Рішення

від 19.09.2013 по справі 925/1223/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року Справа № 925/1223/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участю представників: позивача: Стецун І.В. - за довіреністю, відповідача: Кириченко М.О. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ БУД"

про стягнення 17 987 грн. 63 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 17 987 грн. 63 коп., зокрема 16 494 грн. 89 коп. боргу надані позивачем послуги з постачання природного газу в гуртожитку за адресою: вул. Горького, 4 м. Черкаси відповідно до укладеного між сторонами договору про надання послуг з газопостачання № 90000021 від 01.08.2008, 844 грн. 66 коп. три проценти річних, 648 грн. 08 коп. інфляційних втрат за прострочення сплати коштів за отриманий газ.

У відзиві на позовну заяву (а. с. 60-62) відповідач повністю заперечив проти позовних вимог позивача з підстав відсутності заборгованості відповідача перед позивачем по договору № 90000021 від 01.08.2008, оскільки дія договору припинена з 31.12.2011 відповідно до п. 10.1 Договору та згідно листа від 30.11.2011 №11, яким відповідач відмовився від договору після закінчення вказаного в договорі терміну його дії, у зв'язку з тим, що технічними умовами у даному будинку передбачено електроенергію, тому газопостачання не буде; нарахування боргу до серпня 2010 року знаходиться поза межами позовної давності; розрахунки індексу інфляції та трьох процентів річних виконані невірно, оскільки нараховувались і на суму за межами позовної давності та без чітких врахувань сплачених мешканцями гуртожитку сум та періодів; заборгованість відповідача відсутні, натомість є переплата 2 544,75 грн.

15.08.2013 відповідач подав заяву про застосування позовної давності при розгляді даної справи.

У судовому засіданні:

- представник позивача повністю підтримала позовні вимоги, заперечила проти доводів відповідача, та пояснила, що дія договору не припинена, оскільки згідно чинного законодавства одностороння відмова від договору заборонена, споживач не має права відмовитись від договору, маючи заборгованість, а відповідач мав значний борг на кінець 2011 року і позивач про це вказав у своєму листі; оскільки за користування газом кошти сплачувалися протягом 2012-2013 років, тому позовна давність перервана сплатою боргу і строк позовної давності для стягнення заявлених сум не пропущений; визнання відповідача дії договору від 01.08.2008 підтверджується також його зверненням до позивача листом від 20.08.2013 із проханням відновити газопостачання, у якому він гарантував визнання суми боргу та його сплату;

- представник відповідача, заперечуючи проти позову, посилався на доводи і міркування, викладені у відзиві на позов, підтримав заяву про застосування судом позовної давності та пояснив, що доводи позивача про те, що договір діє, не основані на законі та умовах договору і не відповідають дійсним обставинам справи: строк дії договору вказаний у п. 10.1, виписаний у цьому пункті порядок позивачем дотриманий, за місяць надіслана письмова заява, наявність заборгованості по договору не може бути підставою для продовження дії договору; додатково поданий позивачем розрахунок також містить помилки і неточності, тому не може прийматися за основу; щодо листа від 20.08.2013 про відновлення газопостачання пояснив, що у ньому відсутнє посилання на договір і позивач при вирішенні цього питання повинен був укласти відповідний договір.

У судовому засіданні оголошено перерву з 05.09.2013 по 12.09.2013 та з 12.09.2013 по 19.09.2013 на підставі частини 3 статті 77 ГПК України.

У судовому засіданні 19.09.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив таке.

01 серпня 2008 року між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (Виконавець за договором, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ БУД" (Споживач за договором, відповідач у справі) укладено Договір № 90000021 про надання послуг з газопостачання, далі - Договір, за умовами якого Виконавець зобов'язався безперервно надавати Споживачеві послуги з постачання природного газу для побутового споживання з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та тиску, а Споживач зобов'язався своєчасно здійснювати оплату за спожитий природний газ і користуватися послугами за встановленими згідно із законодавством цінами в термін і на умовах, передбачених цим договором.

В пункті 1.2. Договору вказані послуги, що надаються Виконавцем відповідно до його умов:

постачання природного газу;

технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових систем газопостачання та дворових газопроводів.

Відповідно до пункту 2.2. Договору постачання Споживачу природного газу для побутового споживання здійснюється безперервно у необхідних йому обсягах відповідно до Правил надання населенню послуг з газопостачання з дотриманням правил безпеки систем газопостачання.

Згідно пункту 3.1. Договору роздрібні ціни на природний газ (за наявності лічильника газу і у разі відсутності лічильника газу) для комунально-побутових потреб Споживача встановлюються уповноваженим на це органом державної влади - Національною комісією регулювання електроенергетики України.

За умовою пункту 4.2 Договору оплата за використаний природний газ за календарний місяць здійснюється Споживачем за встановленими законодавством цінами на розподільний рахунок Виконавця не пізніше 10 числа наступного місяця. Розрахунки за надані послуги повинні проводитись за платіжними документами (рахунками-фактурами), які виписуються Виконавцем.

В пункті 10.1 Договору вказано, що він укладається на термін до 31 грудня 2010 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну однією із сторін не буде заявлено про відмову від цього договору або його перегляд. Договір за погодженням сторін може бути розірваний достроково.

При підписанні Договору на ньому директором відповідача зазначено, що в гуртожитку проживає 32 особи.

На виконання умов Договору позивач поставляв у будинок природний газ та його вартість вказував у рахунках за кожний місяць, при цьому зазначалася кількість використаного газу 585,6 м. куб. виходячи із вказаної в Договорі кількості мешканців у будинку, оскільки лічильники газу відсутні, тому до липня 2010 року щомісяця відповідач повинен був сплачувати 331 грн. 30 коп. та з серпня 2010 року вартість щомісячно отриманого по Договору природного газу складала 467 грн. 31 коп.

Протягом періоду дії Договору і станом по 30.06.2013 кошти за природний газ сплачували мешканці гуртожитку, які при оплаті вказували адресу будинку - вул. Горького, 4, номер квартири (кімнати), місяць (місяці), рік, за який здійснювалася оплата і перелік таких оплат наданий позивачем у Реєстрі оплат по ТОВ "ПРАЙМ БУД" (а. с. 67-70).

ТОВ "ПРАЙМ БУД" надіслав позивачу лист від 30 листопада 2011 року № 11 (а. с. 63), у якому повідомив, що на підставі пункту 10.1. Договору від відмовляється від договору про надання послуг з газопостачання від 01.08.2008, оскільки цей договір укладався до 31 грудня 2010 року, але відповідач не має наміру його продовжувати у зв'язку з тим, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 12.07.2011 № 966 ТОВ "ПРАЙМ БУД" було надано містобудівні умови і обмеження для реконструкції гуртожитку по вул. Горького, 4/ вул. Калініна, 108 в м. Черкаси під житловий будинок і проектом реконструкції гуртожитку не передбачено його газопостачання, а буде використовуватися електрична енергія.

На цей лист відповідача позивач надіслав лист від 08.12.2011 № 6658/23, у якому просив розрахуватися за надані послуги з газопостачання станом на 01.12.2011 в сумі 9 598,79 грн., лише після сплати вказаної суми заборгованості в повному обсязі договір про надання послуг з газопостачання № 90000021 від 01.08.2008 буде вважатися розірваним.

14.09.2013 ТОВ "ПРАЙМ БУД" надіслав позивачу лист № 17 (а. с. 84), в якому підтвердив припинення дії договору 31.12.2011 відповідно до його листа від 30.11.2011, надісланого згідно умови пункту 10.1. договору, у зв'язку з чим позивач повинен був припинити постачання газу з 01.01.2012 і здійснити відповідні дії, передбачені розділом 2 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою КМ України від 09.12.2012 № 2246. Доказ отримання позивачем цього листа наданий відповідачем до матеріалів справи (а. с. 106).

Згідно пояснень представників сторін у судовому засіданні, позивач припинив постачання газу в цей будинок у липні 2013 року у зв'язку з несплатою заборгованості за спожитий газ. Як пояснила представник позивача, відновлення газопостачання відбулося в кінці серпня 2013 року на підставі листа відповідача від 20.08.2013 за підписом директора відповідача, у якому остання просила відновити газопостачання в гуртожитку для зняття соціальної напруги та гарантувала визнати суму боргу, яка буде встановлена рішенням суду у даній справі, і її оплату.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Договір № 90000021 про надання послуг з газопостачання від 01.08.2008, на підставі якого виникли господарські зобов'язання сторін та заявлені позовні вимоги, за правовою природою є змішаним договором, у якому присутні елементи договору поставки та надання послуг, що не суперечить чинному законодавству України.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України, далі - ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 193, 202 Господарського кодексу України та статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В статті 530 ЦК України визначено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписом статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд приходить до висновку, що позивачем доведено обґрунтованість лише частини заявлених ним сум, а відповідачем доведено і належними доказами підтверджено, що договір № 90000021 від 01.08.2008 є розірваним, з огляду на наступне.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Аналогічна норма виписана у статті 525 ЦК України, за якою одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. При цьому повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

В пункті 10.1. Договору чітко встановлена дата дії Договору - до 31 грудня 2010 року. Оскільки жодна із сторін за місяць до закінчення терміну договору не заявила про відмову від нього, тому відповідно до вказаного пункту Договору він був продовжений до 31 грудня 2011 року.

Надіславши позивачу лист від 30 листопада 2011 року № 11 про відмову від договору надання послуг з газопостачання від 01.08.2008 на підставі пункту 10.1. Договору, відповідач скористався своїм правом, встановленим у Договорі, що відповідає закону.

За приписом частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Однак, частиною 3 статті 651 ЦК України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно частини 2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Оскільки Договором чітко встановлений строк його дії та передбачено право відповідача на відмову від Договору, яким відповідач скористався та в установленому порядку і строк повідомив позивачу, і це відповідає закону, тому Договір № 90000021 від 01.08.2008 є розірваним. Вказане відповідає рекомендаціям Вищого господарського суду України у Оглядовому листі від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 в постанові ВГСУ від 23.05.2012 № 5010/1495/2011-18/65.

Доводи позивача в цій частині суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі і спростовуються матеріалами справи, оскільки закон не ставить розірвання договору у залежність від наявності чи відсутності заборгованості за період до відмови від договору та його розірвання, разом з тим, розірвання договору не впливає на обов'язок сторони здійснити повний розрахунок за послуги і природний газ, що були поставлені та надані відповідно до Договору в період його дії.

Таким чином, позивачем не доведено і належними доказами не підтверджено правомірності нарахування відповідачу коштів із посиланням на Договір № 90000021 від 01.08.2008, тому вимога про стягнення з відповідача боргу за спожитий газ в період із січня 2012 року по червень 2013 року є безпідставною та необґрунтованою.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписом частин 3, 4, 5 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захистові.

В процесі розгляду спору відповідач подав письмове клопотання про застосування позовної давності до вимоги про стягнення боргу та представник відповідача у судовому засіданні підтримав вказане клопотання.

Проаналізувавши строки виконання відповідачем зобов'язання по Договору та дати фактичного його виконання, суд приходить до висновку, що вказані позивачем суми сальдо станом на 29.07.2010 та борг за липень 2010 у розрахунку (а.с. 97) знаходяться за межами позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, а позивачем не вказано поважних причин пропуску строку звернення до суду із вимогою про стягнення цих сум.

Тому суд вважає обґрунтованими вказані позивачем суми за фактично поставлений газ в період з серпня 2010 року по грудень 2011 року в загальній сумі 7 944 грн. 27 коп., за який в цей же період здійснено оплату в сумі 3 604 грн. 80 коп. (відповідно до вказаного платниками призначення платежу). Таким чином, борг відповідача за фактично наданий позивачем природний газ в цей період складає 4 339 грн. 47 коп. і ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Той факт, що протягом всього періоду кошти сплачувалися не відповідачем, а мешканцями гуртожитку, не впливає на висновок суду щодо обґрунтованості позову в сумі 4 339 грн. 47 коп. боргу за період з серпня 2010 року по грудень 2011 року, оскільки позивач кошти від фізичних осіб отримував та зараховував в рахунок погашення заборгованості, а статтею 528 ЦК України передбачено можливість виконання обов'язку іншою особою, в частині 2 якої також вказано, що у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Суду не подано доказів здійснення оплати відповідачем чи підписання ним актів звірки чи вчинення інших дій, тому суд вважає необґрунтованими доводи позивача про переривання позовної давності у зв'язку з оплатою мешканцями будинку вартості спожитого газу.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 ЦК України позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 648 грн. 08 коп. інфляційних втрат та 844 грн. 66 коп. три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в період з 11.04.2011 по 30.06.2013.

Проаналізувавши виконаний позивачем розрахунок, який повністю заперечується відповідачем, суд приходить до висновку, що виходячи із прострочених сум боргу та перерахованих мешканцями гуртожитку коштів, із періоду, коли створився і став простроченим борг в сумі 4 339 грн. 47 коп., та враховуючи індекси інфляції за кожний місяць, серед яких значна кількість місяців має значення менше 100, а суми від'ємного значення перевищили плюсові суми, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення індексу інфляції є необґрунтованою і недоведеною, тому не підлягає задоволенню.

Вказана сума трьох процентів річних нарахована позивачем правомірно. Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи відсотки річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору. Сплата основного боргу не звільняє боржника від сплати сум трьох процентів річних, нарахованих за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання. Однак, розрахунок виконано невірно у зв'язку з безпідставним нарахуванням цих сум, починаючи із 01.07.2010, на які позивачем пропущено строк позовної давності, Тому прострочення розрахунку слід рахувати із 11.04.2011, таким чином, з відповідача підлягають стягненню три проценти річних в сумі 236 грн. 66 коп. за прострочення виконання грошового зобов'язання в період з 11.04.2011 по 30.06.2013 відповідно до розрахунку, здійсненого судом.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 437 грн. 70 коп.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ БУД"

(18016, м. Черкаси, вул. Горького, 27, ідентифікаційний код 35579712) на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (18000, м. Черкаси, вул. Громова, 142, ідентифікаційний код 14023014) - 4 339 грн. 47 коп. (чотири тисячі триста тридцять дев'ять гривень 47 копійок) боргу, 236 грн. 66 коп. (двісті тридцять шість гривень 66 копійок) три проценти річних, 437 грн. 70 коп. (чотириста тридцять сім гривень 70 копійок) судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.09.2013

Суддя А.Д. Пащенко