Ухвала

від 16.09.2013 по справі 801/7226/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/7226/13-а

16.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландвікторія"- Борецька Ольга Геннадіївна, довіреність № б/н від 06.07.13

представник відповідача, Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим- Євтодієва Галина Василівна, довіреність № 10/10-0 від 02.09.13

розглянувши апеляційну скаргу Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 05.08.13 у справі № 801/7226/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландвікторія" (вул. Лісова, 2 А, село Привільне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97571)

до Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим (вул. Белова, 2-а, селище Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97503)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.08.2013 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландвікторія"задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим від 03.07.2013 №0001472202 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландвікторія" суми штрафних санкцій в розмірі 53835,00грн.;визнано протиправним та скасовано рішення Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим від 03.07.2013 №0001442202 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландвікторія" фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 6800,00грн., вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з даним рішенням суду, Сімферопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.08.2013 скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ландвікторія" (далі-позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.07.2013:№0001472202 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 53835,00грн. та №0001442202 про застування штрафних санкцій в розмірі 6800,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03.07.2013:№0001472202 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 53835,00грн. та №0001442202 про застування штрафних санкцій в розмірі 6800,00 грн. є необґрунтовані, оскільки безпідставними є висновки відповідача щодо неведення позивачем обліку товарних запасів відповідно до вимог чинного законодавства, щодо обов'язкової необхідності зберігання первинних документів за місцем реалізації товару та помилковими висновками, що кафе-бар, який належить позивачу, розташований за адресою: Сімферопольський р-н, с. Привільне, вул. Лісова, 2а "Казацький шлях", не є закладом громадського харчування, а отже, неправомірно здійснює діяльність з продажу на розлив алкогольних напоїв.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 03.07.2013 відповідачем прийняти податкові повідомлення-рішення:№0001472202 про застосування штрафних санкцій в розмірі 54178,00грн. та №0001442202 про застування штрафних санкцій в розмірі 6800,00 грн.

Передумовою застосування до позивача штрафних санкцій згідно спірних податкових повідомлень-рішень став акт від 05.06.2013 №0048/01/24/22/37229385 фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за місцем господарської діяльності господарських об'єктів, що належить позивачу:кафе-бару, розташованого за адресою Сімферопольський р-н, с. Привільне, вул. Лісова, буд 2-а.

Перевіркою встановлені порушення позивачем:пунктів:1, 2, 7, 9, 12, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"; статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Перевіркою встановлено:непроведення розрахункової операції через РРО на суму 25,00 грн.; ненадання розрахункового документу; не забезпечено щоденний друк фіскального звітного чеку Z-звіту №0927 за робочий день 23.05.2013,виконаний 24.05.2013; здійснення реалізації товарів, не облікованих у встановленому порядку, неведення у встановленому порядку обліку товарів за місцем зберігання та реалізації. Під час перевірки відсутні накладні (податкові накладні на алкогольні напої згідно відомості (додатку №3) на загальну суму 26917,50грн. Також встановлено, що на відповідний перелік товарів на суму 26917,50грн. відсутні накладні на місці реалізації товару; невідповідність сум грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка вказана у денному звіті РРО, невідповідність склала 25,10 грн.; реалізація алкогольного напою коньяк "Коктебель Карадаг" 100 гр. за ціною 25,00 грн. на розлив без створення суб'єкта ресторанного господарства та універсальним асортиментом товару. У відповідності до меню, прейскуранту цін позивачем не забезпечено реалізацію продукції власного виробництва, а саме харчових продуктів у натуральному вигляді, готовими до споживання.

Як свідчать матеріали справи позивачем податкове повідомлення-рішення від 03.07.2013 №0001472202 оскаржується в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 53835,00 грн., які, згідно розрахунку штрафних санкцій, нараховані за неведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" .

Статтею 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачені обов'язки суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг) (п.12).

Відповідальність за порушення цієї норми передбачається статею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", згідно з якою до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що ведення обліку товарних запасі допускається як на складах, так і за місцем їх реалізації.

Неспроможними визнаються судовою колегією твердження в апеляційній скарзі щодо здійснення реалізації товарів, не облікованих у встановленому порядку, неведення у встановленому порядку обліку товарів за місцем зберігання та реалізації, під час перевірки відсутні накладні (податкові накладні на алкогольні напої згідно відомості на загальну суму 26917,50 грн. через наступне.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що облік товарних запасів є суто бухгалтерською категорією, тому порядок ведення обліку товарних запасів здійснюється на підставі норм законодавства, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку, що повністю узгоджується з приписами статті 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", згідно якої облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Облік господарських операцій здійснюється у регістрах бухгалтерського обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що у даному випадку, до первинних документів,що фіксують факти здійснення господарських операцій належать накладні, відсутність яких свідчить про непідтвердження руху товарно-матеріальних цінностей та є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку, про що зазначено у листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 16277 від 29.12.2009 "Щодо порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання". Зокрема, до документів, які є підставою для оприбутковування товару, як правило, відносяться накладні і товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів в облікові бухгалтерські регістри. Відсутність відповідних первинних документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Слід зазначити, що відсутність первинних документів у місці реалізації товару не свідчить про неведення підприємством обліку товарних запасів відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач передчасно встановив порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки вказана норма надає можливість підприємству обирати де йому проводити облік товарів: або за місцем реалізації, або за місцем зберігання.

Судова колегія звертає увагу на те, що доказом підтвердження обліку товарних запасів на підприємстві є накладні, видаткові накладні на товар та фіскальні чеки, що підтверджують належний облік товару, що перевірявся. Вимога Закону про проведення обліку за місцем реалізації не забороняє використовувати ці документи за межами місця торгівлі чи зберігання за певних обставин.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що позивач має кілька місць торгівлі, зокрема: Сімферопольський р-н, с. Привільне, вул. Лісова, 2а, кафе "Казацький шлях"; Сімферопольський р-н, с. Піонерське, вул. Алуштинська, буд. 62-а, відділ магазину, - у зв'язку з чим можливе здійснення внутрішнього переміщення товарів, а також первинних документів, які підтверджують їх облік.

Помилковими вважаються судовою колегією посилання в апеляційній скарзі про правомірність нарахування фінансових санкцій рішенням від 03.07.2013 №0001442202 в сумі 6800,00 грн. за порушення статті 15-3 Закону України"Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" через наступне.

Згідно статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів. Відповідальність за порушення статті 15-3 передбачена абзацом 8 частини другої статті 17"Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", зокрема, накладається штраф у розмірі 6800,00грн.

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки підприємствами громадського харчування та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивач має необхідні дозволи на здійснення діяльності закладу громадського харчування, зокрема: дозвіл №14 Добрівської сільської ради від 27.05.2011на розміщення на території Добрівської сільської ради стаціонарного об'єкта - кафе-бару "Козацький шлях" вул.Лісна, 2а, с.Привільне. Сімферопольський р-н з товарною спеціалізацією "громадське харчування"; акт санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкту від 09.11.2010 про готовність об'єкта відповідно до санітарно-гігієнічних вимог.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що наявність вищенаведених дозволів на виконання положень чинного законодавства для здійснення діяльності закладом у статусі закладу громадського харчування є достатнім, що також узгоджується з позитивною судовою практикою суду касаційної інстанції (ухвала Вищого адміністративного суду України від 18.09.2012 у справі № К-20147/09).

Судова колегія звертає увагу на те, що кафе-бар, розташований за адресою: Сімферопольський р-н, с. Привільне, вул. Лісова, 2а "Казацький шлях", як заклад громадського харчування, в розумінні положень пункту 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 №219,пропонує споживачам продукцію власного виробництва, серед якої в тому числі: блюда та кулінарні вироби відповідно технологічних карт для закладів ресторанного господарства, перші блюда, гарніри, м'ясні блюда, рибні блюда, овочеві закуски, - про що свідчить асортиментний перелік.

Недоречними визнаються твердження в апеляційній скарзі про те, що кафе-бар, який належить позивачу, розташований за адресою: Сімферопольський р-н, с. Привільне, вул. Лісова, 2а "Казацький шлях", - не є закладом громадського харчування, а отже, неправомірно здійснює діяльність з продажу на розлив алкогольних напоїв, оскільки кафе-бар відповідно до вимог чинного законодавства відноситься до закладу ресторанного господарства, а, відповідно, й до закладу громадського харчування, що також підтверджується торговим патентом на право здійснення підприємницької діяльності у торговельно-виробничій сфері (ресторанне господарство) за адресою: Сімферопольський р-н, с. Привільне, вул. Лісова, 2а, кафе "Казацький шлях".

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, зокрема, не надані докази, які підтверджують правомірність застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 53835,00 грн. та в розмірі 6800,00 грн.згідно спірних податкових повідомлень-рішень, а надані позивачем письмові пояснення щодо неправомірності винесення спірних податкових повідомлень-рішень,є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи дії Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 03.07.2013:№0001472202 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 53835,00грн. та №0001442202 про застування штрафних санкцій в розмірі 6800,00 грн., суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, "у спосіб"означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 03.07.2013:№0001472202 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 53835,00грн. та №0001442202 про застування штрафних санкцій в розмірі 6800,00 грн. діяв не на підставі Законів України.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.08.2013 у справі № 801/7226/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 вересня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко