Постанова

від 19.09.2013 по справі 908/1448/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.09.2013 р. справа №908/1448/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЗубченко І.В. Радіонової О.О., Татенка В.М. За участю представників: від позивача: від відповідача:Венгаренко Т.А. довіреність б/н від 22.04.2013р.; Шацьких С.Д. довіреність №4 від 03.06.2013р.; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЗАР», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2013р. (повний текст підписано 18.06.2013р.) у справі№908/1448/13 (суддя Давиденко І.В.) за позовомЗапорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини, м. Запоріжжя доТовариства з обмеженою відповідальністю «ХАЗАР», м. Запоріжжя простягнення 194030,80грн. збитків В С Т А Н О В И В:

Позивач, Запорізька міська державна лікарня ветеринарної медицини, м. Запоріжжя, звернувся з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЗАР», м. Запоріжжя, про стягнення 203732,34грн., з яких: 194030,80 грн. - збитки, 9701,54 грн. - штраф.

В ході розгляду справи позивач надав письмові пояснення до позовної заяви від 07.06.2013р., в яких уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 194030,80грн. Судом першої інстанції було враховано вказані пояснення та в подальшому суд розглядав уточнені позовні вимоги.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.06.2013р. (повний текст підписано 18.06.2013р.) у справі №908/1448/13 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «ХАЗАР» на користь Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини 194030,80грн. збитків, 3880,62грн. - судового збору.

Вищевказане рішення суду мотивоване тим, що всупереч умовам мирової угоди, яка була укладена сторонами та затверджена ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.11.2011р. у справі №17/15д/10, відповідачем не було виконано обов'язків щодо виконання будівельних робіт та не введено об'єкт будівництва в експлуатацію в строк, який був погоджений сторонами, а отже відповідно до положень статей 320, 322 Господарського кодексу України, статей 849, 883 Цивільного кодексу України позивач має право вимагати відшкодування збитків. Господарським судом Запорізької області було досліджено склад правопорушення, яким було завдано позивачу збитків, та визнано позовні вимоги обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, тому позов судом першої інстанції був задоволений.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду по даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАЗАР» подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для її вирішення, порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання та прийняття неправильного рішення.

Зокрема, апелянт вказує на те, що висновки місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи та зазначає: оскільки Додатковою угодою від 26.12.2012 року до договору підряду на капітальне будівництво від 16.10.2006 року №105 узгоджений термін виконання підрядних робіт, а саме 2013 рік, строк виконання будівельних підрядних робіт за цим договором не настав.

Крім того відповідач зазначає, що сума, заявлена до стягнення позивачем, є не збитками, а сумою передоплати підряднику за виконані підрядні роботи, а тому підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЗАР» збитків відсутні.

Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2013р. сформовано колегію суддів у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2013р. прийнято апеляційну скаргу до провадження у справі №908/1448/13, призначено розгляд скарги на 21.08.2013р., явку сторін не визнано обов'язковою. Вказана ухвала отримана сторонами завчасно, про що свідчать повідомлення про вручення 30.07.2013р. поштових відправлень з цією ухвалою.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що оспорюване рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги, заявлені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 21.08.2013р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Радіонова О.О., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.08.2013р., в присутності сторін, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи, відкладено судовий розгляд на 18.09.2013р. Вказана ухвала направлена сторонам своєчасно, що підтверджується вихідним штампом, заповненим відповідно до п.2.6.12. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2012р. №28.

17.09.2013 року на адресу Донецького апеляційного суду від скаржника надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги за №20 від 12.09.2013р., в яких наголошується на тому, що спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав вже розглядався судом, провадження у справі №17/15д/10 було припинено, а тому відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України повторне звернення до господарського суду не допускається. Також відповідачем зверталась увага суду на те, що відповідно до абзацу 9 пункту 3.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» позивачу слід було звертатись або до державної виконавчої служби, або до суду з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду. Крім наведеного вищезазначені доповнення також повторюють доводи апеляційної скарги.

