Ухвала

від 14.11.2013 по справі 823/2628/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року Справа № 823/2628/13-а

м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лимож» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лимож» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001322301 від 28 лютого 2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 4 278 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (надалі за текстом - «ДПІ у м. Черкасах»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 07.02.2013 р. по 13.02.2013 р. посадовцями ДПІ у м. Черкасах проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Лимож» щодо господарських відносин з ПП «Хладоком» та подальшого використання придбаних ТМЦ за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2012 р.

Результати перевірки оформлено актом № 78/22-11/37105760 від 15.02.2013 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок віднесення у грудні 2011 р. та у травні 2012 р. до податкового кредиту сум податку, сплаченого ПП «Хладоком» у складі вартості товару.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

При проведенні опрацювання Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що у грудні 2011 р. ТОВ «Лимож» включило до складу податкового кредиту 2 430 грн., а у травні 2012 р. - 992 грн. за податковими накладними, отриманими від ПП «Хладоком».

Разом з тим, за даними названої Системи між сумами податкового кредиту позивача та сумами податкових зобов'язань його контрагента мається розбіжність в розмірі 2 430 грн. за грудень 2011 р. та в розмірі 992 грн. за травень 2012 р.

Крім того, ДПІ у м. Черкасах складено довідку від 19.12.2012 р. «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Хладоком» щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальником - ТОВ «Юридична фірма «Феміда».

Згідно цієї довідки ТОВ «Юридична фірма «Феміда» не поставляла товар ПП «Хладоком».

Наведене, на думку органу державної податкової служби, свідчить про те, що факт придбання позивачем товарів у ПП «Хладоном» у грудні 2011 р. та травні 2012 р. не підтверджується.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у м. Черкасах прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001322301 від 28 лютого 2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 4 278 грн., у тому числі 3 422 грн. за основним платежем та 856 грн. за штрафними санкціями.

Правовідносини, що ви никають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту регулюються статтею 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач підтвердив своє право на податковий кредит.

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, позивачем було надано копії: договору купівлі-продажу № 23 від 06.12.2011 р., видаткової накладної № РН-0000184 від 13.12.2011 р., податкової накладної № 78 від 13.12.2011 р., видаткової накладної № РН-0001293 від 10.05.2012 р., податкової накладної № 93 від 10.05.2012 р., товарно-транспортної накладної.

Таким чином, на момент проведення перевірки у позивача були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентові у грудні 2011 р. та травні 2012 р.

З матеріалів справи вбачається, що зобов'язання за договором між ТОВ «Лимож» та ПП «Хладоком» у грудні 2011 р., травні 2012 р. виконувались сторонами у повному обсязі і позивач дотримався спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям у згадані періоди.

Посилання ДПІ у м. Черкасах на той факт, що згідно довідки від 19.12.2012 р. ТОВ «Юридична фірма «Феміда» не поставляла товар ПП «Хладоком» обґрунтовано не взято судом до уваги. При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між іншими учасниками поставок товарів, робіт та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ПП «Хладоком».

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 19 листопада 2013 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.