Постанова

від 06.11.2013 по справі 908/2881/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.11.2013 р. справа №908/2881/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М. суддівЛомовцевої Н.В., Чернота Л.Ф. при секретарі судового засідання Трофимович Ю.М. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради, м. Енергодар Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 19.09.2013р. у справі№ 908/2881/13 (суддя Зінченко Н.Г.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Антанта Трейд», м. Дніпропетровськ до Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради, м. Енергодар Запорізької області про стягнення 128034,59 грн.

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Запорізької області рішенням від 19.09.2013р. частково задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Антанта Трейд», м. Дніпропетровськ, стягнувши з відповідача заборгованість у розмірі 126534,59 грн.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 19.09.2013р. у справі № 908/2881/13 змінити, розстрочивши його виконання на 10 місяців рівними частинами, посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час слухання справи повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, що були предметом розгляду суду першої інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Згідно матеріалів справи 21 листопада 2012р. між сторонами був укладений договір № 123-12/П з додатками, згідно умов пункту 1.1 якого Постачальник (позивач) зобов'язався передати в обумовлені Договором строки Покупцю (відповідачу) товар згідно зі Специфікацією (додаток № 1), а відповідач зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що за правовою природою договір № 123-12/П від 21.11.12р. є договором поставки, таким чином підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України, а також статей 655-697 ЦК України.

Згідно з п. 1.2 Договору найменування, кількість, асортимент і номенклатура товару, який підлягає передачі відповідачу за Договором, визначається в Специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п., п. 3.1 і 3.2 Договору ціна товару, зазначається у Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору. Загальна вартість Договору становить 69996,44 грн. з ПДВ.

Оплата за поставлений товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 15 календарних днів після постачання товару (пункт 3.3 Договору).

Поставка товару за Договором здійснюється на протязі 15 календарних днів після підписання Договору. (пункт 4.1 Договору).

Пунктом 4.4 Договору сторони визначили, що товар, який поставляється, повинен супроводжуватись: рахунком-фактурою на товар; видатковою накладною; податковою накладною; сертифікатом відповідності або іншим документом, що підтверджує якість товару.

На виконання умов Договору сторонами була підписана Специфікація на постачання товару (додаток № 1 до Договору № 123-12/П від 21.11.2012 р.), де сторони визначили найменування, кількість, асортимент, номенклатуру і ціну товару. Загальна вартість товару за вказаною Специфікацією склала 69996,44 грн. з ПДВ.

Договір вважається укладеним з дати його підписання і діє до 31.12.2013 р. (розділ 7).

Пунктом 3.4 Договору сторони обумовлено, що у випадку зміни ціни на товар або збільшення об'єму (найменування, номенклатури, асортименту) товару, що закуповується та збільшення загальної вартості Договору між сторонами укладається додаткова угода, яка є невід'ємною частиною Договору.

15.01.2013 р. сторонами у справі була підписана Додаткова угоди № 1 до Договору поставки № 123-12/П від 21.11.2012 р., відповідно до якої позивач зобов'язався поставити відповідачу товар і матеріали на суму 67436,09 грн. з ПДВ, а загальна вартість Договору змінилася і склала 137432,53 грн. з ПДВ. До вказаної Додаткової угоди сторонами була підписана Специфікація (додаток № 1 до Додаткової угоди № 1 від 15.01.2013 р.) на загальну суму 67436,09 грн. з ПДВ, яка згідно п. 4 Додаткової угоди № 1 від 15.01.2013 р. є її невід'ємною частиною.

Крім того, 08.02.2013 р. сторонами у справі була підписана Додаткова угода № 2 до Договору поставки № 123-12/П від 21.11.2012 р., відповідно до якої позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на суму 59098,50 грн. з ПДВ, а загальна вартість Договору змінилася і збільшилася до 196531,03 грн. з ПДВ. До вказаної Додаткової угоди сторонами була підписана Специфікація (додаток № 1 до Додаткової угоди № 2 від 08.02.2013 р.) на загальну суму 59098,50 грн. з ПДВ, яка згідно п. 4 Додаткової угоди № 2 від 08.02.2013 р. є її невід'ємною частиною.

Згідно з п. 4.2 Договору позивач зобов'язується здійснити постачання товару в строки та кількості, вказані в Договорі.

На виконання умов Договору та додатків до нього позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар за наступними видатковими накладними: №14 від 04.12.2012р. на суму 69996,44 грн. з ПДВ; № 4 від 22.01.2013 р. на суму 37837,80 грн. з ПДВ; № 6 від 24.01.2013 р. на суму 26958,78 грн. з ПДВ; № 18 від 11.02.2013 р. на суму 49088,56 грн. з ПДВ; № 19 від 11.02.2013 р. на суму 3420,00 грн. з ПДВ; 24 від 14.02.2013 р. на суму 10009,94 грн. з ПДВ, на загальну суму 197311,52 грн., що підтверджується печаткою підприємства покупця, чим останній надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості та такого асортименту товару за передбаченою ціною.

Поставлений товар був отриманий уповноваженою особою відповідача, про що свідчать довіреності на отримання товару за спірний період, а саме: № 262 від 30.11.2012 р., № 17 від 22.01.2013 р. і № 38 від 08.02.2013 р. на ім'я Івайлової О.А.

На кожну поставлену партію товару оформлені податкові накладні, а саме: № 11 від 30.11.2012 р. на суму 69996,44 грн. з ПДВ; № 7 від 22.01.2013 р. на суму 37837,80 грн. з ПДВ; № 8 від 24.01.2013 р. на суму 26958,78 грн. з ПДВ; № 6 від 11.02.2013 р. на суму 3420,00 грн. з ПДВ; № 5 від 11.02.2013 р. на суму 49088,56 грн. з ПДВ і № 11 від 14.02.2013 р. на суму 10009,94 грн. з ПДВ.

На оплату товару позивачем відповідачу виставлені рахунки-фактури: № 46 від 21.11.2012 р. на суму 69996,44 грн. з ПДВ; № 8 від 15.01.2013 р. на суму 37837,80 грн. з ПДВ, № 23 від 18.01.2013 р. на суму 31098,29 грн. з ПДВ і № АНТ85 від 08.02.2013 р. на суму 59098,93 грн. з ПДВ.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Також судова колегія погоджується з тим, що надані позивачем до матеріалів справи видаткова накладна № 14 від 01.02.2013 р. на суму 1500,00 грн. з ПДВ і податкова накладна № 1 від 01.02.2013 р. на суму 1500,00 грн. місцевим судом не прийняті як доказ поставки відповідачу товару на зазначену суму на виконання умов Договору поставки № 123-12/П від 21.11.2012 р., оскільки сторонами не було обмовлено постачання такого товару, як клей "Гарант експрес" (250 гр.) у кількості 70 штук на загальну суму 1500,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, п. п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем на виконання умов договору було здійснено поставку продукції, відповідачем повну оплату поставленої продукції не здійснено, тобто порушено умови договору, який підписаний між сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 126534,59 грн. оскільки покупець свої зобов'язання з оплати отриманого товару належним чином не виконав, в результаті чого у відповідача перед позивачем, з урахуванням часткової оплати, виник борг у вказаній сумі.

Що стосується вимог апелянта щодо зміни оскаржуваного рішення шляхом розстрочки виконання рішення в зв'язку із скрутним фінансовим становищем, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідачем в якості доказів скрутного фінансового стану надані довідка про наявність заборгованості перед ним населення за надані житлово-комунальні послуги та копії договорів про розстрочення грошових зобов'язань, укладені ним із Міністерством доходів і зборів України.

Підставами для відстрочення або розстрочення виконання рішення є виняткові обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Розстрочення виконання рішення є правом суду, який на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставини, за яких можливе надання розстрочки або відстрочки.

Колегія суддів вважає, що надані відповідачем документи не свідчать про винятковість випадку відповідача, оскільки вони жодним чином не вказують на фінансовий стан підприємства, а саме: в договорах про розстрочення грошових зобов'язань не вказана причина такого розстрочення, а з наданої довідки не можливо встановити загальну картину фінансового стану відповідача.

Таким чином, у задоволенні клопотання про розстрочку виконання оскаржуваного рішення судова колегія вважає за необхідне відмовити.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради на рішення господарського суду Запорізької області від 19 вересня 2013 року по справі № 908/2881/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 19 вересня 2013 року по справі № 908/2881/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Н.В. Ломовцева

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-до справи;

1-ГСЗО;

1-ДАГС