У судовому засіданні 18.09.2013р. представник скаржника підтримав апеляційну скаргу, надав пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі та додатковим поясненням, просив суд задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції - скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні 18.09.2013р. заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення господарського суду у даній справі, а апеляційну скаргу - без задоволення. Крім того надав додаткові письмові пояснення б/н від 17.09.2013р., які просив долучити до матеріалів справи. В спростування доповнень до апеляційної скарги відповідача зазначав, що укладенням мирової угоди відбулась новація зобов'язання, тому сума позову не може розглядатися як така, спір щодо якої вже було вирішено господарським судом, а також наголошував, що пред'явлення до виконавчої служби мирової угоди неможливо, оскільки остання не містить всіх ознак виконавчого документа, а твердження відповідача про необхідність звернення до суду виключно з вимогою про зобов'язання виконати умови мировою угоди є непереконливими, оскільки законодавством не обмежується право позивача на захист свого порушеного права лише з єдиною позовною вимогою.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, додаткові пояснення до апеляційної скарги відповідача та додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу позивача, заслухавши у судових засіданнях представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, 16.10.2006р. Запорізька міська державна лікарня ветеринарної медицини та Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАЗАР» уклали договір підряду на капітальне будівництво №105.

Відповідно до п. 1.1. договору підрядник зобов'язується виконати роботи з будівництва адміністративної будівлі на вул. Свердлова, 15, у місті Запоріжжя (далі - об'єкт) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією (далі - роботи підрядника), здати в експлуатацію об'єкт у встановлений термін.

Згідно п. 1.2. договору Замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Пунктом 2.1. договору сторони узгодили, що загальний термін виконаних робіт підрядником за цим договором передбачено графіком провадження робіт (додаток №1) і терміном введення об'єкта в експлуатацію.

Термін введення об'єкта в експлуатацію - не пізніше 10.10.2008 року.

Відповідно до п. 2.4. договору датою закінчення виконання робіт підрядника за цим договором є дата введення об'єкта в експлуатацію.

За умовами п. 3.1.1. договору підрядник зобов'язується почати будівництво не пізніше 10 календарних днів після надання будівельного майданчика з тимчасовим електро-водопостачанням, каналізацією, складськими приміщеннями та проектно-кошторисною документацією.

Згідно пунктів 3.3.1, 3.3.2 договору замовник в рамках цього договору зобов'язується передати підряднику будівельний майданчик не пізніше 15 календарних днів після набрання чинності цим договором; до початку провадження робіт забезпечити підрядника затвердженою проектно-коштористною документацією і всіма необхідними документами, що дозволяють виконання робіт.

Відповідно до п. 3.3.3. договору замовник зобов'язується до початку провадження робіт зробити передоплату в розмірі і в порядку, визначеними цим договором.

Пунктом 3.4.2. договору сторонами узгоджено, що замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення недоліків у виконаних роботах або відшкодування понесених ним необхідних витрат з виправленням своїм коштом недоліків робіт або відповідного зменшення винагороди за роботи, якщо підрядник припустився відхилень від умов цього договору, які погіршили результат робіт, або допустив інші недоліки при виконанні робіт.

Згідно з п. 4.1. договору загальна сума договору складається з витрат підрядника та вартості робіт, що виконуються підрядником за цим договором. Загальна попередня сума цього договору - 2000000,00 грн.

Відповідно до п. 4.3. договору замовник протягом 15 календарних днів з дня підписання договору здійснює передоплату на рахунок Підрядника, в розмірі 91106,00 грн., а з січня 2007 року 25% від кошторисної вартості всього договору.

За умовами п. 4.8. договору у разі припинення робіт за цим договором з ініціативи підрядника, він зобов'язаний протягом 3-х банківських днів з дня отримання письмової вимоги замовника повернути суму авансових платежів, зроблених замовником, за вирахуванням вартості проведених робіт і встановлення на об'єкті конструкцій. Підрядник також відшкодовує замовникові всі збитки, пов'язані з припиненням договору і сплачує штраф в розмірі 5% від загальної вартості робіт підрядника, за актом зупинення або припинення робіт.

