Постанова

від 29.08.2013 по справі 812/5062/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2013 року Справа № 812/5062/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кисельовій Є.О.

при секретарі: Гришиній О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства фірма «Продсервіс» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство фірма «Продсевіс» (далі-ППФ «Продсервіс», позивач) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на наступне.

У період з 05.04.2013 по 08.04.2013 на відповідно до наказу від 27.03.2013 № 254 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ППФ «Продсервіс», результати якої оформлені актом перевірки від 08.04.2013 № 702/227/37665635 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2012 по 31.12.2012 та встановлено наступні порушення:

- на порушення п. 185 ст. 185, п. 187., п. 188.1 ст. 188 ПК України, п. 201.7 ст. 201 ПК України позивачем безпідставно сформовано податкові зобов'язання з 01.12.2012 по 31.12.2012 у сумі 78038,00 грн.;

- на порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2, п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України, п. 4.1 Наказу ДПА України від 25.01.2011 № 41 позивачем при відсутності фактичного придбання товару безпідставно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ПП «Рав-плюс» з 01.12.2012 по 31.12.2012 на суму 72099,00 грн.

Наведені висновки відповідача вважає безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству, з огляду на наступне.

Відповідачем 01.04.2013 було надано запит «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 19.03.2013 № 5856/227 позивачу по господарських правовідносинах з ПП «Рав-плюс» за період грудень 2012 року.

У відповідь на зазначений запит, листом від 04.04.2013 № 04/04, отриманий відповідачем 04.04.2013 вх. № 2095/10, позивач надав пояснення та копії документів.

Згідно зазначеного акту перевірки, при її проведенні були зроблені висновки щодо нереальності здійснення господарських відносин, які ґрунтуються на підставі наступного:

- ГВПМ Алчевської ОДПІ сформовано висновок від 27.03.2013 № 1486/7/07-3214 щодо відсутності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ППФ «Продсервіс». В ході відпрацювання підприємства факту здійснення фінансово-господарських відносин ППФ «Продсервіс» з покупцем ТОВ ВКФ «Ліа»ЛТД по деклараціях за грудень 2012 рок уне підтверджено;

- 26.02.2013 спрямовано запит до ВПМ Білгород-Дністровський ОДПІ в Одеській області з метою відпрацювання ПП «Рав-плюс», станом на 08.04.2013 відповіді не отримано;

- згідно облікових даних Алчевської ОДПІ, тобто звіту 1-ДФ, чисельність працюючих на ППФ «Продсервіс» - 4 особи, основні засоби відсутні, статутний капітал підприємства на момент його створення - 200,00 грн., що унеможливлює проведення робіт (надання послуг) власними силами без залучення сторонніх організацій;

- постачальником ППФ «Продсервіс» є підприємство ПП «Рав-плюс» - код за ЄДРПОУ 35205996, юридична адреса - м.Одеса, вул.Івідіопольська друга,3, станом на 08.04.2013 - стан платника - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Таким чином, ПП «Рав-плюс» не підтверджено реальність проведення фінансово-господарських операцій з постачання продукції на адресу ППФ «Продсервіс».

В акті перевірки вказано, що податковий кредит позивача в грудні 2012 року на суму ПДВ 72099,00 грн. сформовано за рахунок контрагента-постачальника ПП «Рав-плюс» та зроблено висновки, що фактично ПП «Рав-плюс» не здійснював постачання товару позивачу. Товари на виконання договору фактично не поставлялись та, відповідно, придбання і отримання таких товарів не відбулося, виходячи з перевірки товарно-транспортних накладних. Відповідач, розглянувши вказані товарно-транспортні накладні, зробив висновок, що проводилось щоденне транспортування риби солоно-сушеної лише одним автомобілем та лише однією людиною на відстань більш ніж 1000 км., що є неможливим з урахуванням необхідного часу на завантаження товару, відвантаження товару, приймання-передачу товару та відпочинок водія.

Зазначає, що між позивачем та ПП «Рав-плюс» укладено договір постачання від 01.09.2012 № 10912, предметом якого є постачання товару позивачу, який в судовому порядку не визнаний недійсним. На виконання умов вказаного договору ПП «Рав-плюс» надав позивачу усю первинну та бухгалтерську документацію.

Крім того, між позивачем та ТОВ ВКФ «Ліа»ЛТД (код за ЄДРПОУ 26204303), ТОВ ЛПК «Мілленіум» (код за ЄДРПОУ 31444443), ПП «Бакен-2006 ( код за ЄДРПОУ 33758359), ТОВ «ТД Лелека» (код за ЄДРПОУ 34279915), ПП «Арсенал» (код за ЄДРПОУ 21767390), ФОП ОСОБА_1 ( код за ЄДРПОУ НОМЕР_1), ТОВ магазин «Світанок» (код за ЄДРПОУ 13397074, ТОВ «Луганські зорі» (код за ЄДРПОУ 21811105), ТОВ КПД Луганськ» (код за ЄДРПОУ 33766087) було укладено договори постачання продукції, на виконання умов яких було складено усю первинну та бухгалтерську документацію без порушень, та вказані договори в судовому порядку не визнані недійсними.

Під час проведення перевірки не було претензій щодо заповнення первинної та бухгалтерської документації, що також підтверджується актом перевірки.

Відповідачем в якості підтвердження висновків щодо нереальності здійснення господарських операцій позивача з ПП «Рав-плюс», зроблено посилання на акт ДПІ в Овідіопільському районі м. Одеси від 25.03.2013 № 558/7/22-1/2-35205996 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Рав-плюс» (код за ЄДРПОУ 35205996), щодо підтвердження господарських відносин з платником ППФ «Продсервіс» (код за ЄДРПОУ 37665635) за період жовтень-грудень 2012 року. Зазначений акт перевірки не містить інформації про здійснення порушень суб'єкта господарювання.

Фактично відповідач у акті «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ «Продсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2012 по 31.12.2012 від 08.04.2013 № 702/227/37665635 зазначає про нікчемність укладених позивачем договорів.

Проте, посилання податкового органу на нікчемність договорів з підстав, визначених в ст. 228 ЦК України, суперечать положенням вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним.

З підстав, викладених у адміністративному позові, просить :

- визнати протиправними дії Алчевської ОДПІ, які були здійсненні під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ «Продсервіс» щодо визнання нікчемними господарських правовідносин, які виникли на підставі укладених договорів з ПП «Рав-плюс» (код за ЄДРПОУ 35205996), ТОВ ВКФ «Ліа»ЛТД (код за ЄДРПОУ 26204303), ТОВ ЛПК «Мілленіум» (код за ЄДРПОУ 31444443), ПП «Бакен-2006 ( код за ЄДРПОУ 33758359), ТОВ «ТД Лелека» (код за ЄДРПОУ 34279915), ПП «Арсенал» (код за ЄДРПОУ 21767390), ФОП ОСОБА_1 ( код за ЄДРПОУ НОМЕР_1), ТОВ магазин «Світанок» (код за ЄДРПОУ 13397074, ТОВ «Луганські зорі» (код за ЄДРПОУ 21811105), ТОВ КПД Луганськ» (код за ЄДРПОУ 33766087) за період з 01.12.2012 по 31.12.2012;

- зобов'язати Алчевську ОДПІ вилучити з КБ «Податковий блок» інформацію про результати перевірки ППФ «продсервіс», яку оформлено актом перевірки «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ «Продсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2012 по 31.12.2012 від 08.04.2013 № 702/227/37665635;

- зобов'язати Алчевську ОДПІ утриматись від використання акту перевірки «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ «Продсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2012 по 31.12.2012 від 08.04.2013 № 702/227/37665635.

Під час судового засідання представник позивача позов підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити, про що подав письмові заперечення, які були долучені до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне підприємство фірма «Продсервіс» є юридичною особою, яке зареєстровано Перевальською районною державною адміністрацією Луганської області 25.09.2012 за № 13731070003000855 (т.1 а.с. 35-38).

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом:

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 та ст. 20.1.4 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також отримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, законодавцем встановлені наступні підстави для проведення документальної позапланової перевірки:

- виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації;

- не надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Такі підстави є обов'язковими для призначення позапланової документальної перевірки.

01.04.2013 на адресу позивача було надано запит «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 19.03.2013 № 5856/227 позивачу по господарських правовідносинах з ПП «Рав-плюс» за період грудень 2012 року (т.1 а.с. 40)

У відповідь на зазначений запит, листом від 04.04.2013 № 04/04, отриманий відповідачем 04.04.2013 вх. № 2095/10, позивач надав пояснення та копії документів (т.1 а.с. 41-45).

