Постанова

від 18.09.2013 по справі 823/2922/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року справа № 823/2922/13-а

м. Черкаси

16 год. 25 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Паламар П.Г.,

при секретарі - Овсієнко О.І.,

за участю представника позивача Котляренко Л.М. - за посадою, представника відповідача Павленко М.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Людмила - Транс» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2013 року приватне підприємство «Людмила-Транс» (далі - позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 31.05.2013р. № 0002922212 та № 0002932212.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань господарських правовідносин з постачальником ТОВ «Ангстрем Континенталь» за період з 01.04.2012 року по 31.10.2012 року, складено акт від 18.05.2013 р. № 200/22-12/36543556, на підставі якого відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 31.05.2013р. № 0002922212 та № 0002932212. Позивач вказує, що за результатами адміністративного оскарження спірні рішення залишено без змін. На думку позивача, наведені податкові повідомлення-рішення необхідно скасувати, оскільки податкові зобов'язання визначено без урахування вимог Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з огляду на те, що єдиною підставою нарахування позивачу грошових зобов'язань є інший акт перевірки від 21.12.2012р. № 7208/224/33906299, складений державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь». При цьому, первинними бухгалтерськими документами, підтверджено фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Бухгалтерські документи оформлені належним чином. На час проведення перевірки зауважень до вказаних документів податковий орган не мав. Позивачем у повному обсязі оплачено вартість наданих контрагентом ТОВ «Ангстрем Континенталь» послуг та в подальшому використано їх у власній господарській діяльності. Податкові накладні складені товариством з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь» належним чином, останнє на момент їх видачі було зареєстровано платником ПДВ. Тому, позивач вважає, що правомірно включив зазначені в цих накладних суми ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, а також правомірно врахував понесені витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств. На підставі наведеного, представник позивача просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала повністю з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов та зазначила, що в обґрунтування висновку про заниження позивачем податку на прибуток та ПДВ за вказаний період використано акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ від 21.12.12 № 7208/224/33906299 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь», в якому зазначено, що господарські операції по ланцюгу постачання ТМЦ між ТОВ «Ангстрем Континенталь» щодо придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Форест», ТОВ «Пасіфік», ПП СВ «Гермес», БПП «Сура» та подальшої поставки контрагентам - покупцям, в тому числі і ПП «Людмила - Транс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо- складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. На підставі наведеного, представник відповідача вважає, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Ангстрем Континенталь» фактично не відбулись, грошові зобов'язання нараховані позивачу правомірно, а тому просила суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Приватне підприємство «Людмила-Транс» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Черкаської міської ради 22.05.2009р. (ідентифікаційний код 36543556) та є платником ПДВ з 02.07.2009р.

Суд встановив, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань господарських правовідносин з постачальником ТОВ «Ангстрем Континенталь» за період з 01.04.2012 року по 31.10.2012 року, за результатами якої складено акт від 18.05.2012 р. № 200/22-12/36543556. Згідно висновків акту перевірки позивачем допущено порушення:

1) п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 47 898 грн. в тому числі: за II квартал 2012 р. - 15 768 грн.; за III квартал 2012 р. - 26 740 грн.; за IV квартал 2012 р. - 5 390 грн.

2) п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 45 617 грн., в тому числі: за квітень 2012 р. - 1 717 грн., за травень 2012 р. - 4 867 грн., за червень 2012 р. - 8 433 грн., за липень 2012 p. - 9 067 грн., за серпень 2012 р. - 10 417 грн., за вересень 2012 р. - 5 983 грн., за жовтень 2012 р. - 5 133 грн.

На підставі акту перевірки державною податковою інспекцією у місті Черкасах Черкаської області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 31.05.2013 р. № 0002922212, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, на загальну суму 57 021 грн., в тому числі: за основним платежем - 45 617 грн., за штрафними санкціями - 11 404 грн.;

- від 31.05.2013 р. № 0002932212 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток, на загальну суму 59 873 грн., в тому числі: за основним платежем - 47 898 грн., за штрафними санкціями - 11 975 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає за необхідне зазначити, що безумовною підставою для відображення у податковій звітності податкового кредиту з ПДВ та витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є фактичне здійснення господарських операцій.

Досліджуючи обставини фактичного здійснення господарських операцій, судом встановлено, що між ПП «Людмила-Транс» та ТОВ «Ангстрем Континенталь» укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 8 лютого 2012 року № 70/1, за яким останнє зобов'язалось доставити довіреній замовником - ПП «Людмила-Транс» особі вантаж до пункту призначення, та віддати його особі, яка має право на одержання вантажу, тобто здійснювати перевезення вантажів автомобілем, та надавати комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цим перевезенням.

В свою чергу ПП «Людмила-Транс» уклало аналогічні договори із ТОВ Торгова Група «Інтерпап» та ТОВ «Гільдія», в яких ПП «Людмила-Транс» вже виступало перевізником.

На підтвердження реальності вчинених господарських операцій щодо перевезення вантажів, позивачем надані суду та досліджені в судовому засіданні первинні бухгалтерські документи, сформовані за період з 01.04.2012 року по 31.10.2012 року, а саме: податкові накладні виписані позивачу товариством з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь»; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) складені між позивачем та ТОВ «Ангстрем Континенталь», між позивачем та ТОВ Торгова Група «Інтерпап», а також між позивачем та ТОВ «Гільдія»; товарно-транспортні накладні, які підтверджуть транспортування товару; платіжні доручення про перерахування позивачем грошових коштів товариству з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь»; банківські виписки, які підтверджують надходження грошових коштів позивачу від ТОВ Торгова Група «Інтерпап» та ТОВ «Гільдія»; рахунки, виставлені позивачем товариству з обмеженою відповідальністю Торгова Група «Інтерпап» та товариству з обмеженою відповідальністю «Гільдія»; рахунки, виставлені товариством з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь» позивачу; заявки про необхідність здійснення перевезень.

Суд переконаний, що наведені докази підтверджують не тільки надання позивачу послуг товариством з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь», а і їх подальше використання у власній господарській діяльності, а саме організацію перевезень вантажів на замовлення ТОВ Торгова Група «Інтерпап» та ТОВ «Гільдія», що відповідає основному виду діяльності позивача, який міститься в його реєстраційних документах.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, який набрав чинності 1 січня 2011 року.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Як вбачається з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Виходячи з положень пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

В силу положень пунктів 198.1-198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В розумінні підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з підпунктом 133.1.1 пункту 133.1 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Виходячи з положень підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу положень підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналізуючи зазначені положення нормативно-правових актів, суд приходить до висновку, що законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України, та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

При вивченні матеріалів справи, судом встановлено, що на момент виписки податкових накладних позивачу за перевірений період, товариство з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь» було зареєстровано як суб'єкт господарювання та як платник податку на додану вартість, а тому мало право виписувати податкові накладні. При цьому, позивач мав право розраховувати на добросовісність дій свого контрагента.

З наведених правових норм також випливає, що визначення суми грошових коштів, яка оподатковується податком на прибуток підприємств здійснюється шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.

Всупереч наведеному, приймаючи податкові повідомлення-рішення, податковий орган не врахував правомірність віднесення позивачем до складу витрат сум грошових коштів, які сплачені контрагенту - ТОВ «Ангстрем Континенталь» за надані послуги.

У свою чергу, право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту та право платника податку на прибуток підприємств на формування витрат для визначення об'єкта оподаткування, не пов'язані зі сплатою контрагентом своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням цим контрагентом правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Посилання відповідача на встановлення безпідставності формування податкового кредиту та визначення розміру позивачем витрат за наслідками договірних взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь», суд до уваги не приймає, оскільки, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит та формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, не можуть ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, оскільки це не передбачено положеннями Податкового кодексу України.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ від 21.12.12 № 7208/224/33906299 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь», адже при здійсненні господарських взаємовідносин, позивач не зобов'язаний перевіряти дотримання податкового законодавства своїми контрагентами та господарюючими суб'єктами, які здійснюють постачання товарів чи послуг цим контрагентам.

Така позиція суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях у справі Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) зазначив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Зазначена правова позиція також знаходить своє підтвердження у постановах Верховного Суду України (постанови від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10).

Суд звертає увагу, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року по справі № 804/1260/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2013 року, позовні вимоги ТОВ «Ангстрем Континенталь» задоволено. Визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь», в результаті яких складено акт від 21.12.2012р. №7208/224/33906299. Визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ, щодо формування в акті перевірки від 21.12.2012р. №7208/224/33906299 висновків про визнання відсутності у ТОВ «Ангстрем Континенталь» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам покупцям за період з 2011-2012р.

Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено протиправність дій контролюючого органу щодо формування висновків акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про неможливість надання послуг товариством з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь» своїм контрагентам, в тому числі позивачу, за період з 01.04.2012 року по 31.10.2012 року.

Наведене додатково свідчить, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Ангстрем Континенталь» у період з 01.04.2012 року по 31.10.2012 року фактично відбулись.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що відповідач не довів, як того вимагають положення частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які можуть підтвердити відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами, викладеними в адміністративному позові щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи ту обставину, що податковий орган не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, сплачений позивачем судовий збір згідно ст. 94 КАС України підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 31.05.2013 року № 0002922212.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 31.05.2013 року № 0002932212.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Людмила - Транс» сплачений судовий збір в сумі 1168 (одна тисяча сто шістдесят вісім) грн. 94 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлено 23.09.2013 року