Ухвала

від 18.09.2013 по справі 805/11364/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Аканов О.О.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року справа №805/11364/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої Арабей Т.Г.

суддів Геращенка І.В., Губської Л.В.,

при секретарі: Мосіній К.С.

за участю:

представника відповідача Фарафонової Г.А., діючої за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сніжне Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 р. у справі № 805/11364/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Сніжне Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сніжне Донецької області про стягнення витрат, пов"язаних з виплатою пенсії по інвалідності у зв"язку з каліцтвом, яке отримано за межами України за період березень - червень 2013 року в сумі 597, 96 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м.Сніжне Донецької області звернулось до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сніжне Донецької області про стягнення витрат, пов"язаних з виплатою пенсії по інвалідності у зв"язку з каліцтвом, яке отримано за межами України за період березень - червень 2013 року в сумі 597, 96 гривень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 р. у справі № 805/11364/13-а адміністративний позов задоволено, внаслідок чого, стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Сніжне Донецької області (адреса: 86500, Донецька область, м. Сніжне, вул. Леніна, 27, р/р 37174400900078 в УДК у Д/о, МФО 834016, ЄДРПОУ 24164924) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Сніжне Донецької області (адреса: 86500, м. Сніжне, вул. Комарова, 33, р/р 256023012049 в ДОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 335106, ЄДРПОУ 22355131) заборгованість з витрат на виплату та доставку пенсій за березень - червень 2013 року на суму 597, 96 грн.

Не погодившись з судовим рішенням Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сніжне Донецької області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 р. у справі № 805/11364/13-а та відмовити у задоволені позову Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення витрат, пов'язаних з виплатою пенсії громадянину, який отримує пенсію по інвалідності, яке отримано за межами України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник позивача судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено,що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області громадянину ОСОБА_3 виплачується пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався на території СРСР в Рязанській області 16 червня 1977 року, оскільки рішенням МСЕК встановлена третя група інвалідності внаслідок трудового каліцтва безстроково. Зазначені обставини копією акту б/н про нещасний випадок від 17.06.1977 року, довідкою МСЕК № 087927 від 19.10.1977 року.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Донецької області відмовилось відшкодувати УПФУ суми сплаченої пенсії за період з березня по червень 2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги в частині сум виплат пенсії по інвалідності, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія по інвалідності призначена на підставі Акту про нещасний випадок на виробництві, згідно з яким він отримав трудове каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві, а тому підлягає відшкодуванню відповідачем .

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в цій частині з наступних підстав.

Так, принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні визначають Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи).

Статтею 1 Основ встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).

За пенсійним страхуванням згідно з пунктом 1 статті 25 цих Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Частиною другою статті 24 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(далі - Закон № 1105-ХІV) закріплено аналогічне правило: якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

За змістом частини другої статті 2 Закону № 1105-ХІV особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1105-ХІV відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім цього пункту встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання-чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували цьому Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Як вбачається з абзацу 7 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ «Про охорону праці», які ліквідуються.

Отже, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Така правова позиція була висловлена і Верховним Судом України у постанові від 6 червня 2011 року (справа № 21-116а11), яка, відповідно до приписів статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов`язковою для всіх судів України.

Враховуючи наведене та те, що факт отримання інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві підтверджений актом про нещасний випадок на виробництві та довідкою МСЕК, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача сум витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, виплачену ОСОБА_3

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сніжне Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 р. у справі № 805/11364/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 вересня 2013 р. Ухвала в повному обсязі складена 19 вересня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Л.В.Губська