У період з 05.04.2013 по 08.04.2013 на підставі повідомлення від 05.04.2013 № 32/227, виданого Алчевською ОДПІ Луганської області ДПС, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю Алчевської ОДПІ, відповідно до наказу від 27.03.2013 № 254 та на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 79.1 ст. 79 ПК України, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ППФ «Продсервіс», результати якої оформлені актом перевірки від 08.04.2013 № 702/227/37665635 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2012 по 31.12.2012 та встановлено наступні порушення:

- на порушення п. 185 ст. 185, п. 187., п. 188.1 ст. 188 ПК України, п. 201.7 ст. 201 ПК України позивачем безпідставно сформовано податкові зобов'язання з 01.12.2012 по 31.12.2012 у сумі 78038,00 грн.;

- на порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2, п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України, п. 4.1 Наказу ДПА України від 25.01.2011 № 41 позивачем при відсутності фактичного придбання товару безпідставно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ПП «Рав-плюс» з 01.12.2012 по 31.12.2012 на суму 72099,00 грн. (т.1 а.с. 52-62).

Податкові повідомлення-рішення за результатами проведення перевірки не приймалися.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час розгляду справи, підставою для проведення документальної позапланової невиїзної документальної перевірки позивача є висновок податкової міліції від 27.03.2013 № 1486/7/07-3214 щодо відсутності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ППФ «Продсервіс», акту від 25.03.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Рав-плюс» (код за ЄДРПОУ 35205996) щодо підтвердження господарських відносин з платником ППФ «Продсервіс» (код за ЄДРПОУ 37665635) за період жовтень - грудень 2012 року, отриманого від ДПІ у Овідіопольському районі.

Висновок про те, що товари від ПП «Рав-плюс» до ППФ «Продсервіс» та від ППФ «Продсервіс» до контрагентів : ТОВ ВКФ «Ліа»ЛТД (код за ЄДРПОУ 26204303), ТОВ ЛПК «Мілленіум» (код за ЄДРПОУ 31444443), ПП «Бакен-2006 ( код за ЄДРПОУ 33758359), ТОВ «ТД Лелека» (код за ЄДРПОУ 34279915), ПП «Арсенал» (код за ЄДРПОУ 21767390), ФОП ОСОБА_1 ( код за ЄДРПОУ НОМЕР_1), ТОВ магазин «Світанок» (код за ЄДРПОУ 13397074, ТОВ «Луганські зорі» (код за ЄДРПОУ 21811105), ТОВ КПД Луганськ» (код за ЄДРПОУ 33766087) за період з 01.12.2012 по 31.12.2012 фактично не поставлялись зроблений на підставі проведення аналізу наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, зміст яких не підтверджує реальності проведення фінансово-господарських операцій з урахуванням часу та відставні при транспортуванні товару, а також акту перевірки від 25.03.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Рав-плюс» (код за ЄДРПОУ 35205996) щодо підтвердження господарських відносин з платником ППФ «Продсервіс» (код за ЄДРПОУ 37665635) за період жовтень - грудень 2012 року, отриманого від ДПІ у Овідіопольському районі.

З урахуванням предмету спору дослідженню підлягає реальність господарських операцій між ППФ «Продсервіс» і ПП «Рав-плюс» та між ППФ «Продсервіс» і контрагентами : ТОВ ВКФ «Ліа»ЛТД (код за ЄДРПОУ 26204303), ТОВ ЛПК «Мілленіум» (код за ЄДРПОУ 31444443), ПП «Бакен-2006 ( код за ЄДРПОУ 33758359), ТОВ «ТД Лелека» (код за ЄДРПОУ 34279915), ПП «Арсенал» (код за ЄДРПОУ 21767390), ФОП ОСОБА_1 ( код за ЄДРПОУ НОМЕР_1), ТОВ магазин «Світанок» (код за ЄДРПОУ 13397074, ТОВ «Луганські зорі» (код за ЄДРПОУ 21811105), ТОВ КПД Луганськ» (код за ЄДРПОУ 33766087), що є підставою для виникнення права на податковий кредит та визначення податкових зобов'язань.

Так, в судовому засіданні встановлено, що між ППФ «Продсервіс» до ПП «Рав-плюс» 01.09.2012 № 10912 було укладено договір постачання, відповідно до умов якого є постачання товару на склад покупця.

