Ухвала

від 11.09.2013 по справі 826/9274/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9274/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

11 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.

Горяйнова А.М.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр сприяння об'єднанню світових інформаційних мереж університетів «УНІНЕТ» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «УНІНЕТ» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 14 лютого 2013 року № 0001502230, № 0001512230.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що з 28.01.2013р. по 01.02.2013р. працівником податкової інспекції була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «УНІНЕТ» (ідентифікаційний код 25266785) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Вайліс» (код за ЄДРПОУ 36445186) за період жовтень 2010 року, за результатами якої складений Акт від 01.02.2013р. № 54/1/22-04/25266785 (далі - Акт перевірки)(а.с. 9 - 13).

Відповідно до даних податкової звітності ТОВ «УНІНЕТ» з податку на додану вартість, первинних і розрахункових документів, що були надані позивачем до перевірки та відомостей з автоматизованих баз даних податкової інспекції перевіряючим відповідача встановлені взаємовідносини ТОВ «УНІНЕТ» з ТОВ «Компанія «Вайліс» за період жовтень 2010 року (договір від 01.09.2010р. № 105/2010 про надання послуг на загальну суму 91 020, 00 грн., крім того ПДВ - 15 170, 00 грн.).

До податкової інспекції надійшов Акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 13.02.2012р. № 281/23-1/36445186 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Компанія Вайліс» (код ЄДРПОУ 36445186) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 22.05.2009 року по 31.12.2011 року», яким встановлено відсутність фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Компанія Вайліс» з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками (в т.ч. ТОВ «УНІНЕТ») за перевіряємий період.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва отримала копію постанови старшого слідчого з ОВС Головного слідчого управління ДПС України підполковника податкової міліції Небелюка В.І. про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження по ТОВ «Компанія Вайліс», за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України. Згідно тексту даної постанови слідчого в провадженні Головного слідчого управління ДПС України знаходиться кримінальна справа, порушена відносно директора ТОВ «Євро класс трейд» за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, та відносно інших осіб за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів господарської діяльності (в т.ч. ТОВ «Компанія Вайліс») з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору ТОВ «Євро класс трейд» в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ним в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ «Євро класс трейд», що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Згідно відомостей з бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» станом на 01 лютого 2013 року ТОВ «Компанія «Вайліс» (код ЄДРПОУ 36445186) значиться зареєстрованим ДПІ у Вишгородському районі Київської області (з 05 травня 2009 року), стан платника «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», свідоцтво платника податку на додану вартість Товариства було анульовано 05 січня 2012 року з причини відсутності платника податків за місцезнаходженням.

На підставі вищевикладеного працівник ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не прийняв до уваги первинні і розрахункові документи пред'явлені ТОВ «УНІНЕТ» по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Вайліс», визнавши їх такими, що не підтверджують реальність господарських операцій, а тому відповідно по своїй суті не являються первинними.

Перевіряючий встановив порушення ТОВ «УНІНЕТ»:

- п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження Товариством податку на прибуток підприємства за ІІІ-ій квартал 2010 року на суму 18 963, 00 грн.;

- пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 і 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, що призвело до заниження податку на додану вартість за жовтень 2010 року на суму 15 170, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач подав до канцелярії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС письмові заперечення від 07.02.2013р. № 4 на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції (а.с. 14 - 16).

Відповідач своїм листом від 14.02.2013р. № 1671/10/22-30 «Щодо надання відповіді на заперечення на акт про результати перевірки ТОВ «УНІНЕТ» залишив висновки зазначеного Акта перевірки без змін (а.с. 17 - 21).

14 лютого 2013 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі Акта перевірки від 01.02.2013р. № 54/1/22-04/25266785 прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення (а.с. 22):

- за № 0001502230 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123, п. 6 розд. ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу, за порушення вимог п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, визначило ТОВ «УНІНЕТ» суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у розмірі 23 704, 00 грн., в т.ч. 18 963, 00 грн. - основного платежу, 4 741, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0001512230 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123, п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ цього Кодексу, за порушення вимог пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 і 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, визначило ТОВ «УНІНЕТ» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 18 963, 00 грн., в т.ч. 15 170, 00 грн. - основний платіж, 3 793, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішень ДПС у м. Києві від 25.04.2013р. № 3860/10/12-1-03 (а.с. 62 - 64) та Міністерства доходів і зборів України від 30.05.2013р. № 3867/6/99-99-10-01-15 (а.с. 36 - 38) спірні податкові повідомлення-рішення від 14.02.2013р. були залишені без змін, а скарги Товариства на такі податкові повідомлення-рішення - без задоволення.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ у Голосіївському районі м. Києва спірних податкових повідомлень-рішень, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин, що існували в період до 01 квітня 2011 року) (далі - Закон № 334/94-ВР) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України).

Абзацом четвертим пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин, що існували в період до 01 січня 2011 року)(далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абз. 1 пп. 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Обов'язкові реквізити податкової накладної визначені в пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Абзацом 1 підпункту 7.2.4 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997р. № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 239 червня 1997 року за № 233/2037, (діяв до 10 січня 2011 року)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з поставки товарів (послуг) продавця у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Згідно з п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість (п. 6.2 Порядку).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Відповідно п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків..

З матеріалів справи вбачається, що 01 вересня 2010 року між ТОВ «УНІНЕТ» (Замовник) і ТОВ «Компанія «Вайліс» (Виконавець) був укладений письмовий договір-підряду за 105/2010 (а. с. 31). Відповідно до п. 1.1 цього Договору Замовник доручає, а Виконавець надає ряд послуг у сфері інформатизації, а саме: супроводження спеціалізованої настройки програми « 1с-Підприємство версія 7.7» для здійснення автоматизованого обліку бухгалтерії Центру громадського харчування № 1, Центру громадського харчування № 2 та Центру громадського харчування № 3 Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Повний перелік наданих послуг затверджується згідно акта приймання-передачі послуг.

За умовами п. 2.2 Договору Замовник зобов'язаний забезпечити Виконавця необхідними умовами для надання послуг.

Договірна ціна по цьому Договору складає 91 020, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 15 170, 00 грн. Замовник сплачує надані послуги, підтверджені актами приймання-передачі послуг (п. 3.1 і 3.2 зазначеного Договору).

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, та діє до 30 вересня 2010 року.

Факти виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (з виконання робіт та відповідно оплати вартості таких робіт і послуг) за вказаним Договором-підряду підтверджуються первинними та розрахунковими документами (а.с. 28, 32 - 33, 84):

- актами приймання-передачі послуг від 30.09.2010р. по вказаному Договору на суму 91 020, 00 грн. (з ПДВ). Перелік наданих Виконавцем послуг на користь замовника наведений в цьому акті: супроводження спеціалізованої настройки програми « 1с-Підприємство версія 7.7» для здійснення автоматизованого обліку бухгалтерії Центру громадського харчування № 1, № 2 і № 3 Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, включаючи розбір поточних запитань по обліку складу, розробку комплексу виготовлення виробів, розбір проводок, впровадження змін по проводках, формування підсумкової звітності, внесення змін згідно змін законодавства;

- виписками банку (ПАТ КБ «Правекс-банк», МФО 321983) за особовим рахунком ТОВ «УНІНЕТ» за 12.10.2010р. щодо оплати вартості наданих послуг. Оплата за придбані послуги здійснювалася ТОВ «УНІНЕТ» шляхом перерахування безготівкових коштів (вартість послуг з ПДВ) зі свого рахунку № 2600000800011 у вказаному банку на рахунок свого контрагента № 26000262402168 в ПАТ «ВіЕБі Банк» (МФО 380537), що не заперечується відповідачем;

- податковою накладною від 30.09.2010р. № 300901 на суму 91 020, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 15 170, 00 грн.), виписаної ТОВ «Компанія «Вайліс» на користь ТОВ «УНІНЕТ».

Зазначені первинні документи оформлені відповідно до законодавства України.

Замовлення та придбання у ТОВ «Компанія «Вайліс» послуг здійснювалися позивачем з метою забезпечення якісного та оперативного виконання зобов'язань позивача як Виконавця за договором від 15.04.202010р. № 01/2010-057/09 про надання послуг з інформаційного та технічного обслуговування систем автоматизованого обліку, укладеного ТОВ «УНІНЕТ» з Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка (а.с. 73 - 77).

ТОВ «УНІНЕТ» надало (а.с. 66 - 92): копії первинних і розрахункових документів, оформлених на підставі договору від 15.04.202010р. № 01/2010-057/09; копії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.03.2005р. № 1550 (із змінами та доповненнями), укладеного ТОВ «УНІНЕТ» (Орендарем) з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (Орендодавцем) щодо платного користування нерухомого майна, площею 80,49 м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 60, для розміщення офісного приміщення, актів приймання-передачі в оренду нерухомого майна.

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток за наслідками спірних господарських операцій.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень від 14 лютого 2013 року № 0001502230, № 0001512230, оскільки встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2013 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.

Горяйнов А.М.