р.є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.

За таких підстав, Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунку за надані послуги у розглядуваному періоду щомісячно до 5 числа наступного місяця, що слідує за оплачуваним, згідно умов п. 3.3. договору охорони №ФО/59 від 01.11.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи, несплаченими Відповідачем лишились послуги за період з лютого 2013р. по 10 липня 2013р. на суму 361 674,00 грн., жодних доказів на спростування чого Відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

Відтак, нездійснення оплати наданих послуг і несвоєчасна оплата згідно умов договору охорони №ФО/59 від 01.11.2011р. кваліфікується судом як порушення Відповідачем грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач -таким, що прострочив згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Зважаючи на вищевикладене, заявлені вимоги в цій частині судом задовольняються у повному обсягу - в розмірі 361 674,00 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних і інфляційної індексації за весь період прострочення.

Перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог щодо 3% річних суд дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення з Відповідача 3% річних в розмірі 10 050,48 грн.

Відповідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення грошового зобов'язання сформульована безпосередньо у п. 7.6 договору охорони, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину про забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Суд вважає правомірним застосування Позивачем при розрахунку пені розміру подвійної облікової ставки НБУ, оскільки це узгоджується з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» щодо обмежень розміру пені, а період стягнення визначений ним із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України,

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 10 594,84грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Бар'єр. Спешел груп", м. Київ до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька Птахофабрика", с. Рівнопіль Волноваського району Донецької області про стягнення заборгованості у сумі 382319,32 грн., з яких основна сума боргу - 361674,00 грн., 10594,84 грн. - пеня, 10050,48 грн. - 3% річних задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька Птахофабрика", с. Рівнопіль Волноваського району Донецької області (85760, с. Рівнопіль Волноваського району Донецької області, вул. Донецька, 4, код ЄДРПОУ 31187235) на користь Приватного підприємства "Бар'єр. Спешел груп", м. Київ (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, код ЄДРПОУ 35837479) заборгованість в розмірі 382319,32 грн., з яких основна сума боргу - 361674,00 грн., 10594,84 грн. - пеня, 10050,48 грн. - 3% річних.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька Птахофабрика", с. Рівнопіль Волноваського району Донецької області (85760, с. Рівнопіль Волноваського району Донецької області, вул. Донецька, 4, код ЄДРПОУ 31187235) на користь Приватного підприємства "Бар'єр. Спешел груп", м. Київ (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, код ЄДРПОУ 35837479) витрати по сплаті судового збору у розмірі 7646,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 19.09.2013р.