Постанова

від 09.09.2013 по справі 805/11424/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2013 р. Справа №805/11424/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.,

при секретарі Токмаковій Є.А.,

за участю:

представників позивача Єжова Д.В., ОСОБА_2,

представників відповідача Качинської О.С., Маковецької Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮБИКО ЛТД» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Донецькій області про скасування рішення № 1 від 29.01.2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮБИКО ЛТД» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Донецькій області про скасування рішення № 1 від 29.01.2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

В обґрунтування позову зазначив, що 29.01.2013 року Макіївською ОДПІ прийнято Рішення № 1 від 29.01.2013 р. про анулювання реєстрації податку на додану вартість ТОВ «ЮБИКО ЛТД» (а.с.13-14). Підставою для його прийняття стало те, що позивач подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з січня 2012 року по грудень 2012 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,00 гривень, що підтверджено реєстром податкових декларацій, Зазначене рішення було отримано позивачем 04.02.2013 року.

Позивач не погодився із зазначеним рішенням, вказав, що ТОВ „ЮБИКО ЛТД" існує вже протягом 20 років, та має свідоцтво платника ПДВ більш аніж десять років. Під час існування підприємства у податкового органу не виникало підстав до притягнення позивача до будь-якої відповідальності. Протягом всього терміну звітності позивач надавав відповідачу декларації з зазначенням в них придбання чи продажу товарів, керівником підприємства протягом всього терміну його існування був ОСОБА_2, який 02 червня 2009 року отримав травму, що позбавила його звичного життя, можливості вільного пересування та обходитись без сторонньої допомоги. Внаслідок чого він не мав можливості повноцінно займатися економічною діяльністю ТОВ „ЮБІКО ЛТД" та був вимушений припинити його активну діяльність. У звітний період 2012 року представник позивача надала ДПІ у Кіровському районі м. Макіївки декларації, які відповідають дійсності, в яких було зазначено придбання таких послуг як, оренда поштової скрині, оплата наданих телефонних послуг та інше, однак працівники ДПІ ввели в оману представника позивача та впевнили її в тому, що підприємство не може подавати звітність з дебіторською заборгованістю. Внаслідок цього ТОВ „ЮБИКО ЛТД" було вимушено подати декларації з відсутністю придбання/постачання товарів, що призвело до того, що на кінець 2012 року у підприємства, при відсутності податкового кредиту, утворилася дебіторська заборгованість у розмірі 320, 87 грн.

Позивач звернув увагу на те, що ТОВ «ЮБИКО ЛТД», для можливості здійснення своєї господарської діяльності, а саме комунікації із замовниками та партнерами, має фіксовані телефонні номери та орендовану абонентську скриньку, реквізити яких вказані в договорах, а також в періодичних рекламних виданнях. Дані послуги надаються організаціями, що мають статус платника ПДВ та систематично по факту сплати надають податкові накладні. Отже, в межах 12-ти послідовних місяців з січня 2012 року по грудень 2012 року позивачем подавалися декларації з ПДВ, здійснювалися операції з постачання/придбання товарів (послуг), внаслідок чого були декларовані податкові зобов'язання і податковий кредит за такими операціями, що спростовує висновки відповідача про нульові показники.

З наведених підстав позивач просив скасувати рішення Макіївської ОДПІ Донецької області Державної податкової служби № 1 від 29.01.2013 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮБИКО ЛТД».

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просили їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, надали письмові заперечення, (а.с.48-49), зазначили про наявність передбачених законом підстав для анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, через що просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні обставини

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮБИКО ЛТД» зареєстроване виконавчим комітетом Макіївської міської ради 24.11.1993 року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 297035 (а.с.9).

22.10.1999 року позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість ДПІ у Кіровському районі м. Макіївки відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 22.10.1999 року № 8899651, за індивідуальним податковим номером - 193839705935 (а.с.10).

29.01.2013 року Макіївською ОДПІ прийнято Рішення № 1 від 29.01.2013 р. про анулювання реєстрації податку на додану вартість ТОВ «ЮБИКО ЛТД» (а.с.13-14), в якому підставою для його прийняття зазначено, що особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

У лютому 2013 р. позивач звертався до відповідача із заявою про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість з додатком податкових накладних за звітний період (а.с.15), а також у березні 2013 р. направляв відповідачу скаргу з того ж приводу (а.с.16), яка листом Макіївської ОДПІ від 26.03.2013 р. повернена без розгляду (а.с.21).

