Постанова

від 29.08.2013 по справі 823/2628/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 року справа № 823/2628/13-а

11 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі - Чемерин І.В.,

за участю:

представників позивача - директора Дегтярьова С.В.,

представника відповідача - Павленко М.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лимож» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лимож» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.02.2013р. № 0001322301.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 15.02.2013р. №78/22-21/37105760 з питань взаємовідносин з ПП «Хладком» та подальшого використання придбаних товарно-матеріальних цінностей за період з 01.05.2011р. по 31.05.2012р., яким встановлено порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.05.2011 по 31.05.2012р. на суму 3422 грн.

Спростовуючи висновки перевірки, позивач зазначає, що господарські операції між ним та ПП «Хладком» підтверджені договором купівлі-продажу від 26.12.2011р., який станом на час звернення позивача до суду недійсним не визнаний. На виконання вказаного договору ПП «Хладком» поставило позивачу кабель та маркувальні бірки, що підтверджується видатковими і податковими накладними, товарно-транспортною накладною, які складені у відповідності до вимог п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», зокрема, вказані документи мають необхідні обов'язкові реквізити, зміст та обсяг господарських операцій.

Наведені в акті перевірки факти ймовірної відсутності господарської діяльності ПП «Хладком» не є належними доказами порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки на момент укладення та виконання договору купівлі-продажу від 26.12.2011р. контрагент позивача - ПП «Хладком» з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не був виключений та був зареєстрований платником податку на додану вартість у встановленому порядку. Крім цього, чинне законодавство не вимагає від платника податків контролювати сплату до бюджету податків, ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів, тому позивач не несе відповідальності за ті порушення законодавства, які здійснені його контрагентом.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив. У наданих до суду письмових запереченнях вказав, що під час перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту на основі податкових та видаткових накладних, отриманих від ПП «Хладком», оскільки було доведено факт відсутності реального здійснення господарських операцій згаданим контрагентом. Вказаний висновок обґрунтований недоліками при оформленні первинних документів бухгалтерського обліку, а саме у видаткових накладних відсутні дані про особу, що отримала товар, під час проведення перевірки позивачем не було надано товарно-транспортної накладної до видаткової накладної № РН-0001293 від 10.05.2012р., подорожніх листів, які б підтверджували факт переміщення товару від ПП «Хладком» до позивача.

Крім того, працівниками відповідача складено довідку від 19.11.2012р. № 965/22-14/33173402, висновками якої документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ПП «Хладком» з платниками податків - постачальниками та платниками податків - покупцями за період з 01.05.2011р. по 31.05.2011р. та з 01.11.2011р. по 31.05.2012р. Згідно з довідкою 1-ДФ, декларацій, відомостей, отриманих від Черкаського ВРЕВ при УДАІ УМВС, встановлено, що у ПП «Хладком» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, транспортні засоби. Тобто, ПП «Хладком» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам шляхом оформлення первинних документів без реального здійснення постановки товарів (робіт, послуг). З врахуванням вказаних обставин відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 28.02.2013р. № 0001322301. винесене правомірно, а позовні вимоги є необґрунтованими.

У судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Лимож» (позивач) зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 26.05.2010р. за ідентифікаційним кодом 37105760, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії станом на 26.07.2013р. Згідно свідоцтва №100288215 від 14.06.2010р. позивач зареєстрований платником податку на додану вартість.

Посадовою особою державної податкової інспекції у м. Черкасах проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань взаємовідносин з ПП «Хладком» та подальшого використання придбаних товарно-матеріальних цінностей за період з 01.05.2011р. по 31.05.2012р., за результатами якої складено акт від 15.02.2013р. №78/22-21/37105760.

Згідно з пп. 3.2.2 п. 3.2 акту перевірки позивачем за період з 01.05.2011р. по 31.05.2012р. задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 132168 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту позивачем встановлено його завищення всього сумі на 3422 грн., в т.ч. за грудень 2011р. у сумі 2430 грн., за травень 2012р. в сумі 992 грн.

За висновком перевірки позивачем порушені вимоги п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.05.2011 року по 31.05.2012 року на суму 3422 грн., у тому числі за грудень 2011 р. у сумі 2430 грн., за травень 2012 року у сумі 922 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 28.02.2013р. № 0001322 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4278 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі за текстом - Кодекс).

Пунктом 198.1 «а» ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.6 вказаного Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до статті 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-XIV (у подальшому - Закон №996) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Стаття 9 вказаного Закону визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За змістом вказаних приписів будь-які документи мають силу первинного документа лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Натомість за відсутності фактичного здійснення господарської операції первинні документи бухгалтерського обліку та податкові накладні юридичної сили не мають.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ПП «Хладком» (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу від 26.12.2011р. № 23, згідно пункту 1.1 якого Продавець зобов'язується відпустити, а Покупець прийняти та оплатити кабель та провід для ліній електропередач.

На виконання умов цього договору Продавець передав, а Покупець прийняв бірки маркувальні кабельні (У 134, У 135, У 136, У 153) за видатковою накладною № РН-00011293 від 10.05.2012р. на загальну суму 5950 грн., в т.ч. ПДВ 991 грн. 67 коп., та кабель (аПвЄгаПу -1*95/16 та АВВГ 3*185+1*95) за видатковою накладною № РН-0000184 від 13.12.2011р. на загальну суму 14580 грн. 12 коп., в т.ч. ПДВ 2430 грн. 02 коп. За фактом передачі товару ПП «Хладком» надало позивачеві податкові накладні №93 від 10.05.2012р. та № 78від 13.12.2011р.

Заперечуючи фактичне здійснення господарських операцій, відповідач послався на відсутність у видаткових накладних даних про особу, що отримала товар.

Вимоги до первинних документів бухгалтерського обліку передбачені статтею 9 Закону №996, відповідно до якої первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Посилання відповідача на дефектність видаткових накладних у зв'язку з відсутністю даних про особу, що отримала товар, є безпідставним, оскільки у вказаних видаткових накладних наявний підпис представника позивача Дегтярьова С.В., що отримав товар та номер довіреності, згідно якої він діяв, що відповідає вимогам статті 9 Закону №996, та фактичною наявністю товару, яку відповідач не заперечив.

Щодо посилання представника відповідача про відсутність товарно-транспортної накладної до видаткової № РН-0001293 від 10.05.2012р., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568 товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Таким чином, при умові перевезення вантажів товарно-транспортна накладна є первинним документом бухгалтерського обліку, який підтверджує здійснення господарських операцій.

Згідно видаткової та податкової накладних за 10.05.2012р., в цей день ПП «Хладком» передало позивачу бірки маркувальні.

В судовому засідання представник позивача пояснив, що для передачі бірок маркувальних кабельних відсутня необхідність у транспортуванні вказаного товару автомобілем у зв'язку з їх незначним обсягом, тому товарно-транспортна накладна на їх перевезення відсутня.

Відповідач вказані твердження позивача не спростував, тому суд погоджується із зазначеними доводами позивача.

У судовому засіданні позивачем надана товарно-транспортна накладна № 01/12 від 13.12.2011р., що підтверджує транспортування кабелю у кількості. визначеній в видатковій накладній № РН-0000184 від 13.12.2011р.

Крім того, в пункті 3.1 договорі купівлі-продажу від 26.12.2011р. № 23 вказано, що вивіз продукції від Продавця (ПП «Хладком») здійснює Покупець (ТОВ «Лимож») власним транспортом, а пунктом 3.3. вказаного договору визначено, що прийом продукції за кількістю та якістю здійснюється Покупцем в місці прийому продукції.

Представником позивача на підтвердження виконання перевезення надано копії свідоцтв про реєстрацію на автомобіль Хюндай Туксон та причіп, якими здійснювалося перевезення товару, згідно з якими власником є директор позивача Дегтярьов С.В., підписи якого містяться на видаткових накладних № РН-00011293 від 10.05.2012р. та № РН-0000184 від 13.12.2011р. Також, представником позивача надано договір оренди об'єкта нерухомості від 19.08.2010р. № 45/08, згідно якого позивачем орендовано офісне приміщення, в якому згідно пояснень представника позивача зберігається товар.

З огляду на зазначене суд вважає доведеною обставину щодо транспортування кабелю.

Підстав для висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій з ПП «Хладком» слугувала довідка від 19.11.2012р. № 965/22-14/33173402, якою документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ПП «Хладком» з платниками податків - постачальниками та платниками податків - покупцями за період з 01.05.2011р. по 31.05.2011р. та з 01.11.2011р. по 31.05.2012р., обґрунтовані довідкою 1-ДФ, деклараціями, відомостями, отриманими від Черкаського ВРЕВ при УДАІ УМВС, про відсутність у ПП «Хладком» необхідних умов для здійснення господарських операцій.

Разом з цим, відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

За змістом вказаного припису межі юридичної відповідальності кожного платника податків поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником податків. Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників.

Суд вважає, що надана відповідачем довідка не є достатнім доказом відсутності господарських операцій з позивачем, оскільки встановлені нею обставини не спростовують доводів позивача.

Відповідно до частини другої статті 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи встановлені обставини за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Хладком», та, як наслідок, порушення позивачем податкового законодавства не доведені. Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.02.2013р. №0001322301 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Лимож» грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3422 (три тисячі чотириста двадцять дві) гривні за основним платежем та 856 (вісімсот п'ятдесят шість) гривень за штрафними (фінансовими) санкціями, всього на суму 4278 (чотири тисячі двісті сімдесят вісім) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лимож» (18015, м. Черкаси, вул. Благовісна, 220, кв. 37, ідентифікаційний код 37105760) 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 30 серпня 2013 року.

Суддя А.В. Руденко