Рішення

від 19.09.2013 по справі 908/2881/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 4/63/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

19.09.2013 справа № 908/2881/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Антанта Трейд», (49055, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд. 135, кв. 21)

до відповідача Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради, (71503, м. Енергодар Запорізької області, пр. Будівельників, буд. 17, офіс 5-1)

про стягнення 128034,59 грн. основного боргу за договором поставки № 123-12/П від 21.11.2012 р.

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Зибін А.О., довіреність б/н від 02.09.2013 р.;

від відповідача - не з'явився;

27.08.2013 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Антанта Трейд», м. Дніпропетровськ (ТОВ «Антанта Трейд») з позовною заявою до Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради, м. Енергодар Запорізької області (далі за текстом скорочено - КП «ПКВ») про стягнення 128034,59 грн. основного боргу за договором поставки № 123-12/П від 21.11.2012 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.08.2013 р. порушено провадження у справі № 908/2881/13, справі № 908/2881/13 присвоєно номер провадження справи 4/63/13, судове засідання призначено на 19.09.2013 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 19.09.2013 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в судове засідання 19.09.2013 р. не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалою суду по справі від 27.08.2013 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 908/2881/13 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду від 27.08.2013 р. про порушення провадження у справі № 908/2881/13, яка 05.09.2013 р. була отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 7150302080264).

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд визнав за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах ст. 526 ЦК України і полягають в тому, що 21.11.2012 р. сторонами у справі укладений договір поставки № 123-12/П, за умовами якого позивач зобов'язався передати в обумовлені договором строки відповідачу товар згідно специфікації до договору, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до умов договору сторонами була підписана специфікації (додаток № 1 до договору), якою сторони визначили, що загальну вартість товару становить 69996,44 грн. з ПДВ. Відповідно до розділу 7 договору строк його дії сторонами був встановлений до 31.12.2013 р. В ході виконання договору сторонами були підписані додаткові угоди до договору № 1 від 15.01.2013 р. і № 2 від 08.02.2013 р., а також відповідні специфікації до цих додаткових угод. Так, відповідно додаткової угоди № 1 від 15.01.2013 р. позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на суму 67436,09 грн. з ПДВ, а загальна вартість договору склала 137432,53 грн. з ПДВ. Відповідно до додаткової угоди № 2 від 08.02.2013 р. позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на суму 59098,50 грн. з ПДВ, а загальна вартість договору збільшилася до 196531,03 грн. з ПДВ. На виконання умов договору відповідно до підписаних сторонами специфікацій позивачем відповідачу був поставлений товар на загальну суму 198811,52 грн., що підтверджується видатковими накладними № 14 від 04.12.2012 р., № 4 від 22.01.2013 р., № 6 від 24.01.2013 р., № 14 від 01.02.2013 р., № 18 і № 19 від 11.02.2013 р. і № 24 від 14.02.2013 р. На поставку кожної партії товару позивачем складалися відповідні податкові накладні. Згідно п. 3.3 договору оплата за поставлений товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 15 календарних днів після постачання товару. Відповідачем товар був отриманий, про що свідчать відповідні довіреності за спірний період. На оплату поставленого товару позивачем відповідачу були надані рахунки згідно умов договору. Як зазначає позивач, в порушення умов договору відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши 69996,44 грн. Крім того, за накладною № 1 від 31.01.2013 р. відповідач здійснив повернення позивачу товару на загальну суму 780,49 грн. з ПДВ. Решту суми боргу відповідач не сплатив. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами договору № 123-12/П від 21.11.2012 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства. 12.07.2013 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 16 від 11.07.2013 р. з вимогою про погашення заборгованості за договором № 123-12/П від 21.11.2012 р. Згідно відповіді № 2875 від 24.07.2013 р. відповідач факт отримання від позивача товару на загальну суму 128034,59 грн. визнав, однак сплачувати заборгованість відмовився. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар на час звернення позивача до суду з даним позовом становить 128034,59 грн. На підставі викладеного позивач просить суд позов задовольнити повністю.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2012 р. КП «ПКВ» (відповідачем у справі) та ТОВ «Антанта Трейд» (позивачем у справі) був укладений договір поставки № 123-12/П з відповідними додатками до нього (далі за текстом - Договір).

За умовами Договору позивач (постачальник) зобов'язався передати в обумовлені Договором строки іншій стороні - відповідачу (покупцю) товар згідно зі Специфікацією (додаток № 1), а відповідач зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити з нього певну грошову суму. (пункт 1.1 Договору).

Згідно з п. 1.2 Договору найменування, кількість, асортимент і номенклатура товару, який підлягає передачі відповідачу за Договором, визначається в Специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п., п. 3.1 і 3.2 Договору ціна товару, зазначається у Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору. Загальна вартість Договору становить 69996,44 грн. з ПДВ.

Оплата за поставлений товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 15 календарних днів після постачання товару. (пункт 3.3 Договору).

Поставка товару за Договором здійснюється на протязі 15 календарних днів після підписання Договору. (пункт 4.1 Договору).

Пунктом 4.4 Договору сторони визначили, що товар, який поставляється, повинен супроводжуватись: рахунком-фактурою на товар; видатковою накладною; податковою накладною; сертифікатом відповідності або іншим документом, що підтверджує якість товару.

З матеріалів справи вбачаться, що на виконання умов Договору сторонами була підписана Специфікація на постачання товару (додаток № 1 до Договору № 123-12/П від 21.11.2012 р.), якою сторони визначили найменування, кількість, асортимент, номенклатуру, і ціну товару. Загальна вартість товару за вказаною Специфікацією склала 69996,44 грн. з ПДВ.

У відповідності до розділу 7 Договір вважається укладеним з дати його підписання і діє до 31.12.2013 р.

Пунктом 3.4 Договору сторонами було обумовлено, що у випадку зміни ціни на товар або збільшення об'єму (найменування, номенклатури, асортименту) закупаємого товару та збільшення загальної вартості Договору між сторонами укладається додаткова угода, яка є невід'ємною частиною Договору.

15.01.2013 р. сторонами у справі була підписана Додаткова угоди № 1 до Договору поставки № 123-12/П від 21.11.2012 р., відповідно до якої позивач зобов'язався поставити відповідачу товар і матеріали на суму 67436,09 грн. з ПДВ, а загальна вартість Договору змінилася і склала 137432,53 грн. з ПДВ. (пункти 1 - 3 Додаткової угоди № 1 від 15.01.2013 р.).

До Додаткової угоди № 1 від 15.01.2013 р. сторонами була підписана Специфікація (додаток № 1 до Додаткової угоди № 1 від 15.01.2013 р.) на загальну суму 67436,09 грн. з ПДВ, яка згідно п. 4 Додаткової угоди № 1 від 15.01.2013 р. є її невід'ємною частиною.

Крім того, 08.02.2013 р. сторонами у справі була підписана Додаткова угоди № 2 до Договору поставки № 123-12/П від 21.11.2012 р., відповідно до якої позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на суму 59098,50 грн. з ПДВ, а загальна вартість Договору змінилася і збільшилася до 196531,03 грн. з ПДВ. (пункти 1 - 3 Додаткової угоди № 2 від 08.02.2013 р.).

До Додаткової угоди № 2 від 08.02.2013 р. сторонами була підписана Специфікація (додаток № 1 до Додаткової угоди № 2 від 08.02.2013 р.) на загальну суму 59098,50 грн. з ПДВ, яка згідно п. 4 Додаткової угоди № 2 від 08.02.2013 р. є її невід'ємною частиною.

Згідно з п. 4.2 Договору позивач зобов'язується здійснити постачання товару в строки та кількості, вказані в Договорі.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, на виконання умов Договору № 123-12/П від 21.11.2012 р., Додаткових угод № 1 від 15.01.2013 р. і № 2 від 08.02.2013 р. до Договору № 123-12/П та на підставі відповідних специфікацій позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар за наступними видатковими накладними:

- № 14 від 04.12.2012 р. на суму 69996,44 грн. з ПДВ;

- № 4 від 22.01.2013 р. на суму 37837,80 грн. з ПДВ;

- № 6 від 24.01.2013 р. на суму 26958,78 грн. з ПДВ;

- № 18 від 11.02.2013 р. на суму 49088,56 грн. з ПДВ;

- № 19 від 11.02.2013 р. на суму 3420,00 грн. з ПДВ;

- № 24 від 14.02.2013 р. на суму 10009,94 грн. з ПДВ,

а всього на загальну суму 197311,52 грн.

Поставлений товар був отриманий уповноваженою особою відповідача, про що свідчать довіреності на отримання товару за спірний період, а саме: № 262 від 30.11.2012 р., № 17 від 22.01.2013 р. і № 38 від 08.02.2013 р. на ім'я Івайлової О.А.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору підтверджується видатковими накладними на поставку товару за спірний період і довіреностями на отримання товару. Зазначені видаткові накладні за спірний період узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на кожній з вказаних видаткових накладних. (Оригінали зазначених видаткових накладних та довіреностей на отримання товару досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії - залучені до матеріалів справи).