У квітні 2013 р. позивач з листом від 15.04.2013 р. (а.с.25) направляв на адресу відповідача уточнюючи податкові декларації за період з лютого 2012 р. до березня 2013 р., які відповідачем не були прийняті через анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість.

Вказані фактичні обставини справи сторонами не заперечуються.

Дослідивши встановлені у справі обставини, вирішивши питання, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Підставою прийняття відповідачем спірного рішення є підп. г) п. 184.1. ст. 184 Податкового кодексу України, яким передбачено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказ Міністерства фінансів України від 07.11.2011 N 1394, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 р. за N 1369/20107 у пункті 5.5 передбачено наступне: Анулювання реєстрації за ініціативою відповідного податкового органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б"-"з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б"-"з" пункту 5.1 цього розділу).

5.5.1. Податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

5.5.2. Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є:

5.5.2.3. Довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу) . У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

5.5.3. За наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) податковий орган приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення податковим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Таким чином, суд встановив, що на стадії прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ відповідач діяв відповідно до нормативних актів, якими врегульоване спірне питання.

Водночас, суд враховує, що пунктом 5.6. вищезазначеного Положення передбачено, що рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу може бути скасоване податковим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації.

5.6.1. Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ під час адміністративного оскарження. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для внесення відповідних змін до Реєстру.

Рішення податкового органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки або є заступником керівника.

За приписами ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження спірного рішення, посилаючись на наявність податкових накладних за 2012 р. та подання уточнених декларацій за вказаний період, які відповідачем не були прийняті. Рішенням Міністерства доходів та зборів України від 26.06.2013 р. (а.с.27-28) скарга позивача була залишена без задоволення з тих мотивів, що на час подання уточнюючих декларацій позивач був виключений з реєстру платників ПДВ.

Стосовно вказаних підстав відмови у скасуванні рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ суд зауважує наступне.

Внесення змін до податкової звітності передбачено статтею 50 ПК України, пунктом 50.1. якої встановлено, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Отже, відповідно до ст. 50 ПК України, з урахуванням строку у 1095 днів, встановленого ст. 102 ПК України, платник має право та зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, системний аналіз норм, якими регулюються спірні правовідносини, свідчить, що протягом процедури адміністративного оскарження рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ податковий орган вищого рівня зобов'язаний був взяти до уваги уточнюючий розрахунок до податкової декларації, незалежно від втрати позивачем статусу платника ПДВ на час розгляду такої скарги.

В іншому випадку, анулювання реєстрації платника ПДВ унеможливлює подання уточнюючого розрахунку, що створює змістовну колізію між нормами підп. г) п. 184.1. ст. 184 та нормами ст. 50 ПК України. Тому, суд вважає помилковим наведене відповідачем посилання на неможливість врахування уточнюючих розрахунків до податкової декларації, при оскарженні рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Зазначений висновок також випливає з визначених статтею 4 ПК України основних засад податкового законодавства України, що ґрунтується, зокрема, на таких принципах, як:

рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З боку позивача надані відомості про те, що ним протягом 2012 р. здійснювалася певна господарська діяльність (а.с.29-34, 92-95), а також були понесені витрати, пов'язані з такою діяльністю та сформований податковий кредит, визначений в уточнюючих податкових деклараціях (а.с.86-91). Вказані відомості відповідачем не спростовані.

За приписами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки під час судового розгляду справи встановлені обставини, які не відповідають умовам анулювання реєстрації платника ПДВ, визначеним підп. г) п. 184.1. ст. 184 Податкового кодексу України, заявлені позовні вимоги про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ підлягають задоволенню.

За приписами ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому на користь позивача з Державного бюджету підлягає стягненню сума сплаченого судового збору (а.с.2) в сумі 34,41 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮБИКО ЛТД» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Донецькій області про скасування рішення № 1 від 29.01.2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - задовольнити.

Скасувати рішення Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби № 1 від 29.01.2013 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮБИКО ЛТД».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮБИКО ЛТД» (код ЄДРПОУ 19383972) витрати зі сплати судового збору у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 09 вересня 2013 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 16 вересня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.