Рішення

від 18.09.2013 по справі 914/2111/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2013 р. Справа № 914/2111/13

За позовом: публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів, до відповідача 1:Львівського комунального підприємства "Львівський ліхтар", м. Львів, до відповідача 2:Львівського комунального підприємства "Листопадове", м. Львів, за участю третьої особи:Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів, про: стягнення вартості недоврахованої електричної енергії. Суддя Т. Рим За участю представників: позивача:Горбунова О.Л. - довіреність №502-4248/2 від 21.12.2012 р., відповідача 1:не з'явився, відповідача 2:не з'явився, третьої особи:не з'явився. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" до Львівського комунального підприємства "Львівський ліхтар" про стягнення 22' 646,59 грн. недоврахованої електричної енергії. Ухвалою від 03.06.2013 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 03.07.2013 р. Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.08.2013 р. залучено до участі у справі Львівське комунальне підприємство "Листопадове" як відповідача 2 та Франківську районну адміністрацію Львівської міської ради як третю особу. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог обґрунтовуються тим, що представниками енергоінспекції публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" встановлено факт самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі. Встановивши помилковість періоду нарахування та провівши перерахунок недоврахованої електричної енергії, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача-1 8' 724,45 грн.

У зв'язку із зменшенням позовних вимог суд враховує наступне. Передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Суд враховує положення пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому зазначено, що у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Крім того, у заяві про зменшення позовних вимог (вх. 37657/13 від 16.09.2013 р.) зазначено, що нарахування по акту про порушення Правил користування електричною енергією №026444 від 14.02.2013 р. проведено за період з 15.02.2012 р. по 14.02.2013 р. Проте відповідно до рішення Львівської міської ради №664 від 28.09.2012 р. та додатку №2 до нього, житловий будинок №121 по вулиці Антоновича у місті Львові переданий з балансу ЛКП "Листопадове" на баланс та обслуговування ЛКП "Львівський ліхтар". Із урахуванням наведеного нарахування по акту ПКЕЕ №026444 слід провести за період з 28.09.2012 р. по 14.02.2013 р., що складає 8724,45 грн. Суму недоврахованої електричної енергії слід стягнути з Льввіського комунального підприємства "Львівський ліхтар".

Відповідач 1 у судове засідання не з'явився, причин неприбуття не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, долученими до матеріалів справи, проти позову в установленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті. При цьому суд враховує ту обставину, що відповідачу 1 було створено всі належні умови для реалізації власного права на захист, однак відповідач таким правом не скористався, своїх заперечень суду не надав ні в письмовому вигляді, ні шляхом скерування повноважного представника в судове засідання.

Крім того, відповідачем 1 подано клопотання про розстрочення виконання рішення суду терміном на 3 місяці у зв'язку з важким фінансовим становищем. До клопотання долучена інформаційна довідка про існування кредиторської заборгованості у сумі 17690 тис. грн.

Відповідач 2 у судові засідання не з'являвся, причин неприбуття не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, долученими до матеріалів справи, проти позову в установленому порядку не заперечив. За таких обставин відповідачу 1 було створено усі можливості для висловлення власної позиції з приводу предмета спору та подання доказів на свій захист. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача 2 у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, пояснень по суті спору не надала, долучила до матеріалів справи додаткові докази.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" є правонаступником відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго", про що свідчить статут ПАТ "Львівобленерго", затверджений загальними зборами акціонерів товариства від 20.04.2012 р., протокол №9.

Між відкритим акціонерним товариством "Львівобленерго" та Львівським комунальним підприємством "Львівський ліхтар" укладено договір про постачання електричної енергії №90437 від 23.02.2005 р. (надалі - Договір). Згідно з предметом договору (у редакції названого договору від 25.05.2006 р.) постачальник (позивач у справі) продає електричну енергію споживачу (відповідач у справі) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 "Графік знаття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Рішенням Львівської міської ради від 28.09.2012 №664 передано житлові будинки, які перебувають на балансі "Львівського комунального підприємства "Листопадове", на баланс Львівського комунального підприємства "Львівський ліхтар". Зокрема, у Додатку №2 до названого рішення зазначено, що на баланс відповідача передається житловий будинок №121 по вулиці Антоновича у місті Львові. На виконання зазначено рішення прийнято розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 28.09.2012 р. №396. За актом приймання-передачі від 28.09.2012 р. передано житловий будинок №121 по вулиці Антоновича у місті Львові з балансу "Львівського комунального підприємства "Листопадове" на баланс та обслуговування "Львівський ліхтар".

Представниками енергоінспекції публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" проведено перевірку споживача ЛКП "Львівський ліхтар", за адресою: місто Львів, вулиця Антоновича, 121. Встановлено факт самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі. За результатами перевірки складено акт №026444 від 14.02.2013 р. про порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 р.

Представниками відповідача підписано складений акт без зауважень.

Рішеннями комісії ПАТ "Львівобленерго" з розгляду актів про порушення "Правил користування електричною енергією" від 22.02.2013 р. (оформлене протоколом №90) проведено нарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії за період з 15.02.2012 р. по 14.02.2013 р. у сумі 22646,59 грн. (додаток 1). Представник споживача був відсутній на засіданні комісії.

На підставі розрахунку відповідачу виставлено рахунок-фактуру №026444 від 25.05.2013 р. Розрахунок відповідачем отримано 27.02.2013 р., про що зроблено відмітку на примірнику рахунку, долученому до матеріалів справи.

Доказів оплати вартості недоврахованої електричної енергії з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог у сумі 8724,45 грн. відповідач 1 не представив, проти позову не заперечив.

При ухваленні рішення суд виходив з наступного.

Правідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісією регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 р. (надалі - Правила), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. №782/12656.

Між сторонами у справі виникло зобов'язання з приводу постачання електричної енергії на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Частиною другою цієї ж статті визначено, що споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Частиною четвертою статті 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення правил користування електричною енергією.

Пунктом 5.1 Правил передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

За змістом частин першої та другої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Як убачається з постанови Верховного суду України від 16.05.2011 року у справі №3-37гс11 рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини 2 статті 20 Господарського кодексу України. Згідно з частиною 2 статті 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем не було оскаржено рішення комісії виконавчої дирекції публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення Правил, яке було оформлено протоколом №90 від 22.02.2013 р.

Аналізуючи правильність застосування позивачем зазначеної оперативно-господарської санкції, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. В частині 2 статті 236 Господарського кодексу України зазначено, що перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором.

Укладеним між сторонами Договором визначено, що під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені ним, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами (пункт 2.1 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що актом №026444 від 14.02.2013 р. про порушення відповідачем Правил користування електричною енергією встановлено порушення відповідачем Правил за адресою: вулиця Антоновича, 121, м. Львів, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі.

Відповідно до частин 1 та 2 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушенням в електроенергетиці є самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі після вимкнення.

Відповідно до пунктів 6.40, 6.41 Правил у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. №782/12656 (надалі - Методика). У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (пункт 6.42 Правил).

Комісією ПАТ "Львівобленерго" з розгляду актів про порушення "Правил користування електричною енергією" було прийнято рішення від 22.02.2013 р. (оформлене протоколом №90) про розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії.

Пунктом 1.2 Правил визначено, що недоврахована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

Розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії здійснено на підставі положень Методики. Зі змісту пункту 1.1 Методики вбачається, що цей нормативно-правовий акт встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил. Методика поширюється на споживачів електричної енергії та застосовується постачальниками електричної енергії при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією (пункт 1.2 Методики).

Згідно з пунктом 2.2 Методики обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил, розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої Правилами процедури.

Як убачається із рішення від 22.02.2013 р. (оформлене протоколом №90, додаток №1) розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії комісією ПАТ "Львівобленерго" здійснено за період з 15.02.2012 р. по 14.02.2013 р. у сумі 22' 646,59 грн. Проте судом встановлено, що житловий будинок по вулиці Антоновича 121 у місті Львові передано на баланс Львівського комунального підприємства "Львівський ліхтар" рішенням Львівської міської ради від 28.09.2012 №664 за актом приймання-передачі від 28.09.2012 р. Тому правильним періодом для нарахування вартості не облікованої енергії слід вважати з 28.09.2012 р. (дата передачі будинку на баланс за рішенням міської ради) по 14.02.2013 р. (дата складення акту). Із урахуванням названих обставин позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, вимоги за якою звернуті до Львівського комунального підприємства "Львівський ліхтар".

Таким чином, оскільки сторонами договору погоджено, що їхні відносини регулюються в тому числі Правилами та Методикою, оскільки відповідач 1 (Львівське комунальне підприємство "Львівський ліхтар") самовільного підключився до електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі, суд дійшов висновку про порушення відповідачем 1 умов Договору, що тягне за собою можливість застосування позивачем оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості недоврахованої електричної енергії. Відповідачем 1 не заявлено зустрічних позовних вимог до позивача. За таких обставин, коли Львівське комунальне підприємство "Львівський ліхтар" отримало на баланс житловий будинок по вулиці Антоновича 121 у місті Львові 28.09.2012 р., вимоги позивача, заявлені до відповідача 1 в межах періоду з 28.09.2012 р. по 14.02.2013 р. є обґрунтованими. Тому до стягнення з Львівського комунального підприємства "Львівський ліхтар" підлягає 8' 724,45 грн. вартості недоврахованої електричної енергії. В частині вимог до Львівського комунального підприємства "Листопадове" суд відмовляє.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 49, 82, 83, 84, 85, 111 28 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги, звернуті до відповідача 1 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства "Львівський ліхтар" (адреса: вулиця Коновальця, будинок 27, Франківський район, місто Львів, Львівська область, 79013; ідентифікаційний код 20807029 ) на користь публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" (адреса: вулиця Козельницька, будинок 3, місто Львів, Львівська область, 79026; ідентифікаційний код 00131587 ) 8' 724,45 грн. вартості недоврахованої електричної енергії, 1' 720,50 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

4. Відмовити у задоволенні позовних вимог, що звернуті до відповідача 2.

Повне рішення складено 23.09.2013 р.

Суддя Рим Т.Я.