Рішення

від 16.09.2013 по справі 906/989/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" вересня 2013 р. Справа № 906/989/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Ковальчуку Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Хорошайло Н.В. дов. №0107/04 від 01.07.2013р.;

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергіпс-Україна" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" (м.Радомишль, Житомирська область)

про стягнення 19287,16грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтергіпс-Україна" пред`явлено позов до Приватного підприємства "СТС-Генпідряд" про стягнення 19287,16грн. з яких: 17401,17грн. основний борг, 25,74грн. 3% річних, 1740,11грн. штраф, 120,14грн. пеня.

30.07.2013р. за вх. №11977 на адресу суду факсимільним зв`язком від ТОВ "СТС-Генпідряд" надійшла заява з додатками, якою останній повідомляє суд, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд", на адресу якого надійшла позовна заява та ухвала суду, на даний час не має правових підстав для участі у даному судовому спорі, оскільки відповідачем зазначена інша юридична особа - Приватне підприємство "СТС-Генпідряд".

Представник позивача в судовому засіданні 30.07.2013р. надав витяги з ЄДР щодо позивача та ТОВ "СТС-Генпідряд" станом на 26.07.2013р.

08.08.2013р. за вх. №12488 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про виправлення описки (помилки) в позовній заяві з додатками, в якій останній зазначає, що матеріали справи стосуються відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтергіпс-Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" та просить суд вважати відповідачем по справі №906/989/13 Товариство з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" - юридична адреса: 12201, Житомирська область, м. Радомишль, вул. Котовського, буд. 34, код ЄДРПОУ 32375423.

Відповідно до ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 13.08.2013р. замінено неналежного відповідача Приватне підприємство "СТС-Генпідряд", 12201, Житомирська область, м. Радомишль, вул. Котовського, буд. 35, код ЄДРПОУ 32375423 на належного відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд", 12201, Житомирська область, м. Радомишль, вул. Котовського, буд. 35, код ЄДРПОУ 32375423.

В судовому засіданні 16.09.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 16.09.2013р. не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 13.08.2013р. не виконав, хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 96,97).

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтергіпс-Україна" - постачальник (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" - покупець (відповідач у справі) договору поставки №030172 від 03.01.2013р. та специфікації №1 від 03.01.2013р. до договору поставки №030172 від 03.01.2013р. (а.с. 11-14), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 17713,33грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 20-24), оригінали були оглянуті в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

В абзаці 1 пункту 3.3 вищезазначеного договору сторони погодили, що оплата за цим договором здійснюється відповідачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача на протязі 10 календарних днів, з моменту отримання відповідачем рахунку-фактури на сплату за замовлений товар, але не пізніше 28 числа кожного місяця в якому був придбаний у позивача товар.

Позивач наголошує, що на виконання умов договору підряду виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату отриманого товару (а.с. 15-19).

Разом з тим, позивач не надав суду доказів направлення відповідачу зазначених рахунків-фактур.

Отже, відповідно до п.3.3 вищезазначеного договору, відповідач зобов'язаний оплатити отриманий товар не пізніше 28 числа кожного місяця в якому був придбаний у позивача товар.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 17401,17грн.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п. 5.5 вищезазначеного договору, в випадку затримки оплати зверх обумовленого в договорі строку, відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми не перерахованої частини платежу за кожен день прострочення та додатково сплачує штраф у розмірі 10% від не перерахованої частини платежу, якщо прострочення понад 10 календарних днів.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня за період з 14.06.2013р. по 01.07.2013р. в сумі 120,14грн. та штраф в сумі 1740,11грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно провів розрахунок пені не врахувавши, що строк зобов'язання у відповідача закінчується 28 числа кожного місяця в якому був придбаний у позивача товар.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, нарахування пені повинно було здійснюватись з 29.06.2013р.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму пені за період з 29.06.2013р. по 01.07.2013р.:

- (17401,17 (сума боргу) х 14% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у 2013 році) х 3 (кількість прострочених днів) = 20,02грн.

Таким чином, сума пені складає 20,02грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 5) сума 3% річних за період з 14.06.2013р. по 01.07.2013р. становить 25,74грн.

Разом з тим, позивач невірно нарахував 3% річних з тих самих підстав що й при нарахуванні пені.

Таким чином, суд самостійно здійснює розрахунок 3% річних за період з 29.06.2013р. по 01.07.2013р.:

- (17401,17 (сума боргу) х 3% річних х 3 (кількість прострочених днів) : 365 (кількість днів у 2013 році) = 4,29грн.

Отже, сума 3% річних складає 4,29грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати суми заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 19165,59грн., з яких: 17401,17грн. заборгованості, 1740,11грн. штрафу, 20,02грн. пені, 4,29грн. 3% річних. В частині стягнення 100,12грн. пені, 24,45грн. 3% річних в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд", 12201, Житомирська область, м.Радомишль, вул. Котовського, 35, ідентифікаційний код 32375423 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергіпс-Україна", 03038, м.Київ, вул. Нововокзальна, 21, ідентифікаційний код 31204496 - 17401,17грн. заборгованості, 1740,11грн. штрафу, 20,02грн. пені, 4,29грн. 3% річних, 1709,65грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення 100,12грн. пені, 24,45грн. 3% річних в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 20.09.13

Суддя Шніт А.В.

1-до справи;

2-3 відповідачу (рек. з повід.).за 2-ма адресами: 12201,Житомирська область, м. Радомишль, вул. Котовського, буд. 35;

02068, м. Київ, вул. Урлівська, 8, офіс 123.

.