Ухвала

від 16.09.2013 по справі 2а-10417/09/1570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/54068/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Малого приватного підприємства «Таймир»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.03.2010

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2012

у справі № 2а-10417/09/1570

за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України в Одеській області

до Малого приватного підприємства «Таймир»

про стягнення фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України в Одеській області звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Малого приватного підприємства «Таймир» про стягнення фінансових санкцій в розмірі 1 700,00 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.03.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2012, позов задоволено.

Мале приватне підприємство «Таймир» подала касаційну скаргу, у відповідності до якої, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів відповідача заперечує та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, як законні та обґрунтовані.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- Регіональним відділенням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Одеській області була проведена позапланова виїзна перевірка господарської одиниці магазин - кафе, що розташована за адресою: м. Іллічівськ, вул. Леніна, 14-В, та належить МПП «Таймир», за результатами якої складено акт № 150305-0277/32-0106 від 10.12.2008, в якому зафіксовано порушення відповідачем вимог ст.15 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (а саме - реалізація вина на розлив червоного міцного «Чорний віконт» 17,1% об. в одноразовій поліетиленовій плашці по ціні 20 грн. за один літр);

- на підставі вказаного акту перевірки позивачем було прийнято рішення № 150392 від 19.12.2008 про застосування фінансових санкцій, яким відповідно до абз.8 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 1 700,00 грн.;

- вказане рішення станом на 09.03.2010 відповідачем не оскаржене, а сума фінансових санкцій у розмірі 1 700,00 грн. - не сплачена.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з обґрунтованості стягнення з відповідача фінансових санкцій в розмірі 1 700,00 грн. на підставі чинного рішення позивача.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з даним висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду. Дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку.

Таким чином, після застосування до відповідача штрафних санкцій він повинен або сплатити відповідну суму штрафних санкцій до бюджету, або оскаржити рішення контролюючого органу в судовому порядку.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач не скористався правом на оскарження прийнятого позивачем рішення, тому воно є чинним і підлягає виконанню шляхом стягнення з відповідача суми штрафних санкцій.

Судова колегія зазначає, що наведені відповідачем у касаційній скарзі доводи та обставини є доцільними у спорі щодо правомірності та підставності прийнятого позивачем рішення про застосування фінансових санкцій (доказів оскарження якого відповідачем суду не надано). Проте, наведені відповідачем обставини (з врахуванням предмету спору у даній справі) не входять до обсягу обставин, які мають бути досліджені судом при вирішенні даної справи.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що судами повно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надано їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Малого приватного підприємства «Таймир» залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.03.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2012 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний