Постанова

від 02.09.2013 по справі 826/12706/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 вересня 2013 року 14:36 № 826/12706/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Скочок Т.О., суддів Добрівської Н.А. та Катющенка В.П., при секретарі судового засідання Новик В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної служби України з надзвичайних ситуацій доДержавної виконавчої служби України провизнання протиправними дії та скасування постанови, - за участю:

представника позивача - Ігнатенко В.І.,

представника відповідача - Харченко О.О.,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Державна служба України з надзвичайних ситуацій (надалі - позивач або ДСНС України) з позовом до Державної виконавчої служби України (надалі - відповідач або ДВС України) про визнання протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейка Максима Валерійовича, скасування постанови про накладення штрафу від 22.07.2013 року в рамках виконавчого провадження №16723876 та стягнення з відповідача на користь ДСНС України витрат зі сплати судового збору за подачу адміністративного позову (з урахуванням уточненої позовної заяви від 30.08.2013 року).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 02.09.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова від 22.07.2013 року винесена в порушення положень Закону України «Про виконавче провадження», а, відтак, підлягаю скасуванню.

У судове засідання 02.09.2013 року з'явилися представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржувана постанова від 22.07.2013 року прийнята у межах наданих відповідачу повноважень на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження».

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Роєнком Р.В., за результатами розгляду документу про примусове виконання, а саме: наказу №33/565, виданого 21.12.2009 року Господарським судом м. Києва про зобов'язання Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (01030, м. Київ, вул. Гончара, 55а) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМПЛЕКС» (код ЄДРПОУ 30171727) нерухоме майно, а саме: квартиру №3, загальною площею 106,7 кв.м., яка розташована у будинку в„–33 по вул. Героїв Сталінграду в м. Олександрія Кіровоградської області, квартиру в„–14 загальною площею 110,1 кв.м., яка розташована у будинку №33 по вул. Героїв Сталінграду в м. Олександрія Кіровоградської області; квартиру №18, загальною площею 110,6 кв.м., яка розташована у будинку №33 по вул. Героїв Сталінграду в м. Олександрія Кіровоградської області; квартиру №24, загальною площею 106,6 кв.м., яка розташована у будинку №33 по вул. Героїв Сталінграду в м. Олександрія Кіровоградської області; квартиру №30, загальною площею 109,3 кв.м., яка розташована у будинку №33 по вул. Героїв Сталінграду в м. Олександрія Кіровоградської області; квартиру №34, загальною площею 109,1 кв.м., яка розташована у будинку №33 по вул. Героїв Сталінграду в м. Олександрія Кіровоградської області, відповідно до постанови від 19.01.2010 року відкрито виконавче провадження та встановлено боржнику семиденний строк з моменту отримання даної постанови для добровільного виконання (ВП №16723876).

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейка М.В. від 30.05.2013 року у зв'язку із звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником виконавче провадження №16723876 було зупинено.

Надалі, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейка М.В. від 21.06.2013 року виконавче провадження №16723876 поновлено.

Разом з тим, постановою від 21.06.2013 року замінено сторону виконавчого провадження з Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (01030, м. Київ, вул. О. Гончара, 55а) на Державну службу України з надзвичайних ситуацій (01030, м. Київ, вул. О. Гончара, 55а).

У зв'язку із не вчиненням боржником дій, спрямованих на самостійне виконання рішення суду у встановлений строк, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейком М.В. направлена на адресу Державної служби України з надзвичайних ситуацій вимога державного виконавця від 05.07.2013 року №20314-0-33-09/5.-74/7, що була отримана позивачем 12.07.2013 року (як вбачається з відмітки про отримання вхідної кореспонденції).

У вищезазначеній вимозі державний виконавець вимагав від ДСНС України виконати наказ №33/565, що виданий 21.12.2009 року Господарським судом м. Києва, в триденний строк з дня отримання даної вимоги та попереджено ДСНС України, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника.

За невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця без поважних причин постановою про накладення штрафу державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейка М.В. від 22.07.2013 року на ДСНС України накладено штраф у розмірі 680,00 грн.

Вважаючи постанову про накладення штрафу від 22.07.2013 року протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, яким врегульовано умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (надалі - ЗУ «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст. 6 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Разом з тим, приписами ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» зазначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, у процесі здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п. 13 ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Так, ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження» визначені загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Водночас, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження»).

В свою чергу, ч. 2 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» зафіксовано, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець, відкриваючи постановою від 19.01.2010 року виконавче провадження №16723876, встановив боржнику - ДСНС України - семиденний строк з моменту отримання даної постанови для добровільного виконання рішення суду.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Приписами ст. 89 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

З аналізу вищевикладених правових норм вбачається, що накладення на боржника штрафу, відповідно до положень ст. 89 ЗУ «Про виконавче провадження», можливе лише у разі відсутності поважних причин для невиконання судового рішення.

Як зазначає представник позивача у позовній заяві та у судовому засіданні ДСНС України не могла виконати наказ Господарського суду м. Києва, виданий 21.12.2009 року, у зв'язку з тим, що квартири, про повернення яких йдеться у виконавчому документі, заселено відповідно до вимог чинного законодавства, дві з яких було приватизовано. Крім того, представник позивача наголошує, що ДСНС України запропонувала стягувачу у ВП №16723876 - Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс» розглянути можливість врегулювання порушеного питання без застосування заходів примусового виконання судового рішення шляхом проведення переговорів.

Про вказані вище причини неможливості виконання судового рішення, як свідчать матеріали справи, позивач повідомив відповідача листом від 15.07.2013 року №03-6830/08, який був отриманий Державною виконавчою службою України 25.07.2013 року (відповідно до штампу вхідної кореспонденції).

При цьому, суд звертає увагу, що вимогу державного виконавця від 05.07.2013 року №20314-0-33-09/5.-74/7 отримано позивачем 12.07.2013 року, строк відповіді на яку був встановлений у розмірі трьох днів з моменту отримання. В свою чергу, лист від 15.07.2013 року №03-6830/08 в якості відповіді на дану вимогу був отриманий відповідачем лише 25.07.2013 року, тобто вже після винесення відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 22.07.2013 року, враховуючи той факт, що за твердженнями представника позивача у поясненні від 20.08.2013 року, останній нарочно передав його відповідачу, шляхом вкладення до скриньки поштової кореспонденції Державної виконавчої служби за адресою: м. Київ, вул. Артема, 73.

Як вбачається зі змісту листа від 15.07.2013 року №03-6830/08, ДСНС України вказувала, що причиною неможливості виконання судового рішення є заселення та часткова приватизація квартир, про які йде мова у виконавчому документі, та намагання боржника врегулювати дане питання шляхом проведення переговорів із стягувачем - ТОВ «Агрокомплекс».

З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що, згідно з ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Проте, з матеріалів справи не вбачається, а позивачем не доведено факту існування доказів, які б свідчили про ініціювання останнім питання щодо відстрочення або розстрочення виконання наказу №33/565, виданого 21.12.2009 року Господарським судом м. Києва, та/або встановлення чи зміну способу і порядку його виконання або ж наявності у ДСНС України перешкод для реалізації можливостей, передбачених ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у позивача відсутні поважні причини для невиконання наказу №33/565, виданого 21.12.2009 року Господарським судом м. Києва, що свідчить про правомірність дій державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 22.07.2013 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.О. Скочок

Судді Н.А. Добрівська

В.П. Катющенко