На виконання умов вказаного договору позивачем надано податкової накладні: від 03.10.2012 № 15, від 05.11.2012 № 60, від 07.11.2012 № 60, від 07.12.2012 № 60, від 06.12.2012 № 50, від 05.12.2012 №№ 40,41, від 04.12.2012 № 30, від 03.12.2012 № 21.

Також надано товарно-транспортні накладні : від 03.10.2012 № 310, від 05.11.2012 № 511, від 07.11.2012 № 711, від 03.12.2012 № 312, від 04.12.2012 № 412, від 05.12.2012 № 512-1, від 06.12.2012 №612, від 07.12.2012 № 712.

Під час розгляду справи позивачем було зазначено, що придбані у ПП «Рав-плюс» товари ППФ «Продсервіс» реалізувало його ППФ «Продсервіс» та ТОВ ВКФ «Ліа»ЛТД (код за ЄДРПОУ 26204303), ТОВ ЛПК «Мілленіум» (код за ЄДРПОУ 31444443), ПП «Бакен-2006 ( код за ЄДРПОУ 33758359), ТОВ «ТД Лелека» (код за ЄДРПОУ 34279915), ПП «Арсенал» (код за ЄДРПОУ 21767390), ФОП ОСОБА_1 ( код за ЄДРПОУ НОМЕР_1), ТОВ магазин «Світанок» (код за ЄДРПОУ 13397074, ТОВ «Луганські зорі» (код за ЄДРПОУ 21811105), ТОВ КПД Луганськ» (код за ЄДРПОУ 33766087) та між позивачем і вказаними контрагентами було укладені договори на постачання товару від позивача до вказаних контрагентів.

Так, 20.08.2012 між позивачем та ТОВ ВКФ «Ліа»ЛТД (код за ЄДРПОУ 26204303) було укладено договір № 195, на підставі якого здійснювалася поставка товару відповідно до Інкотермс 2000.

На виконання умов вказаного договору позивачем надано податкові накладні : від 04.12.2012 №№ 5,6,3,4,10,9,8, 7,14,13,12, 16,15, від 05.12.2012 №№ 18,17, 22, 21,20,19, 26,25,24,23,29,30,27,28,31, від 06.12.2012 № 44, від 11.12.2012 №№ 50,49,47,48,54,53,52,51,58,57,56,55, від12.12.2012№№62,61,60,66,65,64,63,70, 69,68,67,74,73,72,71,75,від 18.12.2012 №№ 86,85,90,89,88,87,94,93,92,91,98,97,96,95,,97,96,95, від 19.12.2012 №№ 100,99,102,101,106,105,104,103,110,109,108,107,112,111,113, від 25.12.2012 №№ 130,129,128,134,133,132,131,138,137,136,135, від 26.12.2012 №№ 142,141,140,146,145,144,143,150,149,148,147,151 на загальну суму 351292,80, у т.ч. ПДВ 58548,80 грн.

Також надано довіреності на отримання відвантаженого товару : від 05.12.2012 № 1521, від 06.12.2012 № 1524, від 19.12.2012 № 1534, від 21.12.2012 № 1528, від 26.12.2012 № 1540.

01.09.2012 між ППФ «Продсервіс» та ТОВ магазин «Світанок» укладено договір № 120344/С на постачання товару, на підтвердження виконання умов якого надано податкові накладні: від 04.12.2012 №2, від 05.12.2012 №№33,34, від 11.12.2012 №№ 46,76, від 12.12.2012 №№ 76, 78, від 19.12.2012 №№ 114,116, від 26.12.2012 № 152, 153, 156 на загальну суму 20906,40, у т.ч. ПДВ 3484,40 грн.

01.09.2012 між позивачем та ТОВ «КПД Луганськ» укладено договір поставки № 120344/К, на підтвердження виконання умов якого надано податкові накладні : від 04.12.2012 № 1, від 11.12.2012 № 59, від 25.12.2012 № 139 на загальну суму 5040,60. у т.ч. ПДВ 840,10 грн.

01.09.2012 між ППФ «Продсервіс» та ТОВ «Луганські зорі» укладено договір № 120344/Л на постачання товару, на виконання умов якого позивачем надано податкові накладні : від 05.12.2012 №32, від 06.12.2012 № 35, від 07.12.2012 № 45, від 12.12.2012 № 77, від 13.12.2012 № 84, від 19.12.2012 № 115, від 20.12.2012 № 127, від 26.12.2012 № №154, 155 на загальну суму 25503, грн., у т.ч. ПДВ 4250,50 грн.

01.09.2012 між позивачем та ТОВ «ТД Лелека» укладено договір № 414П/03/Л на постачання товару, на виконання умов якого позивачем надано податкові накладні : від 06.12.2012 №№ 39,40,41,42, від 13.12.2012 №№ 82,83, від 20.12.2012 №№ 121,122,123,124,125,126 на загальну суму 22944,60 грн., у т.ч. ПДВ 3824,10 грн.

31.08.2012 між ППФ «Продсервіс» та ТОВ «ЛПК Миллениум» укладено договір № 3108 на постачання товару, на виконання умов якого позивачем надано податкові накладні : від 06.12.2012 № 43 на загальну суму 12093,00 грн., у т.ч. ПДВ 2015,50 грн.

01.09.2012 між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договір № 414П/03/Р, на виконання умов якого позивачем надано податкові накладні : від 06.12.2012 №№ 37,37, від 13.12.2012 №№ 80,81 від 20.12.2012 №№ 119, 120 на загальну суму 13660,20 грн., у т.ч. ПДВ 2277, 70 грн.

01.09.2012 між позивачем та ПП «Арсенал» укладено договір № 414П/03/А на постачання товару, на виконання умов якого позивачем надано податкової накладні : від 06.12.2012 № 36, від 13.12.2012 № 79, від 148 №148 на загальну суму 8370, грн.., у т.ч. ПДВ 1395,00 грн.

20.11.2012 між ППФ «Продсервіс» та ПП «Бакен-2006» укладено договір № 2011 на постачання товару, на виконання умов якого позивачем надано податкові накладні : від 19.12.2012 № 117 на загальну суму 8418,00 грн., у т.ч. ПДВ 1403,00 грн.

Крім того, представником позивача в ході судового засідання надано сертифікати якості на товар, який поставлявся; висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи; подорожні листи; виписки з банківської установи в підтвердження оплати надання робіт (послуг).

Відповідно до п.185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пункт 187.1 ст. 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п.188.1 ст. 188 ПК України 188.1. база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).

Стаття 198 ПК України встановлює право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

Абзаци перший та другий пункту 198.2 статті 198 замінено одним абзацом згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Абзац четвертий пункту 198.2 статті 198 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

Абзац перший пункту 198.3 статті 198 в редакції Закону № 408-VII від 04.07.2013

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.201.7 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Абзац перший пункту 201.7 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність господарських операцій з ПП «Рав-плюс» та між позивачем і ТОВ ВКФ «Ліа»ЛТД, ТОВ ЛПК «Мілленіум», ПП «Бакен-2006, ТОВ «ТД Лелека», ПП «Арсенал», ФОП ОСОБА_1, ТОВ магазин «Світанок», ТОВ «Луганські зорі», ТОВ КПД Луганськ».

Доказів того, що отримані від контрагента - ПП «Рав-плюс» податкові накладні та виписані на адресу контрагентів :ТОВ ВКФ «Ліа»ЛТД, ТОВ ЛПК «Мілленіум», ПП «Бакен-2006, ТОВ «ТД Лелека», ПП «Арсенал», ФОП ОСОБА_1, ТОВ магазин «Світанок», ТОВ «Луганські зорі», ТОВ КПД Луганськ», використанні для формування податкового кредиту за перевіряємий період, оформлені неналежним чином відповідачем не надано.

Відповідно до п. 4 -п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість, акт позапланової невиїзної документальної перевірки від 08.04.2013 № 702/227/37665635 ППФ "Продсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2012 по 31.12.2012 не містить відомості про те, що податковим органом при проведенні перевірки первинні були виявлені порушення щодо складання та оформлення первинної та бухгалтерської документації. Висновки акту перевірки щодо порушення позивачем норм податкового законодавства базуються виключно на припущеннях та кту перевірки від 25.03.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Рав-плюс» (код за ЄДРПОУ 35205996) щодо підтвердження господарських відносин з платником ППФ «Продсервіс» (код за ЄДРПОУ 37665635) за період жовтень - грудень 2012 року, отриманого від ДПІ у Овідіопольському районі, який також не містить фактичних даних про порушенням позивачем податкового законодавства.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Порушення норм Податкового законодавства контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на формування податкового кредиту.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Алчевської ОДПІ, які були здійсненні під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ «Продсервіс» щодо визнання нікчемними господарських правовідносин, які виникли на підставі укладених договорів з ПП «Рав-плюс» (код за ЄДРПОУ 35205996), ТОВ ВКФ «Ліа»ЛТД (код за ЄДРПОУ 26204303), ТОВ ЛПК «Мілленіум» (код за ЄДРПОУ 31444443), ПП «Бакен-2006 ( код за ЄДРПОУ 33758359), ТОВ «ТД Лелека» (код за ЄДРПОУ 34279915), ПП «Арсенал» (код за ЄДРПОУ 21767390), ФОП ОСОБА_1 ( код за ЄДРПОУ НОМЕР_1), ТОВ магазин «Світанок» (код за ЄДРПОУ 13397074, ТОВ «Луганські зорі» (код за ЄДРПОУ 21811105), ТОВ КПД Луганськ» (код за ЄДРПОУ 33766087) за період з 01.12.2012 по 31.12.2012, суд зазначає наступне.

Щодо висновків про заниження позивачем різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на суму 78 038,00 грн., задекларованих показників підприємством за перевіряємий період по придбаним товарам (роботам, послугам) з вказаними вище контрагентами на підставі фактичного нездійснення господарських операцій суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідачем в якості підтвердження висновків про фактичне нездійснення господарських операцій за договорами постачання позивача із підприємством ПП «Рав-плюс» та між позивачем і ТОВ ВКФ «Ліа»ЛТД, ТОВ ЛПК «Мілленіум», ПП «Бакен-2006, ТОВ «ТД Лелека», ПП «Арсенал», ФОП ОСОБА_1, ТОВ магазин «Світанок», ТОВ «Луганські зорі», ТОВ КПД Луганськ» зазначений акт перевірки цього підприємства, в якому зроблені висновки щодо відсутності реальної можливості поставок ТМЦ від контрагентів-постачальників та від позивач контрагентам внаслідок відсутності необхідних умов в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей. Товари на виконання договорів фактично не поставлялися та відповідно придбання таких товарів не відбувалося.

Посилання відповідача в акті перевірки на такі обставини є незмістовним з наступних підстав.

02 грудня 2010 року прийнятий Закон України № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який набув чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до цього Закону до ст. 228 Цивільного кодексу України внесені зміни, безпосередньо частина третя статті визначена в такій редакції: «У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави».

Виходячи з обставин справи, правового змісту ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними суб'єктами господарювання. В даному випадку, виходячи зі змісту акту перевірки, податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладених договорів між позивачем та його контрагентом, контрагентом та іншими суб'єктами господарювання. Тобто, відповідач ставить під сумнів самі договори, та відповідно до чого податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між суб'єктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить до аналізу певних взаємовідносин у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.

Податковий орган, роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.

Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції внаслідок їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Роблячи висновки про відсутність господарських операцій, економічну необґрунтованість, податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Але за змістом ст.228 Цивільного кодексу України нікчемний правочин - це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Виходячи з правового змісту ч. 3 ст.228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

В даному випадку податковий орган без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним в судовому порядку, робить висновки про його недійсність, що суперечить вимогам законодавства.

Наслідком таких висновків є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що, в свою чергу, повинно приводити до прийняття податкового-повідомлення рішення. Податковий орган, приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.

Суд визнає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, що, в свою чергу, не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим, як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх недійсними із застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

У випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мала місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) правочину, між суб'єктами господарювання, метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільно-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального та кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Будь-які судові рішення з приводу визнання недійсними правочинів між позивачем та його контрагентом, цим контрагентом та іншими суб'єктами господарювання або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів із застосуванням відповідних правових наслідків положень ст.ст. 207, 208 та 250 Господарського кодексу України, ст.ст.203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення, відсутні.

Крім того, акти перевірок відповідно до положень ст. 86 Податкового кодексу України є підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, в якому зазначається розраховане грошове зобов'язання. В свою чергу, податкове повідомлення-рішення може бути оскаржене платником податку, після чого стає документом, який є обов'язковим до виконання для такого платника. Тобто, акт перевірки не є тим документом, який створює обов'язкові наслідки для платника податків. Однак відповідачем під час перевірки не з'ясовувалися питання щодо прийняття повідомлень-рішень на підставі зазначеного акту перевірки Алчеською ОДПІ та можливого їх оскарження. Внаслідок чого акт перевірки як не кінцева стадія виявлення певних порушень з боку платників податків та розрахунку грошового зобов'язання без відомостей про прийняті на їх підставі повідомлення-рішення не можуть бути визнані належними доказами щодо збільшення позивачем витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, що призвело до їх завищення.

Посилання відповідача на порушення позивачем положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є незмістовним, оскільки позивачем під час перевірки були надані первинні документи щодо отримання та оприбуткування товарів. Відповідно до договорів постачання обов'язок поставити товар позивачу покладався на продавця, тобто процедура складання, заповнення та передачі певних екземплярів товарно-транспортних накладних покладалася не на позивача, а на його контрагента. В свою чергу за порушення, допущенні контрагентом, не повинен відповідати платник податків, який відповідним чином виконав свої договірні зобов'язання щодо отримання товару та його оплати. Фактична наявність товару у позивача підтверджена відповідними документами бухгалтерського обліку, достовірність яких не спростована відповідачем. Також позивачем надана документація, яка підтверджує можливість виготовлення продукції, сировину для якої була придбана у ПП «Рав-плюс» та в подальшому реалізована ТОВ ВКФ «Ліа»ЛТД, ТОВ ЛПК «Мілленіум», ПП «Бакен-2006, ТОВ «ТД Лелека», ПП «Арсенал», ФОП ОСОБА_1, ТОВ магазин «Світанок», ТОВ «Луганські зорі», ТОВ КПД Луганськ», та надана документація про подальшу реалізацію виготовленої продукції. Внаслідок чого посилання відповідача в запереченнях на порушення позивачем вимог податкового законодавства є незмістовним.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати незаконними дії відповідача з визнання в акті перевірки від 08.04.2013 № 702/227/37665635 фактично не здійсненними господарських операцій по операціям з продажу товару та реалізації послуг, придбаних у ПП «Рав-плюс», оскільки саме такі висновки неправомірно зроблені відповідачем у вказаному акті.

У задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача з визнання в акті перевірки від 08.04.2013 № 702/227/37665635 нікчемними правочинів, укладених ППФ «Продсервіс» та ПП «Рав-плюс», та між ППФ «Продсервіс» і ТОВ ВКФ «Ліа»ЛТД, ТОВ ЛПК «Мілленіум», ПП «Бакен-2006, ТОВ «ТД Лелека», ПП «Арсенал», ФОП ОСОБА_1, ТОВ магазин «Світанок», ТОВ «Луганські зорі», ТОВ КПД Луганськ» належить відмовити, оскільки відповідач у вказаному акті таких висновків не робив.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Алчевської ОДПІ вилучити з КБ «Податковий блок» інформацію про результати перевірки ППФ «Продсервіс», яку оформлено актом перевірки «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ «Продсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2012 по 31.12.2012 від 08.04.2013 № 702/227/37665635, суд дійшов наступного.

Перелік інформаційних баз, а також, форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань (ч. 74.2 ст. 74 ПК України).

Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби (п. 62.1.2 ПК України), який, у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Відповідно до ч. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи.

"Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" як спосіб податкового контролю введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої платниками податків податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларації з податку на додану вартість з додатками № 5. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Водночас, обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та при відсутності зауважень до її оформлення відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в базі співставлення, формуються на підставі показників, поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ із додатком № 5, і повинні їм відповідати.

Відповідно до ст. 74 ПК України, податкова інформація є власністю держави і може використовуватись лише для визначених Податковим кодексом цілей. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби створюються відповідні інформаційні бази, перелік яких визначається Державною податковою адміністрацією України. Персональна інформація про платників податків, яка знаходиться в інформаційних базах даних контролюючих органів, не може бути розголошена. Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як: необґрунтована відмова від надання відповідної інформації; надання інформації, що не відповідає дійсності; поширення відомостей, що не відповідають дійсності. Викладене свідчить, що "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, ураховуючи приписи Закону України "Про інформацію", вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Виходячи із змісту положень п. 1.1 Методичних рекомендацій, інформація, викладена в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" може бути використана при перевірці ДПІ контрагента постачальника платника податку.