На кожну поставлену партію товару були оформлені податкові накладні, а саме: № 11 від 30.11.2012 р. на суму 69996,44 грн. з ПДВ; № 7 від 22.01.2013 р. на суму 37837,80 грн. з ПДВ; № 8 від 24.01.2013 р. на суму 26958,78 грн. з ПДВ; № 6 від 11.02.2013 р. на суму 3420,00 грн. з ПДВ; № 5 від 11.02.2013 р. на суму 49088,56 грн. з ПДВ і № 11 від 14.02.2013 р. на суму 10009,94 грн. з ПДВ.

На виконання умов Договору на оплату товару позивачем відповідачу виставлялися рахунки-фактури: № 46 від 21.11.2012 р. на суму 69996,44 грн. з ПДВ; № 8 від 15.01.2013 р. на суму 37837,80 грн. з ПДВ, № 23 від 18.01.2013 р. на суму 31098,29 грн. з ПДВ і № АНТ85 від 08.02.2013 р. на суму 59098,93 грн. з ПДВ.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином. Досліджені судом письмові докази засвідчують факт поставки позивачем відповідачу на виконання умов Договору поставки № 123-12/П від 21.11.2012 р. товару на загальну суму 197311,52 грн.

Надані позивачем до матеріалів справи видаткова накладна № 14 від 01.02.2013 р. на суму 1500,00 грн. з ПДВ і податкова накладна № 1 від 01.02.2013 р. на суму 1500,00 грн. судом не приймаються як доказ поставки позивачем відповідачу товару на зазначену суму на виконання умов Договору поставки № 123-12/П від 21.11.2012 р., оскільки ні Специфікацією до самого Договору, ні Специфікаціями до Додаткової угоди № 1 від 15.01.2013 р. і до Додаткової угоди № 2 від 08.02.2013 р. сторонами не було обмовлено постачання такого товару, як клей «Гарант експрес» (250 гр.) у кількості 70 штук на загальну суму 1500,00 грн. з ПДВ.

Отже, позивач не довів суду належними та допустимими, в розумінні ст. 34 ГПК України, доказами поставку відповідачу товару на суму 1500,00 грн. в рамках Договору поставки № 123-12/П від 21.11.2012 р.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 6.1.1 Договору відповідач прийняв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

Виходячи з умов п. 3.3 Договору строк оплати товару, поставленого відповідачу за видатковою накладною № 14 від 04.12.2012 р. - до 19.12.2012 р., за видатковою накладною № 4 від 22.01.2013 р.- до 06.02.2013 р., за видатковою накладною № 6 від 24.01.2013 р. - до 08.02.203 р., за видатковими накладними № 18 і № 19 від 11.02.2013 р. - до 26.02.2013 р. і за видатковою накладною № 24 від 14.02.2013 р. - до 01.03.2013 р.

Матеріали справи свідчать, що за накладною № 1 від 31.01.2013 р. відповідачем було здійснено повернення позивачу товару на загальну суму 780,49 грн.

Крім того, відповідно до наданих позивачем пояснень, за отриманий товар відповідач розрахувався частково, сплативши 69996,44 грн.

Умовами п. 8.1 Договору передбачено, що досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності для сторін є обов'язковим.

12.07.2013 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 16 від 11.07.2013 р. з вимогою про погашення заборгованості в сумі 128034,59 грн. за Договором № 123-12/П від 21.11.2012 р.

Згідно відповіді № 2875 від 24.07.2013 р. відповідач факт отримання від позивача товару на суму 128034,59 грн. визнав, однак сплачувати заборгованість відмовився.

Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 123-12/П від 21.11.2012 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства, у зв'язку із чим станом на час вирішення справи в судовому засіданні за ним рахується заборгованість за отриманий товар в сумі 126534,59 грн.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

На день розгляду спору відповідач оплату отриманого товару в повному обсязі суду не довів.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає заявлені позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з КП «Підприємство комунальної власності» на користь ТОВ «Антанта Трейд» 126534,59 грн. основного боргу за Договором поставки № 123-12/П від 21.11.2012 р. В задоволенні решти позовних вимог відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у доведені спору до суду, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 68 Конституції України, ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 530, 599, 629, 655, 692, 712 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Антанта Трейд», м. Дніпропетровськ до Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради, м. Енергодар Запорізької області про стягнення 128034,59 грн. основного боргу за договором поставки № 123-12/П від 21.11.2012 р. задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради, (71503, м. Енергодар Запорізької області, пр. Будівельників, буд. 17, офіс 5-1, код ЄДРПОУ 32166551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Антанта Трейд», (49055, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд. 135, кв. 21, код ЄДРПОУ 38301226) 126534 (сто двадцять шість тисяч п'ятсот тридцять чотири) грн. 59 коп. основного боргу та 2530 (дві тисячі п'ятсот тридцять) грн. 70 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "23" вересня 2013 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.