Рішення
від 10.09.2013 по справі 607/3794/13-ц
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/3794/13-ц Головуючий у 1-й інстанції Стельмащук П.Я. Провадження № 22-ц/789/1014/13 Доповідач - Шевчук Г.М. Категорія -

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2013 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Ткача З. Є., Бершадської Г. В.,

при секретарі - Дудіна Т.В.

з участю сторін - представника апелянта адвоката ОСОБА_1, представника відповідача Панаса Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до обслуговуючого кооперативу «Товариство індивідуальних забудовників «Цукровар» про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до обслуговуючого кооперативу «Товариство індивідуальних забудовників «Цукровар» про стягнення коштів в сумі 213300,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що будучи асоційованим членом обслуговуючого кооперативу «Товариство індивідуальних забудовників «Цукровар», він за період з 11.09. по 25.09.2009 року сплатив на користь відповідача 213300,00 грн. цільових внесків на будівництво котеджу. 04.05.2011р. ним направлено відповідачу рекомендований лист - заяву про вихід з числа асоційованих членів кооперативу. Всупереч положенням п.п.5.7, 5.9 Статуту товариства, останнім не були повернуті сплачені ним цільові внески у вищевказаній сумі в строк до 20.05.2012 року, тобто протягом 12 місяців з дня виходу. Враховуючи те, що членство його у товаристві припинилося, вважає, що законні підстави утримувати внесені ним кошти у відповідача відпали, у зв'язку з чим на підставі статті 1212 ЦК України, п.п.5.7, 5.9 Статуту товариства просить стягнути їх з обслуговуючого кооперативу «Товариство індивідуальних забудовників «Цукровар» у судовому порядку.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 18 червня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до обслуговуючого кооперативу «Товариство індивідуальних забудовників "Цукровар" про стягнення коштів - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на ухвалення судом рішення внаслідок надання невірної оцінки зібраним у справі доказам, а відтак - ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Звертає увагу на те, що судом не враховано суб'єктивну сторону волевиявлення позивача, спрямовану на припинення членства у ТІЗ "Цукровар" з власної ініціативи та не взято до уваги відповідні положення Статуту ТІЗ "Цукровар", згідно яких виключення з членів товариства відбувається з ініціативи відповідача та за рішенням відповідного органу управління відповідача. Також вважає, що сама по собі несплата ним внесків є окремою підставою для припинення членства та повернення йому паєнагромаджень. Крім цього, стверджує про порушення судом норм матеріального права в частині незасосування до спірних правовідносин ст.1212 ЦК України, яка зобов'язує особу повернути майно у випадку, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, посилаючись на доводи, викладені в ній.

Представник відповідача Панас Ю.А. апеляційну скаргу не визнав, вважає рішення суду законним та обгрунтованим, і таким, що скасуванню не підлягає.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зобов'язаний вирішити наступні питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Проте зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з недоведеності позивачем факту звернення до відповідача з заявою про вихід з ТІЗ "Цукровар" та безпідставності позовних вимог, як таких, правовідносини в яких не регулюються ст.1212 ЦК України, оскільки майно (кошти) позивача не є такими, що набуті відповідачем без достатньої правової підстави.

Проте з такими висновками колегія суддів погодитися не може, оскільки вони не відповідають обставинам справи, зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, судом установлено, що згідно заяви від 26.08.2009 року позивача прийнято до асоційованих членів обслуговуючого кооперативу "Товариство індивідуальних забудовників "Цукровар".

26.08.2009 року позивачем сплачено на рахунок відповідача 5500,00 грн. вступного внеску.

Того ж дня кооперативом заведено паспорт забудови для асоційованого члена ОСОБА_3

В подальшому за період з 11.09.2009 року до 25.09.2009 року позивач сплатив на рахунок відповідача 213300,00 грн. цільових внесків на будівництво котеджу.

04.05.2011року позивачем направлено відповідачу заяву від 01.05.2011року про виключення його з асоційованих членів кооперативу та повернення сплачених коштів.

Згідно статті 8 Закону України «Про кооперацію», статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити, зокрема, такі відомості: умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов'язки членів та асоційованих членів кооперативу.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про кооперацію», у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов'язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.

Правовідносини між кооперативом та його асоційованими членами по здійсненню будівництва кооперативом житла за рахунок коштів асоційованих членів, крім вищезгаданого закону, регулюються Положенням № 2 про порядок здійснення будівництва житла для асоційованих членів ОК «ТІЗ «Цукровар», затвердженого рішенням Загальних зборів членів цього кооперативу від 16.06.2006р. (надалі - Положення).

Відповідно до п. 1.3. Положення, порядок вступу асоційованого члена до складу кооперативу, його повноваження в кооперативі, порядок виходу та виключення його зі складу кооперативу тощо регулюються Статутом кооперативу.

Згідно п. 1.5. Положення, кооператив здійснює за рахунок грошових внесків асоційованих членів будівництво лише індивідуальних житлових будинків (котеджів).

Відповідно до п. 8.1.4. Положення, асоційовані члени протягом усього часу здійснення будівництва індивідуального житлового будинку мають право, зокрема, виходити зі складу асоційованих членів, в тому числі відчужувати свою частку в кооперативі третім особам, лише в порядку, передбаченому Статутом кооперативу.

Згідно п. 8.2.1. Положення, асоційовані члени кооперативу зобов'язані дотримуватись вимог Статуту кооперативу, цього положення, рішень загальних зборів членів кооперативу, проектної документації (в тому числі робочого проекту будівництва котеджу) тощо.

Відповідно до п. 8.3.3. Положення, кооператив при здійсненні будівництва індивідуальних житлових будинків у відносинах із асоційованими членами має право за рішенням загальних зборів членів кооперативу здійснювати виключення зі складу кооперативу окремих асоційованих членів лише у випадку порушення ними своїх обов'язків. У такому випадку виключення відбуватиметься в порядку, передбаченому Статутом кооперативу, та супроводжуватиметься обов'язковим поверненням виключеному асоційованому члену розміру усіх здійснених ним внесків, окрім вступного внеску.

Статтею 13 Закону України "Про кооперацію", п.5.6 Статуту ТІЗ "Цукровар" передбачено підстави припинення членства у кооперативі, якими, зокрема, є:

- добровільний вихід з нього;

- несплата внесків у порядку, визначеному Статутом кооперативу чи Загальними зборами членів кооперативу;

- смерть члена кооперативу - фізичної особи;

- ліквідація члена кооперативу - юридичної особи;

- припинення діяльності кооперативу;

- виключення його зі складу кооперативу у передбаченому Статутом порядку та випадках.

- Виключення із членів (асоційованих членів) кооперативу може бути оскаржено до суду.

У відповідності до п.5.5 Статуту невиконання вимог даного Статуту чи рішень Загальних зборів членів кооперативу є підставою для виключення асоційованого члена зі складу кооперативу.

Відповідно до п. 5.7. Статуту, член кооперативу (в тому числі асоційований член) вправі в добровільному порядку вийти із його складу в порядку, що встановлений чинним законодавством України та цим Статутом, повідомивши кооператив про свій вихід не пізніше, ніж за два тижні до виходу та отримати після виходу належну йому частку в майні кооперативу. При виході зі складу кооперативу член (асоційований член) вправі одержати з майна кооперативу розмір внесених ним коштів чи іншого майна, окрім розміру вступного внеску.

У відповідності з п. 5.9. Статуту, при виході члена (асоційованого члена) зі складу кооперативу йому виплачується розмір внесених ним до кооперативу коштів чи іншого майна, окрім розміру вступного внеску. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з кооперативу, і в строк до 12-ти місяців з дня виходу. Частка члена (асоційованого члена) кооперативу переважно виплачується в натуральній формі шляхом передачі спорудженого для члена (асоційованого члена) житла, якщо інше не буде визначено рішенням Загальних зборів членів кооперативу.

Дійшовши висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з буквального змісту заяви-повідомлення ОСОБА_3, надісланого відповідачу, суд першої інстанції не врахував положень Статуту товариства, зокрема п.п.5.1, 5.7, 5.9, які передбачають відповідно добровільність членства у товаристві та вихід члена товариства зі складу останнього в будь-який час шляхом повідомлення про це, а також п.8.3.3 Положення та п.8.6 й). Статуту, які передбачають ініціативу кооперативу та компетенцію саме Загальних зборів товариства, а не конкретної особи у прийнятті рішення щодо виключення зі складу кооперативу.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що волевиявлення позивача на припинення членства у товаристві, висловлене з власної ініціативи у письмовій заяві, надісланій відповідачу 04.05.2011 року з проханням повернути паєнагромадження (за виключенням вступного внеску), як таке, що підпадає під поняття "виходу", свідчить саме про добровільний вихід ОСОБА_3 з ТІЗ "Цукровар", а не про "виключення" в розумінні, передбаченому Статутом, як помилково зазначено в заяві, і на чому наголошував сам позивач.

За вказаних обставин суд дійшов помилкового висновку, що добровільно написана позивачем заява з проханням повернути сплачені кошти (за виключенням вступного внеску), в якій замість повідомити про "вихід" позивач помилково вказав "виключити" його з товариства, не є доказом повідомлення про вихід.

Таким чином, з врахуванням того, що заява-повідомлення на адресу відповідача написана ОСОБА_3 добровільно, при цьому згідно положення п.5.9 Статуту (яке регулює правові наслідки виходу) заявлено вимогу про повернення внесених ним коштів, за виключенням вступного внеску; а також те, що з 25.09.2009 року, будь-які внески позивачем товариству не сплачувались (що є самостійною підставою припинення членства у товаристві згідно п.5.6 Статуту) і станом на час розгляду справи в суді рішення про виключення ОСОБА_3 з членів кооперативу Загальними зборами товариства не приймалося (не зважаючи на існування передбачених Статутом підстав), колегія суддів приходить до висновку про припинення з 20.05.2011 року (часу отримання відповідачем заяви-повідомлення позивача від 04.04.2011 року) членства ОСОБА_3 у ТІЗ "Цукровар" у зв'язку з добровільним виходом з товариства та про підставність стягнення з останнього внесених за час його членства коштів в сумі 213300 грн., які відповідач всупереч вимогам Статуту позивачу в строк до 20.05.2012 року добровільно не повернув.

Окремо слід зазначити, що незважаючи на те, що Законом України «Про кооперацію», Положенням і Статутом обслуговуючого кооперативу «Товариство індивідуальних забудовників «Цукровар», поняття "виходу" та "виключення" із кооперативу розрізняються, правові наслідки для "виходу", передбачені п.5.7 Статуту та для "виключення", передбачені п.8.3.3. - ідентичні (в обох випадках товариство повертає його члену внесені ним кошти, за винятком вступного внеску).

Враховуючи те, що відповідачем не надано жодних доказів про наявність окремо спорудженого для ОСОБА_3 житла на суму внесеного ним пайового внеску, а вимога про повернення при виході з товариства його члену внесених останнім коштів не суперечить ні положенням Статуту товариства "Цукровар" (п.п.5.7, 5.9), ні положенням ст.21 Закону України "Про кооперацію", позовні вимоги про стягнення з відповідача у судовому порядку внесених позивачем коштів в сумі 213300 грн. є обгрунтованими.

Не погоджується колегія суддів і з висновками суду першої інстанції в частині відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин вимог ст.1212 ЦК України, як такої, що не регулює спірні правовідносини, оскільки майно (кошти) позивача не є такими, що набуті відповідачем без достатньої правової підстави.

Прийшовши до такого висновку, суд першої інстанції не в повній мірі врахував вимоги даної статті, яка регулює положення про зобов'язання у зв'язку не лише з набуттям, але й зі збереженням майна без достатньої правової підстави, і зокрема, в частині, що особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

В даному випадку, не зважаючи на підставність набуття товариством коштів ОСОБА_3 (що позивачем не заперечується), однак з врахуванням припинення асоційованого членства позивача у товаристві з 20.05.2011 року (через два тижні з часу отримання ТІЗ "Цукровар" добровільно написаної ОСОБА_3 заяви-повідомлення про вихід) та по закінченню встановленого Статутом строку для повернення ОСОБА_3 сплачених ним цільових внесків (12 місяців з часу виходу), а саме з 20.05.2012 року правова підстава для подальшого зберігання товариством "Цукровар" сплачених йому ОСОБА_3 за час членства коштів у розмірі 213300 грн. відпала.

У відповідності до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

При викладених обставинах ухвалене у справі рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 у повному обсязі.

З врахуванням вимог ч.ч.1,5 ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в користь позивача і судові витрати в розмірі 2133 грн., сплачені ОСОБА_3 як судовий збір у відповідності до квитанції № 1890.16.1 від 01.03.2013 року при зверненні з даним позовом до суду.

Керуючись ст.ст.88 ч.1.5; 303 ч.1; 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.3, 4; 313; 314 ч.2; 316 ч.1; 317; 319 ч.1; 324 ч.1 п.1; 325 ч.1 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.1212 Цивільного кодексу України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18 червня 2013 року - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 до обслуговуючого кооперативу "Товариство індивідуальних забудовників "Цукровар" - задовольнити.

Стягнути з обслуговуючого кооперативу "Товариство індивідуальних забудовників "Цукровар" (ід. код 26569683) в користь ОСОБА_3 213300 (двісті тринадцять тисяч триста) грн. 00 коп. та 2133 (дві тисячі сто тридцять три) грн. 00 коп. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.М. Шевчук

СудАпеляційний суд Тернопільської області
Дата ухвалення рішення10.09.2013
Оприлюднено24.09.2013
Номер документу33631278
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —607/3794/13-ц

Рішення від 10.09.2013

Цивільне

Апеляційний суд Тернопільської області

Шевчук Г. М.

Ухвала від 08.08.2013

Цивільне

Апеляційний суд Тернопільської області

Шевчук Г. М.

Рішення від 18.06.2013

Цивільне

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Стельмащук П. Я.

Ухвала від 07.03.2013

Цивільне

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Стельмащук П. Я.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні