Постанова

від 10.09.2013 по справі 826/4877/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4877/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Новагаз» на постанову Окружного адміністративного суд міста Києва від 01 червня 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Новагаз» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Новагаз» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 08.01.2013 року №0000142270 та про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 30.04.2013 року №0004412270, прийнятих ДПІ у Голосіївському районі м. Києва

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2013 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Новагаз» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Новагаз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 19.12.2012 року №583/1-22-70-24940452 у якому викладено виявлені під час перевірки порушення позивачем вимог законодавства України, зокрема:

-п.44.1 ст. 44, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.2 ст. 201ПК України в результаті чого занижено податок на податну вартість на суму 104 133 грн, у т. ч. по періодах: за липень 2011 року 104 133 грн;

-п.44.1 ст. 44, п.138.2 ст. 138, п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 321 374 грн, в т.ч. за 3 квартал 2011 року в сумі 119 753 грн, за 3 квартал 2012 року в сумі 201 621 грн.

08.01.2013 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000142270, яким було збільшено (донараховано) позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 321374 грн та застосовані штрафні санкції в розмірі 50 405 грн.

За наслідками розгляду скарги позивача рішенням ДПА у м. Києві від 22.03.2013 року №2739/10/12-1-03, яким частково задоволено скаргу позивача, скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08.01.2013 року №0000142270 в частині основного платежу в розмірі 201 621 грн ( за 3 квартал 2012 року) та штрафних санкцій у розмірі 50 405 грн.

На підставі зазначеного рішення податковим органом повторно проведено позапланову перевірку позивача, внаслідок чого прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 30.04.2013 року №0004412270 про збільшення (донарахування) суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 119 753 грн.

Податковий орган, вирішуючи питання винесення податкових повідомлень-рішень відносно позивача, врахував ту обставину, що до валових витрат за ІІІ квартал 2011 року ПАТ «Новагаз» відніс суму 520665 грн, до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2011 року відніс суму в розмірі 104133 грн за рахунок взаємовідносин із ТОВ «Суг Восток», що є безпідставним та суперечить вимогам податкового законодавства України.

З даним висновком погодився і суд першої інстанції.

Проте, колегія суддів вважає такий висновок невірним, виходячи з наступного.

Як встановлено в ході розгляду справи, виробником скрапленого газу, який придбав позивач у ТОВ «Суг Восток» є ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта».

26 січня 2011 року між позивачем та ТОВ «Суг Восток» укладено договір купівлі-продажу №5 СУГ-11 відповідно до я кого ТОВ «Суг Восток» зобов'язався передати, а позивач прийняти та оплатити газ скраплений в кількості, по номенклатурі, цінам та строкам, визначеним в договорі.

Поставка товару повинна здійснюватись на умовах самовивозу за рахунок покупця його власним або залученим транспортом.

На виконання умов договору продавцем було відвантажено покупцю скраплений газ у кількості 60,660 т. на суму 624 824,76 грн, у т.ч. ПДВ на суму 104 132,96 грн, що підтверджується видатковими накладними від 19.07.2011 року №СВ-1119/07-2ва, від 22.07.2011 року № СВ-1122/07-1ва, від 25.07.2011 року № СВ-1125/07-3лс.

Факт самовивозу товару позивачем підтверджується подорожніми листами від 19.07.2011 року №1439, від 22.07.2011 року № 1442, від 25.07.2011 року №1444.

Відповідно до листа ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» від 20.12.2012 року ТОВ « Суг-Восток» зберігало на ГНС, яка знаходиться в смт. Калинівка, Васильківського району, скраплений газ, який 19,22,25 липня 2011 року був відвантажений позивачу в кількості, що зазначена у видаткових накладних в транспортні засоби, зазначені в подорожніх листах.

Всі вищезазначені первинні документи, позивач надав до матеріалів справи та вони були досліджені судом в ході розгляду справи.

Доказів того, що позивач не отримував скрапленого газу, а договір, укладений між позивачем та ТОВ «Суг-Востон» носить безтоварний характер представник відповідача в судовому засіданні не надав.

Відповідно до п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як зазначено у пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, колегія суддів вважає, що оскільки позивач отримав від контрагента товар та всі необхідні первинні документи, правомірно відніс до валових витрат понесені ним витрати на придбання скрапленого газу та правомірно відобразив дані витрати в декларації за ІІІ квартал 2011 року, а отже виконав вимоги п.44.1 ст. 44, п.138.2 ст.138, пп..139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України.

Посилання податкового органу на ту обставину, що контрагенти контрагента позивача ТОВ «Суг Восток», а саме ТОВ «ВЕЛ Транс» та ТОВ «ВІНКАП» мали відповідні порушення, зокрема, ТОВ «ВІНКАП» відсутнє на місцезнаходженням, що підтверджується відповідним актом від 26.01.2012 року, а голова ліквідаційної комісії даного товариства повідомив, що не має документів, що підтверджують факт придбання чи продажу скрапленого газу, колегія суддів вважає, не може бути підставою для висновку про наявність порушень в діях позивача щодо віднесення ним до валових витрат за ІІІ квартал 2011 року суми 520665 грн та до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2011 року суми 104133 грн.

На момент укладення договору з контрагентом ТОВ «Суг Восток» був зареєстрований як юридична особа та як платник ПДВ.

Так, у справі «Булвес»АД проти Болгарії Європейський суд з прав людини визнав про платник ПДВ не повинен нести відповідальності за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про низ знати.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивач як платник ПДВ не втрачає права на податковий кредит та бюджетне відшкодування у випадку вчинення зловживань його контрагентами за ланцюгом постачання товару.

Доказів, які б свідчили, що позивачу було відомо чи могло бути відомо про такі зловживання відповідач в ході розгляду справи не надав.

Щодо нікчемності укладених між позивачем та ТОВ «Суг-Восток» договорів, так як вони порушують публічний порядок, то колегія суддів вважає, що викладені в акті доводи є безпідставними та не підтверджуються зібраними у справі доказами.

Відповідно до частини 1 статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Будь-яких доказів, які б свідчили, що укладені між позивачем та його контрагентом договори є нікчемними, відповідач в ході розгляду справи не надав, а ті докази, на які посилається представник відповідача, зокрема, акти перевірок контрагентів, не можна вважати належними доказами, оскільки вони взагалі не стосуються перевірки діяльності ТОВ «Новагаз».

У судовому засіданні представник відповідача не оспорював факт укладення господарських договорів між ПАТ «Новагаз» та ТОВ «Суг Восток» на поставку скрапленого газу, як не оспорював наявності первинних документів, пов»язаних з виконанням зазначених договорів.

Як на підставу відсутності господарських операцій представник послався на акт перевірки контрагента та встановлення його відсутності за місцезнаходженням.

Проте, документів, які б могли свідчити про відсутність господарської діяльності контрагента позивача щодо виконання договорів по поставці скрапленого газу позивачу під час перевірки представник податкового органу не встановив із-за відсутності самого контрагента за місцезнаходженням.

Проте, зазначена обставина, на думку суду, не може бути доказом відсутності господарської діяльності з боку позивача.

Крім того, як вбачається із укладених між позивачем та його контрагентом договорів, останні відповідають вимогам закону , сторони узгодили всі умови, що є істотними.

Суд звертає увагу, що відповідач не довів наявності мети , завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також наявності умислу у позивача як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним.

Разом з тим відповідачем не було надано доказів встановлення порушення вимог податкового законодавства контрагентом позивача ТОВ «Суг Восток» безпосередньо при здійсненні спірних операцій.

Факт поставки скрапленого газу підтверджується подорожніми листа, накладними на внутрішнє переміщення за адресою: м. Київ, вул. Стеценка,21; м. Черкаси, 50 років Перемоги,11; Черкаська область м. Канів, вул. Леніна 163/1; Черкаська обл., м. Сміла, Кам»янське шосе,2; змінними звітами операторів АГЗП з квитанціями до прибуткових ордерів та копіями супровідних відомостей до суми з готівкою інкасації виручки від продажу.

Крім того, судом було досліджено докази, які свідчать про наявність у позивача транспортних засобів для перевезення небезпечних вантажів та цистерн для зберігання скрапленого газу, а саме: свідоцтвами ДАІ про допущення ТЗ до переведення небезпечних вантажів, нотаріально посвідченими договорами оренди ТЗ, ліцензією Мінтрансу та зв»язку України, дозволами на початок виконання розорити підвищеної небезпеки із зазначенням використовуваного обладнання.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийнято помилково постанову про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог без урахування всіх встановлених в ході розгляду справи обставин та без врахування наданих позивачем доказів.

Відповідно до ст. 198,202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Новагаз» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2013 року скасувати та ухвалити у справі нову постанову наступного змісту.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08.01.2013 року №0000142270, прийнятого Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 30.04.2013 року №0004412270, прийнятого Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 11 вересня 2013 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.