При цьому, суд зазначає, що нормами матеріального права не передбачено право податкового органу проводити коригування задекларованих платником податків показників, на підставі висновків акту перевірки без винесення податкових повідомлень-рішень.

Податок на додану вартість за своєю економічною суттю відноситься до непрямих податків, тобто його сума включається у вартість товарів, що поставляються продавцем. Одна операція з продажу товару, викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін такої операції, які є платниками ПДВ, у продавця - податкові зобов'язання, у покупця - податковий кредит. Тобто, якщо у продавця товару податкові зобов'язання рівні нулю, то і покупця товару податковий кредит більший бути не може. За таких обставин, у разі зміни в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", податкового зобов'язання з ПДВ у платника податку, автоматично виникає питання щодо зміни податкового кредиту і у контрагента - постачальника.

Самостійна зміна ДПІ в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, позивач як платник податків має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності, тощо.

Суд зауважує, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, задекларованих позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам, відображеним в електронній базі, може мати негативні наслідки як для самого платника податків, так і для його контрагентів.

Суд дійшов до висновку, що відповідач вніс зміни в базу "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відносно показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, оскільки позивач отримав податкову інформацію від ДПІ у Овідівському районі м.Одеси від 25.03.2013, що потягло за собою негативні наслідки: можливість анулювання податковим органом звітності по господарським операціям контрагентів позивача, з якими були господарські правовідносини за перевіряємий період. Зазначені обставини вказують на факт впливу управлінських функцій відповідача на взаємовідносини позивача з іншими суб'єктами господарювання. При цьому позивач виконав передбачені законодавством дії щодо відображення зазначених операцій в податковому обліку та надання документів на запити податкового органу, а відповідач в порушення приписів діючого законодавства провів зустрічну звірку та необґрунтовано зробив відповідні висновки.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам податкового законодавства. Право податкової інспекції на проведення позапланової виїзної документальної перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Як вбачається з наявних матеріалах справи відомостей щодо деталізованої інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, відповідачем здійснено коригування показників, задекларованих позивачем у грудні 2012 р., а саме, видалені дані щодо декларування позивачем податкового кредиту та дані щодо декларування податкових зобов'язань.

Оскільки за наслідками цієї перевірки не приймались податкові повідомлення-рішення, відповідно, податкові зобов'язання не узгоджувались, відповідачем безпідставно здійснені вказані коригування, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Алчевської ОДПІ утриматись від використання акту перевірки «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ «Продсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2012 по 31.12.2012 від 08.04.2013 № 702/227/37665635, суд відмовляючи в їх задоволенні, виходить з такого.

Оскільки суд не наділений повноваженнями підміняти собою суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач, при виконанні покладених на нього діючим законодавством повноважень та твердження позивача про можливе в майбутньому порушення відповідачем прав та інтересів позивача та його контрагентів при використанні вказаного акту перевірки вважаються судом необгрунтованими, та у відповідності до приписів ст. 2 КАС України, захисту адміністративними судами підлягають лише права та інтереси особи, порушені на момент її звернення до суду.

Вказні вимоги у разі їх задоволення по суті є втручанням в діяльність суб'єкта владних повноважень. Використання ж податковим органом акту перевірки платника податків в межах, дозволених податковим законодавством, є виключною компетенцією податкового органу і не може бути заборонено судом. У випадку ж незаконного використання такого акту перевірки платник податків наділений правом оскаржити такі дії позивача чи рішення, прийняті за результатами акту перевірки.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства фірма «Продсервіс» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області з визнання в акті перевірки від 08.04.2013 № 702/227/37665635 фактично не здійсненними господарських операцій по операціям з продажу товару та реалізації послуг, придбаних у ПП «Рав-плюс».

Зобов'язати Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській області вилучити з КБ «Податковий блок» інформацію про результати перевірки ППФ «Продсервіс», яку оформлено актом перевірки «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ «Продсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2012 по 31.12.2012 від 08.04.2013 № 702/227/37665635.

В задоволенні решти позовних вимо відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства фірма "Продсервіс" судові витрати у розмірі 1 7 (сімнадцяти ) грн. 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова в повному обсязі складена та підписана 03 вересня 2013 року.

Суддя Є.О. Кисельова