Згідно п. 10.6. договору останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Додатковими угодами сторони неодноразово продовжували термін введення об'єкта в експлуатацію, в тому числі додатковою угодою від 09.10.2011 року №4 - до 31.12.2011 року.

02 жовтня 2009 року наказом Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини №59 створена комісія для проведення вимірів виконаних робіт по будівництву адміністративної будівлі по вул. Свердлова, 15 (арк. спр. 37).

За результатами проведення вимірів комісією за участю представників замовника та підрядника 05.10.2009р. складений акт №1, згідно даних якого встановлені завищення об'ємів робіт на загальну суму 200731,12 грн. (арк. спр. 38).

Як підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами, Замовник перерахував на користь Підрядника грошові кошти в розмірі 200731,12грн. разом з іншими коштами, виділеними на будівництво, на виконання будівельних робіт за спірним договором, а Підрядник умови договору щодо виконання будівельних робіт, узгоджених договором, та на суму, перераховану Замовником, не виконав.

Судова колегія встановила, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На підставі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У зв'язку з невиконанням умов спірного договору позивач 17.13.2009р. звернувся до господарського суду Запорізької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЗАР» зайво перерахованих коштів за договором від 16.10.2006р. №105 та розірвання відповідного договору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.11.2011р. у справі №17/15д/10 Запорізька міська державна лікарня ветеринарної медицини та Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАЗАР» затвердили мирову угоду, за умовами якої сторони узгодили новий термін введення об'єкта в експлуатацію - до 31.12.2012р. (п. 1 мирової угоди), відповідач зобов'язався виконати будівельні роботи за спірним договором на суму заборгованості в розмірі 200731,12грн. у строк до 25.12.2011р., з моменту затвердження судом мирової угоди (п. 2 мирової угоди).

Згідно п. 5 мирової угоди за умови виконання відповідачем п.п. 2, 4 мирової угоди позивач зобов'язується не вимагати стягнення з відповідача суми заборгованості за договором підряду на капітальне будівництво від 16.10.2006 року №105 в розмірі 200731,12грн., яка підтверджена актом звірки взаєморозрахунків від 26.10.2009р. та не пред'являти жодних претензій з приводу виконання відповідачем умов договору підряду на капітальне будівництво від 26.10.2006 року №105 станом на 18.11.2011 року.

Відповідно до п. 6 Мирової угоди остання набуває чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для позивача та відповідача.

Для визначення вартості будівельних робіт з усунення дебіторської заборгованості по об'єкту «Адміністративна будівля», по вул. Свердлова, 15, місто Запоріжжя було проведене будівельно-технічне дослідження, за результатами якого 29.12.2011 року Регіональним судово-експертним бюро зроблений висновок № 1598 (арк. спр. 31-35).

Згідно відповідного висновку за цінами 2008 року виконано будівельних робіт з усунення дебіторської заборгованості по об'єкту «Адміністративна будівля», по вул. Свердлова, 15, м. Запоріжжя, з урахуванням ПДВ, на суму 6200,32 грн.

17.01.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАЗАР» листом за вих. №1, який отриманий позивачем тієї ж дати, про що свідчить відбиток штемпелю Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини (арк. спр. 56) повідомило, що на виконання умов мирової угоди від 18.11.2011 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАЗАР» проведені підготовчі роботи приблизно на суму 20000,00 грн., а також будівельні роботи приблизно на суму 7000,00грн.. Крім того, зазначило, що у зв'язку з відсутністю дозволу на проведення будівельних робіт та відсутністю організації тимчасового електро-водопостачання, каналізації, складського приміщення на будівельному майданчику, що узгоджено в п.3.1.1. договору від 16.10.2006 року №105, будівельні роботи підрядником зупинені та будуть відновлені після отримання відповідного дозволу та належної організації будівництва.

Матеріалами справи підтверджено, що в порушення умов п. 3.1.1. договору можливість виконання робіт на об'єкті була надана підряднику лише з 05.06.2012р., про що свідчить декларація Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області «Про початок виконання будівельних робіт» №ЗП08212090041(арк. спр. 65-69).

Підключення та подача напруги на електроустановку здійснене 10.12.2012р., про що свідчить відповідне розпорядження №533 (арк. спр. 72).

З наведеного вбачається, що відповідач був позбавлений можливості завершити будівельні роботи у строки, визначені пунктом 2 Мирової угоди, а саме до 25.12.2012 року.

За таких підстав посилання позивача на порушення відповідачем строків виконання зобов'язання, визначеного Мировою угодою, колегією суддів до уваги не приймаються за недоведеністю.

Колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на додаткову угоду №5 від 17.12.2012р., якою сторони узгодили продовження строку виконання будівельних робіт до 04.03.2013р., та не приймає до уваги додаткову угоду від 26.12.2012р. б/н, на яку посилається в апеляційній скарзі відповідач та згідно якої у 2013 році підрядник зобов'язується виконати роботи з будівництва адміністративної будівлі по вул. Свердлова, 15 у місті Запоріжжі згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, а замовник зобов'язується оплатити ці роботи в рамках бюджетних асигнувань, встановлених для нього на 2013 рік (арк. спр. 54), з наступних підстав.

Як зазначалось раніше, ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.11.2011р. у справі №17/15д/10 була затверджена мирова угода, яка в розумінні норм чинного законодавства є судовим актом, для якого передбачений особливий порядок виконання.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 3.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального Кодексу України судами першої інстанції» у разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням однією із сторін умов мирової угоди заінтересована сторона має право звернутися до суду, який видав ухвалу про затвердження мирової угоди, із заявою про зміну порядку її виконання, з добровільного на примусовий, що стане підставою для вчинення Державною виконавчою службою дій, спрямованих на примусове виконання.

Відтак, додаткові угоди №5 від 17.12.2012 року та від 26.12.2012 року б/н до договору не можуть бути належними доказами по даній справі, оскільки були підписані вже після затвердження мирової угоди.

Як вбачається з позовної заяви, Запорізька міська державна лікарня ветеринарної медицини, м. Запоріжжя, просить стягнути з відповідача 194030,80грн. збитків на підставі ст. 224 ГК України.

Згідно зі статтею 224 ГП України учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрати або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія вважає, що в даному випадку не підлягає застосуванню стаття 224 Господарського кодексу України, оскільки заявлені до стягнення 194030,34грн., - це грошові кошти, які були перераховані в якості передоплати відповідно до умов п. 3.3.3. договору та є заборгованістю за мировою угодою, тобто правовідносини між сторонами були врегульовані умовами договору №105 від 16.10.2006р., який недійсним повністю або частково судом не визнавався, а тому позовні вимоги щодо відповідних грошових коштів, заявлених до стягнення в якості збитків, задоволенню не підлягають за відсутністю підстав та за необґрунтованістю.

Виходячи з наведених норм права та матеріалів справи, позивачем недоведений факт правопорушення, здійсненого Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАЗАР», зокрема, позивач не довів належними засобами доказування факт порушення строків виконання умов Мирової угоди саме з вини відповідача, розміру спричинених збитків саме відповідачем (оскільки сума, заявлена до стягнення складається тільки із суми передплати), причинно-наслідковий зв'язок між діями саме відповідача та розміром заявлених збитків, тобто позивачем не доведено суду суб'єктивну та об'єктивну сторони спричинених збитків за нормами ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, рішення суду першої інстанції є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за апеляційною скаргою покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЗАР», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2013р. (повний текст підписано 18.06.2013р.) у справі №908/1448/13 - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2013р. (повний текст підписано 18.06.2013р.) у справі №908/1448/13 - скасувати.

В задоволенні позовних вимог Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЗАР» збитків в розмірі 194030,34грн. - відмовити.

Стягнути з Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини (69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, 97, код ЄДРПОУ 22151900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЗАР» (69054, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 143, кімн. 4, код ЄДРПОУ 22137700) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1940,31грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.О. Радіонова

В.М. Татенко

Надрук 5 прим: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС