Постанова

від 12.09.2013 по справі 812/7062/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2013 року Справа № 812/7062/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Козловській А.О.,

за участю сторін:

представника позивача: Коровіної Т.Ю. (дов.№522 від 12.08.2013),

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень від 30.04.2013 №0000282201 та №0000292201, -

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень від 30.04.2013 №0000282201 та №0000292201.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з платником податків ТОВ «Енерготехсервіс АН» за період з 01.01.10 по 31.12.12, на підставі якої складено акт перевірки №134/22/00181987 від 12.04.2013 За результатами акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.04.2013 №0000282201 та №0000292201, якими позивачу нараховано грошові зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств.

Позивач вважає висновки акту безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення незаконними.

Просить визнати недійсними та скасувати податкових повідомлення - рішення від 30.04.2013 №0000282201 та №0000292201 Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічно викладеним у позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі та стягнути судові витрати з відповідача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином. До початку судового засідання надав заперечення проти позову, в якому позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив відмовити у задоволенні позову та відкласти розгляд справи у зв'язку із зайнятістю представника в інших судових засіданнях.

28.08.2013 представник відповідача також надав суду клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю працівників Первомайської ОДПІ в інших судових засіданнях.

Частиною 4 статті 128 КАС України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки відповідач є суб'єктом владних повноважень, має великий штатний розклад працівників та враховуючи те, що немає перешкод для розгляду справи по суті, суд вважає за можливим розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Публічне акціонерне товариство «Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» зареєстровано виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 04.03.1997 за № 1 388 105 0010 000112, перебуває на податковому обліку в Первомайській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області та є платником податків.

На підставі направлення від 29.03.2013 №25/22/00181987, від 19.03.2013 №26/22/00181987, у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Луганській області від 28.01.2013 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин», згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.78.2 ст.78 Податкового кодексу України відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин», код ЄДРПОУ 00181987 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Енрготехсервіс АН», код ЄДРПОУ 36812848 за період з 01.01.10 по 31.12.12. За результатами перевірки складено акт №134/22/00181987 від 12.04.2013 (а.с. 22-40).

Висновками акту перевірки встановлено наступні порушення:

1. п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 50696 грн., у тому числі 2 квартал 2011 року в сумі 50696 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Енерготехсервіс АН» (код ЄДРПОУ 36812848) за період з 01.04.11 по 30.06.11.

2. п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України,, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 37820 грн., в т.ч. за періоди вересень 2011 року в сумі 37820 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Енерготехсервіс АН» (код ЄДРПОУ 36812848) за період з 01.09.11 по 30.09.11.

На підставі акту перевірки відповідачем 30.04.2013 винесено податкові повідомлення-рішення: №0000282201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 50696,00 грн. та № 0000292201, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем - 37820,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)- 9455,00 грн. (а.с. 19, 20).

З урахуванням предмету спору дослідженню підлягають реальність господарських операцій, укладених між ПАТ «Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» та ТОВ «Енерготехсервіс АН» у 2011 році, що є підставою для виникнення у позивача права на податковий кредит, визначення податкових зобов'язань та віднесення до валових витрат витрат по операціям з придбання послуг (робіт, товарів).

Щодо податкового повідомлення - рішення від 30.04.2013 № 0000292201, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем - 37820,00 грн. та штрафними санкціями - 9455,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно п. 14.1.156 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п. 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статтів 198 ПК України 198.2 датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповівдно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 статті 196 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.8 статті 201 ПК України 201.8 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.п 54.3.2 п. 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно абз. 1 п. 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Із системного аналізу вказаних норм закону вбачається, що податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість та податку на прибуток, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок або надати висновок про правомірність формування податкового кредиту, або визначити суму податкового зобов'язання із застосуванням штрафних санкцій.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було подано до Первомайської ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість (з реєстрами отриманих та виданих податкових накладних) за вересень 2011 року та з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року.

Згідно декларацій з податку на додану вартість (додаток №5) за вересень 2011 року, позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ - 44 083,86 грн. (ряд. 32) по контрагенту ТОВ «Енерготехсервіс АН» (368128412047) на підставі податкової накладної, виписаної у червні 2011 року (а.с.81).

Згідно реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2011 року, позивач у рядку 21 відобразив відомості по податковій накладній №39 від 23.06.2011 (а.с.81).

Як встановлено у судовому засіданні, позивачем були здійснені господарські операції з ТОВ «Енерготехсервіс АН» у червні 2011 року та сформовано податковий кредит (додаток № 5 до декларацій з ПДВ).

Під час розгляду справи позивачем було надано суду засвідчені копії первинних документів, які відповідають оригіналам досліджених під час розгляду справи, є документами первинного бухгалтерського обліку, та які підтверджують правомірність формування податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Енерготехсервіс АН» за період червень-вересень 2011 року.

Так, 22 червня 2011 року між ПАТ «Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» (Покупець) та ТОВ «Енерготехсервіс АН» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №1. Згідно п. 1.1 договору Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує товар на умовах, що обговорюються в п.4 у кількості та асортименті згідно специфікаціям і накладним, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п.3.2, п.3.3 вказаного договору доставка товару здійснюється шляхом самовивозу товару Покупцем. Право власності на товар переходить до Покупця в момент підписання документів, що підтверджують факт передачі товару.

На підтвердження факту поставки товару по договору, позивачем було отримано від ТОВ «Енерготехсервіс АН» податкову накладану №39 від 23.06.2011, видаткову накладну №184 від 23.06.2011, накладну на внутрішнє перевезення №197 від 27.06.2011 (а.с.81, 82, 83).

Повна сплата позивачем податку на додану вартість та валових витрат у ціні товару по господарським операціям з ТОВ «Енерготехсервіс АН» підтверджена платіжними докуменатами, які були досліджені під час судового засідання (а.с.84-89).

Таким чином, наданими позивачем первинними документами бухгалтерського обліку підтверджено реальність господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Енерготехсервіс АН».

На підтвердження факту отримання товару, позивачем надано товаро-транспортну накладну БЗС №001708 від 23.06.2011, з якої вбачається, що позивачем власними силами здійснено транспортування товару, характеристики якого відповідають даним, визначеним у податковій накладній №39 від 23.06.2011. Також до товаро-транспортної накладної додається подорожній лист, який засвідчує, що товар доставлявся транспортом позивача під керуванням водія підприємства (а.с.90-91).

Оприбуткування товару, придбаного у ТОВ «Енерготехсервіс АН» підтверджується витягом із журналу-ордеру 3.3 «Аналітичний облік з постачальниками» (а.с.92-94).

Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що договірні зобов'язання між позивачем та його контрагентом виконані в повному обсязі, товар фактично був поставлений та оприбуткований позивачем, розрахунки проведені в повному обсязі. Зауважень з боку відповідача щодо порушення складання первинних бухгалтерських документів з боку позивача судом встановлено не було та не було зафіксовано це і у акті перевірки.

Внаслідок чого, суд приходить до висновку, що складені бухгалтерські документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік» та достовірно підтверджують реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Енерготехсервіс АН».

Відповідно до п. 4 - п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість, суд зазначає, що акт перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішеннь був складений без врахування усіх фактичних обставин, що потягло за собою необґрунтовані висновки та безпідставні рішення податкового органу.

Також суд зауважує, що податковий орган не враховує, що порядок формування податкового кредиту регламентований нормами Податкового кодексу України, згідно якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

У судовому засіданні не було встановлено порушення вимог податкового законодавства з боку позивача, яке б позбавило його права на формування податкового кредиту.

Щодо праворімності прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, суд виходив з наступного.

Як вбачається із акту певірки, підставою для нарахування позивачу суми грошового зобов'язання за платежем по податку на прибуток приватних підприємств, стали обставини, які були встановлені під час перевірки, а саме, безпідставність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «Енерготехсервіс АН» у вересні 2011 року по господарській операції, здійсненій у червні 2011 року.

Згідно п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 138.3 статті 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п. 139.1.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на:

організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Обмеження, передбачені абзацом другим цього підпункту, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є:

організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереї;

фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

Враховуючи те, що під час розгляду справи судом було достовірно встановлено та підтверджено документами бухгалтерського обліку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по господарським операціям з ТОВ «Енерготехсервіс АН» у вересні 2011 року та в повному обсязі сплачені суми за отримані товари (послуги) у відповідні періоди по вказаному контрагенту, суд приходить до висновку, що відповідачем також безпідставно було визначено позивачу грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 50696,00 грн.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду справи судом було встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» здійснена відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, яким визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Однак в даному випадку, підстави визначені у Податковому кодексі України для проведення документальної позапланової виїзної перевірки мають значення та впливають на прийняття рішення, як результат такої перевірки у вигляді податкового повідомлення-рішення. При цьому, суд зазначає, що Податковим кодексом України передбачені виключні випадки, за яких приймається податкове повідомлення-рішення, тобто умови його прийняття пов'язанні з настанням певних обставин, які визначені законом.

Пунктом 86.9 ст.86 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

З огляду на правовий зміст положень пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, суд зазначає, що вимоги цього положення розповсюджується на спірні правовідносини, при цьому, на думку суду, в даному випадку не має значення відносно якої особи порушена кримінальна справа, чи то відносно безпосередньо посадової особи позивача, чи то відносно посадової особи прямого контрагента, чи то за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, чи то за інші злочини, що мають пряме та безпосереднє відношення на право визначення податкового кредиту з ПДВ або податку на прибуток підприємства.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки та наданих до суду заперечень на позовну заяву на постанову старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Луганській області від 28.01.2013 та матеріали кримінального провадження № 32013020000000007 як підставу для встановлення порушення позивачем порядку формування податкового кредиту за вересень 2011 року та податку на прибуток за 2 квартал 2011 року суд вважає передчасним, оскільки на час проведення перевірки не було винесено вироку суду, яким встановлено обставини, які б безпосередньо вплинули на порядок визначення позивачем об'єкта оподаткування по взаємовідносинах з ТОВ «Енерготехсервіс АН».

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів; докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС Украйни обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Аналізуючи викладені обставини, враховуючи надану правову оцінку доказам, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними під час розгляду справи, а тому, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо способу захисту порушених прав, які викладені у прохальній частині позовних вимог, суд вважає, що належним способом захисту є скасування оскаржуваних рішень податкового органу.

Питання щодо судових витрат вирішено у відповідності до вимог статті 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 71, 94, 158-163, 257 КАС України, Податковим кодексом України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень від 30.04.2013 №0000282201 та №0000292201 задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області №0000282201 від 30.04.2013 про нарахування суми грошового зобов'язання у сумі 50696,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області №0000292201 від 30.04.2013 про нарахування суми грошового зобов'язання за основним платежем - 37820,00 грн. та штрафними фінансовиим санкціями (штрафами) - 9455,00 грн., а всього на загальну суму 47275,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 979,71 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 вересня 2013 року.

Суддя Н.В. Кравцова