Ухвала

від 19.09.2013 по справі 815/1340/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 р.Справа № 815/1340/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Чудовий дім шляхбуд» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Чудовий дім шляхбуд» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 11.02.2013 року № 0000442250, яким підприємству визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 73 487 грн.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що під час формування податкового кредиту ним було дотримано всіх умов, за наявності яких виникає право на формування податкового кредиту, а документи складені за результатами операцій з контрагентом TOB «Лугпромстройсантехмонтаж» відповідають правилам бухгалтерського та податкового обліку, мають всі необхідні реквізити і податковим органом в актах перевірки даний факт не оскаржується. Висновок податкового органу про безпідставне віднесення Товариством до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями з зазначеним контрагентом ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях, не підтверджені відповідними доказами та суперечить фактичним обставинам справи.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «Чудовий дім шляхбуд» щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період квітень-липень 2011 року, висновки якої відображені в акті перевірки №433/22-5/36154199 від 28 січня 2013 року.

Податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п. п. «а», «б» п. 185, п. 186.1, п. 186.2 ст. 186, п. 198.1, 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем суми податкових зобов'язань на 210 426 грн. та податкового кредиту на суму 356 324 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.02.2013 року №000042250, яким позивачу визначено грошове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 73 487 грн.

Суть порушень, за висновками податкового органу, полягала у тому, за висновками акту перевірки Ленінської МДПІ у м. Луганському Луганської області ДПС №803/23-35554567 від 11.11.2011 року «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року» ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» відсутнє за податковою адресою, в нього відсутні трудові ресурси, транспортні засоби, приміщення та матеріальні ресурси, а відтак зазначене Товариство не мало реальної можливості та наміру виконати роботи, обумовлені в договорі, угоди, укладені цим Товариством з іншими контрагентами, є нікчемними, а відтак, формування ТОВ «Чудовий дім шляхбуд» податкового кредиту з урахуванням господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» є неправомірним.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що первинні документі, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, відповідають вимогам чинного законодавства. Якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру, податковий орган не має підстав для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

Ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що суб'єкт господарювання має право на формування податкового кредиту, якщо у нього є належним чином складені податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

На думку колегії суддів, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, податковим органом не доведено належними доказами факт неправомірності формування податкового кредиту позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Чудовий дім шляхбуд» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» 08 квітня 2011 року укладено договір підряду №55, згідно якого позивач доручив, а ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» зобов'язалось виконувати субпідрядні роботи з ремонту дорожніх покриттів.

На виконання умов договору ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" виконано вказані у договорі роботи і позивачу надані акти виконаних робіт, та акти приймання передачі матеріалів в роботу за період квітень - червень 2011 року; довідка про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2011 року; акт приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2011 року підсумкова відомість ресурсів за квітень 2011 року; акти виконаних робіт за квітень, травень, червень 2011 року; акт приймання - передачі матеріалів в роботу за квітень, травень, червень 2011 року.

На виконання вимог п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України на суму виконаних робіт, ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» позивачу були надані податкові накладні з усіма обов'язковими реквізитами:№798 від 27.04.2011 року, № 799 від 29.04.2011 року, №800 від 29.04.2011 року, №802 від 29.04.2011 року, №934 від 19.05.2011 року, №935 від 23.05.2011 року, які були включені до реєстрів отриманих податкових накладних та відображені в додатку " 5" до податкових декларацій з ПДВ за квітень - червень 2011 року.

Розрахунки між ТОВ "Чудовий дім шляхбуд" та ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" за виконані роботи проводились у безготівковій формі, на підтвердження чого ТОВ "Чудовий дім шляхбуд" надало копії банківських виписок про операції по рахунку 26004031425001 АТ "ІМЕКСБАНК" за період з 31.03.2011 року по 15.06.2011 року. та накладну №5 від 21.07.2011 року .

Таким чином судом першої інстанції повною мірою досліджено питання щодо реального отримання позивачем послуг з виконання робіт, і, за наявності доказів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, встановлено реальність здійснення господарської операції, за наслідками якої та на підставі податкової накладної позивачем сформовано податковий кредит із сум сплаченого податку на додану вартість.

Актом перевірки та судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту, а тому, за встановленого факту реальності здійснення господарської операції, висновки податкового органу щодо нікчемності вчиненого правочину є безпідставними.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - отримувача послуг, будь-які порушення постачальниками цих послуг податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування.

Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Судом першої інстанції при безпосередньому дослідженні доказів не було встановлено, що первинні документи, складені за наслідками здійснення спірних господарських операцій, не відповідають дійсності. Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях. Тому, враховуючи належне дослідження судом першої інстанції факту здійснення позивачем господарської операції з виконання будівельних робіт з метою використання їх у господарській діяльності, доводи податкового органу, викладені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції знаходить безпідставними.

Крім цього судом першої інстанції правомірно враховано ту обставину, що контрагент позивача на час здійснення господарських операцій був діючим підприємством, мав свідоцтво платника податку на додану вартість, та ліцензію на здійснення будівельних робіт.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби без врахування фактичних обставин, оригіналів документів бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження реального характеру взаємовідносин між позивачем та його контрагентом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Чудовий дім шляхбуд» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.